Результат пошуку: Життя в ефірі
Про конфлікт Офісу президента і Разумкова
"Конфлікт Офісу президента або, правильніше, президента і голови Верховної Ради не почався зараз і навіть не місяць тому. Цей конфлікт не перший. У Разумкова жовта картка вже була. Його попереджали і навмисно в інформаційний простір запускались розмови про те, що є претензії до Разумкова і що його можуть зняти. Але потім на всі ефіри вийшли представники монобільшості і заявляли, що небилиці і ніяких конфліктів немає. Але піком загострення цієї конфліктної ситуації стало засідання Ради національної безпеки і оборони, коли Разумков не проголосував за надважливі для президента рішення щодо прийняття закону по олігархам. Ці рішення для Зеленського надважливі, тому що вони стають базою для його майбутньої президентської кампанії, і фактично голова Верховної Ради на сьогоднішній день не підтримав президента і нічого дивного в тому, що цей конфлікт продовжує розгортатися для мене немає.
Ми живемо в парламентсько-президентській республіці, а це означає, що фактично президент і голова Верховної Ради в цій політичній конфігурації мали би бути десь рівнозначними особами. Разумков за два роки свого головування Верховною Радою, на відміну від більшості топових представників партії влади, не влазив в жодний конфлікт і намагався бути над процесом для того, щоб залишатись головою Верховної Ради, тобто головним депутатом серед всіх незалежно від фракції.
Було зрозуміло, що конфлікт в публічній площині між президентом і головою Верховної Ради ― це є лише питання часу. Це не конфлікт Арахамії, не конфлікт депутатів, які, наприклад, могли б закинути пану Разумкову, що він постійно порушує регламент. На сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли у публічну площину виходить цей конфлікт, і, звісно, Разумкова будуть знімати. У Трускавці очевидно це буде топ-питанням", ― прокоментував політтехнолог Юрій Подорожній.
На думку політолога Ярослава Макітри, оскільки не всі "Слуги народу" поїхали у Трускавець,тому, очевидно, що процедура збору підписів щодо звільнення спікера Ради може бути в понеділок чи вівторок, коли буде більшість депутатів безпосередньо перед сесійними засіданнями та на них. Тому відставка Разумкова точно би не вирішилась в Трускавці на рівні підписів чи мало не голосуванняя. Але будуть розмови і будуть спроби зрозуміти, скільки є цих голосів".
Водночас, за словами речника президента Сергія Никифорова, початок відставки Разумкова було ініціативою голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії.
"Це ініціатива Арахамії. У нього можна запитати його мотиви. Про те, чому він ці списки на підпис запитав у глави Верховної ради", ― сказав Никифоров.
Він також зазначив, що Зеленський та Разумков мають "нормальні відносини" та виконують "кожен свою функцію".
Макітра зауважив, що у даному випадку йдеться про те, що Зеленський і його близьке оточення розуміють, що сама комбінація може бути до кінця недограна і голосів справді може забракнути і можуть бути різний розвиток подій. Тоді буде сказано, що тут президент не причетний і це голова фракції проявив ініціативу. Тому є така відстороненість з розрахунку на те, чим це закінчиться і який буде розвиток подій. Але більшість розуміють, що наскільки це одна команда і франція не ухвалює такі стратегічні рішення без дозволу президента".
Чи вистачить голосів для того, щоб зняти Разумкова з посади
На думку Юрія Подорожнього, голосів народних депутатів вистачить для того, щоб звільнити спікера ВР.
"Центр прийняття рішень в законодавчій, виконавчій і судовій владі сьогодні перемістився в один орган, який називається Офіс президента. Тому якщо таке рішення прийнято в Офісі президента, то голосів найдуть. Якщо не вистачатиме голосів в монобільшості, в чому я сумніваюсь, то я думаю, що хлопці з інших фракцій, які недорого коштують, з задоволенням приймуть пропозицію в черговий раз віддати свій голос", ― сказав політтехнолог.
Ярослав Макітра поділяє таку думку.
"Я думаю, що якби не було розуміння, що є 226 голосів, то це виглядало би нелогічно з політтехнологічної точки зору починати запуск цієї процедури. Останнім часом події у парламенті розвиваються таким чином, що керівництво фракції розуміє, що у самій фракції може не бути 226 голосів, але є групи, які підголосують. Тобто є депутати, які за певні преференції, особливо напередодні бюджету-2022, проголосують за що завгодно, навіть проти себе. Тому у "Слуг народу" є розуміння, що ці голоси можна буде залучити", ― додав політолог.
Чому Разумкова не запросили в Трускавець
"Політичне життя Разумкова вже змінилося, і тригером цього процесу став обстріл автомобіля помічника президента. Кілька днів тому я був на одному ефірі на телеканалі разом з народним депутатом від монобільшості, який сказав, що в Трускавець їдуть тільки члени партії "Слуга народу", а Разумков, як сказав мені депутат, не є членом партії "Слуга народу", тому логічно, що його там не буде. Ви уявляєте, які мотивації намагаються знайти для того щоб запросити Генерального прокурора, міністрів, але при цьому не запрошують голову Верховної Ради.
Якщо зараз збираються депутати в Трускавці і буде обговорюватися відставка голови Верховної Ради, тобто питання, яке має обговорювати стінах Верховної Ради, то тут може бути від звичайної наради про те, чому Разумков поганий. і до прийняття рішень. Ми будемо спостерігати, який спектр подій буде там розгортатися. Проте, якщо в Трускавці гарячі голови захочуть приймати якісь рішення, то це буде пряме порушення закону", ― прокоментував Подорожній.
Фото: facebook.com/dmytro.razumkov
"Режисером відео GUMA виступив Євген Філатов, художником по костюмах та арт-директоркою, можна й так назвати, виступила Леся Патока. Як правило, наші найкращі робот таким складом і робили. Леся, Женя і я - це ті люди, які розуміють один одного з пів погляду і можуть навіть передрікти, що потрібно, що сподобається, що для цієї колаборації саме й потрібно. Якщо брати саму ідею, то її можна трактувати абсолютно по різному - для когось це про вихід із системи, для когось це про боротьбу з тоталітаризмом, наприклад, для когось це про вплив мереж, які нас просто, як гума, затягують і не відпускають. Це своєрідна антиутопія, можливо в цьому немає нічого нового, тому що це ідея взагалі дуже така циклічна, як своєрідний уроборос, що повторюється із сторіччя в сторіччя. Але все одно вона дуже актуальна і я дуже часто в житті себе оцією героїнею антиутопії відчуваю по серцю, ще з самого підліткового віку, тому мені ця ідея близька", - розповіла вокалістка ONUKA Ната Жижченко в ефірі шоу "Селекція" на Радіо "Промінь".
Після релізу альбому KOLIR, ONUKA почала виступати з новим складом гурту і з новим шоу.
"Дійсно, після пандемії ми змінили склад, ми оновили лайв. Тепер він більш потужний, більш електронний, більш запальний. Мені завжди було комфортно в такому чоловічому колі і виходить так, що нині дійсно така потужна енергетика розповсюджується у залу, і це неможливо не побачити. Всі коментарі реально були про те, що зміцніла сама енергія. І дійсно новий альбом створювався так частково саме під новий склад і така електронна складова потужних треків саме на це й була розрахована. Враження від концертів, від початку, були дуже яскраві тому, що пандемія, вагітність, дійсно таку величезну прогалину зробили в цих емоціях. Інколи, коли я натрапляла десь в мережі на свої відеолайви, мені здавалося, що це взагалі не я, що це інша реальність, інше життя та інший якийсь всесвіт, вимір. І можливо, так і було. Зараз це, знову ж таки, така колія, на яку я стала наче нічого й не було, яка працює, Просто ми починаємо гастролювати, турити в звичайному робочому режимі. І це цікаво, як людина може адаптуватися до будь-якої реальності і як публіка може до цього адаптуватися. Звісно, є нові правила, нові реалії, але все одно спілкування наживо ти не можеш нічим замінити, і прекрасно, що люди це оцінили. Ніяка, на щастя або на жаль, віртуальна заміна, якісь ерзаци, не можуть змістити тієї синергії яка виникає чисто на концертах наживо", - розповіла вокалістка ONUKA Ната Жижченко в ефірі шоу "Селекція" на Радіо "Промінь".
Нагадаємо, у червні ONUKA видала третій студійний альбом.
Фото: www.facebook.com/zhytelikyieva
"Хто слідкує за моєю творчістю, помітили, що я випускаю треки зараз раз на тиждень. Вже біля десятка треків вийшло і я планую продовжити цей такий марафон прем'єр до нового року. Я поставив собі за завдання випускати треки раз на тиждень. Напевно не складно здогадатися чому, але для тих, хто не здогадався, я поясню - музикант - це така істота, яка дуже нестабільна тому, що для того, щоб діставати із себе емоції, щоб відчувати емоції, мусить за ними йти. І тут пропадає логістика, тайм-менеджмент. Коли ти йдеш за емоціями, ти керуєшся цими емоціями і організуватися тобі дуже тяжко. Всім музикантам, кого я знаю, тяжко. Можливо, ви знаєте музикантів, яким легко організуватися, то я з ними буду дружити. Так от, поставивши перед собою якусь звітність, якийсь конкретний план, мозок уже працює інакше - мозок мені говорить, що в мене має бути запас пісень, що треба регулярно практикуватися писати пісні, щоб писати пісні, ти маєш чимось надихатися… Я надихаюся власним життям, музикою, яку я слухаю. Це треба прокачувати в собі - якість свого життя, музику, яку ти прослуховуєш. Тобто фактично ти підписуєшся на такий абонемент в спортзал під назвою "Пісня щотижня". Поки що це афігєнний досвід. Я не знаю, як іншим способом змусити себе генерувати таку кількість контенту не поставивши звітність, якийсь план. Конкретно цей план для мене виявився супер-робочим. Чи збираюся я зібрати всі треки в альбом? Так, було б кльово, але ще я не придумав концепцію альбома. Тобто зараз є хронологія пісень, вона вибудована в конкретний контент-план, але чіткої дати виходу альбома, чи як я їх зберу в альбом, я ще не маю, я над цим працюю", - розповів Morphom Роман Черенов в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у червні Morphom записав спільно з гуртом "GG ГуляйГород" архаїчну колядку.
Фото: Morphom
О 12:00 — на всіх каналах Суспільного радіо — хвилина мовчання на вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру.
Українське радіо
О 09:40 на Українському радіо — спецефір у межах програми "Сьогодні. Зранку" за участі конфліктолога Богдана Петренка і аналітика фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Петра Бурковського.
О 10:00 Українське радіо транслюватиме церемонію запалення пам’ятного вогню, який горітиме упродовж двох днів біля пам’ятника загиблим у Бабиному Яру.
О 13:10 у програмі "Сьогодні. Вдень" ведучі Роман Коляда та Галина Бабій говоритимуть про те, чому треба зберігати пам’ять про цю страшну подію, а також про антисемітизм як діагноз хвороби суспільства. В гостях студії — кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрія Руккас.
О 16:10 в програмі "Активізація з Людмилою Тягнирядно" говоритимуть про те, чи достатньо Україна зробила для вшанування пам'яті про Голокост? Гість — історик, директор Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Анатолій Подольський.
О 23:05 про трагедію у Бабиному Яру говоритимуть також у інтерактивній прямоефірній програмі "Нічна вахта" за участі голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича.
Радіо "Культура"
О 08:10 у програмі Культура Live ведуча Катерина Толокольнікова та очільник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович говоритимуть про політику пам’яті, а також про державні заходи вшанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру.
О 08:30 програму Культура Live продовжить розмова з перекладачем Олександром Бойченком про те, як травма Голокосту позначилася на наступних поколіннях уцілілих євреїв, а також про книгу польського психолога, письменника та фотографа Миколая Ґринберґа "Я звинувачую Аушвіц".
О 09:30 кінознавець Довженко-Центру Станіслав Битюцький розповість про найважливіші українські фільми про Голокост.
Об 11:10 у програмі "Кружляння слів" українські письменники міркуватимуть про Бабин Яр на прикладі оповідання Леоніда Первомайського "Вулиця Мельникова". В гостях студії — поетка, перекладачка, літературознавиця Ганна Синьоок.
О 18:30 у програмі "Музичні історії" прозвучить перша симфонія Дмитра Клебанова "Бабин яр". А у 19:10 — твори Євгена Станковича, Макса Бруха і Йоганнеса Брамса, присвячені трагедії знищення єврейського народу.
О 21:00 — в ефірі радіоверсія вистави театру "Золоті ворота" "Мій номер. Бабин Яр". Поезія Маріанни Кіяновської, режисерка — Таня Губрій, керівник постановки — Стас Жирков, ініціаторка проєкту OPEN- MIND- СТУДЕНТ — Ксенія Ромашенко.
Радіо "Промінь"
В ефірі Радіо "Промінь" упродовж дня — серія роликів "Бабин Яр. Ти маєш це знати" — історичні факти, які акцентують увагу на цінності життя кожної людини незалежно від віку, національності та віросповідання.
Фото: Український інститут національної пам’яті
"Пісня "Люди Ідуть Від Людей" для мене, мабуть, одна з найважливіших, якщо не найважливіша пісня. Якщо коротко про історію, то пісня була написана рік тому. Я її навіть планував випустити рік тому і взагалі в іншій версії, інший розмір, але це вже такі тонкощі. І одного дня, ще коли я був на зйомках "Голосу Країни", я залишався на ночівлю у свого друга Владислава Оніщенка. І оцей мій друг Владислав Оніщенко, коли ми в нього вдома сиділи, не те, щоб випивали, а просто сиділи і гарно проводили час, спілкувалися, бо він музикант і нам завжди є про що порозмовляти... Я йому показав цю пісню і він мені порадив нічого не робити з цією піснею, а просто відкласти її. І чомусь я його послухався. Пісня "Люди Ідуть Від Людей", попри те, що я її написав рік тому, жодного разу не виконувалася на концертах, декілька разів ми з Арсеном Мірзояном пробували заспівати, взагалі планували записати дует, але в результати обставини склалися зовсім інакше. Ми не планували знімати відео на цю пісню і не планували її видавати цієї осені. Але іноді все відбувається не так, як ми хочемо і плануємо. Щасливий, що пісня звучить. І найкрутіше, що тепер до цього синглу є ще відео, яке зовсім скоро буде реалізовано на цифрових майданчиках. Відео знімав культовий український режисер Віктор Придувалов. Я от зараз про це все розповідаю і я в шоці від того, наскільки життя прекрасне, наскільки дивовижне і наскільки все відбувається часом не так, як ми плануємо і хочемо. От пісня по суті сама з'явилася на світ, просто цьому треба було якось допомогти, посприяти", - розповів Сергій Асафатов в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Прем'єра кліпу на пісню "Люди Ідуть Від Людей" має відбутися на початку жовтня.
Нагадаємо, у квітні проєкт Сергія Асафатова Jazzforacat випустив пісню "Знайду свою весну".
Фото: asafatov_official
З 6 вересня щодня о 8:50 та о 17:50 — радіоблог Оксани Мороз "Вірю — не вірю".
Оксана Мороз — експертка з комунікацій, популярна лекторка, авторка декількох книжок та засновниця громадської ініціативи "Як не стати овочем" — вестиме на Радіо "Культура" радіоблог про медіаграмотність, інформаційну гігієну та протидію фейкам і маніпуляціям. Це перша її співпраця з радіо, в межах якої вона підготувала вже понад 50 випусків програми. У радіоблозі авторка вчитиме радіослухачів протистояти інформаційним вірусам, а також розповідатиме про цікаві історичні приклади використання інформаційних технологій та маніпуляцій.
З 6 вересня щодня о 10:10 — нові інтерактивні програми: "Година з Наталею Грабченко" (з понеділка по середу) та "Година з Олесею Білаш" (щочетверга і щоп’ятниці).
Наталя Грабченко допоможе слухачам бути в курсі всіх найважливіших подій у культурному житті країни. Розповість про все найяскравіше і непересічне, дискусійне чи навіть скандальне, про все те, що має великий суспільний резонанс сьогодні та формуватиме культурний дискурс завтра.
Програма Олесі Білаш буде присвячена подіям у царині музики, видатним історіям української естради та золотому фонду українського мелосу. Поезія, сповнена чуттєвих образів, та виконавці, які нікого не залишають байдужими, — в ранкових ефірах наприкінці кожного тижня.
Обидві програми виходитимуть у прямому ефірі та залучатимуть слухачів до якнайактивнішого діалогу: формат програм передбачає живе спілкування, запитання до гостей студії та висловлювання власних думок щодо обговорюваних тем.
З 7 вересня щовівторка о 13:10 — програма Захара Давиденка "Явище".
Ця програма задумана як така, що стимулюватиме діалог поколінь та сприятиме порозумінню між аудиторіями різного віку. В ній йтиметься про нові сучасні тренди, корені яких насправді прослідковуються в наших давніх традиціях. У перших випусках програми, приміром, говоритимуть про моду на веганство, яке притаманне й українській традиційній кухні, секрет популярності російського репу, новий етикет спілкування у соцмережах тощо.
Вестиме програму Захар Давиденко, котрий полюбився слухачам Радіо "Культура" за проєкт "Шаровари шоу" (який залишається в сітці нового сезону й виходитиме щосереди о 13:10).
З 11 вересня щовихідних о 12:50 — спецпроєкт "Театр корифеїв".
Це унікальна можливість почути фрагменти культових театральних вистав та знакових монологів легендарних акторів. Колоритні епізоди, культові образи, створені найвизначнішими акторами різних часів: Наталією Ужвій, Гнатом Юрою, Богданом Ступкою, Костянтином Степанковим, Степаном Олексенком, Адою Роговцевою та іншими.
Окрім цього, щобудня з 18:00 до 20:00 можна буде почути вишукану класику в проєкті "Музичні історії" — про історію створення знакових творів і роботу легендарних музикантів. Любителі класики також зможуть слухати улюблену музику в програмі "Це класика" щобудня о 15:10 з ведучими Олександром Пірієвим, Світланою Галась, Наталею Попудрібко й Наталкою Писанкою. А шанувальники фольку в усіх його іпостасях оцінять нову програму Катрі Гончарук "Це автентика" щосереди о 15:10.
Також у новому сезоні журналісти Радіо "Культура" запропонують слухачам низку цікавих спецпроєктів, зокрема два спецпроєкти до 180-річчя Михайла Драгоманова у середині вересня. Ними опікуються продюсерки Олена Гусейнова та Нелля Даниленко.
Звичайно, в ефірі й надалі звучатиме багато класичної музики, поезія, аудіоверсії найцікавіших книжок і театральних вистав, документальні та художні радіофільми, радіоконцерти, інтерв’ю та презентації книжок найвідоміших сучасних письменників і ще багато цікавого.
"Радіо Культура все літо готувало новий сезон. У центрі уваги — розвиток критичного мислення й нові пізнавальні передачі. А зняти стрес щовечора допоможе якісна класична музика. Ми зосередилися на тому, щоби запропонувати аудиторії перлини з фондів Українського радіо. А також на тому, щоби разом з аудиторією в діалозі осмислити реальність і сучасну культуру", — сказала виконавча продюсерка Радіо "Культура" Ірина Славінська.
Радіо "Культура" — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. У Києві мовить на хвилі 97,6 FM. Дізнатися FM-частоти в інших містах можна за посиланням. Усі канали Суспільного радіо можна слухати також в мобільному застосунку suspilne.radio та на сайті ukr.radio.
У рамках фестивалю працюватиме виїзна студія Радіо Культура, де хедлайнери заходу даватимуть публічні інтерв’ю, а два з них, що прозвучать у нашому ефірі, увійдуть до офіційної програми фестивалю.
4 вересня о 11:10-11:50 першою гостею виїзної студії стане Катерина Калитко. Із ведучою Оленою Гусейновою авторка говоритиме про віддаленість від центру та мультикультуральність як причину і фактуру письма на прикладі Чернівців та Вінниці.
Гості фестивалю зможуть наживо почути цю розмову у виїзній студії Радіо Культура біля Літературного целанівського центру за адресою вул. Кобилянської, 51.
О 13.10 ведуча Марина Люта інтерв’юватиме у записі Петра Рихла. Розмова про поетичне слово сучасності та точки перетину в німецькій, швейцарській та австрійській поезії, представленій на читаннях Meridian Czernowitz. Як у поетичному відео-перформансі "Знаки літер" переплітається поезія різних поколінь? Про отримання премії імені Станіслава Вінценза, а також про 10-томне українське зібрання поезій Пауля Целана. Програму можна буде почути пізніше на хвилях Радіо Культура.
О 14.10 відбудеться запис інтерв’ю Марини Лютої з Андрієм Любкою. Тема розмови: усна поезія та поетичне мистецтво ізраїльських авторів на цьогорічному Meridian Czernowitz. Про "Малий український роман" як форму авантюрної гри та взаємодії з реальністю у контексті розважальної літератури. Чи писатиме Андрій Любка дитячі книжки і як відбувається його власний пошук та зміна літературних жанрів? Програму можна буде почути пізніше на хвилях Радіо Культура.
О 15.10 – інтерв’ю з Сергієм Жаданом. Запис робить Марина Люта. Точка сходження – Чернівці у фестивальному часі та просторі як місце оприявлення культурних кодів. "Хлібне перемир’я" – вистава про смерть, життя і точки неповернення. Про рецепцію Брехта та сприйняття його через українські контексти та про зміну ролей під час створення книжки "Вірші дилетанта" Олександра Ройтбурда з ілюстраціями Сергія Жадана. Програму можна буде почути пізніше на хвилях Радіо Культура.
О 16:10 Олена Гусейнова проведе публічне інтерв’ю з Ігорем Померанцевим. Тема розмови: письменники, вино і радіо. Охочі можуть завітати до виїзної студії Радіо Культура біля Літературного целанівського центру вул. Кобилянської, 51 і послухати розмову наживо.
Зазначені розмови транслюватимуться по всій країні у прямому ефірі Радіо Культура. Виїзна студія працює у взаємодії з UA: Буковина.
Читайте також: Радіо Культура – інформаційний партнер IV Міжнародного Book Space.
Також в рамках ХІІ MERIDIAN CZERNOWITZ відбудеться запис розмови з Тарасом Прохаськом для ефіру програми "Пряма мова", яка вийде 9 вересня об 11.10. Олена Гусейнова говоритиме з автором про «грубу книжку тонкої прози», про те, що таке для Тараса літо і його закінчення, про нові проекти тощо.
Повна програма фестивалю за посиланням.
Онлайн-трансляція подій – на офіційній сторінці Радіо Культура та Meridian Czernowitz у Facebook та на сайті корпорації.
Нагадаємо, що в рамках спецпроєкту "Радіо літературних прем‘єр" перші презентації літературних новинок відбулися вперше на Радіо Культура. Юрій Андрухович у нічному ефірі презентував свій роман "Радіо ніч". Катерина Калитко – збірку поезії "Орден Мовчальниць". А Сергій Жадан одразу дві збірки: власної поезії "Псалом авіації" та збірку перекладів Бертольта Брехта «Похвала діалектиці».
Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. В ефірі Радіо Культура музика від найкращих виконавців країни й світу, радіотеатр, поезія та проза вустами авторів, а також новини культурного життя.
Усі канали Суспільного радіо можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio.
О 16:07-16:22 у програмі "Під прицілом" говоритимуть те, на якому етапі зараз перебуває розслідування Іловайської трагедії і чи опиняться винуватці колись за гратами.
У програмі "Україна. Сьогодення" о 19:10 згадають події серпня-вересня 2014 року на Сході України. Проаналізуємо уроки військових перемог та невдач того часу та оцінимо — наскільки нині змінилось українське військо.
На Радіо "Культура" у програмі Культура.Live о 8:10 говоритимуть про можливості переосмислення досвіду війни за допомогою мистецтва, гість студії Євген Степаненко, а о 9:10 Анжеліка Рудницька розкаже про підтримку бійців і збереження пам'яті про загиблих.
Об 11:10 в програмі "Батьківська кухня" говоритимуть про героїку і біль: як розповідати дітям про захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
О 12:10 в "Книжковому лабіринті" гостею випуску стане журналістка, письменниця, парамедик Олена Максименко, авторка книжок "Повернення Моркви" та "Пси, що приручають людей".
О 13:10 в "Радіотеатрі" радіопостановка Дмитра Тернового. "Палата № 7". У ролях: поет, ветеран АТО Олег Короташ, актриса Ольга Тернова, актор, автор п’єси Дмитро Терновий, актори Дмитро Бузинський та Сергій Труфанов.
О 13:40 в "Амфітеатрі" історія миколаївського "кіборга", який захищав Україну від російського агресора. Розкаже Олександр Терещенко, Герой України, учасник бойових дій на Сході України, автор книжки "Життя після 16:30", кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня.
О 15:10 в "Аудіокнижці" Валерій Макеєв — "100 днів полону, або Позивний 911". Фрагмент роману читає актор Дмитро Бузинський.
О 17:50 в "Поезії" пролунають вірші Ярини Чорногуз в авторському виконанні.
О 19:10 в "Українському ретро" патріотичні пісні українських авторів до Дня Пам'яті захисників України.
О 19:50 в ефірі "Дума про загиблих воїнів" у виконанні автора — бандуриста Богдана Василюка. Запис 1984 року з радіо-конкурсу "Золоті ключі".
О 20:30 в "Аудіокнижці" Олександр Палій — "25 перемог України". Сторінки історичного дослідження читає заслужений артист України Олександр Завальський.
У понеділок, 30 серпня, о 15:10 в програмі "Ніхто крім нас" вчений-медик, учасник Революції Гідності, військовий лікар на на Сході України (позивний "Айболит") Всеволод Стеблюк розповість про те, як став лікарем, як потрапив на фронт, також поділиться спогадами і роздумами про події в Іловайську.
О 21:00 в "Радіотеатрі" радіопостановка Юлії Ємець-Доброносової "Три хвилини слави". У ролях: заслужені артисти України Наталія Ярошенко, Дмитро Завадський, Ірина Мельник, в епізодах Захар Давиденко та Дмитро Бузинський.
31 серпня о 21:00 в "Радіотеатрі" — "Дванадцята ніч, або Що захочете". Радіопостановка за мотивами однойменної комедії Вільяма Шекспіра за українським перекладом Максима Рильського. У ролях ветерани та волонтери АТО, учасники проєкту Project W (унікальний англомовний театр ветеранів та волонтерів АТО).
Щогодини на Радіо "Промінь" звучатимуть "Пісні війни" — треки з однойменного проєкту, створеного музикантами і бійцями, які пройшли АТО. Це пісні, народжені на війні, правдиві історії та унікальні дуети.
У проєкті взяли участь вокальна формація "Піккардійська Терція", співак та композитор Павло Табаков, лідер гурту "Антитіла" Тарас Тополя, Фома із групи "Мандри", Арсен Мірзоян, співачки Ірина Доля, Оксана Муха та Аничка Чеберенчик, а також фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо, Віктор Винник із групи "Мері", співак Тарас Гаврик, сестри Тельнюк, лідер гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк, співачка Анастасія Приходько, лідер гурту Ot Vinta Юрій Журавель, бард-волонтер Христина Панасюк.
.jpg)
Фото — Яна Сочевічек, Радіо Промінь
Коли робиш щось нове, треба зібрати впевненість
Дмитро Захарченко: В тебе початок нової, сольної історії. Які емоції ти зараз переживаєш?
Світлана Германова: Коли задумала це робити, була невпевненість. Але це нормально. Коли робиш щось нове, то треба зібрати впевненість, це дуже важливо. Мені допомогла зібрати мою впевненість команда, люди, з якими я працювала, які мені казали: "Те, що ти робиш – круто", "Повір, все буде добре". Вони мене надихали. Вже в процесі створення пісень, коли я почала бачити, на що це все перетвориться, тоді вже зрозуміла, що так, реально, це буде круто. І з цією впевненістю я й презентувала альбом.
Тобто в мене немає зараз жодних сумнівів, що я все роблю правильно. Бо мені все дуже подобається. Колись я спитала одного митця: "Як зрозуміти, що ти робиш все правильно? ". І відповідь була така: "Якщо власне тобі подобається – то це буде класно. Якщо буде хоч краплинка сумніву – то переробляй".
Фото — Яна Сочевічек, Радіо Промінь
Мені захотілося залишити ту первинну енергію, яку я заклала в пісні
Дмитро Захарченко: Тобто саме у діалозі з митцем, якого ми не будемо називати, саме тоді у тебе виникла вже в голові повністю сформована ідея, що буде такий проєкт?
Світлана Германова: Ні, все відбулося в процесі, звісно. Я надихаюся дуже сильно в подорожах, це мій основний ресурс. Коли я повернулась з сильної і красивої подорожі з Індії, я написала багато пісень. Я така натхненна повернулась. І запропонувала всі ці пісні для гурту Navkolo Kola. Бо такий в мене вже був період, коли я могла пропонувати, я вже мала якийсь музичний бекграунд, я пісні оформлювала і пропонувала хлопцям в гурті для альбому.
Ми почали роботу, але особисто я розуміла, що ці пісні не в контексті гурту, ці пісні – про мене. І тільки я знала, як вони мають звучати, круто і красиво. Проте я розуміла, що коли я все це оформлю з гуртом – це втратиться. Бо групова творчість – вона інша, в ній усі долучаються до творчості, це робота кожної людини в гурті. І мені захотілося залишити ту первинну енергію, яку я заклала в пісні. І вже піти своїм власним шляхом, створити свій сольний проєкт.
Дмитро Захарченко: Зараз хтось із прихильників гурту Navkolo Kola напевне думає: "Це що, означає, що гурту Navkolo Kola більше не буде? ". Яка зараз ситуація з гуртом Navkolo Kola, ви продовжуєте працювати чи це пауза? Що відбувається?
Світлана Германова: Скажу чесно, поки що нічого просто не відбувається, бо вся енергія пішла на мій сольний проєкт. Ми все це розклали по поличках в гурті. Ми всі дорослі люди, які розуміють потреби інших. Я пояснила, що мені потрібно. І хлопці, звичайно, емоційно сприйняли цю новину. І це нормально, це добре, це гарний знак, тому що це означає, що вони мене люблять і підтримують. Якби нічого не відбувалося, то вже треба було б замислитися. І коли я це все озвучила, ми не розсталися. Антон Дерев'янко, басист гурту Navkolo Kola, зараз є одним із саундпродюсерів мого сольного альбому. Ми просто перетрансформували енергію і показали те, що мали показати зараз, а саме – мою сольну творчість.
Дмитро Захарченко: Чи не означає запуск сольного проєкту, що все спочатку?
Світлана Германова: Так, завжди. Все спочатку. Завжди в житті так. Це цікаво, це прогресивно і це – трансформація. Я за такі трансформації.
Дмитро Захарченко: Що, окрім трансформації, це ще за собою тягне?
Світлана Германова: Тягне відкриття нового світу, відкриття себе і основне, що відбувається – це самоідентифікація, до якої я дуже довго йшла. В творчому шляху і, найперше, просто в своєму шляху як людини, як особистості. Бо ми всі намагаємося прийти до себе, дізнатися хто ми є насправді, достукатися до свого "я". Це наш шлях, ми маємо це все зробити. І за допомогою музики я просто пришвидшила його і все.
Дмитро Захарченко: В тобі зараз говорить музика чи Індія?
Світлана Германова: Я вже так скучила за Індією. Я скучила за подорожами. Я маю надію, що наступного року відкриються нові можливості для подорожей, але поки що живу прекрасними спогадами. Це такий сильний ресурс, який тримає все життя.
Дмитро Захарченко: Навіщо ти взагалі поїхала в Індію?
Світлана Германова: Є таке розуміння, що коли ти їдеш в Індію, ти щось знаходиш. А я для себе відкрила таке розуміння: коли я поїхала в Індію, я все втратила і потім знайшла нове. Звісно, що були певні виклики, але реально, все те, що я втратила – я потім збудувала.
Дмитро Захарченко: Маємо питання від нашого слухача: "Як ви у Індії не боялися отруйних змій?"
Світлана Германова: В Індії нам не траплялися змії. Чомусь всі думають, що там крокодили, змії. Слони були, але там цивілізація. Там все красиво, все для людей.
Ми запланували вже другий альбом
Дмитро Захарченко: Одним із саундпродюсерів альбому став Остап Панчишин. Як це сталося і як тобі досвід роботи з ним?
Світлана Германова: Це сталося несподівано для мене, бо я не думала когось іншого долучати до своєї музики. Я думала, що ми вийдемо на альбом вже з музикантами, з якими я співпрацювала раніше і з тими, хто був в гурті Navkolo Kola тощо. Проте, так було просто дано, що я з Остапом зробила спочатку одну пісню, мені дуже сподобалось, тому що там була зовсім незвична я. Пісня з альбому, яка називається "Пальцями", ми її першою зробили з Остапом. І я зрозуміла, що це щось цікаве, нове, це якась дивна я, але мене захопило. Мені дуже сподобалось сучасне звучання, мені дуже сподобався погляд на мою музику. Тобто людина, інша зовсім, незнайома мені, почула мою музику – і це диво.
Дмитро Захарченко: Тобто ваша співпраця з ним буде продовжуватись?
Світлана Германова: Ми запланували вже другий альбом. І поки що такий сміливий намір є – зробити фіт. Думаю, це буде скоро.
Дмитро Захарченко: Хто є в складі гурту зараз?
Світлана Германова: Є команда. Це Антон Дерев'янко, Остап Панчишин – два саундпродюсери, з якими я зробила цей альбом. Живих музикантів ми не залучали до запису – все створено комп'ютерним шляхом, проте дуже красиво, як ви бачите і чуєте. Наживо будемо презентувати малим складом, якщо така буде потреба, з драмеркою Машею Сорокіною – дуже гарна професійна, талановита дівчина, і з гітаристом Женею Мітіним – це мій давній друг, музикант і теж талановита людина. Потім у мене є сміливий намір долучати людей, які грають можливо якісь оркестрові партії, тому що в піснях дуже багато оркестрів. Остап зробив дуже красиву музику.
View this post on Instagram
A post shared by Радіо Промінь (@radio.promin)
Дмитро Захарченко: Ти вже думала про живі виступи?
Світлана Германова: Я почала про це думати, коли ще першу пісню створила. Я завжди думаю наперед і масштабно. Ми вже записали лайв, щоб зрозуміти, як все виглядає і як все звучить. І мені дуже подобається, як візуально все це можна подавати. Проте, моя мрія виступити з оркестром поки що залишається мрією, але я знаю, що всі мої мрії збуваються.
Дмитро Захарченко: Я розкрию секрет: ти казала, що вже починаєш страждати.
Світлана Германова: Від того, що я хочу дуже швидко все реалізувати, я розчаровуюся, тому що я не завжди відчуваю цей час. В плані, що мої бажання не завжди підкріплюються можливостями простору. Тому я вимушена чекати, коли все підлаштується під те, щоб реалізуватися. І цієї якості мені останнім часом не вистачає, бо я дуже хочу, щоб зі мною все швидко трапилося, все те, про що я мріяла. Але воно поки що трішки затримується. Але я маю навчитися терпіння і всім також бажаю. Все у свій час має бути.
Дмитро Захарченко: Насправді альбом не звучить як від людини, яка страждає, а людини, яка неймовірно кайфує, яка в гармонії з собою. Коли я слухав альбом, я подумав, може ти закохалась? Або Остап Панчишин заново закохався у свою дружину?
Світлана Германова: Правда в тому, що все має відбуватися в любові. Це найчистіша енергія, яка у нас є. І ми маємо бути в стані закоханості постійно. Ми маємо цей стан провокувати в собі будь-яким чином. Ми маємо бути закоханими не тільки в людину чи об'єкт. Ми маємо бути закохані в себе, в життя, в те, що ми робимо. Це головний елемент, на якому створений цей альбом – на любові.
Дмитро Захарченко: Чи будуть фіти в цьому проєкті? Як з Остапом Панчишиним, наприклад.
Світлана Германова: Є навіть пісня, яку ми хочемо заспівати з Остапом Панчишиним. Просто треба зараз час, щоб вона дозріла і народилась в плані оформлення. Тому чекаємо на це. Я люблю співпраці, але я ще маю відчути, з ким. Бо з Остапом все склалось музично й енергетично, тому цей фіт і народився – принаймні між нами, поки не в ефірі. Але все з часом. Я хоч і амбітна людина, проте я все роблю на почуттях. Я відчуваю дуже тонко всі вібрації, всі енергії і тому включаюся завжди, коли мені дуже сильно відчувається. Я довіряю простору, всьому, що зі мною трапляється.
Фото — Яна Сочевічек, Радіо Промінь
Якщо я відкриваюся – то на триста відсотків
Дмитро Захарченко: Твій альбом – дуже особистий, ти відкрила душу, але це завжди небезпечно.
Світлана Германова: Поки що не було негативних відгуків – дивовижно. Тільки позитивні. Музичні журналісти писали й для мене це означає тільки одне – це красиві вібрації, які чіпляють людей. Там немає негативу, все позитивно, любовно створено, чесно. Я – про чесність.
Дмитро Захарченко: Коли створюєш таку музику, немає страху відкритися людям?
Світлана Германова: Я відкрита до людей, хоча я інтроверт і соціопат. Дивне поєднання. І якщо я відкриваюся – то я відкриваюсь на триста відсотків. Інакше я просто не можу.
Дмитро Захарченко: Ми побачили старт твого проєкту. Який наступний етап розвитку проєкту SVIT?
Світлана Германова: Головне зараз – донести музику до людей. Тобто бувати на інтерв'ю, достукатися, долучитися до вух. Це найголовніше. Моя мета – розповісти про музику всім.
Дмитро Захарченко: Мета зрозуміла, а чи існує мрія?
Світлана Германова: Звісно. Мрія – виступити на стадіоні з оркестром.
Фото — Яна Сочевічек, Радіо Промінь
"Це про нове життя, напевно. Може не про нове життя, а про закінчення старого життя, або про цю межу між ними. Бо потрапив я в реанімацію у травні, а через пів року стався зі мною схожий інцидент, уже під Новий Рік. І я зрозумів, що це не просто випадковість, а якась система. І вирішив щось міняти. Мені обідно стало якось напевно, що невже я такий морок", - розповів Ницо Потворно в ефірі "Вікенду Нової Музики" на Радіо "Промінь".
Ницо Потворно стверджує, що альбомом "Чистий" немає на меті когось вразити, або шокувати. В певній мірі його творчість є психотерапією і самоаналізом.
"В першу чергу я пишу все для себе і було б дивно, якби я його просто клав у шухляду. Я просто випускаю, навіть не випускаю, а просто опубліковую, напевно. Я ще раз кажу, що це я пишу для себе, все ж таки, а не для людей. Тобто в першу чергу ця музика допомагає мені. Це така от психотерапія, психоаналіз, самоаналіз. Можна називати по-різному. Якщо я буду заробляти цією музикою гроші, то клас, бомба, а якщо не буду, то в мене не було таких цілей", - розповів Ницо Потворно в ефірі "Вікенду Нової Музики" на Радіо "Промінь".
Ницо Потворно є практикуючим лікарем, і тому до своєї алкозалежності поставився, як до хвороби, а до себе як до хворого.
"Треба цього справді захотіти і тоді щось буде. На силі волі ніхто нічого не кине. Перший крок - зрозуміти, що алкоголізм - це хвороба і ти хворий, і працювати з собою, як з хворою людиною. Потім уже приходити до того, що тобі треба вилікуватися, а не кинути або курити, або колотись, або нюхати, або що завгодно. Це хвороба така сама як грип, ковід, ВІЛ, не знаю, гепатит", - розповів Ницо Потворно в ефірі "Вікенду Нової Музики" на Радіо "Промінь".
.jpg)
Фото — Яна Сочевічек Радіо Промінь
Я став дуже прискіпливо ставитися до того, як подаю матеріал
Ірина Саннікова: Я знайшла на ютубі твій трек "Босоніж", датований 2016 роком. То це старий трек?
Рома Майк: Ні. Я повністю перезаписав композицію. Ця композиція мені дуже подобається. Той я, який був у 2015-2016 роках, – це зовсім інша людина, тому що я багато в яких напрямках розвинувся, наприклад, в постановці голосу. Я став дуже прискіпливо ставитися до того, як я подаю матеріал. Тому я вирішив зробити цю пісню вишуканішою, якіснішою і перезаписав її, дав їй нове дихання.
Ірина Саннікова: Тобто у 2016 році це був Рома Майк з гурту "Ешелон", а зараз все інакше?
Рома Майк: Зараз я розвиваюсь як сольний виконавець і далі працюю зі своїми побратимами по музиці. Але ми вже стараємося робити сольну кар’єру, фокусуватись на своїх роботах як на сольній творчості.
Ірина Саннікова: Чому ти вирішив перезаписати цю пісню?
Рома Майк: Цей трек для мене дуже важливий. Це перша мелодична пісня, яку я написав, мій перший в житті досвід з написання пісень, а не просто реп-композицій. Тому я вирішив, що я дам собі можливість і зроблю цей трек таким, щоб його почули люди, тому що у 2016 році його мало хто послухав. Тому я вирішив все ж таки перевидати трек, переспівати, перезаписати.
Ірина Саннікова: Раніше були реп-композиції, зараз – мелодична музика. То ти вважаєш, що реп – це level down?
Рома Майк: Ні, це просто інше. Я вирішив, що треба вміти багато чого. Не замикатись на якомусь підстилі, а вміти співати, подавати композиції, непритаманні виконавцю. Це прикольно, мені здається.
Ірина Саннікова: Чи отримав ти вже якісь відгуки від слухачів?
Рома Майк: Так, мені пишуть люди, що це непритаманний кейс для мене. У мене, до речі, вийшов кліп на композицію "Босоніж". І багато хто пише, що це те, чого вони не очікували. Тобто, виходить, що я роблю те, чого не очікують, і мені це подобається. Тобто і я, і слухачі не знають, що буде далі.
Ірина Саннікова: В роботі над кліпом тобі допомагала твоя дружина, як і з попередньою роботою?
Рома Майк: Так, ми їздили в Ужгород, познайомилися з людьми. Кліп знімав Майкл Фостік, він працює в Англії. Він багато з ким працював, наприклад, з Hugо Boss. Дуже талановитий режисер. Ми вирішили з ним відзняти кліп, зробити спільну роботу. Швидко згрупувалися, на підготовку був день: всю ідею сформували за день, а за ніч відзняли.
Ірина Саннікова: Так взагалі буває, що люди наскільки швидко працюють?
Рома Майк: Так, буває. У нас було три дні на справи в Ужгороді, але ми лишилися на півтора місяця. Тому ми вирішили зробити багато відосів. І от саме на цю композицію у нас так вийшло. Я навіть не очікував, думав, що воно буде зовсім інакше, не прив’язане до треку – калюжі, босоніж, звичайне знайомство хлопця з дівчиною. А вийшло, що це – футфетіш.
Ірина Саннікова: Якщо ти кажеш, що зняли багато відео, то це означає, що в тебе тепер наперед є купа відеороликів для майбутніх пісень?
Рома Майк: Так, є напрацювання, які я буду далі опрацьовувати, розмотувати ідеї, робити це глобальнішим. За ці півтора місяця – це, мабуть, найнасиченіший час, який я пережив за все своє життя. Я зрозумів, що можна багато зробити просто на енергії того, що ти живеш і займаєшся тим, що ти любиш. В мене воно в такому режимі зараз відбувається.
Фото — Яна Сочевічек Радіо Промінь
Альбом буде розділений на дві частини: ліричну та з нотками протесту
Ірина Саннікова: Перевиданий трек "Босоніж" увійде до твого сольного альбому. Раніше ти говорив, що новий альбом готовий наполовину. Як зараз справи із сольним альбомом і коли на нього чекати?
Рома Майк: Дата не змінилася, альбом вийде 24 жовтня. В мене з’явилося більше ідей, більше треків. Коли я був у Львові, якраз після ефіру, я записав ще шість треків. І у мене вже є якась загальна картинка. Тобто альбом буде ділитися на дві частини. Перша – мелодійна, лірична, більш медійна, така, що потенційно буде грати на радіостанціях. А друга – з ноткою протесту, там будуть треки, які по формі і змісту відрізняються. Я вирішив зробити концептуальний альбом з двох частин. Щоб не замикатися на чомусь одному.
Ірина Саннікова: Ти став продукувати мелодійні пісні тому що реп дуже андеграундна музика зараз?
Рома Майк: Ні, я не задумуюся про те чи реп андеграундний, чи популярний в сегменті української музики. Я роблю те, що мені подобається. Я завжди відштовхуюся від того, як це резонує зі мною. Тобто я пишу композиції виключно з настрою. У мене є настрій написати лаунжову пісню, я взяв і написав "Босоніж". Є настрій зробити щось ліричне, але з сучасними інструментами, наприклад, "бочками" – написав "Станемо морем". У пісні "Дощик" теж є відголос лаунжу, змішаний з репом. Наступна композиція, яка ще в секреті, теж буде чимось цікавим, непритаманним мені, теж буде відрізнятися від тих композицій, які вийшли з цієї мелодичної частини альбому.
Ірина Саннікова: Ти видаєш сольний альбом, але що ж тоді робити із фітами?
Рома Майк: Фіти, які ми робимо з іншими виконавцями, будуть виходити як сингли. Ще буде альбом з Вохою. Він вийде після мого сольного альбому і там будуть суто треки з Вохою.
Ірина Саннікова: Що ж, мені здається, що саме час, щоб Воха з’явився в цій студії. Принаймні віртуально. Вохо, привіт, як твій настрій?
Воха: Настрій – прекрасний, чудовий, працюю над треками. Щойно відпустив хлопчину, який нам награвав гітарні соло. Дуже гарно награв, тепер будемо складати те все до купи.
Ірина Саннікова: Ти мешкаєш у Штатах і приїхав зараз в Україну. Розкажи, як живеться в США українському реп-виконавцю і чи нема якихось упереджень?
Воха: Я прожив там понад рік і з ніяким хіп-хоп-виконавцем тамтешнім я не познайомився, бо я приїхав 2020 році і якраз почалась пандемія. Всі сиділи вдома і ніяких знайомств не відбувалося. Але сказати, що там якась дискримінація, що ти читаєш реп, але ти іншої національності – нічого такого нема. Там дуже привітні, дуже хороші люди, відкриті до всього, завжди готові тебе слухати. І що мене здивувало, коли я тільки туди переїхав – вони завжди посміхаються. От ти ідеш, бачиш незнайомця, а він тобі посміхається.
Ірина Саннікова: Мої знайомі розповідали, що намагалися підлаштуватися під цей позитивний вайб із постійною посмішкою, але згодом сказали, що це лицемірно. Як ти вважаєш?
Воха: Це можна сприймати по-різному. Я не задумуюсь, чи ця посмішка лицемірна. Але я бачу, що людина мені посміхається і я це сприймаю як доброзичливий жест. Я посміхаюся у відповідь. Там багато людей різних національностей і не всі знають одну англійську мову. І ось ця мова посмішки – наче універсальний спосіб зв’язку для них.
View this post on Instagram
A post shared by Радіо Промінь (@radio.promin)
Ми повертаємося до матеріалу, який чекав свого часу
Ірина Саннікова: Скажи, як зараз просувається твоя робота над вашим спільним альбомом з Ромою Майком?
Воха: Ми вже маємо кілька спільних пісень, над якими зараз працюємо. Ми їх покращуємо. Ми почали працювати таким методом, що ми повертаємося до старшого матеріалу, який зберігався на жорстких дисках і чекав свого часу. Зараз ми його переосмислюємо, перероблюємо. Почали займатися музикою з живими музикантами. Як я казав, хлопчина щойно награвав партії на електрогітарі до наших нових пісень. І дуже все це гарно виходить, дуже сходиться в класну картинку. Тобто ми еволюціонуємо. Якщо колишні "ми" видавали просто реп, біти з Інтернету, то тепер ми робимо музику з ширшою палітрою інструментів.
Ірина Саннікова: Ви з Ромою плануєте все встигнути зробити, поки ти Україні? Чи ви почали працювати дистанційно, коли ти ще був у Штатах?
Воха: Та ми й дистанційно працювали. Але є щось особливе в тому, щоб бути в одній кімнаті, відчувати вайб один одного і просто сміятися, поки ми записуємо пісні. Я думаю, це безцінні емоції, які ми консервуємо у своїх піснях і які потім доходять до наших слухачів. Тому робота в одній кімнаті, звісно, краща, ніж дистанційна. Але ми й дистанційно можемо працювати. У наш час з інтернетом нема ніяких завад.
Ірина Саннікова: Чи є якісь конкретні дати виходу вашого спільного альбому?
Воха: Ну, я вам наразі нічого сказати не можу.
Рома Майк: Це секрет! Альбом буде наприкінці року. В яких числах – не скажу.
Ірина Саннікова: Воха, чим ти зараз займаєшся в США? Тобі вдається заробляти музикою?
Воха: Ні, в мене є інші заняття. Я той, кого називають айтішником у наші сучасні часи. Та й таке, небагато українських реперів знайшли спосіб жити на свою музику. Якщо хтось знайшов, я дуже радий, бажаю всього найкращого й аби воно все росло далі. Ну, а ми поки крутимося, як можемо, і робимо цю музику на ентузіазмі. Але дивіться, яка прекрасна культура з цього виростає, мені подобається.
Рома Майк: І мені подобається.
Фото — Яна Сочевічек Радіо Промінь
Якщо шукати відмазки, чому не виходить – воно й не буде виходити
Ірина Саннікова: Ромо, на попередньому ефірі "Вікенду Нової Музики" з моїм співведучим Дмитром Захарченком ти розкрив таємницю, що коли ти хочеш займатися музикою, то займаєшся музикою. Зараз ти дуже продуктивний у музичному сенсі, та чи вистачає в тебе часу на роботу, на сім’ю?
Рома Майк: Це пріоритетність. Як ти виставляєш пріоритети, так і живеш. Якщо шукати якісь відмазки, чому не виходить – воно й не буде виходити. Треба просто робити те, що ти любиш – і все. Бути з дружиною, займатися музикою, гуляти з песиком, мандрувати, знайомитися з новими людьми, дивитись на те, чого раніше не бачив, гуляти вулицями, на яких ти не був. Це те, що я люблю. Мені подобається як я зараз живу. Я не ставлю собі рамок і у мене все виходить. Вся продуктивність від того, що я роблю від себе, а не змушую себе щось робити.
Ірина Саннікова: Як буде називатись твій сольний альбом?
Рома Майк: Це теж поки секрет. Зараз я працюю якраз над назвою. Коли в мене буде весь концепт, всі треки, тоді я знатиму, як він називається. Плани постійно змінюються. Ти можеш озвучити одну назву, а вийде він під іншою. Тому, я думаю, з цим гратись не можна.
Фото — Яна Сочевічек Радіо Промінь
"Цікаво, що спочатку ми не планували знімати відео на пісню "Навіщо", лише на сингл "Я подобаюсь тобі". Але напередодні подорожі в Тбілісі ми з режисером Юрою Двіжоном розговорилися і він сказав, що "Навіщо" одна з улюблених його пісень. Я розповіла йому про що вона, що вона про пошуки орієнтиру в житті. І вже за кілька днів на грузинській барахолці ми шукали компас, щоб втілити ідею кліпу. Локацію придумав також Юра. Ми знімали біля Тбіліського моря на території меморіалу, який називається "Історія Грузії". Він знаходиться фактично за містом, десь тринадцять кілометрів від центру, і виглядає так безлюдно, бо до нього важко дістатися. І трохи космічно, бо це шіснадцять великих колон, які увічнили історію Грузії в камені. Важко було знайти місце краще для екранізації моїх думок з приводу руху життя, пошуку орієнтирів. І загалом, це дуже-дуже красиве місце. Як я вже сказала, воно виглядає достатньо космічно, незвично, його називають грузинським Стоунхенджем", - розповіла Shy в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Як то нерідко буває закадрова історія зйомок дуже відрізняється від тієї, що побачили глядачі.
"Ще цікаво, що день зйомок був дуже сонячний, але дуже-дуже холодний, хоча це був уже квітень і ми розраховували на хорошу погоду. Було сонячно і я думала, що у вовняній сукні мені буде заспекотно, але насправді це був найхолодніший день у моєму житті. Після кількох годин зйомок я змусила усіх їхати на піт-стоп за грузинським "паливом", бо було нестерпно холодно. В цей день мені хотілося, щоб все якомога швидше закінчилося, бо мені було дуже холодно і важко зніматися, особливо біля води. Але зараз я вже пригадую не стільки холод, скільки нашу класну пригоду, теплі обійми друзів, ці магічні колони, ці кадри, які ми побачили вже увечері за переглядом, ну, і себе двадцятидев`ятирічну в оточенні друзів, рідних мені людей, за справою, яку ми всі так дуже любимо", - розповіла Shy в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у травні Shy презентувала кліп на пісню "Я подобаюсь тобі".
Фото: Яна Сочевічек. Радіо Промінь
"Два роки, мені здається, минуло з останнього треку, який я випускав. Це був фіт з Джамалою. Після того, що ми пов'язали свої життя з Олексієм Бондарем, у творчому плані, це вокаліст новий, якого я знайшов, почали працювати над новими піснями. Це був, мені здається, грудень 2019 року. Але після того, як бахнула пандемія, і ти просто сидиш вдома, і намагаєшся переосмислити речі - як тобі заробляти гроші, як банально ходити в магазин, дотримуючись всіх карантинних приписів. І ти вже не думаєш про творчість, тому творчість трохи відійшла на другий план. Але вже до середини минулого року зрозуміли, що все окей, людство до всього пристосується, треба повертатися до творчого процесу. І поступово вироблявся новий концепт, як підходити до написання пісень", - розповів саундпродюсер і засновник проєкту Cape Cod Максим Сікаленко ефірі "Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь".
Тандем Максима Сікаленка та Олексія Боднара до весни 2022 року планує випустити два мініальбоми.
"Ми плануємо видати два міні-альбоми. Перший вийде восени цього року, а другий – навесні наступного. Я почав писати тексти до цих пісень і мені хотілося говорити зі своїм поколінням мовою свого покоління. Це не пісні для TikTok, це не пісні для прихильників Олега Винника. Це пісні для мого покоління, про їхні, мабуть, побутові проблеми. Лізти у якусь соціальну чи політичну історію не хотілося. Є достатньо інформації , яку люди можуть почитати. Суспільство дуже поляризоване і приймати якусь одну сторону не хочеться. Я ненавиджу поляризацію. І, мені здається, це дуже погана історія у перспективі. Тому мені хочеться, щоб пісні були частиною вайбу, повсякденного життя людей", - розповів саундпродюсер і засновник проєкту Cape Cod Максим Сікаленко ефірі "Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь".
Фото:www.facebook.com/capecodband
АЛЬБОМИ
ONUKA - LP Kolir
Ната Жижченко: “Частково ми відійшли від соціальних меседжів, від змістовних складових. Немає тематики соціальної, воєнної, екологічної. Про це ми дуже багато вже казали. Ми казали про Чорнобиль, казали про сміттєсортування. Зараз такий період, коли ми хочемо більше про особисте, більше про музичне. В музичному саме плані, мабуть, це схоже більше на мікс між першою дебютною платівкою ONUKA та другим релізом Vidlik, і електронно-танцювальна етно-складова. І мені також хотілося б зробити деякі треки більш попсовими. Напевно, неочікуваними від нас є трек “Ти”, який досить для нас не авангардний, але він все одно є впізнаваним, і мені здається, що в ньому є наші нотки, звучання. Також альбом повністю україномовний. І ще він вперше містить в собі дует. Це дует із гуртом “ДахаБраха”, що має назву “Уяви”. Мені здається, що він досить довгоочікуваний. Мною в першу чергу”.
Один в каное - LP Один в каное 2021
Ірина Швайдак: “Перед нами не стоїть таке завдання — писати по альбому кожен рік, наприклад. В нас все так природньо, органічно, залежить від того, хочу чи не хочу. Альбом якось так поступово повільно накопичувався, народжувався, і ми не поспішали його видавати. Я особисто читала коментарі і, якщо чесно, я не була готова до того, що така велика кількість людей зрозуміє новий альбом і він сподобається. Мені здавалося, що цей альбом буде таким експериментальним для більшості людей і багато поціновувачів нашої творчості його просто не сприймуть. Але такі мої очікування, я б так сказала, не виправдалися”.
OTOY & The Lazy Jesus - EP “Слина”
OTOY: “Від початку ми писали абсолютно інші пісні. Ми зустрілися з Єгором Гавриленком (The Lazy Jesus), а він людина, відома своїми експериментальними музичними прийомами. І взагалі у нас в планах було написати такий реп-альбомчик, міні-альбомчик, де буде, як то кажуть у нас у Львові, “репасьок”. В принципі, ми його написали. У нас вийшло чотири треки "репаська". А в кінці, абсолютно неочікувано, просто на відкритих емоціях – все само по собі трапилось – народився трек “Недоступна”. І Єгор каже: “Стоп! Слухай, воно так класно звучить. Такого ще начебто в Україні не було. Нео-соул, хіп-хоп – давай зробимо!”. І ми вирішили повністю переписати міні-альбом. У нас пішло два тижні на те, щоб повністю переписати “Слину”. Цих двох тижнів вистачило, тому що це історія не про надумування якихось глибоких сенсів, метафоричних порівнянь: тут усе так, як є в житті. Про вільність, вільність емоцій, вільність почуттів. Коли ти вмієш напряму говорити, чого ти бажаєш, що тебе цікавить: в сексуальному плані, в стосунковому, в психічному, емоційному. Воно просто йде. Отак народилась у нас “Слина”.
Макс Пташник - EP “Інколи люди собаки, але не завжди”
Макс Пташник: “В мене давно не було релізів, проте робити музику я ніяким чином не припиняв. На патреоні цей альбом вже висить десь місяць, вийти він мав давно. Тут пісні з 2013 по 2020. Останній трек «Вогонь» я написав в новорічну ніч з 2020 на 2021. Хочеться відпустити цю всю темноту і йти далі”.
Тимпаче - LP “Зі швидкістю світла”
Тимпаче: “Альбом відображає цілу гаму настроїв – від радощів знайомства і кохання до туги розставання, від філософських роздумів про дружбу і повсякденні складнощі спілкування, до жартів про Київ і справжнього романтичного трилера з елементами фентезі”.
СИНГЛИ
Океан Ельзи & alyona alyona - Країна Дітей
alyona alyona: “Святослав розказав мені, що є чудовий вірш, написаний Сергієм Жаданом і то буде новою піснею ОЕ. Він награв на піаніно мелодію, наспівав текст, і кожен рядок, кожна нотка запали мені в душу. Я з великим задоволенням погодилася на те, щоб записати цей фіт, адже така тема мені близька. Серед моїх підписників є дуже багато дітей з різних регіонів країни, зокрема тих, які вимушені були покинути східну Україну. Для мене велика честь сказати кілька слів про них, висловити їм свою підтримку і слова вдячності саме в тій манері, в якій я це вмію робити найкраще — присвятити трек”.
Sasha Chemerov & Бумбокс - Любила
Андрій Хливнюк: “Після суперхіта “Тримай мене” з Олександром Чемеровим (The Gitas, “Димна Суміш”) я зарікся записуватись разом, розуміючи, що матеріал вийшов недосяжно крутим. Проте, минуло декілька років і Саша запропонував знову сісти в студію і накопичити щось більш ритмблюзове. Дописавши куплет і попрацювавши над аранжуванням з Дмитром Куваліним (гітаристом Бумбоксу), мені стало остаточно зрозуміло, що пісня “Любила” просто таки мусить жити в радіопросторі. Надзвичайно приємно, коли всі учасники запису — гурт, спеціально запрошені бек-вокалістки, звукорежисер — наспівують “вона любила, любила” ще декілька днів поспіль”.
KAZKA - Красива Серцем
Саша Заріцька: "Пісня “Красива Серцем” є першим саундтреком до серіалу “Моя улюблена Страшко”. Якщо серіал правильно спрацює, то він має надихати людей, допомагати справлятися з булінгом, з об'єктивізацією, з несприйняттям себе. І дуже хочу, щоб ця пісня надихала, заряджала емоціями, силами, щоб вона давала віру в себе. Ми вже мільйон пісень про це написали і це буде мільйон перша, щоб допомагати людям”.
VovaZiLvova - Моя Мала То Є Мій Бро
VovaZiLvova: “Пісню "Моя Мала То Є Мій Бро" ми створювали справжньою галицько-волинською коаліцією. Написав її півтора року тому у Львові, коли зібралися з різними хорошими людьми і створювали нову музику. Власне, музику до цієї пісні написав Тарас Сватула, який є "Альф" з Луцька, також його побратим Юра Кльоц звідти ж. Не минуло й півтора року, як інший волиняка Рома Морфом, родом з Ковеля, довів музику до пуття. І таким чином ми її випустили в тому вигляді, в якому ви матимете змогу і, сподіваюся, задоволення слухати в ефірі”.
EYWA - Дощ
EYWA: “Ми літали на Балі з Alyona Alyona, Стасом Чорним і Іваном Клименком. Альона писала собі альбом, а в сусідній кімнаті ми зі Стасом писали пісні. Ми прослухали референс пісні, яка мені сподобалась, і вирішили написати ліричну композицію. Вранці наступного дня Альона вже показала текст пісні “Дощ”. Вдень я його вивчила і записала, а ввечері вже був готовий демозапис. Усі були вражені результатом, тому що не думали, що за такий короткий проміжок часу може вийти така крута пісня”.
Рома Майк - Босоніж
Рома Майк: “Пісня “Босоніж” написана ще п'ять років тому, але тоді її так ніхто і не почув. Я довго думав і таки вирішив, що вона варта того, щоб люди послухали “Босоніж” і відчули цей літній легкий настрій. Нещодавно я повернувся з Ужгорода, де зняв відеороботу на пісню “Босоніж”. До речі, я готую зараз сольний альбом, що вийде восени. Поділюся з вами секретом, мій сольний альбом готовий вже на 50%. Записував я його у Львові. Зараз іде робота над другою частиною альбому. І також я зі своїм другом Вохою готуємо ще спільний альбом, який ви також почуєте цього року. До слова, Воха приїхав спеціально зі Штатів, щоб ми спільно зробили цей альбом”.
Люсі - Той
Люсі: “Історія пісні “Той” відносить нас до того періоду, коли ми всі з вами опинилися майже в містах-привидах, тобто абсолютно пустих, зруйнованих пандемією. За сюжетом в гості до дівчини приходить незнайомець і запрошує її з собою. Також за основу я взяла пісню “Чорна хмара”, яку колись записала у фольклорній експедиції. Трек я повністю писала сама. Якщо до сьогодні я працювала з саунд-продюсерами, то зараз вже є скіли та можливості аранжувати все самостійно. Наразі я працюю над своїм другим альбомом. Повністю сконцентрувалася на музичній частині. І планую випустити його вже восени”.
ZAKHAR - Хочу
ZAKHAR: “Це перша пісня моя, з якої я почав придумувати свою музику. З неї почало формуватися моє звучання. Я на ній вчився створювати сам музику, робити аранжування, зводити. В ній започаткувався мій стиль, тому вона була для мене дуже важлива і я дуже чекав цей реліз. Випустив тоді, коли відчув, що прийшов її час. Я її довго доточував, доробляв усілякі дрібниці. І першою її не хотілося випускати, тому прийшов зараз її час. Цією піснею хотів звернути увагу людей на те, щоб вони не забували жити. Кожен день ми просто пірнаємо в цю буденність, яка забирає нас своїми проблемами, забуваємо про якісь дрібниці, які приносять нам задоволення, наповнюють нас”.
MamaRika - Kava
MamaRika: “Kava дуже давно чекала свого часу, щоб її релізнути. І коли ми дізналися з моїм чоловіком, що чекаємо маля, то вирішили, що це найкращий час для того, щоб зробити цей трек. Його для мене написав мій саунд-продюсер Ваньок Клименко. В принципі, Ваньок завжди відчуває мене і коли пише мої пісні, то стає передвісником хороших новин в моєму житті. Тому так і сталося. Ми вважаємо, що Kava — це лейтмотив цього чудового періоду життя нашої сім'ї. Написав її Ваня, мастерингом, як завжди, займався Стас Чорний. Нереальні скрипки в трек прописував наш друг Сергій Сидоренко, додав туди родзинки. Звичайно, що пісня виходить разом із відеороботою, разом із кліпом. І це теж окрема історія, бо знімали ми кліп, коли я була на сьомому місяці вагітності, це було весело і важко водночас. Але головне, що це було максимально щиро, цього разу не було ніяких сценаріїв. Це все ми знімали у нас вдома, безпосередньо в Одесі, у будинку, в якому ми живемо. Тому цього разу це були максимально справжні емоції, ми хотіли показати наш побут, наше життя, як ми живемо кожного дня”.
Cape Cod - максі сингл “Лети”
Cape Cod: “Рівно п'ять років тому з'явився перший повноформатник “Cult”. Два роки тому вийшов спільний “Крок” разом з улюбленою Джамалою.
А сьогодні починається третя глава — максісингл “Лети”. На цей раз вогненним голосом Олексія Боднара. Разом з ним виходить і відеоряд, що планувався як mood video, але перетворився в повноцінне музичне відео”.
Wellboy - Гуси
Wellboy: “Гуси” — це свіжа пісня в жанрі “провінціал”, написана рідною українською мовою. Художній шифр музики і слів відображають не тільки мій внутрішній світ, а й культурний код українського народу”.
Фото - фейсбук-сторінка ONUKA
"Kava дуже давно чекала свого часу, щоб її релізнути. І коли ми дізналися з моїм чоловіком, що чекаємо маля, то вирішили, що це найкращий час для того, щоб зробити цей трек. Його для мене написав мій саунд-продюсер Ваньок Клименко. В принципі, Ваньок завжди відчуває мене і коли пише мої пісні, то стає передвісником хороших новин в моєму житті. Тому так і сталося. Ми вважаємо, що "Кава"- це лейтмотив цього чудового періоду життя нашої сім'ї. Написав її Ваня, мастерингом, як завжди, займався Стас Чорний. Нереальні скрипки в трек прописував наш друг Сергій Сидоренко, додав туди родзинки", - розповіла MamaRika в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Режисером кліпу Kava виступила Яна Чабанюк, а оператором був її чоловік Макс Дорошенко. Саме вони знімали в Таїланді кліп MamaRika "Маємо", який на YouTube назбирав більше трьох мільйонів переглядів.
"Звичайно, що пісня виходить разом із відеороботою, разом із кліпом. І це теж окрема історія, бо знімали ми кліп, коли я була на сьомому місяці вагітності, це було весело і важко водночас. Але головне, що це було максимально щиро, цього разу не було ніяких сценаріїв. Це все ми знімали у нас вдома, безпосередньо в Одесі, у будинку, в якому ми живемо. Тому цього разу це були максимально справжні емоції, ми хотіли показати наш побут, наше життя, як ми живемо кожного дня. Сама суть кліпу - як ми прожили цей рік карантину. Тобто, від початку карантину, від нашого весілля, до сьогодні. Ми показали за три хвилини, з чого складався наш рік. І бачите, він дуже логічно закінчився нереальною подією для нас. Я дуже сподіваюся, що Kava сподобається слухачам, сподобається усім, хто її почує, бо ми з командою вклали в неї величезну любов. Я дуже сподіваюся, що ця робота нагадає вам про найважливіші речі у світі, про те, що родина, це, напевно, найважливіше. І,звісно, найближчим часом чекайте ще нові роботи, тому що я зараз може і не гастролюю, але накопичую дуже активно музичний матеріал", - розповіла MamaRika в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у квітні MamaRika разом із репером VoVaZiLvova видала спільний трек "Серце Стукає Стукає Стукає".
Фото: mamarika_official