Проєкт до сторіччя Українського Радіо. У ньому автори розповідають не тільки про історію радіо, а про життя кількох поколінь українців крізь призму історії Українського Радіо. Проєкт детально описує історію винайдення і поширення радіо у світі, подробиці розвитку радіо в Україні. Значна частина проєкту присвячена тиску на радіо радянської влади. Команда проєкту знайшла і вперше оприлюднить архівні матеріали справ розстріляних у сталінські часи працівників Українського Радіо. Згадаємо про роль Українського Радіо у здобутті Україною Незалежності, про Державний Гімн, який вперше публічно прозвучав саме на хвилях УР - ще до його офіційного затвердження. Кілька епізодів присвячено роботі Українського Радіо у воєнні роки: під час Другої світової, та під час нинішньої російсько-української. "Життя в ефірі" приховує і багато інтриг: хто насправді винайшов радіо (і це не Марконі, і не Попов), як радіо стало ЗМІ і до чого тут Титанік, як записували радіорепортажі до винайдення магнітної стрічки, як у 43-му Українське Радіо мовило з потяга, та як "Реве та стогне" стали позивними Українського Радіо?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Текстову версію програми читайте за посиланням.
Українського радіо
Історія появи Радіо Культура починається у 70-х роках, коли у Києві, Дніпрі, Донецьку та Криму кілька годин на добу починає працювати канал з музичними і літературними записами. У проводовій мережі окремий канал культурно-мистецького спрямування з’явився тільки за 20 років. Відтоді слухачам стали доступні твори з фонотеки Українського Радіо, а пізніше і фонди Європейської мовної спілки.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Радіотеатр, як новий яскравий жанр почав розвиватися по всьому світу в 30-х роках минулого століття. На Українському Радіо — теж. Нині радіодрами все ще популярні, але це досить складний і дорогий продукт, який собі можуть дозволити лише потужні мовники.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Запис у великій концертній студії Будинку звукозапису Українського Радіо потребує найвищої режисерської майстерності. Сучасна цифрова техніка дозволяє змінювати тональність, і пробачає виконавцям будь-які помилки, адже на монтажі можна вирівняти всі фальшиві ноти. У час магнітофонних записів все було інакше. Вимоги до якості були надзвичайно високі, а головними інструментами режисера залишались ножиці, скотч і бездоганний слух.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Своїм народженням Радіо Промінь завдячує збігу двох явищ. У 60-х роках минулого століття у Європі набувають поширення радіостанції нового музичного формату, а в Радянському Союзі нарешті стають доступними портативні транзисторні приймачі. Тож в якості альтернативи зарубіжним каналам було створено "Промінь". "Промінь" був джерелом нової музики, у час, коли не було інтернету, ще не продавалися компакт-диски, а вибір касет на розкладках м’яко кажучи не вражав.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Поширювати українську мову і культуру, залишатися по суті Українським Радіо доводилось у різні часи та за різної влади. Багато людей сьогодні не уявляють умови життя в Радянському Союзі і мають достатньо спрощене розуміння тодішньої цензури. Тож коли з'явилися обмеження свободи слова, у чому вони полягали, та як Українському Радіо вдавалося залишатися українським навіть за таких умов?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Нині технології змінюються так швидко, що чи не головним завданням журналіста є встигати їх вивчати та впроваджувати. Але в 60-70 роках професія журналіста була значно романтичнішою: замість телефона в руках — 6-кілограмовий "Репортер", а замість комп'ютера — кілометри плівки і ножиці. Чим жили працівники Українського Радіо, як готували програми і в які пригоди втрапляли?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
У 60-х роках розвиток радіо набув неймовірних масштабів. Це був найпоширеніший і найдоступніший засіб масової інформації. Окрім всеукраїнського, працювали обласні, районні, сільські радіостанції, і навіть радіовузли на окремих підприємствах. Але зважаючи на те, що на республіканському рівні існував лише один канал – Українське Радіо, його програмне наповнення було універсальним. На цьому одному каналі звучали і випуски новин, і суспільно-політичні програми, і музика, і театральні постановки. Про що були програми того часу, чому стати диктором було недосяжною мрією та за що карали працівників Українського Радіо у часи хрущовської відлиги?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Українське радіо повернулося з евакуації у січні 1944-го року. Спогади очевидців про німецьку окупацію, зруйнована економіка, спалахи захворювань і післявоєнна відбудова – тоді були головними темами, які висвітлювало Українське радіо. Сам мовник теж зіштовхнувся з проблемами відновлення, браком кадрів і техніки, але поступово налагодив свою роботу. Вже за рік після повернення до столиці кількість випусків новин вдалося збільшити вдвічі та перевершити довоєнний рівень. Українське радіо залишається на зв'язку зі слухачами і вже скоро починає отримувати стоси листів від своїх шанувальників.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Цю мелодію пізнають мільйони українців, вона стала вірусною у ТікТоці. Саме з неї починається кожна година мовлення, і саме ці мотиви протягом десятиліть є незмінним символом Українського Радіо. Позивні "Реве та стогне Дніпр широкий..." вперше пролунали під час Другої світової в ефірі радіостанції, яка виходила в ефір з потяга. Що це була за радіостанція, і чому вона опинилася у залізничних вагонах? Яка історія бандуриста, у виконанні якого роками звучала класична версія позивних? Слухайте у 9-му епізоді проєкту до сторіччя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
