Результат пошуку: Життя в ефірі
Фото: Пресслужба Victoria NIRO
"Ще до прем'єри я виклала невеликий шматок пісні "Тиха вода" в Тік-Ток, і він за декілька днів сильно завірусився. Я вирішила, що пісню потрібно випускати. Цікавий факт про пісню, що її мені написав і подарував мій дуже талановитий друг Саша Горовий. Це така людина, з якою ми можемо годинами зависати на телефоні, розмовляти на різні теми, обмінюватися різними історіями, своїми особистими чи вже почутими. І якось одного вечора ми зачепили тему про любов, що вона може бути не взаємна. Така життєва тема. І через день Саша мені надсилає смс і каже: "Віко, це тобі". А там пісня, якраз з тої самої розмови. І зараз розповім трішки про неї. В цій пісні описані почуття дівчини, яка ніби хоче бути в спокої. Але почуття її не відпускають. Дівчина просить врятувати її, щоб вона отримала той спокій, як рибка у тихій воді. Йде мова, що любов може викликати не лише радісні почуття, а й сум. Бо вона може бути нероздільною. І я думаю, що ця пісня відгукнеться людям, тому що це є дійсно життєва історія, одягнена у музику і вірші. В майбутньому я і надалі планую випускати пісні. Вони будуть різними: веселі, романтичні, смішні чи сумні. Я завжди спостерігаю за життям різних людей, слухаю та читаю різні історії з життя і потім це все перевтілюється в пісню", — розповіла Victoria NIRO в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у липні Victoria NIRO видала пісню про втрату довіри у стосунках.
Також читайте інтервʼю Victoria NIRO: "Як і всі українці, я хочу поїхати на наше Чорне море – до Криму".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Yarima
"Нещодавно в мене вийшов міні-альбом під назвою "Цикл", який складається з чотирьох пісень, які взаємодоповнюють одна одну. Усі чотири треки були написані ще рік тому в моєму рідному місті. І насправді я не думала об'єднувати ці твори між собою і не створювала їх відповідно до вигаданої концепції. І це якраз і найцікавіше, тому що вже при аналізі всіх наявних демоверсій, ми з командою зрозуміли, що ці чотири пісні утворюють собою цілісну історію. Вони зображують кругообіг людських емоцій у стосунках і поза ними. Тобто "Цикл" — це про повторення. Ми любимо, і нам розбивають серце. Ми підіймаємось і падаємо, а ще, наприклад, зупиняємося і відновлюємо рух. І мої пісні про це — про життя, яке триває, і емоції, що нас наповнюють. Пісня "Вабити", наприклад, про закоханість, романтичний настрій, "Не довіряй" — більше про зневіру і підозру, а пісня "Німа" — про закритість і скутість. Завершує "Цикл" "Заздрість" — це незадоволеність і претензія. І я вважаю, що це мій перший міні-альбом, міні-альбом "Цикл". Бо я ніби обнулилась і відреклася від всього, що було до, і вклала в цю роботу всю себе – від закладених сенсів до вибору музичних ефектів. Я виросла і як людина, і як музикант, і в цих піснях це чутно. За цією платівкою стоїть дуже багато людей, які допомагали і вірили в мене. Це і мої менеджери, і знімальні команди, і саунд-продюсери. Над піснями "Циклу" я працювала з Даніелем Окаром, Рамі Калласом, а у міксингу дуже допоміг мій чудовий друг Ілля Масютка. Насправді, я дуже сподіваюся, що ця музика покладе початок R&B-стилю в Україні. Ця ніша досі пустує, нам необхідно нарешті її заповнити", — розповіла Yarima в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у лютому Yarima представила пісню про деструктивну закоханість.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Sasha Boole
"Пісня "Тримаєм посадку" — це без перебільшення своєрідний рубікон на моєму творчому шляху, адже це перша пісня, написана мною в статусі військовослужбовця. І зрозуміло, що після подій, які трапились з усіма нами, ми всі дуже сильно змінились. І, пройшовши війну, я думаю, що та людина, яка тепер писатиме пісні, трішки відрізняється від тої, яка писала їх до війни, в моєму випадку повномасштабної. Ця пісня про те, що ніхто насправді не народжений для війни, що немає ніяких "економічних фронтів". Просто є звичайні люди, у яких так само є цивільне життя, спогади, дитинство, але вони просто в якийсь скрутний момент роблять фундаментальний вибір — можливо, не зовсім приємний, але потрібний. Власне, всім їм ця пісня й присвячується. На неї вийшов кліп завдяки проєкту "Мистецтво — наша броня", коли знімають кліпи артистам, які зараз служать у Збройних Силах України. А пісня з'явиться на стрімінгових платформах вже 15 вересня", — розповів Sasha Boole в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у квітні Sasha Boole випустив на стрімінгах пісню до роману "Плющ".
Також читайте інтерв'ю: Sasha Boole: Треба вчитися грати вдовгу.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Шавловська Тетяна
"Цей альбом мав вийти ще 25 лютого 2022 року, але повномасштабне вторгнення внесло свої корективи та я скасувала реліз цього альбому. Пройшло майже два роки, альбом поповнився новими піснями, змінився по звучанню та набув нових сенсів. Цей альбом відображає мій внутрішній стан, мої ментальні особливості та психічні хвороби. У "Рефлексії" я майже не звертаюся до українського фольклору, виключенням стала пісня "Колискова", в якій змішалися "Місячна соната" гітарні рифи пісні Sweet Dreams та приспів з традиційної української колискової. Дуже хочу виділити пісні "Хто ти такий" та "Зуби", бо це найулюбленіші треки з альбому, які дуже чітко транслюють мій поточний стан, а через них я визволяю всю свою агресію та злість. Якщо ви полюбляєте нестандартну, місцями ламану, місцями агресивну, іноді сумну музику, то я пропоную ознайомитися з цим альбомом та прожити мою невеличку історію певного періоду життя", — розповіла Юля Юріна в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Концертна презентація альбому "Рефлексія" відбудеться у Києві 30 вересня.
У суботу 9 вересня о 12:00 Юля Юріна стане гостею прямого ефіру шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь!
Нагадаємо, у липні Юля Юріна видала live-альбом "Ґвара".
Також читайте інтерв'ю: Юля Юріна: "Я більше не ЮЮ! Я відкрила нову сторінку, під справжнім ім'ям".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Новий сезон шоу "Селекція" в ефірі Радіо Промінь розпочнеться 8 вересня о 18:00.
Олександр Корнієнко. Фото: sluga-narodu.com
"Я голосував за правку, яка відкриває реєстр. Але…"
Наразі порядок денний, пов'язаний з євроінтеграцією, відзначив Олександр Корнієнко. "Вчора (5 вересня — ред.) досить бурхливо та довго обговорювали закон про декларування, ми його ухвалили. На жаль, ми прийняли його з закритими деклараціями. Я голосував за правку, яка відкриває реєстр. Але таких колег, як я, виявилось тільки 199 разом зі мною, і ми не змогли це рішення ухвалити. Тому тепер є питання, як далі цей закон буде сприйматися. Дійсно, є антикорупційні органи й активісти, які кажуть, що бажано було б відкрити реєстр. Про це кажуть і наші партнери, зокрема G7 та представники Євросоюзу", — розповів перший заступник голови Верховної Ради.
Закон про так званих ПЕП
Також є ще один закон із цього пакету, який найближчим часом буде обговорюватися парламентом, додає Олександр Корнієнко. "Це закон про так званих ПЕП — Політично означених персон. Це, з одного боку, нішева історія, тому що це стосується невеликої кількості людей в країні. Це топкерівники, міністри, депутати, депутати місцевих рад, керівники партії. Але з іншого боку, також це є вимога наших партнерів, тому що це законодавство, яке працює в усій Європі. Й воно скрізь працює однаково, і там діє принцип, що якщо ти бодай раз у житті був на державній посаді, ти далі в тому чи іншому варіанті підпадаєш під посилений фінансовий моніторинг, бо ти міг скористатися своєю посадою для незаконного збагачення, відмивання коштів. Це стосується і близьких цієї особи. Декларування існує вже не перший рік. І всі розуміють, що дружина — це невід'ємна частина життя публічної особи. Діти й батьки теж мають підпадати під монітори. Ми розуміємо, які схеми корупціонери часто використовують, зокрема в Україні", – сказав перший заступник голови Верховної Ради.
"Ми достатньо непогано просунулись щодо виконання семи євроінтеграційних рекомендацій"
Ці всі речі дуже важливі для відкриття перемовин із ЄС, відзначає Олександр Корнієнко. І додає: ми фактично в плані виконання семи євроінтеграційних рекомендацій "достатньо непогано просунулись вже". "Дві обіцянки зараховані, ще дві на етапі 95%. Але те, що стосується боротьби з корупцією та відмиванням коштів, — це завжди наших європейських партнерів турбує та продовжує турбувати. Ми чули досить симптоматичну заяву президента дуже дружньої до нас Литви. І коли вже такі близькі друзі, які з нами і в горі, і в радості, і всі свої гроші розділили з нами, кажуть — "хлопці, вам треба щось вирішувати із цією корупцією, бо не буде можливості допомагати", то ми маємо тут концентруватися і всі ці рішення активно ухвалювати", — запевнив перший заступник голови Верховної Ради в ексклюзивному коментарі Українському Радіо.
Що сказав президент Литви?
Корупція в Україні значно впливає на західних партнерів при ухваленні рішень про постачання зброї Києву, стверджував в ефірі LRT президент Литви Гітанас Науседа. Він зазначив, що це дуже важлива причина, оскільки держави, які надають підтримку Україні, є демократичними, то вони повинні враховувати настрої свого суспільства і думку виборців. "Уявіть, що виборці в тій чи іншій державі бачать, що в країні, на яку спрямована допомога, відбуваються дуже помітні корупційні скандали. Це величезний удар по репутації цієї держави", — сказав Науседа. Така його заява пролунала після того, як президент України Володимир Зеленський запропонував кандидатуру Рустема Умєрова на посаду міністра оборони України замість Олексія Резнікова. LRT зазначає: хоча Зеленський у своїй заяві не згадував про корупцію, останнім часом у Міністерстві оборони України розпочалися розслідування про зловживання та хабарництво під час закупівлі зброї. При цьому Гітанас Науседа не вважає, що цей факт спричинив затримку постачання Україні американських винищувачів F-16. "Іноді справи пов'язані ще й з тим, що одна справа ухвалити рішення, інша справа — реалізувати його", — зауважив лідер Литви.
Сім євроінтеграційних рекомендацій
28 лютого 2022 року президент України, прем’єр та спікер Верховної ради підписали заявку на членство України у Європейському Союзі. 17 червня Єврокомісія її погодила та дала сім рекомендацій — що треба виконати Україні, щоб стати членом ЄС. Рекомендації наступні:
Реформа Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Реформа Конституційного Суду.
Антикорупція — призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
Боротьба з відмиванням коштів.
Антиолігархічна реформа.
Ухвалення закону про медіа.
Завершення реформи законодавства щодо нацменшин.
Фото: Андрій Харламов
"Маю честь сьогодні представити нашу нову роботу "Твій неймовірний шлях". Це пісня про вдячність українців за можливість жити, шана всім українським воїнам, які виборюють свободу на нашій землі, а також присвята моєму другу Максиму Мединському, який загинув за Україну в боях на Харківщині минулого року. У пісні звучать понад 20 музичних інструментів — від скрипок і віолончелі до арфи та литавр. Саме в такому оркестровому аранжуванні я хотів передати душу цього твору, тому робота над піснею тривала майже рік, і тільки зараз ми готові її представити слухачу.
Коли ми працювали у студії, я дивився за роботою музикантів і зрозумів, що життя людини можна порівняти з нотним станом: кожна людина пише свою унікальну мелодію, але під час війни ніхто не знає, коли ця музика може перерватися назавжди. Цю ідею ми передали у відеокліпі, тож запрошую вас подивитися візуалізацію пісня "Твій неймовірний шлях" на YouTube.
Далі у нас за планом продовження роботи у студії: ми запишемо декілька драйвових пісень, сподіваюся, що вони підтримають українців у цей непростий час", — розповів фронтмен гурту Karta Svitu Іван Марунич в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у березні Karta Svitu презентували сингл про знайомство у метро, що так і не відбулося.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Новий сезон шоу "Селекція" в ефірі Радіо Промінь розпочнеться 8 вересня о 18:00.
Микола Рябчук. Фото: ZEIT Stiftung David Ausserhofer
"Ви, панове, вигодовували цього монстра, цю потвору своїми нафтодоларами, а тепер лишили для нас"
– Незалежність у сучасному світі виглядає дуже умовним і аморфним поняттям, особливо, у світі, де Україна веде війну з Росією. Ми воюємо і підтримуємо економіку тільки завдяки фінансовій підтримці наших партнерів. Що ми маємо на увазі, коли говоримо про Незалежність України? На скільки ми незалежні?
Це ключова тема мого теперішнього дослідження, я намагаюся розібратися в цій дуже складній діалектиці цінностей та інтересів. Усі держави, усі нації керуються оцими двома критеріями, які дуже важко поєднати. Завжди потрібен якийсь компроміс, золота середина між відданістю, вірністю певним цінностям та переслідуванням певних інтересів. Це складно і для України, і для держав Заходу. Цінності зрозумілі – ліберально-демократичні, які зобов'язують, вимагають, підказують підтримувати сторону, яка є жертвою агресії. Це нормальна солідарність, нормальна реакція на порушення міжнародного права.
З моральної точки зору, з погляду західних цінностей, це нормальна поведінка – підтримувати Україну. З іншого боку, ми розуміємо, що підтримати всі народи, які існують на планеті Земля, які мають проблеми і зазнають утисків, не можливо ні фізично, ні фінансово, ні ресурсно. Тому доводиться йти на якісь компроміси і шукати якісь можливості. Тому що існує проблема інтересів. Наприклад, інтереси своїх виборців, які не хочуть, щоб взимку було холодно, які хочуть мати дешевший російський газ чи нафту, мати величезний російський ринок для свого експорту. Тобто є інтереси суто практичні. Це інтереси західного виборця, який не завжди хоче дослухатися до сповідуваних цінностей. Тож є проблема пошуку компромісів, і є проблема комунікації з виборцем, переконуванні його в потребі захищати цінності, які не дають прямої вигоди, але стратегічно дуже важливі. Це складна діалектика.
Ми можемо говорити, що Заходу вигідно підтримувати Україну, тому що Україна захищає цілу Європу. Але я думаю, що це спрощена думка, тому що НАТО зуміло б захистити Європу. І Путін це знає, тому навряд чи він би наважився атакувати членів НАТО. Але Україна захищає Європу також в іншому сенсі – саме в сенсі тих цінностей, які ми боронимо – свободу, справедливий устрій.
Я би до цієї дискусії додав би певний чинник відплати чи розплати. Я неохоче це кажу українським слухачам, але часто повторюю на Заході. Ви, панове, вигодовували цього монстра, ви 20 років заплющувати очі на всю мерзоту, яку робила Москва, вдавали, що це дрібниці. Ви цю потвору вигодували своїми нафтодоларами, а тепер лишили для нас. Ми мусимо тепер розбиратися з цим монстром. Тому, принаймні, хоч так допоможіть, шановні добродії.
– Якщо брати за відлік напад на Грузію, то вигодовування цього монстра триває вже 15 років.
Я би брав за відлік взагалі прихід Путіна до влади. Бо і тоді ніхто не хотів вірити, що вони будуть підривати будинки з власними мешканцями. Сьогодні, після того, що він витворяє в Україні, легше в це повірити. Сьогодні легше нарешті повірити, що Сталін робив Голодомор в Україні. Багато речей нині сприймаються інакше саме тому, що Путін переконав в тому, що це могло бути. Але раніше ніхто не хотів навіть слухати, що ФСБ могло підривати будинки тільки для того, щоб привести до влади нікому не відомого полковника ФСБ. Сьогодні ж це вірогідна і переконлива версія.
"Це не зовсім безкорислива допомога, українці платять своєю кров'ю"
– Але все одно європейці залишаються в парадигмі, що треба домовлятися навіть з таким і офіційно на віру сприймають будь-яку позицію Кремля.
І так, і ні. Безумовно, інерція ще досить відчутна. І є значна частина західних політиків і суспільства, які ведуться на всі ці московські побрехеньки. Але після повномасштабного вторгнення кредит довіри вичерпався. І переважна більшість і політиків, і суспільства на Заході ставляться скептично до того, що говорить Москва. Чого не було, приміром, у 2014 році, коли Москві вдалося всіх обдурити. Тобто зміни відбулися кардинальні.
– Повернуся до свого запитання: чи не є концепт Незалежності держав, до якого ми оперуємо, пережитком "Весни народів" 19 сторіччя, коли всі марили незалежністю? А в сучасному світі навіть такі гегемони, як США чи Китай повинні влаштовувати надмірно велику кількість умовностей і нюансів для того, щоб повністю називатися незалежними?
Незалежність – це справді дуже відносне поняття. Пріоритетом, очевидно, для кожної держави є суверенітет. Що означає можливість самим вирішувати свою долю, самим обирати свій уряд, самим визначати свою політику? Я думаю, що більшість держав можуть це робити. Інша річ, що, крім прямої залежності, є маса чинників, які роблять країни і нації залежними опосередковано.
Це складні механізми, і вберегтися дуже важко, або взагалі неможливо, оскільки доводиться шукати якийсь компроміс. Ми можемо бути формально політично незалежними, але ми справді дуже сильно залежні від фінансової підтримки наших західних партнерів. Треба розуміти, що Україна буде боронитися так чи інакше. Зрозуміло, що без підтримки цей опір був би на багато складнішим і кривавішим. Це означало би більшу загрозу для східного флангу країн Європи. Також це означало б дуже сильну моральну відповідальність, бо це була б зрада України з боку Заходу. Тобто, так, ми залежні. І ми розплачуємося за цю допомогу. Це не зовсім безкорислива допомога, українці платять своєю кров'ю, своїми життями за неї. З одного боку, ми мусимо бути вдячними за неї, з іншого боку, ми повинні розуміти і нагадувати партнерам, що ми це робимо не просто так.
– Тобто, це не одностороння залежність? Беручи у них, ми даємо їм безпеку.
Ми даємо безпеку і захист міжнародних цінностей, міжнародного права, міжнародної системи.
– Ви в своїх працях і в нашому ефірі кілька років тому розповідали свою теорію "двох Україн": у межах України існують дві концепції. Є модель української України, і є модель радянської малоросійської УРСР України. І ці моделі постійно борються...
Про дві України йдеться в сенсі двох проєктів. Макс Вебер ввів такий термін, як "ідеальні типи", які полегшують розуміння реальності. Їх не існує в природі, тому що це абстракція. Але вони створюють певну рамку, і в цій рамці легше розглядати якісь реальні явища. Ці два проєкти були і є, але один себе скомпрометував остаточно і повністю. Він виявився нежиттєздатним. А домінує проєкт європейської України, який ви назвали "українською Україною". Так, вона українська, але вона європейська. Я волію нині окреслювати, як центральноєвропейський проєкт.
– Вас і лаяли, і хвалили за цю теорію, оскільки дуже часто спримітизовано її сприймали, як поділ України по Дніпру, хоча про це зовсім не йшлося у ваших есеях. В одному з ваших есеїв ви сказали, що суспільна амбівалентність виявляється в 4 сферах: мовній політиці, символічній політиці (пам'ятники, назви вулиць тощо), в репрезентації в міжнародній політиці і в інтеррегіональній політиці. Тобто, коли після 24 лютого ми говоримо про мовну політику, то бачимо очевидний крок у бік українізації. В символічній політиці теж, попри різні дискусії, українська Україна теж починає перемагати. Репрезентація в міжнародній політиці, оця розірваність між Росією і Європою теж однозначна. В інтеррегіональній політиці Україна виявляє свою єдність. Чи не вважаєте ви, що ваша концепції "двох Україн" доживає свої останні роки?
Мобілізація українців, які стали на захист країни минулого року, багато чого змінила. Цей проєкт амбівалентної пострадянської України справді доживає свого віку. Але очевидно, що якісь його залишки будуть ще існувати тривалий час. Тому що вони існують на рівні ментальності, на рівні звички слухати якусь російську попсу чи дивитися російські серіали. Ностальгійна прив'язаність до колоніального минулого не буде швидко подолана. Я не очікую швидкої українізації, хоча розумію, що відбувся певний зсув. Він відбувся на рівні ставлення – українська мова вже не сприймається, як щось другорядне, провінційне і меншовартісне. Люди, які поки що не переходять на українську, ставляться до неї з повагою.
"Є ті, хто й досі паразитують на війні, маючи вдома на стіні портрет Шевченка"
– Чи можна говорити про те, що це незворотній процес? Бо у нас був досвід 2014 року, коли спочатку відвернуло від усього російського, а потім відбувся певний відкат назад. Коли навіть після Іловайська та всіх жертв російське продовжувало бути нормою.
Якоюсь мірою, так. Кожен революційний зсув має свою зворотню хвилю. Я думаю, що цього разу відкату не буде. Тому що шок, який ми пережили зараз, набагато потужніший. В 2014 році все було набагато заплутаніше і для українців, і для світової спільноти. Також варто розуміти, що в подіях Євромайдану брало участь порівняно небагато громадян. Не було однозначної більшості в підтримці Євромайдану. І на цьому тлі дуже добре діяла російська пропаганда. Янукович розвалив державу, і їм було дуже просто діяти – і мілітарно, і пропагандистськи. І вони використали цю ситуацію, вони дезорієнтували велику частину населення , яке повірило, що в Києві відбувся якийсь путч. Не лише в світі багато хто в це повірив, а й в Україні. В 2022 році цього не відбулося. Настільки однозначною була ця агресія, настільки брутальна, настільки безсоромна, настільки цинічна, що немає жодних аргументів, якби навіть комусь і захотілося б сказати, що не все так однозначно. Тому і реакція світу інакша, і реакція українського суспільства набагато чіткіша і однозначніша. Мені важко уявити відкат після цього всього. Інша річ, це відкат на рівні прихильності до громадянських цінностей. Тут кардинального перелому не відбулося. Й надалі є корупція, є бажання погріти руки і красти під час війни. Але щодо національної ідентичності, щодо українськості – питання вже закрите.
– Ми об'єдналися як нація у протистоянні російській агресії. Але, якщо умовно прибрати цього ворога, чи залишаться наше єднання і наша національна ідея такими ж міцними?
Суспільна і політична мобілізація, яка відбулася торік під російськими ракетами і танками, закладає певне відчуття спільноти, відчуття єдності, яке досить тривке. Це той досвід, якого неможливо позбутися. Як і Євромайдан заклав відчуття спільноти, і люди, які були там або були прихильні до Майдану, зберегли цю прихильність. Але тоді це була менша частина суспільства. А сьогодні ми маємо більшу частину суспільства, яка переживає свій Майдан. Тому цього досвіду позбутися неможливо, він тривкий. Для нас важливо ретранслювати цей досвід в громадські цінності, в правову державу, в громадянську мобілізацію і здатність працювати дружно синхронно на цю країну і в невоєнних умовах. Бо є, на жаль, ті, хто й досі паразитують на війні, маючи вдома на стіні портрет Шевченка.
– Так, нам треба звикати до того, що людина, яка говорить українською, не обов'язково кришталево чистий патріот.
Власне, про це і йдеться. Більшою проблемою є ретрансляція оцих патріотичних почуттів у почуття громадянської відповідальності.
– Неодноразово лунала теза про те, що мета перемоги в цій війні – це вихід на кордони 1991 року. Але нині у нас немає візії, що ми робимо з тимчасово окупованими територіями. Таміла Ташева, представниця президента в АР Крим, якось зазначала, що тільки для деокупованого півострова потрібні будуть 50 тисяч державних чиновників. І це без учителів. Ми гарно ведемо мову про єдність України, про європейський контекст України, але чи є загроза відсутності виробленої політики щодо українізації деокупованих земель?
Ці території поки що не визволені, і це перша проблема. А друга проблема – що вони дуже різні. В різних регіонах має застосовуватися різна політика. Регіони, які були окуповані рік тому, набагато легше піддаються ре-українізації і відновленню. Окупаційна влада не встигла там виховати цілі покоління молодих людей, вихованих у ненависті до всього українського. На Херсонщині чи Миколаївщині цього не сталося. З Донбасом і Кримом все буде набагато складніше. Думаю, що вся та публіка, яка була привезена з Росії, захоче покинути ці регіони. Думаю, що будуть покарання для колабораціоністів. Треба буде детально познайомити тих людей з усіма звірствами, які коїли російські військові. Так, як в повоєнній Німеччині водили на екскурсії до канцтаборів і показували всі злочини. Так і у нас треба буде їм показати і Бучу, і Ізюм, і все те, що накоїли ваші "захисники". Напевно, частина людей, які звідти виїхали, захочуть повернутися, і потрібно буде заохочувати це повернення. І саме з-поміж цих людей треба шукати працівників освіти, державних службовців тощо. І треба буде, безумовно, заохочувати фінансово таке повернення.
Перемога України може бути шоком для росіян і спричинити в Росії ланцюгову реакцію
– Відкритою у нас залишається і концепція перемоги. Що для вас перемога України у цій війні?
В певному сенсі ми вже перемогли, тому що змогли мобілізуватися, витримати і вистояти. І це, можливо, не остаточна перемога, але дуже важлива психологічна, моральна, символічна перемога. Сьогодні набагато легше пояснювати, що таке Україна, що вона бореться, і чого вона хоче. А остаточна перемога буде тільки тоді, коли Росія, як імперія, припинить своє існування.
– Ви багато їздите світом. Ви бачите готовність людей прийняти розпад Росії?
Там немає однозначної думки. Мало хто в це вірить, і багато хто цього боїться. Я весь час підкреслюю, що не йдеться про фізичний розпад Росії , як держави. Це лякає багатьох. Йдеться про розпад імперії, про кардинальну ревізію російської імперської ідентичності. Ці люди повинні зрозуміти, що так далі жити не можна. Що країна з таким баченням себе і світу – приречена. Вона буде нападати на інших і нищити сама себе. Бо має колосальні ресурси, а живе досить бідно. Поки вони не змінять ставлення до себе і світу, вони не зможуть розвиватися.
– Але ж саме по собі ставлення не зміниться, треба, щоб хтось їх ткнув носом.
У них має відбутися якийсь шок. Хтось має дати добряче по голові, щоб ці піддані задумалися, почали аналізувати минулий і майбутній шлях розвитку. Це складний процес, але саме перемога України може бути таким шоком і спричинити ланцюгову реакцію. Я все ж вірю в можливість еволюції, і Україна може каталізувати ці зміни. Але поки що ми повинні бути готові до виснажливої війни, до життя з агресивним сусідом і переймати досвід Ізраїлю. Росія – дуже серйозний противник, і схоже, що ця боротьба надовго.
Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь
"Пісня Don’t Need Your Love — це мій особистий спосіб глянути в очі страхам, мій маніфест. Так, вона про хейт, про тих, хто переслідує, цькує. У мене в житті цей досвід вже був. Та що там, він триває безперервно після самого камінауту, але мені не треба, аби мене любили всі. Мені треба жити своє життя так, як я мріяв завжди це робити і співати пісні, які завжди хотів писати та співати для вас. На пісню також знято кліп, він про протистояння натовпу. Ми вирішили робити реліз у той момент, коли почалася чергова хвиля хейту на мою адресу. Нічого кращого за цей кліп у відповідь я і не міг придумати. Додивіться його обов'язково до кінця! Що далі? Далі я випущу альбом MROOM 13, який довго відкладав, який чекають тисячі моїх фанів. Зроблю гучний концерт, про який відклав думати, коли почалася повномасштабне вторгнення, і ще зроблю одне дуже гучне повернення, але про те я розповім вам пізніше. Слава Україні! Дякую Збройним Силам України, завдяки ним цей реліз можливий", — розповів Melovin в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Новий сезон шоу "Селекція" в ефірі Радіо Промінь розпочнеться 8 вересня о 18:00.
Фото: Пресслужба гурту O.Torvald
"Трек "Голосові" був написаний під час того, як мій підрозвіл знаходився на сході нашої країни і виконував бойові задачі під Бахмутом і в Бахмуті безпосередньо. Повертаючись до повсякденного життя, розумію, що деякі люди забувають про те, що гинуть хлопці і віддають своє життя за майбутнє нашої країни, за нашу свободу. Я розумію, що зараз це буде як контрастний душ. Не таких пісень від нас чекають, але це те, що наболіло.
І весь реліз побудований на голосових повідомленнях від побратимів. Деяких з них, на жаль, серед нас немає вже. Я хочу, щоб всі зрозуміли, що кожен день там, як нове життя. Ти його починаєш знову і знову. І потрібно не забувати про це. Заради чого все це робиться, заради чого гинуть хлопці. Не забувати ні на секунду, допомагати, донатити, і підтримувати, і служити, і боронити державу", — розповів фронтмен гурту O.Torvald Женя Галич в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у квітні гурт O.Torvald видав сингл "Дихай".
Також читайте інтерв'ю Женя Галич (O.Torvald): "Поки ворог на нашій землі, не можна втомлюватись".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Andrux
""Мама" — одна із найтепліших, написаних мною композицій. Мама — це особлива людина, яка дарує життя. Життя, яке летить зі швидкістю світла. Часом хочеться озирнутися назад і повернутися у дні, коли воно не було настільки швидкоплинним. У дні, де світ навколо здавався чудернацьким і незвіданим, у дні дитинства. Саме про це моя пісня. Бо всі ми родом із дитинства. Пісня "Мама" — це не лише подяка мамі за життя, але й ностальгійний екскурс у безтурботні роки, де все здавалося іншим, теплішим", — розповів Andrux в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у травні Andrux видав сингл про стосунки неідеальних людей.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь
"Пісня "Зупини вечірку" написана ще до війни. Вона про хлопця, який перебуває на межі розставання зі своєю дівчиною. Це такий собі п'яний діалог із самим собою за барною стійкою, пошук винних, визнання своїх помилок і невиправданих надій. Майже кожен у своєму житті опинявся сам на сам із келихом і своїми думками у трагічно-романтичний період свого життя. І ця пісня саме про це. Це R&B в приглушеному освітленні, з атмосферою задимленого бару і зі звивистою траєкторією повернення додому у нічних ліхтарях. Пісня була написана мною ще до війни, і це була подорож у мої минулі часи, де були проблеми у стосунках. І коли думаєш, що алкоголь якось їх всіх вирішить. Але, як показує життя, навпаки", — розповів Gorim! Віктор Нікіфоров в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у травні Gorim! видав пісню про тривожні стани та страхи.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба ONUKA
"Чому "Room"? Тому що це той простір, якого лишилися всі ми, українці 24 лютого 2022 року. Хтось лишився домівки в буквальному сенсі, хтось лишився сім'ї та рідних, хтось лишився призначення, хтось лишився просто своїх ритуалів. Для кожного втрата своя, в різних масштабах. Але все одно ми зіштовхнулися із тими викликами, до яких людина не звикла, до яких психіка не звикла. І те, з чим ми живемо, з чим ми призвичаїлися дити, це дійсно дивовижно, оскільки ми живемо у складний трагічний час. Але цікаво бути свідками історичних подій. Альбом має 10 треків. Він починається із такого своєрідного щоденника. І я б взагалі це назвала щоденником нашого року. Оскільки є усвідомлення того, що все почалося, все триває і нам з цим жити, нам із цим боротися, і нам в цьому творити, продовжувати життя, народжувати дітей. І це наша реальність. Якою вона складною не була. Кожен трек - це своєрідна присвята героям війни: військовим, волонтерам, жінкам, які вимушено виїхали, людям, які змінили своє призначення, які створюють подвиги щодня на основі родини. Це все ми, українці, про яких ми забули, напевно, тому що ми дуже гучно представляємо Україну у світі, але, на жаль, забули про нас самих для себе. Ми забили на нас самих, я би так сказала. І декілька треків буде представлено своєрідною колаборацією з ініціативами, які, наприклад, борються із ПТСР, створюють психологічну підтримку для жінок, які стали вимушеними біженцями. Просто про людей, які лишилися всього. Це настільки про нас, настільки про те, що ми всі відчуваємо, і всі емоції, які я переживаю, вони втілені в цих піснях. Що із цікавого, так це те, що ми писали цей альбом в Чернігові, записували його в будинку мого дідуся, в майстерні мого дідуся (ред: легендарного майстра народних інструментів та музиканта Олександра Микитовича Шльончика). Переривалися на тривоги, залучали митців із Чернігівщини, хор дитячий, хор Бортнянського, ансамбль домристів, окремих митців. Ця дідусева майстерня стала такою камерою творчості, яка нас одночасно ховала від воєнної реальності і надихала. І також була константою між поколіннями. Оскільки цей будинок, у якому розташована майстерня, пережив Першу світову війну, Другу світову війну, і от нині переживає нашу реальність, нашу війну. Я сподіваюся, що цей альбом відіб'є відчуття всіх, хто переживає нині ті ж самі емоції і виклики, що й ми. І відіб'є ті нові відкриття, які ми відкрили в собі. Нові зрушення, нові емоції. І те, якими сильними, якими відчайдушними і якими супер людьми стали ми за цей рік. Все це про наш простір, який ми втратили і який ми одночасно набули", — розповіла ONUKA Ната Жижченко в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у червні ONUKA видала сингл "Peremoha".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Tonie Tonite
"Нещодавно відбулася прем'єра мого нового треку "Світанок". Ця пісня про те, що, як би не було важко, життя в Україні продовжується. І надалі буде тільки краще, бо після кожної тяготи завжди приходить полегшення. "Світанок" — це пісня-надія, надія на нашу скорішу перемогу і мирне, щасливе життя. Пісня-світло, світло української душі, яке неодмінно подолає темряву, як-то після найбільш темного часу завжди настає світанок, який неодмінно засяє над усіма українськими містами і зігріє серце кожного українця.
Зараз я займаюся волонтерством, зокрема беру участь в благодійних концертах на підтримку військових та переселенців, а також спрямовую свою діяльність на відродження та становлення музичної культури в Україні. На днях я з іще одним артистом нашого музичного угрупування 044 Music Entertainment, Давидом, і командою повернулися з Донбасу, куди їздили провідати наших бійців, що воюють на Бахмутському напрямку, та завести їм необхідне. Отже, трохи волонтеримо, зібрали студію в Києві, готуємо нові релізи, знімаємо, монтуємо, плачемо, сміємося і дякуємо Всевишньому за кожен прожитий день на цій землі. Таке життя", — розповів Tonie Tonite в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Мія Рамарі
"Нещодавно я написала нову пісню, яка називається "Комарі". Хотіла трохи розбавити плейлисти слухачів та і свої пісні, тому вирішила написати про щось таке легке, літнє та те, що зможе підняти настрій. Отже, як була створена сама пісня: одного дня після вечірньої прогулянки я приходжу додому і втомлена хочу заснути, але цілу ніч мені над вухом гудів цей нещасний комар. Я не могла спати, зранку прокинулась дуже зла, встала, сіла за фортепіано і написала пісню про комарів, які ніяк не можуть напитись нашої крові. Я думаю, що знайдеться багато людей, яким відгукнеться ця історія з комарами. Тому слухайте пісню і закривайте вікна ночі, щоб спати спокійно. Зараз готую вже нову пісню, натхненну цікавою історію з мого життя, яка описує проблеми з прийняттям самого себе. Думаю, що вже, мабуть, цього місяця її також можна буде почути. Планую також концерти у Львові та Києві, дати та місця проведення можна буде подивитись у мене в соцмережах, коли я виставлю афіші", — розповіла Мія Рамарі в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у травні Мія Рамарі видала сингл "Зірки".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Фейсбук-сторінка Atlas Festival
"Ми плануємо зібрати на медичне обладнання для лікарні понад 2 мільйони гривень, щоб рятувати життя і щоб допомагати в цей скрутний час тим, хто постраждав від обстрілів. У нас буде багато топових українських артистів. З усієї цією історією нам допомагатимуть хлопці з "Підпільного стендапу", буде показ нашого фільму "Найкращі вихідні" на великих екранах "Гуліверу". Буде дві сцени — одна на Спортивній площі біля "Гулівера", а друга — на даху ТРЦ. Але всі виступи можна буде дивитися на екранах. І до і після фільму — з 15:00 і до законних 22:00 — ви зможете дуже класно провести час. Також будуть бари та фудкорти. Це повністю благодійна подія, і 100% зібраних грошей будуть переказуватись благодійній організації "Твоя опора" на допомогу лікарні. Ми як фестиваль виділяємо квитків на півмільйона гривень, прибуток з яких теж на 100% перейде на благодійність", — розповів засновник фестивалю Atlas Дмитро Сидоренко в ефірі Радіо Промінь.
З міркувань безпеки список виступаючих артистів буде оголошено в день проведення опенейру "Найкращий вихідний". У разі оголошення повітряної тривоги під час події глядачів попросять евакуюватися в підземний паркінг ТРЦ Gulliver та на станцію метро “Палац спорту”.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.