Результат пошуку: лист на радіо
Сергій Жадан. Фото УНІАН
День Незалежності у Харкові, за 20 км від лінії фронту
Як ви відчуваєте і переживаєте День Незалежності сьогодні?
У Харкові відчувається і переживається дуже гостро, тому що питання незалежності, питання своєї свободи перестало бути якимось евфемізмом, якоюсь метафорою. У нас лінія фронту проходить за 20 км за окружною. І вночі іноді можна почути, як працює артилерія наша і російська. Тому це дійсно щось, що стосується тебе, стосується людей, які живуть у місті, і це відчуття дуже гострі й дуже емоційні. Сьогодні в місті це свято зовсім інакше сприймається багатьма: немає якихось святкувань, немає цієї якоїсь легковажності, карнавальності, яка, можливо, була до великої війни і до 2014-го року. Але, з іншого боку, я думаю, багатьма із нас, зі східняків цей день зараз сприймається зовсім інакше, з іншою глибиною.
Учора збиралися люди в Харкові…
Питання безпеки передусім зараз важливе. Насправді місто прифронтове. І це не метафора, не образи: місто бореться, місто захищається, тому трішки зараз не до якихось масових святкувань.
Квартирник у безпечному місці
Чи є у вас якісь особливі плани на сьогодні?
У мене є, як у військовослужбовця 13-ї бригади Національної гвардії Хартія. У нас є таке радіо, яке називається "Радіо Хартія". Ми нещодавно почали працювати і ми сьогодні робимо стрім-концерт в прямому ефірі, в якому будуть брати участь харківські музиканти, також до нас прийде Мирослав Джонович Кувалдін із групи "The ВЙО" — теж військовослужбовець, і ми робимо такий невеликий квартирник у безпечному місці, щоб привітати наших слухачів-глядачів і щоб трішки зібрати кошти на потреби бригад.
Відчуття захищеності Харкова
У новій прозовій книжці "Арабески" у вас є оповідання, де події відбуваються у Харкові в День Незалежності в 2022 році під час комендантської години. Що змінилося сьогодні?
Зараз вийшла моя книжка оповідань "Арабески". Там є це оповідання, де згадується досвід 24 серпня 2022-го року, себто перше літо повномасштабного вторгнення. Дуже чітко пам'ятаю той день, було так само спекотно, як зараз і була цілодобова комендантська година, відповідно місто було порожнє. А ми, як волонтери, які допомагали військовим, просто їздили, в нас була якась робота, і це було дуже дивне відчуття величезного міста, яке зачаїлося, міста, яке завмерло, причікуючи, остерігаючись небезпеки, тому що справді було багато повідомлень про можливі обстріли. Ці повідомлення не виправдалися, на щастя, але було очікування того, що в будь-який момент все це може перетворитися на напад, на обстріл і тому була така дивна тривожна пауза. З одного боку було дуже тривожно, з іншого боку було дуже спокійно, тому що місто було захищене, воно було під наглядом українського війська і це відчувалося, це все всіма розумілося. А що змінилося? Війна триває, на превеликий жаль, триває щоденно, місто далі захищається. Коли почався російський контрнаступ, ми знову відчули наближення цієї біди, наближення цієї загрози, яке й до сьогодні відчувається. Але, знову ж таки, є це відчуття захищеності, є відчуття того, що тут, в місті, ти поміж своїх, ти знаходишся на своєму місці і, власне, є військо, яке захищає, і ти можеш до цього війська долучитися, ти можеш так само стати на захист міста і країни.
Чи дійсно Харкову 370 років?
Це насправді дуже умовна дата, тому що на місці Харкова, на місці Харківської фортеці тут раніше були якісь поселення. Ви ж розумієте, що такі речі більш символічні. Харків для себе обрав цю дату — 23 серпня. От вона в нас є. День міста збігся з Днем прапора України, тому щорічно ці речі між собою якось суміщаються.
Друзі, тому вітання вам з українського Харкова! Хочу привітати із учорашнім Днем прапора і сьогоднішнім Днем нашої Незалежності. Дуже важливо, що ми робимо собі замітки, такі зарубки, що ось іще один рік нашої Незалежності, ще один рік, коли ми вистояли, витримали і рухаємося вперед. І, здається, дуже важливо, що ми далі зберігаємо силу, впевненість і чіткість погляду, і чіткість нашої настанови. Настанова в нас одна — це українська Перемога і українське майбутнє.
Є велика світла мрія вийти на кордон, як це було 2022-го року
Чи є нове відчуття відповідальності за захист міста і Харківщини загалом, враховуючи ваш нинішній статус військовослужбовця?
Безперечно, бо наша бригада стоїть саме на Харківському напрямку і це для багатьох бійців бригади, які є харків'янами і харків'янками особливе відчуття, коли ти не просто захищаєш свою країну, не просто стоїш на захисті своїх співгромадян, а ти захищаєш ще й своє місто, ти знаєш, що в тебе за спиною твій дім, твої рідні — це справді багатьом бійцям, наскільки я бачу, додає якоїсь особливої впевненості й особливо якоїсь злості та бажання тримати позиції. Крім того, що бригада тримає позиції, тримає свою ділянку фронту, "Хартія" рухається потрошку вперед і справді є велика світла мрія вийти на кордон, як це було 2022-го року — тоді хартійці ще як ДФТГ (добровольче формування територіальної громади — ред.) виходили на українсько-російський кордон, виганяючи росіян, коли був той перший контрнаступ наш. Ну і дуже хочеться все це повторити, тому та бригада оголосила великий збір на 40 млн грн на підтримку бійців, на підтримку бригади. Збір зараз триває, нам багато хто допомагає, багато хто бере участь. Якщо хтось зі слухачів, хто мене зараз чує, долучиться — буду страшенно вдячний. Всю інформацію можна знайти на моїй сторінці, в соціальних мережах на моїх сторінках і на сторінках бригади "Хартія".
Луганщина: ситуація, яка потребує інформаційної гігієни
Чи є у вас коннект із Луганщиною і чи вдається вам стежити, враховуючи вашу завантаженість, за тим, що там відбувається і які думки викликає та інформація, яку ви отримуєте?
Та звичайно, є, але ви ж розумієте, враховуючи статус нашої малої батьківщини, тобто те, що ця територія окупована, багато про що говорити не можна просто або з відповідними органами можна лише говорити. Так, є якісь новини, там залишились якісь знайомі, залишилися якісь люди, які далі передають якусь інформацію. Настрої різні що в тих, хто лишився, очікуючи на прихід росіян — зараз дещо змінюється настрій, тому що для них, очевидно, все це бачилося, як легка зміна влади і, відповідно, зміна ситуації. А все воно виходить не так просто. Я думаю, що багато хто там отверезів, а багато хто і лишався, тому що люди виявилися певними заручниками ситуації. Багато хто з моїх знайомих звідти виїхали, тому що не могли там лишатися через свою проукраїнську позицію, багато хто з друзів воює, багато хто знаходиться в місцях позбавлення волі, тому що росіяни, коли приходили, починали репресію проти тих, хто підтримував і був з активною проукраїнською позицією. Тому там безліч болючих гірких зворушливих історій — про щось сьогодні можна говорити, про щось говорити поки що зарано, я думаю, що треба трішки перечекати, тому що там така ситуація, яка потребує інформаційної гігієни.
Військовослужбовець бригади "Хартія" Нацгвардії Сергій Жадан та його побратими. Фото: офіційна ФБ-сторінка Сергія Жадана
Альбом "Злий" із по-хорошому злими піснями
Відучора вже можна слухати ваш новий альбом, який називається "Злий" і починається з пісні "Перекличка".
Цей альбом доволі цілісний, тому що він писався за короткий час, за короткий термін. Він нами писався і вигадувався під час нашого зимового туру, коли ми об'їздили Україну двічі чи тричі й бачили ці просто тисячі молодих людей, які приходили до нас на концерти. І було відчуття цієї єдності великої, великого єдиного організму, такого нашого українського мурашника, який ділився енергією, люди намагалися один одного підтримувати. Пісні про це вийшли, про це середовище, яке сьогодні намагається лишатися собою, намагається триматися разом, намагається обережно зазирати в майбутнє. Тому в цього альбома є дуже чіткий глядач і слухач — я його собі чудово уявляю, я його бачу перед очима. Тому, я думаю, пісні вийшли доволі прозорі і доволі цілісні, по-хорошому злі.
На якого ви слухача чекаєте сьогодні ввечері?
Це молоді, активні, свідомі громадяни цієї країни, які все життя вриваються в цей світ, відкривають для себе нашу українськість, як таку велику скриню, наповнену скарбами, люди, які наповнені вітальністю, наповнені якимись пошуками, десь з сумнівами, десь певним скепсисом, але, в принципі, люди сильні, світлі і енергійні. Власне таких от людей якось ми звикли бачити на наших концертах. Сьогодні в нас буде стрім і тому ми не будемо бачити наших глядачів-слухачів, але будемо їх відчувати. Ми загалом хочемо з хартійцями робити таку серію акустичних виступів з Харкова. То долучайтеся, будемо сьогодні святкувати разом День Незалежності нашої країни.
"Жадан і Собаки" випустили альбом "Злий". Фото: instagram Сергія Жадана
У Харкові, попри все, лишається велика кількість творчих людей
Чому акустика?
Просто виходячи з технічних якихось можливостей. Все-таки це прямий ефір і все-таки це Харків, де зараз не так багато фахівців, і зараз, щоб зробити повноцінний концерт, треба пошукати і необхідних людей, і треба знайти необхідні можливості. Тому ми робимо такий варіант більш домашній, щоби там були розмови, щоби там були якісь бесіди — це більше радіоформат, ми це робимо під наше радіо, під "Радіо Хартія". Подивимося, як це піде, подивимось, чи буде це мати якийсь відгук у наших слухачів, загалом шукаємо якісь нові варіанти, хочемо більше розповідати і про бійців "Хартії", і про бійців інших підрозділів, які перебувають зараз на Харківському напрямку, і про цивільних людей, які в Харкові і на Харківщині роблять все для нашої Перемоги. Нам цікаво шукати нові голоси і пробувати їх ретранслювати для наших слухачів.
Коли ти слухаєш відомі пісні, то в акустиці з'являються якісь нові нюанси, на які ти раніше, можливо, не звертав увагу. Такі квартирники по-своєму ми хочемо сьогодні спробувати, подивитися, як це буде виходити нам, як це буде заходити нашим слухачам. Я сподіваюся, що це початок хорошої традиції, ми будемо робити такі концерти, такі прямі ефіри. Тому що, з одного боку, в Харкові, попри все, лишається велика кількість творчих людей, які далі щось співають, працюють у театрі, пишуть. А з іншого боку, серед військових наших сьогодні багато людей творчих, людей зі світу музики, зі світу мистецтва і ми їх теж намагаємося запрошувати.
Чи буде імпровізація?
Трек-лист більш-менш готовий, там буде кілька колективів харківських. Сподіваюсь, буде цікаво, відверто, щиро, пізнавально для багатьох людей.
Багато хто з читачів хоче більше зрозуміти, що відбувається тут, між смертю-життям
Що ваші шанувальники очікують від вас в написанні книжок? Про що хочуть люди читати?
Є справді великий запит на цю от реальність війни, багато хто з читачів хоче трішки більше, можливо, зрозуміти, що, власне, відбувається тут, на порубіжжі, на помежів"ї між смертю-життям, між війною і миром. Книжка "Арабески" саме про це — про військових, які далі намагаються триматися корінням за мирне тилове життя, про людей цивільних, які так чи інакше залучені вже в оцю нову реальність війни. І далі хочеться щось писати подібне, тому що коли ти спілкуєшся з бійцями українського війська, які мобілізувалися, які перебувають сьогодні в Силах оборони, чуєш просто безліч якихось дуже важливих історій, дуже важливих свідчень, дуже важливих якихось голосів, які хочеться зафіксувати, які хочеться запам'ятати, які хочеться якось зберегти. Зараз не так багато можливостей сидіти і писати, але є якісь ідеї, є якесь бажання все-таки з цим щось зробити. Подивимося. Можливо, з цього щось вийде.
Тільки сидячи з людиною в одному бліндажі ти можеш розраховувати на те, що вона відкриється
Чи є ймовірність того, що ваші нинішні побратими, з ким ви зараз проходите службу, можуть стати прототипами ваших наступних творів?
Та ви знаєте, цілком можливо, тому що ми зараз от у межах нашої роботи, нашого радіо записуємо розмови з бійцями і в Харкові, і ближче до лінії фронту, і це насправді дуже цікаво, тому що за кожним стоїть його історія, стоїть його бекграунд, стоїть його родина, стоїть його історія появи у війську, його приходу в армію і це дуже і дуже цікаві, щемкі, іноді печальні, іноді смішні історії, які ти не почуєш, якщо перебуваєш на дистанції. Тільки сидячи з людиною в одному бліндажі або знаходячись на одному полігоні ти можеш розраховувати на те, що вона відкриється і буде більш щирою і розкаже тобі щось таке, що вона ніколи не розповість у своїх соціальних мережах чи на камеру журналісту.
Все, що має написатися, заспіватися, воно напишеться, заспівається
Чи вистачає часу, щоб сфокусуватися і писати?
Та ну, не вистачає. Але нарікати в цій ситуації теж не випадає, тому що є наші громадяни, яким зараз набагато важче і в лавах війська вони знаходяться у значно небезпечніших важчих умовах, і в тилу, тому нарікати не випадає, випадає робити свою роботу. Ми з друзями мобілізувалися разом, тому і робимо свою роботу — не нарікаємо. Все, що має написатися, заспіватися і знятися, воно напишеться, заспівається, головне зараз зробити так, щоб завтра була в принципі можливість нам із вами говорити в ефірі Українського Радіо.
Ілюстративне фото: facebook/unesco
Ми наробили прикрощів росіянам, які є в Програмі ЮНЕСКО IFAР
Ви очолюєте Національний комітет України Програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх" (IFAP). І це не про радіо і телебачення. Розкажіть, будь ласка, що це за програма?
Це про радіо і телебачення також. Тому що це, в принципі, про комунікацію. IFAР – це абревіатура англійською мовою, яка перекладається як "інформація для всіх". Це платформа ЮНЕСКО, яка була створена для того, щоб можна було проводити міжнародній дискусії і дії для країн-членів ЮНЕСКО, які би торкалися питань політики, управління, сфер інформаційного суспільства, доступу до інформацій, можливостей для розвитку комунікації. Для того, щоб всі мали рівний доступ і можливості. До речі, підтримка медіа, боротьба з дезінформацією – це все одного поля питання.
Чому зараз ми говоримо про IFAP? Взагалі, ця програма в ЮНЕСКО створена ще 23 роки тому. До речі, там завжди домінувала Росія, як і в ЮНЕСКО. А в минулому році, завдяки нашій активності, Україну обрали до міжурядової ради цієї програми. Тому ми створили наш Національний комітет, я його очолила. Він створений при Національній комісії при Міністерстві закордонних справ. Яке я до того маю відношення? Різне. По-перше, ми співпрацюємо в сфері комунікації, інформації. По-друге, Національна Рада і я входжу до бюро цієї Національної комісії. Багато різних комісій і визначень, але це говорить про необхідність в інформаційному просторі завойовувати своє місце. Тому ми створили цей комітет. Туди увійшли фахівці з усіх напрямків. Там є чудові архівісти. У нас є викладачка, пані Оксана Романюк. Вона працює в "Стоп-фейк", викладає в Мадридському університеті і зараз очолила одну з робочих груп в ЮНЕСКО. Тому що там є представники громадських організацій, які займаються питанням інформації, там є освітяни. Ми зібрали блискучий склад людей, які мають такий експертний досвід, який необхідно нам зараз в ЮНЕСКО представити, завоювати там свої позиції, щоб Україна перестала сприйматися тільки як об'єкт постійної допомоги, як об'єкт, який треба підтримувати чи сприймати як прохача. А завдяки цьому складові ми сьогодні дуже наробили прикрощів росіянам, які є в цій програмі. Вони дуже страждають від нашої присутності. Тому що, по-перше, кожен із тих людей, який увійшов у наш комітет, він сьогодні увійшов у кожну робочу групу ЮНЕСКО. Нас там не було. У деякі нас намагаються не допускати. Росіянка очолює групу з багатомовності і вони намагаються нас звідти якось потурити, тому що їм це прикро, бо ми сьогодні створюємо дуже багато незручностей для росіян. Для прикладу, ми також зараз при цьому Комітеті створюємо ще один підкомітет, який буде відповідати програмі "Пам'ять світу". В цій програмі, звичайно, росіяни намагаються наші запити потурити. І, наприклад, буквально зараз представниця нашого комітету бере участь в Нью-Делі, в Індії, в сесії цього комітету ЮНЕСКО, де обговорюють наші втрати у культурній сфері. Це Одеса, Львів, Харків, Харківщина. Йдеться про розбиті об'єкти культурної спадщини, як їх треба захищати і що винна в тому агресія Росії. Постпред Росії, виступаючи там, днями заявив про те, що це, мовляв, маніпуляція, подвійні стандарти. Зараз Росія в ЮНЕСКО почала себе демонструвати як жертва. Вони говорять про подвійні стандарти, мовляв, українці політизують питання "вєлікой русской культури".
Культура – це фактично все
Чесно кажучи я думав, що ЮНЕСКО займається винятковою культурою. А тут ви мені просто розплющили очі, що вони ще й інформаційною сферою опікуються.
Це один із головних мандатів ЮНЕСКО. До речі, нас дуже серйозно підтримують наші дипломати, які є в представництві при ЮНЕСКО. Ми з ними ці речі робимо разом. Так, бюрократія в світі важлива. Головне, як її застосовувати, як орієнтуватися в тому. І, звичайно, розуміти, що отак знаскоку нічого не вийде. Бо ЮНЕСКО – це ж структура ООН. Відповідно, всі ті речі, які ми бачимо в ООН, які нас прикро вражають, вони є і в ЮНЕСКО. Але, я хочу сказати, що культуру ми звикли сприймати як щось вторинне, на останніх сторінках газети, як останній сюжет. Але ж це не так. Культура – це фактично все. Усі ці речі – комунікація, інформація, пам'ять, архівація, збереження – це все є культура.
Захист мов корінних народів – це один із мандатів ЮНЕСКО
Поясніть, будь ласка, до чого тут корінні народи? Адже вони ще теж вплітаються в останні інформаційні приводи.
Це один із мандатів ЮНЕСКО – захист мов корінних народів. А, як відомо, коли вмирає мова – вмирає нація. Це зрозуміло, ці речі класично звучать. Відповідно, захист мов корінних народів – це абсолютно один із пріоритетів захисту культури світу. До речі, у нашому Нацкомітеті є люди, і є спеціальна робоча група в ЮНЕСКО, яка займається ось цим мультилінгвізмом. І саме туди вдерлися росіяни, яких, до речі, потіснили з Програми IFAР, де ми зараз завойовуємо позиції. Вони вже більше не є членами керівних органів. Їх витіснили із дуже багатьох керівних органів, бо вони себе бачили скрізь – і в захисті океану, і в IFAР, і в пам'яті світу, скрізь. І їх скрізь потіснили. Це до того, що в ЮНЕСКО, хоч і повільно, але дуже багато змін за цей рік сталося. І корінні народи – це якраз тема, якою і ми дуже переймаємося, бо це мова і про кримськотатарську мову. Яка, до речі, вже певними законодавчими рішеннями внесена як така, яку треба захищати.
"Цинізм вищої проби"
Це якраз вкладається в історію росіян, які в Петербурзі недавно провели велику конференцію про захист корінних народів і мов корінних народів Росії. Звичайно, вони туди вписали і Крим, і кримських татар, і караїмів. І робили це все під егідою ЮНЕСКО. Виходить так, що ЮНЕСКО погоджується з окупацією Криму, хоча ООН має не одну резолюцію з приводу того, що вони її не визнають. Але якщо така конференція відбувається під егідою ЮНЕСКО, то виглядає не дуже приємно.
Як казав один персонаж: "так, таки так, але трішечки не так". Вони хотіли це зробити, але саме ми завадили їм це зробити, саме наш Національний комітет. Ми знали про те, що вони планують провести в Санкт-Петербурзі таку конференцію під егідою ЮНЕСКО. Вони зробили запит до ЮНЕСКО, щоб вони могли поставити в себе цей слоган підтримки. І це був предмет нашої боротьби разом із дипломатами проти цього. Ми доводили ЮНЕСКО, доводили керівництву, ми зробили заяви, виступали, зустрічалися з керівниками нашого департаменту IFAР і доводили, що така спроба — це якраз цинізм вищої проби, який хочуть під гаслом ЮНЕСКО росіяни представити, як чергову свою акцію, щоб, в принципі, прикрити геноцид малих народів, який вони проводять в Росії і у нас. І нам вдалося це зробити, тому що конференція пройшла з відмовою ЮНЕСКО надати їм таку можливість.
Тобто ЮНЕСКО там не фігурувало?
Воно не фігурувало, і це була реакція на наші ці дії. Вони відповіли нам, ми маємо лист, про те, що ми маємо рацію. До того ж ми ще в одному місці здобули перемогу. Вони ще хотіли і в нас в Криму провести певні заходи щодо "захисту слов'янських мов ". Здається, у Севастополі. ЮНЕСКО вибачилося за те, що вони там позначили навіть цей захід у себе на сайті і сказали нам, що надалі це не повториться.
Ольга Герасим'юк і Вадим Карп’як у студії Радіо Культура
Наші позиції дуже часто підтримують країни Африки і Латинської Америки
Які країни оперативніше відреагували на повномасштабне вторгнення і почали оцей розворот?
Звичайно, що країни Європейського Союзу, Велика Британія, Канада, Південна Корея. Фактично це відбиває ту ж саму історію, як і в ООН. Бо КНДР, Білорусь, деякі країни Африки і Латинської Америки часом голосують. На засіданнях за мною сидить колега з Куби і я чую, коли до них приходять представники Ірану, наприклад, які кажуть, що "наші російські товариші просили проголосувати так-то і так-то". Я це чую сама, тобто можу освідчити. Але я хочу сказати, що такі підтримки також хиткі, тому що вони ситуативні. Я можу сказати, що наші позиції, які висловлюють наші дипломати, дуже часто підтримують країни Африки, Латинської Америки. Дуже часто їх можна переконати в тому, щоб вони проявили не таку вже активність у підтримці російських наративів, збити трохи їхній ентузіазм. Це все вдається. Тому це питання певного часу.
А не бувало таких випадків, коли на позір вони мусять підтримувати і голосувати за позицію Росії, а потім підійти і сказати, що, "розумієте, ми все розуміємо, це політика, а насправді ми підтримуємо вас"?
Таке дуже часто трапляється. Але це говорить якраз про те, що з цими людьми треба працювати. Звичайно, там представники урядів, і нам треба працювати з урядами, щоби представники відбивали їхню позицію. А для того треба і з урядами працювати. Для того потрібні і чиновники, які це розуміють і які, наприклад, відвідують країни чи кожну таку подію не для політичного туризму, який у нас колись був модний. Але брати участь у таких дискусіях, приїхати і говорити, виступити, послати листа, робити такі заяви, як ми робимо – це працює.
Потрібно виявляти і взаємний інтерес до інтересів інших країн
Тобто та ж Латинська Америка – Аргентина, де велика українська діаспора, Бразилія і Чилі – це країни, з якими можна працювати. Як їх перетягнути на наш бік, що їм цікаво?
Для того, щоби нас підтримували країни, нам потрібно не просто заслати якусь заяву про те, що "підтримайте нас, зробіть заяву про нас". Нам потрібно виявляти і взаємний інтерес до інтересів цих країн. Нам важко, але коли горів собор у Парижі, що ми зробили? Ми відправили своїх вогнеборців. Багато хто казав, навіщо це в той час, коли в нас там щось згорить. Це правильна дія. Коли ми звертаємося, наприклад, до наших однодумців, таких як поляки, країни Балтії, про підтримку, розуміючи, що вони нас найкраще розуміють, ми також повинні робити якісь речі, які підтримують їх запити. Так само з Африкою і з іншими країнами. Коли ми розуміємо, що в тебе твоя біда тобі ближча, але ми її теж відчуваємо і ми теж з тобою. Не просто висловлюємо співчуття, а теж щось робимо. І ми так робимо, працюючи в ЮНЕСКО. І я відчуваю цей відгук, вони потроху починають підходити і щось розпитувати. Я бачила поступ у певних рішеннях, коли розповідаєш, але виявляєш до них інтерес, вони до тебе інакше звертаються. Може це ідеалістична точка зору, але вона працює.
Фото: Пресслужба гурту Epolets
Радіо Промінь · Українські прем'єри 19-26 липня: Morphom, Epolets, Структура Щастя, vioria, СКАЙ, ТНМК, Геля Зозуля
Трек-лист: Геля Зозуля - Темно так, Анна Трінчер - Зі смаком вишні, СКАЙ - Поцілуй на щастя, Tolo4nyi - Сила притяжіння, USTYM - Чи ти брешеш?, vioria - Ти її любиш, Структура Щастя - Тривожний, Klavdia Petrivna - Намалюй мені ніч (Дім Звукозапису), Громадянин Топінамбур & Nikolai Zizenko & Роман Забуга - Соромно,
The Curly & Один День Потому - Плавить, Туди-сюди і смерть - Я знаю чому ти плачеш, Epolets - Ми не любим правду, ТНМК - Я так люблю, Morphom - 100 років.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба Jerry Heil
Трек-лист: KOLA & Parfeniuk — Температура, VovaZiLvova & Всюдисвоя — Твоєю рікою, NANA & XXV кадр — Брудно, Околиця — Мокрими п'яними, Oscar Blazee — Надоїло, badactress — Тимчасунки, Golubenko — Почуй, Kalush & Naimes — Аромат волосся, Blockbaby — Життя як є, Ульмо Три — Така як я, typeled — Більше ніж здається,
MamaRika & Balsam — Шепоче дощ, Jerry Heil — Ave Maria, Molodi — Серенади.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба Sad Novelist & Мія Рамарі
Радіо Промінь · Українські премʼєри 5-12 липня: ENLEO, Кажанна, Victoria NIRO, КИТ & LAUD, Shmiska, INGRET
Трек-лист: Тіна Кароль & Shumei - Дзвони, Маша Кондратенко & OSTY - Білі ночі, КИТ & LAUD - Без тебе, Bulvar Lu - Хуліганка, Sad Novelist & Мія Рамарі - Жовта маршрутка, Zbaraski - Доброго ранку, Shmiska - Місто, Білий Бо - Немає значення, Victoria NIRO - Непокірна голова, INGRET - Неймовірно тонка, Stasya - Даруй тепло, Кажанна - Магія (Мультитрек), Kosmopolis - Звір, ENLEO - Психічне порушення.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Ілюстрація: Українське Радіо
Програма "Лист на Радіо" виходитиме тричі на тиждень — у понеділок, середу та п’ятницю об 11:35. Заплановано 25 епізодів, що відповідає кількості областей України та Криму.
"Ми готуємо 25 епізодів про роботу радіо у всіх областях України та в Автономній республіці Крим, у яких ідеться про те, що ефіри не лише інформують, а допомагають розв’язувати проблеми, — розповіла виконавча продюсерка Українського Радіо Юлія Шелудько. — Наприклад, у когось зародилося кохання завдяки радіо, або у громаді вдалося полагодити дорогу і запустити автобус у віддалений куточок завдяки програмам, або комусь радіоефір навіть допоміг зберегти життя. А трапляється, що люди зустрілися у програмі як спікери з певної теми і дійшли консенсусу завдяки тому, що їх зібрали разом у певній регіональній редакції Українського Радіо".
Виконавчий продюсер Українського Радіо Юрій Табаченко зазначає, що на радіо часто звертаються, коли ніхто не зміг допомогти розв'язати проблему.
"Цей проєкт був інтригою для нас самих, адже на кожен епізод знайшлася маса абсолютно різних історій про радіо. Кожна з них, з одного боку, показує місцевий колорит, а з іншого — всюдисущість радіо. При чому масштаб цих історій теж різний: від облаштування пішохідного переходу до порятунку життя. Часто люди звертаються на Українське Радіо як в останню інстанцію, коли ніхто інший не зміг розв'язати проблему. І це також працює. Сподіваюсь, ці історії будуть цікаві й нашим постійним слухачам, і новій аудиторії", — поділився Юрій Табаченко.
За словами Юлії Шелудько, в новому проєкті нинішні працівники і ветерани Українського Радіо розкажуть про особливості своєї роботи у їхньому регіоні.
"З назви програми можна зрозуміти, що лист або останнім часом повідомлення на радіо — це фідбек, зворотна реакція на почуте в ефірі. Важливо показати, що наші регіональні редакції не лише надають інформацію, а допомагають, надихають, змінюють життя людей і громад", — розповіла виконавча продюсерка.
Українське Радіо — найпопулярніше розмовне радіо України з найбільшою FM-мережею та флагманський канал Суспільного Мовлення. У 2024 році відзначає століття з початку мовлення. У Києві мовить на частоті 105 FM. З усіма частотами Українського Радіо та лінками на соцмережі Суспільного в регіонах можна ознайомитися за посиланням. Українське Радіо також можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio, на сайті ukr.radio та в мобільному застосунку "Дія".
Фото: Пресслужба Я Тоня
Радіо Промінь · Українські премʼєри 21-28 червня: Христина Соловій, Dobryva, vioria, Туди сюди і смерть, Surov
Трек-лист: Monatik — Кружить (Repaired), Аппекс — Люмінісцент, vioria — Барабанщик!, alyona alyona — Тато, Я Тоня — Ким я стану, Surov — Вдихай, Туди сюди і смерть — Туди сюди і смерть, Omana — Журлива, Гурт Дно & Медовий Полин & Муха Мухич — Регі Дрон, Tayanna — Океан, Zlata Ognevich — Пташка (OST Конотопська відьма), Dobryva — Настане останній, Schmalgauzen — Порцелянові очі, Христина Соловій — Камертон.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Українські премʼєри 14-21 червня: Roxolana & Phil it, Zbaraski, SadSvit, Klavdia Petrivna, Dorofeeva
Фото: Пресслужба гурту Kalush
Трек-лист: Dorofeeva ― Хартбіт, Tricky Nicki & KAZKA ― Не та любов, Настя Гонцул ― Потяг, Golubenko ― Розчиняюсь, Сліпток ― Навіщо, Білий Бо ― Отрута, Zbaraski ― Yak sobaky, Stasya & Blockbaby ― Так не буває, Kalush ― Тебе не попустить, Околиця ― Легко так, SadSvit ― Той, хто пісню грав, Klavdia Petrivna ― Театр, Roxolana & Phil it ― Мені тебе бракує.
Нагадаємо, у червні шоу українських премʼєр "Селекція" виповнилося 9 років.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
.jpg)
Ілюстративне фото: facebook.com/MinistryofDefence.UA
Передусім на посади піхотинців, стрільців, штурмовиків і кулеметників. Велика частина запитів стосується операторів дронів
2420 звернень за кілька днів – це багато чи мало?
Це достатньо багато порівняно з попередніми періодами (зима, березень та квітень). Якщо порівнювати з потребою українського війська, то це також достатньо. Але тут важливо розуміти – наскільки якісними є ці відгуки. Мається на увазі, наскільки вони є релевантними тим вакансіям, на які вони подаються, чи відповідають вони вимогам, зазначеним у вакансії.
Чи змінився перелік вакансій і запити від армії?
Загальна картина щодо структури вакансій не дуже змінюється. Із новин – це запит нового роду військ Сил безпілотних систем, який було запущено буквально минулого тижня. Тому такі структурні зміни в системі безпеки і оборони можуть впливати на появу нових запитів від армії щодо потенційних військовослужбовців. Щодо запитів армії на постійній основі, то вони приблизно однакові. Передусім потрібні люди на посади піхотинців, стрільців, штурмовиків і кулеметників. Велика частина запитів стосується операторів дронів.
Що спричинило пожвавлення серед шукачів вакансій: ефектна презентація Сил безпілотних систем чи можливо стартувала інша кампанія?
Це точно не кампанія Сил безпілотних систем, тому що після появи новини про старт їхньої роботи на нашому сайті, як і на інших, ще немає розподілу їхніх вакансій. Поки що триває процедура налагодження структур, конкретних військових частин, які до них входитимуть. Тому охочі зараз знайти вакансію в Силах безпілотних систем її не знайдуть через відсутність такого критерію. Натомість ажіотаж могла спричинити масивна інформаційна кампанія від Міноборони army.gov.ua. Минулого тижня її активно запустили по всіх регіонах. Це і зовнішні прояви реклами, і відеоролики в інтернеті, на телебаченні, радіо тощо.
Оператор БПЛА чи штурмовик?
Ризикованість професії оператора БПЛА впливає на попит серед потенційних військовослужбовців?
Є кілька чинників, які впливають на високий попит на посади операторів дронів. З одного боку, це дійсно ризикована робота. Це не робота в тилу, сто відсотків. Керувати дронами дуже віддалено не можна. Тому, з одного боку, є ризик близькості до зони бойових дій, а з іншого боку, це щось нове. Крім того, це більш технологічна професія порівняно зі штурмовиком, вона має менше вимог до фізичних здібностей людини. Звісно оператори дронів також мають бути в хорошій формі, вміти швидко бігати, але вимоги дещо нижчі. Тому для молодого покоління українців оператори безпілотників це все таки більш приваблива спеціальність, ніж стрілець чи штурмовик. Крім того, на оператора дронів можна повчитися ще будучи цивільним, скориставшись можливостями приватних шкіл. Люди пробують, тому що розуміють, що їм так чи інакше доведеться служити в армії. Тому вони обирають ту службу і той вид діяльності, який імпонує їм найбільше.
Третя штурмова бригада пропонує в тестовому режимі тиждень побути штурмовиком. Якщо кандидат вирішує, що це все ж таки не його спеціальність, він може влаштуватися до іншого підрозділу. Чи мотивує така практика потенційних військових?
Так. Враховуючи наш досвід спілкування з кандидатами, страх лишається і це нормально. Це звична реакція людини боятися невідомості. Тому така безпечна проба себе в ролі штурмовика знімає рівень стресу і страху й дозволяє людині ухвалити зважене рішення. Це чудова ініціатива. Третя штурмова бригада – молодці.
Ольга Бандрівська. Фото: facebook.com/Olga.Bandrivska
В армію є два шляхи: рекрутинг і ТЦК
Яким шляхом найчастіше користуються шукачі вакансій?
Це залежить від того, на якій стадії пошуку перебуває людина. Якщо кандидати дуже довго уникали цього питання або ігнорували питання мобілізації і вибору військової професії, то напевне така людина починає з найближчого кола знайомих. Наступним кроком іде пошук вакансій в інтернеті. Для багатьох кандидатів, які давно стежать за процесами мобілізації та рекрутингу до армії важливо знайти, зловити і відгукнутися саме на ту вакансію, яка задовольнить їхні побажання. На жаль, не всі люди знають, що в армію можна потрапити не лише через ТЦК, а й самим обрати конкретну посаду і підрозділ. Саме для цього створюються комунікаційні кампанії по всіх регіонах України з біл-бордами, щоб донести цю інформацію не лише для тих, хто перебуває у великих містах, а й для тих, які живуть в невеликих населених пунктах, не так активно користуються комунікативними каналами і можуть не знати про таку можливість.
Чи не може статися так, що людина обрала вакансію, а ТЦК направила її в інше місце? Чи можна це потім виправити?
Зараз існує два шляхи потрапити в армію. Це рекрутинг, коли людина сама собі обирає посаду і підрозділ, проходить відбір і отримує запрошення до підрозділу у вигляді рекомендаційного листа. Він засвідчує, що конкретна бригада готова взяти до себе на обрану посаду певну людину. Другий шлях – це ТЦК, працівники якого розподіляють такого кандидата відповідно до потреб армії і тих пріоритетів, які поставив перед ТЦК Генеральний штаб. Якщо ми йдемо по першому шляху, то людина ще будучи цивільною, не перебуваючи в армії, ТЦК чи навчальному військовому центрі обирає для себе підрозділ і посаду, подає резюме, проходить відбір (зазвичай телефонне інтерв’ю) і отримує відношення, тобто рекомендаційний лист. І тільки тоді людина з цим відношення іде до ТЦК, де проходить процес призову. ТЦК проводить таких кандидатів по процедурі рекрутингу.
Фото: Пресслужба Reiva & Kill! Kill! Kill!
Трек-лист: Morphom — Дві краплі води, ANNEI — Роздягни, Мія Рамарі — На самоті, Love Mary — Lis, Kugatessa — Забуття, Джозерс — Прокляття двадцятих, Zapaska — По-різному, Pur:Pur — Not in the Mood, KOLA & Міша Крупін — Тюльпани, Nasteisha & Insomnia — by the way, Reiva & Kill! Kill! Kill! — Галас, Паліндром — Тут літає, Lely 45 & Скрябін — Наші (Дім Звукозапису), Антитіла — Поламані.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 7-14 червня: Антитіла, Паліндром, KOLA & Міша Крупін, Джозерс, Zapaska, Lely45
Нагадаємо, у червні шоу українських премʼєр "Селекція" виповнилося 9 років.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба АЗІЗА & Гліб Співає
Трек-лист шоу: Tvorchi ― Shine, Khayat ― I Will, АЗІЗА & Гліб Співає ― Раз,
Tolo4nyi ― Дощ, Геля Зозуля ― Літом, Сергій Жадан & Turchynov ― Танцювати, Savlepov ― Розстебни, Gunna Chorna ― Бути тобою, Lida Lee ― Сама, Gorim! & Yuzvik ― Fire show,
Gordiy Starukh ― Зозуле, Tember Blanche & The Budchuk ― Телепат, Zlata Ognevich ― Кохаю, YAKTAK & Golubenko ― Про тебе мені.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба Semmar
""Голоси дівчат" — це сім пісень, написаних і записаних до початку великої війни, вони складають собою певний цикл наших вражень, переживань і рефлексії. Це насправді дещо романтичний лист до наших подруг, дівчат і наших просто знайомих. Це певний лист зізнань, спостережень, скарг і пропозицій. Наш альбом стилістично досить різнобарвний і емоційно досить непростий. Втім, звичайно, вам, мабуть, краще самим послухати, аби скласти враження. І саме зараз у нас дійшли руки, аби презентувати його на загал. "Голоси дівчат" був записаний і заранжований моїми товаришами Артемом і Артуром, і мною власне. Все це відбувалося на студії Артура Данієляна. Декілька пісень з альбому ви вже могли чути раніше — це "Аперкот" і "Антонім" — вони виходили окремими синглами. Для чого ми випускаємо цей альбом зараз? Зараз надскладний час для нашої країни і дуже важливо, щоб ми могли хоч якось розвантажувати психіку, можливо навіть радіти. Музика якнайкраще, як нам здається, підходить для цього. Нам хотілось би, щоб це був тільки початок. Ми вже почали роботу над новим матеріалом, записано декілька чернеток, демозаписів, сподіваємося, що зможемо найближчим часом презентувати їх. І також хочу пообіцяти собі тут і зараз, що ми не зникнемо з радарів, як це було до цього", — розповів вокаліст гурту Semmar Андрій Шатров в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Atlas Festival
Першочергово наша ідея — провести щось велике, але максимально безпечне і максимально корисне для армії
Минулого разу ми бачилися у 2023 році, коли ви проводили Atlas фестиваль перемоги, а зараз у вас нова подія — ATLAS UNITED. Розкажи, в чому її ідея, яка мета і як вона реалізовуватиметься?
Першочергово наша ідея — це провести щось велике, але максимально безпечне і максимально корисне для армії. Ще з минулого року ми розглядали варіанти великих безпечних бомбосховищ, до яких могли б долучитися. Фактично ми прив’язалися до найбільшого бомбосховища країни — підземного паркінгу Blockbuster Mall, сертифікованого ДСНС. За допомогою спеціальної програми ми з ДСНС порахували, скільки часу необхідно на те, щоб швидко евакуювати людей і тільки на цю кількість гостей ми вирішили зробити фестиваль. Головне, щоб ця подія була максимально безпечною, а вже потім ми почали думати про мету події. Звісно, проводячи велику подію, ми не можемо, як минулого року, збирати 2,5 мільйона гривень, тому що це було б невиправдано. Ми поставили собі амбітну мету — 100 мільйонів. Особливо ми зрозуміли, що коли до нас долучаються і monobank, і UNITED 24, і інші великі партнери — це реалістично. Ми навіть плануємо за тиждень-два дозбирати ще бізнесів і збільшити мету до 200, 300 і навіть до 500 мільйонів. Взагалі наша амбітна ціль — пів мільярда гривень. Тому тільки так можна проводити щось безпечно і корисно, а всі комерційні інтереси будуть вже після Перемоги.
Я коли побачила вашу мету в 100 мільйонів, подумала собі, що це нереально…
Це не лише за три дні. Ми вже стартували — квитки на подію можна купити через monobank і 15% від цієї суми одразу підуть на армію. Також у нас будуть збори онлайн, а також фізичні збори під час проведення фестивалю: з фудкортів, барів, мерчу, аукціону й загального прибутку. Тому за рахунок участі великих бізнесів ми маємо зібрати ще більше, але 100 — це мінімум.
Передусім це буде музичний фестиваль, чи відомий вже лайнап і хто із зіркових гостей братиме в ньому участь?
Частину лайнапу вже анонсували, це будуть наші українські виконавці: Бумбокс, Артем Пивоваров, Жадан і собаки, Verka Serduchka — у Данилка буде крута, повністю україномовна програма з купою сюрпризів. Також будуть Курган & Agregat, Volodymyr Dantes, Друга Ріка, Без Обмежень, Христина Соловій, Latexfauna та багато інших крутих українських виконавців. Також скоро ми анонсуємо закордонного артиста, який збирає великі рок-концерти на 5-6 тисяч слухачів, і який готовий фінансово долучитися до нашого збору на потреби військових. Ще буде багато анонсів, тому стежте за нашими соцмережами.
Бронювати працівників зараз майже нереально, тому якщо когось із них мобілізують, ми оперативно шукатимемо їм заміну
Дмитре, а коли відбудеться подія?
12, 13, 14 липня — це п'ятниця, субота і неділя в Blockbuster Mall, хочу наголосити, що це велика територія навколо ТРЦ: дві сцени в наземному паркінгу, ще нам надали частину закритої території всередині приміщення, де буде облаштовано ще одну велику сцену. Велика сцена буде також і в укритті, а ще облаштуємо дві відкритих безоплатно сцени на території Blockbuster Mall, куди можуть прийти всі охочі. У нас завжди був безоплатний день, але цього разу ми вирішили зробити безоплатною частину фестивалю.
На скільки зараз в умовах війни та мобілізації реально закрити запит на сцену, звук і світло, чи вистачає фахівців і, чи не станеться так, що в прокатній компанії чоловіків буде масово мобілізовано ще до початку фестивалю? Чи співпрацюєте ви з владою, щоб люди, які беруть участь в організації фестивалю, на період його проведення мали "бронювання"?
Зараз це, як і для будь-якої сфери, велика проблема. Справді, кадровий дефіцит присутній. Бронювати працівників зараз майже нереально, тому якщо когось із них мобілізують, ми оперативно шукатимемо їм заміну.
А як щодо інклюзивності, чи матимуть доступ до фестивалю люди з інвалідністю?
Ми якраз плануємо зробити експертизу всієї території, щоб зробити її максимально доступною. У нас завжди була віпзона, але цього року ми її не робимо, натомість створимо умовну VIP-зону для людей з інвалідністю. Наші VIP-и — це люди з інвалідністю, яким ми хочемо віддати шану, дати трохи більше комфорту, ніж вони загалом отримують, пересуваючись Києвом та іншими містами України. Всюди будуть зрозумілі пандуси та заїзди. Також ми передбачили для людей з інвалідністю, які хочуть відвідати фестиваль, 6 тисяч безплатних квитків.
Дмитре, розкажи детальніше про заходи безпеки на фестивалі.
Ми змоделювали різні варіації трафіку, в тому числі і з людьми з інвалідністю, тому у нас буде найшвидша з усіх можливих евакуація
У нас є певний скрипт наших дій у разі оголошення повітряної тривоги: ми одразу вимикаємо всі сцени, сповіщаємо про евакуацію. За кілька днів до початку фестивалю ми всім розішлемо схеми евакуації, а поруч із кожним входом будуть охоронці, які керуватимуть трафіком людей, щоб він не був хаотичним. Ми змоделювали різні варіації трафіку, в тому числі і з людьми з інвалідністю, тому у нас буде найшвидша з усіх можливих евакуація. На евакуацію ми закладаємо менше 10 хвилин. Також на фестивалі буде залучено декілька видів охорони, серед яких Національна поліція та інші спецслужби. Ще ми готуємо лист до КОВА з проханням у дні проведення фестивалю продовжити роботу громадського транспорту, а також домовлятимемося з одним із наших партнерів, службою таксі, щоб навколо локації зібрали якомога більше машин і зробили так, аби водії їхньої служби не зловживали запитом на поїздки з фестивалю і не підвищували тарифи.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста
Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з артистами дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба гурту Semmar
Радіо Промінь · Українські премʼєри 24-31 травня: Діти Інженерів, LAUD, Кажанна, Уляна Дель Рей, Semmar, Karooka
Трек-лист: Крихітка — Сильно Добре Довго Назавжди, Mazepa — КССР, Semmar — Калібр, ЛТК & Твій зайчик пише — Забирай моє тіло, Volodymyr Dantes — Дура, Karooka — Банальщина, Уляна Дель Рей — Лавки, Oi FUSK — Фантастичні, Кажанна — Жалі, Golubenko & Agape — Де була ти?, Karyotype — Локомотиви, LAUD — Маяк, Схожа & Марний — Брат Сестра, Діти Інженерів — Принциповим.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба Gannababy
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Трек-лист: Monatik — А що?, KADNAY — Santana, Parfeniuk — На Даху,
Твій зайчик пише — Я все одно прийду, CHEEV — Таро, Gannababy — Ходжу гола
OSTY — Фонтан, Ivan NAVI — Викинути тебе з голови, Victoria NIRO & Problema — Сестра, Jamala — Люблю, Shumei — У долі своя весна (Дім Звукозапису), ADAM — Цілуй (Мультипотяг), Гоня & Yaski — Сальто вперед, KARNA — Ракети Ілона Маски.
Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.