Результат пошуку: Життя в ефірі
"Kava дуже давно чекала свого часу, щоб її релізнути. І коли ми дізналися з моїм чоловіком, що чекаємо маля, то вирішили, що це найкращий час для того, щоб зробити цей трек. Його для мене написав мій саунд-продюсер Ваньок Клименко. В принципі, Ваньок завжди відчуває мене і коли пише мої пісні, то стає передвісником хороших новин в моєму житті. Тому так і сталося. Ми вважаємо, що "Кава"- це лейтмотив цього чудового періоду життя нашої сім'ї. Написав її Ваня, мастерингом, як завжди, займався Стас Чорний. Нереальні скрипки в трек прописував наш друг Сергій Сидоренко, додав туди родзинки", - розповіла MamaRika в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Режисером кліпу Kava виступила Яна Чабанюк, а оператором був її чоловік Макс Дорошенко. Саме вони знімали в Таїланді кліп MamaRika "Маємо", який на YouTube назбирав більше трьох мільйонів переглядів.
"Звичайно, що пісня виходить разом із відеороботою, разом із кліпом. І це теж окрема історія, бо знімали ми кліп, коли я була на сьомому місяці вагітності, це було весело і важко водночас. Але головне, що це було максимально щиро, цього разу не було ніяких сценаріїв. Це все ми знімали у нас вдома, безпосередньо в Одесі, у будинку, в якому ми живемо. Тому цього разу це були максимально справжні емоції, ми хотіли показати наш побут, наше життя, як ми живемо кожного дня. Сама суть кліпу - як ми прожили цей рік карантину. Тобто, від початку карантину, від нашого весілля, до сьогодні. Ми показали за три хвилини, з чого складався наш рік. І бачите, він дуже логічно закінчився нереальною подією для нас. Я дуже сподіваюся, що Kava сподобається слухачам, сподобається усім, хто її почує, бо ми з командою вклали в неї величезну любов. Я дуже сподіваюся, що ця робота нагадає вам про найважливіші речі у світі, про те, що родина, це, напевно, найважливіше. І,звісно, найближчим часом чекайте ще нові роботи, тому що я зараз може і не гастролюю, але накопичую дуже активно музичний матеріал", - розповіла MamaRika в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у квітні MamaRika разом із репером VoVaZiLvova видала спільний трек "Серце Стукає Стукає Стукає".
Фото: mamarika_official
"Нещодавно в мене вийшов сингл "Крики" і кліп на нього, який ви можете переглянути на YouTube. Ми його написали разом із Сореном Тумасяном. Зараз ви маєте змогу почути трек "Ідол". Це трек, який я написав, коли мав дуже цікаву рефлексію над сучасною творчою, конкретно - музичною сферою. Це історія про швидкоплинність нашого усього, що створюється, і те, як часто даремно люди вибудовують собі ідолів. Як швидко вони пропадають і їм на заміну приходить щось нове, що було створено сьогодні. А те, що було створено вчора і, неважливо, наскільки помпезним воно було, швидесенько іде в минуле. Це історія про швидкість життя, яке ми часто не помічаємо. А варто би було. Саморефлексія, скажімо так. І ось наступним релізом, якого ви можете чекати, буде ЕР "Слина". Вийде вже 25 червня. Це чотири треки, які розповідають про вільність почуттів, вільність емоційної, психологічної, фізичної взаємодії між людьми, які мають почуття один до одного. Це буде спільний реліз з Єгором Гавриленком The Lazy Jesus, резидентом лейблу Masterskaya. Ви матимете змогу почути це все так само, як і трек "Ідол", на усіх стрімінгових майданчиках і також на "Радіо Промінь". Дякую, що слухаєте мене. Я обіцяю дарувати вам нові й нові круті, приємні, глибокі пісні", - розповів OTOY ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у грудні OTOY презентував дебютний мініальбом CVIT.
Фото: Яна Сочевічек. Радіо Промінь
Треш-стрим: що це і як давно існує
Перше, що колись стимулювало стримінг (ред. — пряма трансляція) — це цікавість аудиторії підглянути за кимось. Зародилося поняття у 2007 році, як наслідок відеороботи хлопців, які знімали своє життя близько 6-ти місяців і виклали його на платформі. Це спричинило фурор і дало старт поняттю "онлайн-стримінг". Треш-стримінг — це певна еволюція загального стриму, його напрям. Розвиток телебачення, Інтернету стимулювали зацікавленість до теми знущань, насильства над людьми в прямому ефірі. Треш-стрим - це стрим, який виходить за рамки правил, людських норм життя. Те, що ти не побачиш ні в житті, ні по телевізорі, ні на ютубі. І такий формат зі знущанням і спогляданням цього став цікавий людям.
Кому цікаво дивитися треш-стрими?
Весь світ зацікавлений в тому, щоб подивитися щось, що виходить за рамки нормального. Ми живемо в правилах, а стримінг дає можливість побачити щось за рамками. Тому, з точки зору фізіології та психології людини, подивитися на те, що ти собі не дозволиш в повсякденному житті, викликає зацікавленість. Важко зрозуміти: як можна дивитися на знущання, за це донатити (ред. — жертвувати кошти), щоб знущалися чи вбивали людину. А це цікаво десяткам тисяч людей, вони за це платять. І саме такий людський інтерес стимулює розвиток цієї індустрії в цілому.
Про вплив Інтернету на треш-стрими
З розвитком Інтернету доступність інформації, контент, який може публікуватися, вихід за рамки стають нормою. Інтернет дав можливість розповсюджувати доступну інформацію для усіх верств населення; немає жодних границь між країнами. Хтось побачив, що на цьому можна заробити, сидить вдома, має телефон, реєструється на платформі і в нього починає виходити. Багато успішних стримерів — без будь-якої освіти. При цьому, вони заробляють до 500 тисяч доларів на місяць на стримінгу ігор, за якими спостерігають мільйони підписників. Не було би стримінгу, якби за це не платили гроші. Насправді, саме суспільство стимулює розвиток треша.
Як боротися з цим явищем?
Насьогодні, Україна не має законодавчої бази для боротьби з подібним. Але у США, де було багато смертельних випадків онлайн-стримів, а платформи побудовані так, що не можуть контролювати одночасно всіх учасників, прийняли низку законів, які мають такий же вплив і нестимуть таке ж покарання, як на фізичне насильство людини в звичайних умовах. Якщо людина донатить за те, щоб над кимось знущалися або вбивали, то вона є співучасником. І зараз йде декілька процесів, які мають довести відповідальність людей, які були на стримі і довели людину до самогубства. Я впевнений, що протягом декількох років і в Україні з'являться регулятори і слідкуватимуть за цими процесами.
Чи може штучний інтелект контролювати треш-стрими?
Жоден штучний інтелект не може відслідкувати те, що відбувається в прямому ефірі. Інтелекту потрібен час, щоб проаналізувати, який контент додався, зробити висновки. Або, в певний проміжок часу, мають надійти скарги від глядачів чи слухачів, що відбувається щось ненормальне. Вцілому логіка блокування можлива і штучний інтелект туди просувається, але точно бути впевненим, що зараз проходитиме певний треш — неможливо.
Про залежність стримерів від онлайн-трансляцій
Коли стример починає жити під впливом своїх підписників, він втрачає себе і стає залежним від аудиторії, намагається заробити якомога більше переглядів завдяки онлайн глядачам, тобто стає глядачевим наркоманом. Він перестає відчувати час. Стримери можуть витрачати по 18-20 годин часу, щоб давати контент. Порушується психічний стан через відсутність сну, їжі. А потім виходить, що люди помирають в ефірі.
Чому треш-стримінг набирає популярності?
Не через те, що треш-стример — особливий, дає суперсилу, суперкористь. Ні. Він стає популярним завдяки своїм глядачам. Дуже прикро, що соціум так змінюється, що треш стає цікавим і за це платять. Також люди цікавляться треш-стримінгом, коли ЗМІ висвітлюють певні події, пов'язані з ним: знущання, смерті та інше. Люди починають читати, моніторити, заходити на платформи. Не факт, що це принесе задоволення, але саме зацікавленість стимулює до збільшення аудиторії.
Стримінг - це завжди про погане?
Стримінг — це не тільки про насильство. Сьогодні ми розглядаємо один із проблемних напрямків — треш-стрим. Але існує і багато інших, корисних, з цікавим контентом, де вчать в’язати, готувати. І це приносить користь. Так само ми дивимося стрімінгові новини і бачимо висвітлення проблем без цензури. Адже саме цензурування телебачення стимулювало розвиток ютюбу і стримів. Багато хто заробляє гроші, наприклад, транслюючи якусь в інформацію з віддаленого містечка. Тобто це не тільки про погане, про треш.
Говорити або мовчати? Чи правильно розповідати про треш-стрим
Важливо розповідати про те, що, наразі, є. Незнання — не завжди добре. Особливо важливо знати дорослим, що така тема є і працювати зі своїми дітьми. Зараз багато сервісів блокують заборонені контенти для дітей. Я вважаю, що краще знати, усвідомлювати, що така проблема є і розуміти, що це може вплинути на близьких, на дітей, аніж отримати проблему через незнання.
Фото: pixabay.com
"Пісня "Брати" увійшла до нашого майбутнього альбому, який поки що має робочу назву "Just Duets". Якщо ви є постійними слухачами "Селекції", то вже знаєте, що ми анонсували роботу над альбомом дуетів ще, мабуть, пів року тому, якщо не більше. Потрошку починають з'являтися перші ластівки. І що стосується нашої колаборації із виконавцем Jonych, ви знаєте цю неймовірну історію про те, як я знайшов брата на сороковому році життя. Якщо не знаєте, то ще раз уважно послухайте пісню. Ця пісня, власне, і є ця історія. Я там детально все розповів, як там було. Для того, аби не повторювати цю казочку по сто разів в кожному інтерв'ю.
Я думаю, що все вийшло зрозуміло і чітко. І навіть почувши пісню можна зрозуміти, як це сталося і що по чому. Повертаючись до альбому дуетів, ми вже попрацювали в студії з чарівною українською виконавицею Катею Чілі. У нас вже є пісенька, там залишилося тільки трошки попрацювати над зведенням. Ми записали дует з голландською виконавицею на ім'я Rita Black Omolo. Також вже є домовленості з польським гуртом Dubska і з їхнім лідером Дімітром Чабанським, з ним ми також запишемо дует і у вересні нас уже запросили в польське місто Бидгощ на реггі-фестиваль, в якому ми візьмемо участь", — розповів фронтмен групи The ВЙО Мирослав Кувалдін в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, з грудня 2020 року Мирослав Кувалдін почав вести рубрику в ефірі "Радіо Промінь".
Фото: Яна Совічек, "Радіо Промінь"
Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь
Гурт і решта творчого життя – це резервуари, які обмінюються рідиною
Дмитро Захарченко: Ви збирали альбом аж п’ять років. Чому так довго?
Таня Ша: Це наш п’ятий альбом. До того було задано певну періодичність виходу альбомів – раз на три роки. Тобто, два роки ми могли збирати матеріал і мали на це повне право. Але далі почалися і творчі зміни, й індивідуальні, і у Всесвіті, і ера Водолія – коротше, все співпало. Це не відмазки, це просто життя.
Дмитро Захарченко: Я розумію, що багато роботи було окрім проєкту Shopping Hour?
Таня Ша: З одного боку, це були паралельні штуки. Але ці проєкти – тобто альбом "Закохані" від Shopping Hour і решта композиторського і творчого життя – і мого, і нашого, – це резервуари, які обмінюються рідиною. Тому що одна з пісень, які вже були на той час, Time to Forget вплинула на весь саундтрек мультфільму "Причинна". Лаунж-опера, яку ми з Оленкою Гусейновою – може ще напишемо, може в наступному житті, – але ми її почали писати й звідти дві арії стали піснями в альбомі "Закохані": "Тут чи там" – це перша пісня, яка відкриває альбом, і "Закохані".
Мало бути ще кіберпанк-кіно. При чому, з дійсно цікавим сценарієм. Не знаю, чи воно відбудеться, ера Водолія вже настала. Мені було б цікаво зробити саундтрек до цього фільму, тому що мені подобається ідея, картинка, але те, що туди планувалося, стало нашим ще одним треком. Я дуже люблю назву для альбому "Саундтреки". Вона часто використовується, але здебільшого це можна саме так назвати. Адже це – саундтреки, якщо не до кіно, то до нашого життя, до зміни наших настроїв, до того, з ким ми дружили, з ким ми писали і що ми робили.
Дмитро Захарченко: Коли робота триває так довго, чи є намагання зробити все ідеально, коли по сто разів переписується одна пісня? Чи не наступали на ці граблі?
Таня Ша: Ой, це ж моя постійна фізична вправа. Як там в композиторів серйозних, у яких ноти друкувалися – "опус 61", "передрукування 89". От і в "Закоханих" є кілька перезведень, переосмислень. Майже в усіх пісень є. Я нарізку збирала і почула в навушниках в одній пісні недорізану штучку, бо без навушників її не чути. Не скажу де. І подумала, що добре, що на всіх платформах воно вже є. Я - всьо. Бо ще б полізла дорізати, чесно.
Дмитро Захарченко: На якому зараз етапі проєкт Shopping Hour? "Для душі" чи ним вже можна заробляти?
Таня Ша: Це завжди для душі. Інколи ним можна заробляти. Можливо, є люди, які вважають, що я мала б іти іншим шляхом і щось для цього робити, але мій шлях – то є мій шлях. І поки я можу стримувати, збуджувати і надихати людей, які приходять до мене і готові зі мною бути саме в такому русі, в русі "для душі". Коли є робота, то я задоволенням підтримую усіх моїх музикантів роботою. Але це – саме для душі.
Дмитро Захарченко: Перед ефіром ти сказала, що в тебе є якась нотатка, щоб ти нічого не забула. Це про що?
Таня Ша: Вона стосується авторів і виконавців, і назв пісень – їх же там п'ятнадцять. Треба ж усіх виділити.
Дмитро Захарченко: Хто долучився до створення альбому "Закохані"?
Таня Ша: Із задоволенням передаю вітання Андрію Макаренку, нашому звукорежисеру. І йому велика подяка, і всім звукорежисерам – Юрій Акоп, Олег Татарчук. Татарчук навіть взяв участь у записі як басист. І музикантам, які ніби є в моєму павутинні, але не є офіційно проєктом Shopping Hour – це флейтистка Маша Хмельова, альтист Андрій Малахов, віолончеліст Мартін Няга, з яким я сподіваюся пообідати після нашої програми, і багатьом інших, хто долучився до створення альбому. До речі, до пісні "Дівчина" музику написав Орест Криса, один з моїх улюблених альтистів. Слова Андрія Білецького. Це вітання до Львова. Дякую їм за пісню.
Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь
Я собі давно дозволила робити те, що мені хочеться
Дмитро Захарченко: У нас не так давно був в ефірі Сергій Підкаура, один з учасників гурту The ВЙО. Він написав багато музики й багато хітів. На його думку, зараз музика розвивається дивно – те, що дешево, швидко, зрозуміло, то йде в маси, а те, що складно, над чим треба думати, шукати сенси – лишається поза увагою аудиторії. Що тобі спадає на думку, коли ти спостерігаєш за тим, як розвивається музика зараз?
Таня Ша: Чесно кажучи, в контексті публіки, широкого загалу, я б не говорила про розвиток музики, як мистецтва. Створити музику на широкий загал, вгадати, що буде модним, що отримає багато переглядів і потім принесе прибуток – як на мене, це завдання шоу-бізнесу, в найкращому розумінні цього слова. Або музика, як суто заробіток. Є музиканти, продюсери, які вміють відчути оці рухи, продумати, як це зробити. Це вміння, це талант. І оскільки я не відчуваю цього, я собі давно дозволила робити те, що мені хочеться. І мої бажання не просто в мені одній. Я бачу, що я починаю і знаходжу такі самі початки процесів у інших. Або я підхоплюю чиїсь. Тобто, це не те, що я там супер-одна на сім мільярдів людей, ні. Але це трошки інші процеси. В найкращому випадку ми знаходимо один одного.
Я писала в себе на сторінці у Фейсбуці: "Боже, бережи меценатів". Бо таким людям, як ми, потрібні меценати, які підтримують нас фінансово, а ми можемо їм віддавати все, що ми вміємо, все, що відчуваємо. І людей, яким потрібно саме таке мистецтво – достатньо багато, і це не секрет. Неодноразово я говорила про таргетовану рекламу. Але те, що вміють люди стосовно мас, це в мене викликає захват. Це класно, коли поруч є такий продюсер.
Якщо ми усі зберемося, нас буде більше, ніж людей в залі
Дмитро Захарченко: Ти співорганізатор музичної студії "Кофеїн". Це величезний досвід, пласт роботи з різними музикантами. Цей досвід допомагає у створенні твоєї музики, твоїх проєктів?
Таня Ша: Він точно не зупиняє, а допомагає. "Кофеїн" – це та лабораторія, де все відбувається. І зараз ми теж на зламі, нам дев’ятнадцять років буде в грудні. Це не мало для студії звукозапису в Києві у наші буремні часи. Але ми теж зараз думаємо чим займатися, куди рухатися. Наголошу, що це лабораторія, майстерня, по-перше, знайомств, по-друге, проєктів. Якщо вони не закінчуються, вони опиняються в альбомах Shopping Hour.
Дмитро Захарченко: Дуже прагматично.
Таня Ша: Абсолютно. Я страшенно прагматична людина.
Нас багато, як Shopping Hour. І тих, хто вже зараз з нами не працюють і тих, хто працюють. А ще – струнний квартет, духовики, кларнетисти, флейтисти. Якщо ми усі зберемося, нас буде більше, ніж людей в залі.
Дмитро Захарченко: Як організувати таку кількість музикантів і учасників? Для цього треба володіти й творчими, і менеджерськими здібностями. Це не забирає сили?
Таня Ша: Я вже п’ять років працюю. Це забирає сили, це правда. Просто коли на це є сили, ти не помічаєш. А от зараз, я не жаліюся, але після карантину і хвороби, мені навіть страшно подумати про те, як це робилося. Зараз я все це переоцінюю і починаю думати "Оце я крута!".
View this post on Instagram
A post shared by Радіо Промінь (@radio.promin)
Дмитро Захарченко: Чи став альбом "Закохані" своєрідним звітом, після якого ви працюєте над новим матеріалом? Як будете рухатись далі?
Таня Ша: Так, що стосується цього альбому, то це звіт. Як я вже казала, "я – всьо" – і відпустила. У нас ще вийде анімований кліп-фантазія на одну з пісень. Я сподіваюся, що ми зробимо живу презентацію. Циган і ведмедів не обіцяю, але вона буде для прихильників, бо давно не бачилися, давно не грали. А далі все. Хочу нового.
Дмитро Захарченко: А за якими критеріями визначатимеш, чи зайшов альбом слухачам?
Таня Ша: По-перше, в мене є звітна сторінка на ONErpm. Там мені пишуть, скільки слухачів, скільки разів послухали пісню "Закохані" в Білорусі, у Великій Британії.
Дмитро Захарченко: Скільки має бути прослуховувань на альбомі, щоб ти вважала, що все гаразд?
Таня Ша: Стільки – не буде.
Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь
"Ми разом із музикантами і нашою командою вирішили в травні видати збірку треків, які записували і видавали за перший і, дуже сподіваємося, останній рік життя на карантині. Переважно це всі ті сингли, які ми видавали в 2020-му році - "Слово даю", "Бро, твори добро", "Пахне щастям", "Залишимося друзями" в усіх трьох версіях і дві нові пісні, одна з яких називається "Стежка", а інша "Зовсім не боляче". Першочергово всі ці треки мали увійти до нашого нового альбому "Доміно", але ми вирішили видати їх усі окремою збіркою. А, власне, "Доміно", над яким ми зараз активно працюємо, міститиме абсолютно новий матеріал. Дуже сподіваємося, що після активного фестивального літа, а запити на фестивалі почали помаленьку прилітати, після зведення альбому ми поїдемо у всеукраїнський тур уже власне з новим альбомом", - розповів фронтмен групи "Фіолет" Сергій Мартинюк в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Сергій Мартинюк також є арт-директором фестивалю "Бандерштат" і повідомив, що оргкомітет розпочинає підготовку до проведення події у цьому році.
"Що стосується фестивалю "Бандерштат", то ми отримали днями від "Українського Культурного Фонду" погодження на те, що можемо, у зв'язку з партнерським фінансуванням, проводити фестиваль оффлайн. Роботу над фестом ми розпочинаємо і він попередньо відбудеться на тому ж самому місці, де відбувався останні роки - в селі Рованці поблизу Луцька. Вже найближчим часом ми почнемо формувати музичну і літературну програму фестивалю, тому слідкуйте за новинами, підписуйтеся на сторінки "Бандерштату", "Фіолету", і будемо на звязку", - розповів фронтмен групи "Фіолет" Сергій Мартинюк в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у травні фронтмен групи "Фіолет" Сергій Мартинюк видав сольну дискографію.
Фото: Яна Сочевічек. Радіо Промінь
З’явилися якісь нові ідеї та нові лексеми
Дмитро Захарченко: Сьогодні ми презентуємо дві книги "Псалом авіації" та "Похвала діалектиці". Розкажи про них.
Сергій Жадан: Вірші збірки “Псалом Авіації” писалися переважно минулого року, це такий пандемічний цикл. Мені здається, що книга різниться від попередніх і настроєво, і стилістично. Там відбулися певні зміни в ландшафтах, певні зміни в образному ряді. Тому книга для мене особлива, книга важлива. Дуже тішуся, що вона вийшла. Я звернувся свого часу до фотографині Марисі М'яновської і попросив її зробити фотоілюстрацію. Вона зробила неймовірно прекрасний чорно-білий фотографічний цикл на Троєщині в Києві. Там троєщинські ландшафти і троєщинські мешканці. І вийшла дуже стильна чорно-біла книжка.
Дмитро Захарченко: Обкладинка дійсно дуже красива у книги.
Сергій Жадан: Наповнення всередині теж таке ж саме приблизно, там цілий цикл фотографічний, такий проєкт. Це не випадкові ілюстрації, забрані під однією обкладинкою, а це дійсно концептуальне вирішення оформлення цієї збірки
Дмитро Захарченко: Що за історії увійшли до цієї збірки?
Сергій Жадан: Книга писалася, як певний щоденник минулого року, тому там тематично різні історії. Що відбувалося зі мною, що відбувалося довкола мене, те фіксувалося в книзі. Там є і про подорожі, про перебування на одному місці, про людей, з якими траплялося бачитися, про ландшафти і краєвиди, які траплялося бачити. Мені здається, там багато повітря, птахів, дерев. І книга справді різниться. Я от говорив про стилістичну відмінність від попередніх книжок, а от ще б додав, що і лексичну. Там справді з’явилися якісь нові ідеї і якісь нові лексеми.
В моєму дипломі написана свята правда
Дмитро Захарченко: А що стосується перекладів Бертольда Брехта… Ти що знаєш німецьку мову?
Сергій Жадан: В мене у дипломі написано "вчитель української і німецької мови та літератури".
Дмитро Захарченко: Не все, що написано в дипломі, є правдою.
Сергій Жадан: В моєму дипломі написана правда, свята правда, тому що я закінчував Харківський педагогічний університет імені Григорія Савича Сковороди. А там дипломи не купують.
Дмитро Захарченко: Це заява серйозна! Ми її запам’ятаємо і зафіксуємо в архіві радіо.
Сергій Жадан: Я насправді з німецької давно і багато перекладаю. Свій диплом, коли захищав, писав про українські переклади Рільке. Рільке я теж перекладаю. А от Брехта я кілька років намагався зробити збірку, бо я його дуже люблю, і мені видається дуже несправедливим, що в Україні не було окремого видання його віршів. І, нарешті, ця моя мрія збулася. Це могло статися трішки раніше, але ми спілкувалися з онучкою Брехта і у нас були з нею неузгодженості, ми не могли з нею домовитися. Але врешті-решт домовилися, зараз книга виходить. Там уже мої фотографії, мої ілюстрації. Вона виходить в такій перекладній серії, яку ми робимо з видавництвом "Meridian Czernowitz", це ніби ті поети, яких я перекладаю з різних мов. Ось там позаминулого року вийшла книжка швейцарського поета Педро Лєнца. Зараз виходить Брехт. Я думаю, що ми ще видамо Цляна. І можливо далі будуть американці, поляки, білоруси і так далі. Ті, кого я перекладаю.
Дмитро Захарченко: Тобто, якщо є мрія, її треба здійснювати самому.
Сергій Жадан: Безперечно. Якщо ти готовий щось робити, то рано чи пізно це дасть якісь результати. Дуже хочу, щоб ця книга з’явилася.
Дмитро Захарченко: Ну, все, вона з’явилася, з чим тебе, власне, і вітаємо. Скажи, де будуть презентовані ці книги, де ти їх представиш власною персоною? Де можна буде познайомитися з тобою, поспілкуватися?
Сергій Жадан: Найкраще зі мною знайомитися у Фейсбук. А якщо вживу, то ми з "Лінією Маннергейма" зараз в Краматорську, тут зараз відбувається фестиваль "Кальміюс" і ту зараз буде перша презентація цих книжок за півгодини. 17 травня я буду у Києві, 3-го червня буде Львів, 19-го буде Рівне. А 29-го червня буде Харків, театр ім.Т.Шевченка.
Дмитро Захарченко: Нічого собі. Прям низка подій.
Сергій Жадан: Це перенесені виступи, які ми планували ще із зими, дуже на них чекали із організаторами. І тут черговий сплеск захворювання, довелося це переносити. Ми зараз знову відновили рекламу й дуже сподіваюся, що цього разу вдасться презентувати книжки. Відчувається певна ностальгія за живим спілкуванням, за присутністю у залі живих людей.
Дмитро Захарченко: Цікаво, а на літературні такі події яка публіка приходить зазвичай?
Сергій Жадан: Приходить дуже різна публіка. Від молодих людей до людей старших. Чоловіки і жінки. На концертах, коли із "Собаками" граємо, дітей багато. Нас чомусь сприймають, як дитячу групу, що нам дуже подобається. На концертах "Лінії" більш молодіжна публіка. От вчора ми виступали у Харкові із львівським геніальним контрабасистом Марком Токарем, я думаю, що там десь дев’яносто п’ять відсотків була жіноча аудиторія.
Дмитро Захарченко: Мені також часто казали, що на літературні події в основному приходять жінки.
Сергій Жадан: Ні, це не зовсім так. Жінок можливо більшість, але не переважна. А от вчора це просто так кидалося в очі. Себто, я не нарікаю, я швидше тішуся з того, що така прекрасна публіка приходить. Але мене здивувало, що от ми з Марком виступали і майже виключно були жінки. Це було прекрасно, дуже добре приймали. Жіноча аудиторія надзвичайно уважна.
Фото – фейсбук-сторінка PEN Ukraine
Ми зробили таку бомбєзну штуку і зараз намагаємося її довести до логічного завершення
Дмитро Захарченко: На останок. Ви у Краматорську зараз виступатимете на фестивалі "Кальміюс", що там сьогодні відбуватиметься?
Сергій Жадан: Ми гратимемо нашу програму, наші старі речі, кілька нових пісень, які ми от записали, які крутилися у вашому ефірі, ми ж їх вам надали. Тому заграємо наше зібране, найкраще. А зараз ми працюємо над новими піснями, дуже сподіваюся, що десь влітку ми з "Лінією" ми запишемо ще щось. Можливо, з’явиться якесь відео. Тому що ідей багато і ми їх намагаємося втілити у життя.
Дмитро Захарченко: Не так давно спілкувалися з тобою про пісню, яку ви робили з гуртом "Бумбокс" і про те, що вона робиться, що скоро має бути презентована, а також, бачили різноманітні фотки, де є ти і учасники гурту "ТНМК". З ними пісня коли буде?
Сергій Жадан: Сподіваюся, вона вийде ближчим часом. Ми зробили таку бомбєзну штуку і вона готова, просто ми зараз намагаємося її якось довести до якогось логічного завершення. Можливо теж відео зробити. Дуже сподіваюся, що вона влітку з’явиться. Ми з "танками" взагалі товаришуємо, ми наступної суботи виступатимемо в Старобільську на фестивалі "Зі сходу до заходу". Там будуть "Собаки", там будуть "танки".
Дмитро Захарченко: добре, тоді ми чекаємо усіх ваших релізів, бо ї назбиралося вже, настав час їх оприлюднювати.
Сергій Жадан: І це я ще не все тобі сказав. Тому що в нас є пару секретів. Я поки не хочу спойлерити, але мені здається, що це літо буде літом фітів.
Дмитро Захарченко: Ми можемо не спойлерити, ми можемо зробити тизер.
Сергій Жадан: Ага, тизер-байопік. Ні, я не говоритиму зараз, але щойно у нас з’являться якісь новини, ви дізнаєтеся про них першими.
Фото – фейсбук-сторінка Денис Червяк
"Це не моя історія. "Діаманти" – це перша пісня, де не моя історія. Тому, що я завжди писала про свої відчуття, про своє життя, а тут я споглядала історію своїх знайомих і важко було бути учасником цього, бо я була в процесі, я бачила, як це все відбувається. З одного боку я розумію, як це має бути, якщо сказати людині: "слухай, час це все закінчувати, якщо так поставлено питання". Але коли ти в цій ситуації, в стосунках, тобі важко з цього вийти, тому що там усерівно є почуття, любов в процесі, наприклад, біохімії, тому це дуже великі помилки. Тому, що дуже часто ми закохуємося п'ятими чакрами і ми не думаємо підходить нам ця людина чи не підходить. І потрібно думати наперед, щоб потім розуміти чи буду я з цією людиною, коли всі ці біохімічні процеси, оця закоханість, закінчаться, чи зможемо ми бути разом в подальшому житті", – розповіла Lama в ефірі "Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь".
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Публикация от Радіо Промінь (@radio.promin)
Пауза між останніми релізами Lama тривала два роки, і тепер співачці доводиться пояснювати чому так сталося.
"Важко це все пояснити тому, що все це залежить від якихось наших відчуттів, від наших бажань. Тим більше, зараз такі непрості часи, людство переходить на якийсь інший рівень. Я також пройшла цю трансформацію, в мене зараз наголос більше пішов на продюсування, на написання пісень для інших виконавців, тобто, я дуже захотіла зараз поділитися своїми вміннями, знаннями. Я також зараз продюсую вокал і також навчаю співати інших виконавців чи студентів. Цей період мені дуже подобається і я зрозуміла з часом, коли виступала на сцені, що мене приваблював більше студійний процес. Мені подобалася студія, процес аранжування, коли йде зведення, коли йде мастеринг. Це мене якось більше притягує. Я зараз, тим більше, коли ці всі локдауни і так далі, приділила цьому свій час. Немає такого графіку, що в нас там вийде чи альбом, чи скоро вийде пісня. Є вона – є вона, живемо ми – живемо, радітимемо тому, що є", – розповіла Lama в ефірі "Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь".
Фото: Радіо Промінь / Яна Сочевічек
"Зараз ми знаходимося у Франції на резиденції у театрі міста Вір (Vire), регіон Нормандія. Люсі Берелович (Lucie Berelowitsch), директорка і режисерка цього театру, запросила нас до створення нового проєкту. Для нас це не нова співпраця, оскільки з Люсі в нас був прекрасний проєкт "Антігона", поставлений у 2015 році, який успішно п'ять років гастролював Францією і Україною, але так сталося, що ця історія завершилася і ми починаємо нову. На цей раз Люсі зацікавилася п'єсою Піранделло "Гірські велетні" і запропонувала нам взяти у ній участь. Приїхавши у Францію, ми, звісно, мусили сидіти тиждень в самоізоляції. І ми не марнували часу, театр нам виділив таку кімнатку з окремим входом, куди ми могли ізольовано потрапляти. І ми з дівчатами занурилися у пошук нових пісень фольклорних і нових форм, нового звучання. Вчили пісні і розбирали тексти нашої вельмишановної Зо, поєднували і компілювали так, як ми завжди робимо свою музику. Коли минув тиждень, ми нарешті зустрілися з усією командою цієї новітньої майбутньої вистави, в якій є дві прекрасні співачки, акторки, які мають свої власні музичні проєкти у Франції. Зустрілися так само з двома прекрасними чоловіками, які так само співають. Один із них музикант-мультиінструменталіст, що добре поєднується із творчістю Dakh Daughters. Власне, коли познайомилися, почали шукати це звучання разом і створення атмосферної музики для драматичних текстів, і створення епічних пісень", – розповіли учасниці фрік-кабаре Dakh Daughters Наталка Галаневич і Руслана Хазіпова в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Після арт-резиденції з розробки концепції нової вистави, учасники проєкту планують поїздку до Києва та спільну роботу із режисером Владом Троїцьким.
"Наступним кроком ми плануємо зустріч разом із Владом Троїцьким і Люсі Берелович уже в Києві, можливо, восени. Люсі так само хоче приїхати надихнутися енергією нашого міста, нашої країни, нашої свободи. Тому, що в один час шість років тому це повністю змінило її життя. І вона відчуває, що і далі хоче пов'язувати свою творчість, своє життя разом із нами, з Dakh Daughters, з українською свободою і силою. І от власне, буде цікава праця – знайти пісні нові пісні, створити музику разом із Владом і Люсі, і можливо, ще під'їде французький музикант Батіст (Baptiste Mayoraz). І будемо вже разом створювати музику у Києві. А за рік Люсі запрошує нас всіх для створення цієї нової вистави. Близько трьох-чотирьох тижнів ми витратимо, щоб від нуля до фіналу зробити цей продукт якісним. Дуже мріємо привести це в України, але вже бачитимемо, що світ нам подарує в 2022-му році", – розповіли учасниці фрік-кабаре Dakh Daughters Наталка Галаневич і Руслана Хазіпова в ефірі шоу "Селекція" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, у лютому фрік-кабаре Dakh Daughters оприлюднило новий студійний альбом Make Up.
Фото: Facebook Dakh Daughters
"За Фрейдом" — практично орієнтований соціально-психологічний проєкт, покликаний сприяти поліпшенню психічного здоров’я українців, підвищенню рівня їхньої психологічної грамотності та розвитку вмінь будувати здорові стосунки. У кожному випуску ведуча разом з запрошеними експертами — психологами, психотерапевтами, психіатрами та соціальними фахівцями — аналізуватимуть певну життєву ситуацію чи проблему й розповідатимуть про інструменти і техніки, які допоможуть її подолати.
"Назва "За Фрейдом" — це, певною мірою, метафора, — розповідає авторка та ведуча проєкту Олена Вострова. — Це про рушійні сили, причини й мотиви, які стоять за тим, що ми робимо. Про зв’язки, які треба шукати за тим, що на поверхні. Про підсвідомість. Про те, що необхідно проговорити, щоб усвідомити. Про справжність і правду про людську природу".
Психологічне шоу виходитиме у прямому ефірі. Слухачі зможуть дзвонити у студію чи писати на номер студійного вайберу: ділитися історіями, в яких вони опинилися, запитувати порад спеціалістів й отримувати кваліфіковані практичні рекомендації.
Теми випусків обиратимуться відповідно до найгостріших запитів слухацької аудиторії: у програмі аналізуватимуть типові проблеми, кризи, труднощі, конфлікти, з якими зіштовхується багато людей. Також шоу буде реагувати на події, які впливають на кожного члена суспільства.
"У першому випуску йтиметься про надзвичайні ситуації, такі як пандемія і війна. Про те, як бути готовим до найгірших сценаріїв у своєму житті. Про те, як, з одного боку, не тікати від думок про це, а з іншого — не зациклюватися і не впадати у паніку, як завжди мати план "А" і пан "Б" на випадок найгіршого перебігу подій. Адже мета шоу не лише поговорити про проблему, а надати дієві алгоритми дій", — розповідає Олена Вострова.
Серед інших тем, які обговорюватимуться у програмі: побутове насильство, вікові кризи, проблеми у вихованні дітей, конфлікти і маніпуляції у стосунках, гроші та добробут, сексуальні стосунки та багато іншого. Автори проєкту також обіцяють порушувати чутливі теми: формувати толерантність до різноманіття і нульову толерантність до всіх форм насильства.
"Так склалося, що відкрито говорити про психологічні проблеми та психічне здоров’я в Україні досі не прийнято. Проте саме від психологічного комфорту людей великою мірою залежить і їхнє фізичне здоров’я, і якість життя, і, зрештою, добробут суспільства в цілому. Сподіваюся, що за допомогою цього проєкту ми зможемо спонукати людей не соромитися говорити про свої проблеми, знаходити фахову допомогу та дбати про себе. Окрім того, він стане проєктом прямої дії для тих людей, які поки що не мають доступу до якісних психосоціальних сервісів. З огляду на покриття Українського радіо, для багатьох наших слухачів це буде реальною можливістю отримати фахові рекомендації та бодай якусь психологічну підтримку", — зазначає виконавчий продюсер Першого каналу Українського радіо Юрій Табаченко.
"Я вирішив показати Дані пісню. Ми раніше разом грали. Багато чого я в Дани навчився. Ми коли з Даною познайомилися, це якраз був початок Vivienne Mort, я тоді був гітарист, а Дана прийшла, як людина, яка мислить, яка бачить, яка дивиться не на гітарне соло чи на якийсь драм-біт, вона дивиться, як на цілісну композицію. І в неї я почав вчитися більше, як робити пісні. Потім Дана мені дуже багато допомагала. Вона мені і з вокалом допомагала. В якийсь момент я вирішив їй показати те, що вийшло. Але в пісні аранжування було рокове, бо я експресивно роблю, гітара - мій інструмент. Тоді ми вирішили, що буде цікаво зробити щось особливе. І ми створили нову формулу. Ми взяли цю пісню і подумали, як їй дати нове життя. Тому вийшла така акустика, яка переходить в кінці на марш-оркестр. І відео під кінець ми теж задумали, щоб зробити не просто реліз, а потім пісню, а щоб максимально підсилити, створити враження. І мені здається, що це відео вийшло настільки класним, що не заважає пісні і доповнює пісню. Воно якось згармоніювалося і синхронно вийшло", - розповів вокаліст гурту Omana Олексій Богомольний в ефірі "Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь".
Даніела Заюшкіна неодноразово акцентувала на тому, що не є прихильницею дуетів.
"В нас з Олексієм близька мелодика, нам близькі одні і ті самі речі. Ми слухали одні й ті самі групи, ми надихалися, разом росли. Тому, що в мене взагалі підхід до спільних пісень, до колаборацій - або це має відбуватися з людьми, на яких я росла, або з якими разом, як з Льошею, або з якими ми це робимо зараз. З незнайомими музикантами та артистами мені це робити важко. І я насправді отримую багато таких пропозицій, але змушена відмовитися тому, що не зможу відповідати за результат. Особливо якщо потрібно створити щось в онлайн-процесі. Взагалі вважаю, що пісні так не з'являються. Принаймні в мене вони так ніколи не з'являлися. Це мусить бути порив, те, що називається натхнення, те, чим ти не керуєш. Тоді я вірю цій пісні, вірю цій творчості", - розповіла вокалістка гурту Vivienne Mort Даніела Заюшкіна в ефірі "Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь".
Нагадаємо, в ефірі шоу "Селекція" Даніела Заюшкіна розповіла, що працює над новим альбомом.
Фото: Суспільне
9 документальних серій показуватимуть щотижня протягом квітня-травня, а також по одному епізоду напередодні Олімпійських ігор у липні, та до Дня Незалежності у серпні.
Документальний серіал про дев'яності "НАШІ 30" розповідатиме про спільний досвід дорослішання та травми набуття самостійності — те, що зробило українців сильнішими на шляху до незалежності. Йтиметься про: перших екоактивістів з Нетішина та Запоріжжя, членів шахтарських страйкомів, які пішли маршем на Київ; кримських татар, котрі поверталися додому; воїнів-афганців, які зрозуміли для себе суперечливість Афганської війни; всіх тих, хто у "новій" Україні мусив змінювати роботу і ставати підприємцями-самоуками, одночасно ставлячи на ноги власні родини й країну.
"НАШІ 30. Жива історія" — перший історичний подкаст Суспільного, який вийде згодом, про дев'яності для тридцятирічних ровесників незалежності, які знають тільки нову Україну і не пам’ятають, якою ця держава була раніше та чого вартувало відновлення незалежності їхнім батькам. 20 епізодів подкастів, озвучені відомими українцями, розповідають про історії шахтарів і "човникарок", афганців та кримських татар, екоактивістів та сектантів "Білого братства", про те, як українці виборювали перші спортивні "нагороди незалежності", вчилися відпочивати по-новому і жити в новій країні. Незабаром подкаст буде доступний на подкаст-платформах Суспільного, також проєкт транслюватиметься в ефірі Українського радіо.
"Тридцять — вік, коли саме час поставити питання, а що зробило нас такими, як ми є. На початку 1990-х було не до рефлексій. Незалежні українські медіа лише з’являлися. Архіви частково розгубилися або залишалися на носіях, які самі стали історією. Сьогодні про ті часи ми знаходимо переважно продукти не української журналістики, кінематографічні кліше, або розповіді окремих політиків.
Цей проєкт наповнює історію перших років незалежності голосами її справжніх свідків — самих українців, які змогли подолати перешкоди тоді, і тепер можуть розказати, як це було. І ще наша команда присвячує його нашим батькам, бо тільки працюючи з архівними матеріалами, історіями, ставлячи питання героям, ми усвідомили, з чим вони зіткнулися і як давали раду у віці, в якому нині є ми", — розповіла керівниця проєкту "НАШІ 30" Наталя Гуменюк.
"Проєкт "НАШІ 30" унікальний для Суспільного ще й тим, що в кожному епізоді розкриваються історії людей з різних регіонів. Події, що відбулися за 30 років незалежності, дуже по-різному вплинули на наші життя, та все ж ми прожили перше незалежне 30-річчя разом і нам є що сказати одне одному. Особисто мене кожен випуск вчить дуже уважно слухати людей, які живуть з нами поруч", — коментує подію генпродюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей.
У межах проєкту також створено інтерактивний простір "Жива історія", де кожен може залишити власний спогад та дізнатися більше про маловідомі сторінки початку становлення української незалежності. У ньому зібрані історичні дані, документи та архівні відомості, а "Жива історія" — це відеоспогади самих українців, свідків подій епохи 90-х, які у форматі "усної історії" збирає й публікує команда документалістів та студентів.
Радіотрансляції проєкту прокоментував Дмитро Хоркін, член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо:
"З кожним епізодом історії незалежної України пов'язана особлива атмосфера, і передають її, зокрема, звуки. Проєкт "Наші 30" занурить слухачів Українського радіо у новітню історію України, передаючи не лише свідчення очевидців, а й ту особливу атмосферу, яка була притаманна кожному її періоду".
Проєкт створено командою Лабораторії журналістики суспільного інтересу, незалежних соціологів, дослідників та журналістів за підтримки Посольства США в Україні.
Слухати всі випуски подкасту тут: Наші 30
Упродовж цілого дня, з 8:00 до 00:00, у прямому ефірі ведучі Радіо "Промінь" прийматимуть вітання від найвідоміших українських музикантів, прихильників та слухачів. Усі разом ми будемо згадувати найяскравіші історії про святкування своїх днів народження та найнезвичайніші місця, де довелося зустрічати новий рік свого життя. Та, звичайно, слухатимемо найкращу українську музику.
"Коли ми ще тільки думали над тим, що б такого зробити у день народження рідної радіостанції, який вона вдруге святкуватиме під час карантинних обмежень, кожен із команди Радіо "Промінь" почав підсвідомо згадувати незвичайні місця, де доводилося відзначати свої дні народження. А потім пішли історії, коли "все пішло не так", проте свято від того тільки виграло, і спогади залишилися дууууже приємні та веселі. Так що завдяки вашим історіям нам усім буде що згадати про другий поспіль день народження у нових світових реаліях", — розповідає про святкові плани креативна продюсерка Радіо Промінь Вікторія Польченко.
З 8:00 до 12:00 у студії Радіо "Промінь" працюватимуть Анна Заклецька та Дмитро Захарченко, з 12:00 до 16:00 — Ольга Бродська та В'ячеслав Ільїн, з 16:00 до 20:00 — Євген Павлюковський та Павло Туптинський. Кожну годину вони прийматимуть гостей: хтось прийде до легендарної студії на Хрещатику, 26, хтось спілкуватиметься з ведучими та слухачами телефоном. Зокрема, у гості чекаємо на солістку гурту ONUKA Нату Жижченко та солістку гурту [O] Олю Чернишову, музиканта Дмитра Шурова та шоумена Сергія Притулу, джазову співачку Лауру Марті та рок-гурт Kozak System, Фагота з ТНМК й Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка і багатьох інших музикантів та діячів культури.
Також ведучі разом з гостями оберуть переможців конкурсу найнезвичайніших історій святкування дня народження серед слухачів. До речі, ще можна встигнути взяти в ньому участь, надіславши свою особливу історію на студійний Вайбер чи Телеграм за номером (066) 42 111 30. Авторам найцікавіших історій ведучі зателефонують під час ефіру. А також серед них розіграють унікальний мерч Радіо "Промінь", який буде створено під час прямого ефіру усіма зірковими гостями радіостанції.
Весь день в ефірі звучатиме актуальна українська музика. А о 20:00, відразу після завершення 12-годинного ефірного святкування, стартує "Бобіна Party" із найкращими міксами українських та зарубіжних хітів останніх двох сезонів. Тож святкування дня народження Радіо "Промінь" триватиме нон-стоп цілий день.
"Мабуть, у кожного з команди Радіо "Промінь" завжди два дні народження: свій і радіостанції. Іноді до першого не так ретельно не готуєшся, як до другого. І от коли йдеться про радіостанцію, то розумієш, що тут набагато приємніше дарувати подарунки, ніж отримувати. Це надихає! Дуже хочу, щоб наступний день народження Радіо Промінь ми святкували без карантинних обмежень. Із великим концертом, може, навіть просто неба. А якщо "знову ні" — ми вигадаємо альтернативний сценарій і знову створимо свято!" — каже Вікторія Польченко.
"День народження першої української музичної радіостанції — річ доволі хвилююча. 56 років крутити українську музику у різних форматах, для різних людей — не кожен з таким упорається. Тенденції змінюються, змінюємося й ми. Хочемо бути сучасними, хочемо бути модними, хочемо бути українськими. Тим більше, що українська музика зараз переживає свій новий і дуже приємний ренесанс. З Днем народження!" — поділився виконавчий продюсер Радіо "Промінь" Максим Яковенко.
"Усе, що відбувається сьогодні з "Променем", нагадує мені "Загадкову історію Бенджаміна Баттона”: років радіостанції все більше й більше, а вона дедалі молодшає. В ефірі дуже багато сучасної актуальної музики, молодих артистів. "Вікенд нової української музики" відкриває слухачам нові імена в українській музиці, а також стає майданчиком для прем’єр нових альбомів давно відомих виконавців. Думаю, не буде перебільшенням, якщо скажу, що "Промінь" стає законодавцем моди у сфері актуальної української музики. І це чудово. Приєднуюсь до привітань і бажаю радіостанції й далі "втрачати вік"", — каже музична редакторка Радіо "Промінь" Лариса Клюєвська.
Нагадаємо, Радіо "Промінь" — найперша українська музична радіостанція, була створена 22 квітня 1965 року. Це перша радіостанція, яка запропонувала слухачам долучатися до розмов у прямому ефірі, вела власний музичний хіт-парад та багато іншого. Нині Радіо "Промінь" мовить 24 години на добу. 60% контенту каналу складає українська музика, 40% — програми на актуальні політичні, економічні, культурно-мистецькі теми. Частина радіоконтенту має інформаційно-розважальне спрямування. Слухати Радіо "Промінь" можна в FM-діапазоні, на сайті ukr.radio та в мобільному застосунку suspilne.radio.
"Останні чотири місяці ми записували і готували до випуску наш дебютний міні-альбом "Ранок". До нього увійшли шість композицій. Та насправді матеріал ми накопичували кілька років. Першою народилася пісня Night of Freedom. Її я написала разом зі своєю найкращою подругою ще сім років тому. Три роки тому народилися пісні - "Під дощем", "Земля" і "Ранок". Приблизно в один і той самий період. Найсвіжіші композиції дещо відрізняються по стилістиці - це "Добре мені" і "Лава". Ми їх написали рік тому. Всі пісні в альбомі - це особисті історії з мого життя. Цей альбом про те, наскільки різними можуть бути люди. Сьогодні добре мені, а завтра є лава. Задача була зробити альбом максимально живим. Саме тому в багатьох піснях ми використовували живі інструменти, лайви записували повністю вживу. "Добре мені" - це особлива композиція, яку ми робили з думками про літні дискотеки, за якими всі так сумуємо. Сподіваємося, що вони відновляться, а поки можна хоча б танцювати вдома з коханою людиною. А всі разом, маю надію, ми станцюємо 22 червня на концертній презентації ЕР "Ранок" в київському концерт-холлі "Caribbean Club"", - розповіла BА́LLI в ефірі шоу "Селекція" на Радіо "Промінь".
Нагадаємо, у листопаді BА́LLI презентувала сингл "Під Дощем".
Фото: Яна Сочевічек Радіо Промінь
Радіопрем'єра пісні відбулася в ефірі шоу "Селекція" на Радіо "Промінь".
"Я присвячую цю пісню своїм батькам, як подяку за життя, турботу, любов. Пісню я написав, як завжди, випадково. Якось у нас взимку на районі вимкнули електроенергію на пару годин увечері. Тож, я запалив свічку і взяв гітару в руки та за дві хвилини написав пісню. Вона мені здалася надто простою, якоюсь такою без понтів. І я подумав, що буде пісня на альбомі, я її десь там сховаю. Але коли я її зробив, то виявилося, що вона якраз своєю цією простотою і бере, торкає. Отож, вона виходить окремим синглом. Дуже пощастило цього разу, в принципі, як і завжди, з обкладинкою. Інтуїтивно якось мені наш Всесвіт подарував ідею використати фотокартку моїх батьків, зняту на другий день після їхнього весілля. Вони там такі, знаєте, усміхнені дуже щиро. Зараз ми вже так не вміємо фотографуватися і посміхатися. А що стосується планів "Ульмо Три", то ви знаєте, їх, в принципі, немає, тому що я намагаюся діяти інтуїтивно. Я не знаю, що буде за п'ять хвилин і що чекає на мене за рогом. Ніхто з нас не знає. Тож, сподіватимемося, що все буде добре і тоді все буде, як ми того бажаємо. А якщо буде інакше, то напевно так треба і так краще для нас", - розповів фронтмен гурту "Ульмо Три" Костянтин Шелудько в ефірі шоу "Селекція" на Радіо "Промінь".
Нагадаємо, у січні проєкт "Ульмо Три" почав створювати збірку кращих пісень.