Про життя регіонів України, про проблеми, які найбільше турбують міста, містечка, громади або села, про те, як місцева влада та громадськість, представники бізнесу або певної галузі, намагаються знайти можливості розв’язання проблеми. У програмі проаналізовані шляхи подолання викликів і варіанти рішень. Слухачі отримають ґрунтовну інформацію про життя свого або іншого регіону, а також про потреби людей, які проживають у сусідній області або за сотні кілометрів, дізнаються, що те, що турбує їх, часто непокоїть і їхніх сусідів і на прикладі успішного досвіду інших можуть знайти рішення викликів для їхнього регіону.
Передачі з архіву Українського радіо
Впроваджується послуга раннього втручання, покликана допомогти родинам, які виховують дітей з особливостями в розвитку. Що це за послуга, для кого вона призначена і про результати щоденної копіткої праці розповідає журналістка Вінницької регіональної редакції Українського Радіо Світлана Кравінська.
Чому міліють річки Полтавщини: великі і не дуже? Винні в цьому люди і їхня діяльність, чи доклалися і природні фактори? А стан гідросфери впливає і на рівень забезпечення водою населення, особливо в селах та містах, де беруть її з відкритих водойм. Та, навіть чиста вода із земних глибин - не гарантія того, що в такому стані вона потрапить у наші з вами крани. Про забезпечення жителів Полтавщини питною водою розповідають журналістки регіональної редакції Українського Радіо у Полтаві Світлана Ісаєнко та Олександр Бобошко.
13 квітня приміщення родинного театру "Нянькіни" зруйнував російський обстріл. Театральна студія була у Конгрес-центрі СумДУ, куди влучила одна з російських ракет і саме там цього року юні актори мали святкувати п’ятиріччя студії "Реп’ях". На сцену у Конгрес-центрі виходили понад 90 учасників театру. Після обстрілу театральні підмостки, костюмерна із реквізитами та глядацька зала на 100 місць перетворилася на руїни. Що вдалося врятувати та хто змусив рухатися далі і відновлювати репетиції, керівники та актори театру розповіли журналісткам регіональної редакції УР у Сумах Валентині Москвіній і Валентині Погорєловій.
На початку травня у Facebook зʼявилося відео, на якому літні одеситки назвали Одесу російським містом, де мають розмовляти російською мовою. Користувачі соцмережі обурилися заявами жінок. Яка мовна ситуація у місті наразі і чи мають літні одесити бажання вивчати українську та можливість опановувати мову? Про це у сьогоднішньому випуску проєкту “Разом” розповість журналістка Одеської редакції Українського Радіо Діана Попкова.
У Дніпрі руйнується одна з найбільших історичних споруд міста — Палац профілактики. Його офіційно відкрили у 1927 році, він був призначений для лікування робітників заводів. Це величезна споруда в стилі неокласицизму з елементами італійського палацу XIV століття. До 2017-го у будівлі була міська поліклініка. Але через аварійний стан медзаклад переїхав. Почалось ще сильніше руйнування. У якому стані нині палац та чи можна вберегти унікальну будівлю від руйнації - дізнавалася журналістка УР у Дніпрі Мальвіна Карпенко.
На Кіровоградщині немає жодної громади, де була б стовідсоткова фізична доступність. Такий висновок зробили працівники обласної служби архітектури та містобудування, які минулого року обстежили 2139 об'єктів в усіх громадах на ступінь безбар'єрності — перевірили заклади охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, центри надання адміністративних послуг, вокзали та банки. Бар'єрними є 47% з них, безбар'єрними — 13%, частково бар'єрними — 40%. Чому доступність на низькому рівні і як громади планують розвивати інклюзивний простір - дізнавалася журналістка УР у Кропивницькому Наталія Сметанко.
На Рівненщині працюють над створенням інклюзивного простору для людей з інвалідністю. Одним із прикладів є Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, яка впроваджує сучасні практики доступності — як архітектурної, так і цифрової. Тут діє інтернет-центр "Окуляр", де людей із порушеннями зору навчають користуватись гаджетами за принципом "рівний рівному". Подробиці дізнавалася журналістка УР у Рівному Ірина Данильчук.
У Карпатах планують звести дві мінігідроелектростанції — на Черемоші в селі Розтоки та на Білому Черемоші в Голошині. Наразі триває оцінка впливу на довкілля. Більше шкоди чи користі — що думають місцеві жителі, чиновники та екологи? З'ясовували журналістки Українського Радіо в Івано-Франківську Наталя Асатурян та Світлана Усатюк.
Втрати від війни вимірюються не тільки людськими життями, а й життями тварин. Ті, що залишились покинутими у прифронтових селах, блукають без догляду, підриваються на мінах, повільно вмирають від отриманих травм або хвороб та старості. Аби уникнути епідемії, у прифронтових громадах Запорізької області виділяють окремі місця для захоронення тварин, зокрема і великої рогатої худоби. А у самому Запоріжжі немає таких кладовищ. Де місцеві жителі здійснюють несанкціоновані поховання? Які загрози це несе? Програму підготував журналіст Українського Радіо у Запоріжжі Олександр Пашненко.
