Результат пошуку: лист на радіо
Фото: Пресслужба гурту Ульмо Три
Трек-лист: Jerry Heil & alyona alyona — Podolyanochka (Get Up), Kozak Siromaha — Козацька, vioria — Dakimakura, Ostrovskyi — Злий, Alina Pash & Zbaraski — Mezcal, oneWITCH — Тримай, Kozachenko & Kate Soul — Літак, Ульмо Три — Лише твого тепла, Гапочка — Танцювати, Naimes & TAB — Малинове сонце, Білий Бо — Місток, Brykulets & Wellboy — Перший крок, VovaZiLvova & Схожа — Чуттєво й зворушливо, Крихітка — Падай і вставай.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба Юлі Юріної
Радіо Промінь · Українські премʼєри 3-10 травня: Vitaliia, Хейтспіч, SadSvit, Гліб Співає, Юля Юріна, Bulvar Lu
Трек-лист: Monatik & ТНМК & OTOY & Міша Правильний & Bohdan Cooper - Спешл, Golubenko - Зіниці, Bulvar Lu - Джеб в серце, нестор & The Curly - Звукам, Badactress - В очах сухо, Юля Юріна - Демони, SadSvit - Напевно ти, Tolo4nyi - Love song, Гліб Співає - Квітень, Roiko - За руку, D016 - Втрачаю, Хейтспіч - Птахи летять додому, YAKTAK & CKAYA - Небо, Vitaliia - Любов і закрутки.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Міші Крупіна
Радіо Промінь · Українські премʼєри 26 квітня - 3 травня: ONUKA, Positiff, Go_A, Tery, NANA, Fiїnka, Tayanna
Трек-лист: Анонс шоу, Артем Пивоваров & Klavdia Petrivna — Барабан, Міша Крупін — Пароль, NANA — Поруч, NANA презентує сингл "Поруч", KOLA — Salut papa, ANKA & Stasya & NaYada — Карма, Tery — Разом, Tery презентує сингл "Разом", Анонс шоу, Fiїnka презентує сингл "Мої гори", Fiїnka — Мої гори, Morphom — Хатина, Go_A — Krip, Катерина Павленко презентує сингл "Krip", Karta Svitu — Вже сьогодні, Tayanna — Космос, Positiff — А може хочеш?, Positiff презентує сингл "А може, хочеш?", Demchuk — Обійми, ONUKA — День і ніч, Наташа Жижченко презентує переспів пісні "День і ніч".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба гурту Крихітка
Радіо Промінь · Українські премʼєри 19-26 квітня: Крихітка&хейтспіч, Roxolana, Саша Чемеров, Molodi, Vitaliia, Kler
Трек-лист: Анонс шоу, Kalush & Balsam & Adam - Останній раз, Drevo - Муза,
Molodi ― Я не я, Кирило Роговий презентує сингл "Я не я", Unakk ― Все чудово,
Oi Fusk ― Крихітка, Alina Pash & Zbaraski ― Скло, Alina Pash презентує сингл "Скло", Анонс шоу, Саша Чемеров презентує сингл "Не мовчи", Саша Чемеров ― Не мовчи,
Karyotype ― Весно, Vitaliia ― Веснянка, Vitaliia презентує сингл "Веснянка", Kler ― Робити що мусиш, Moann ― Цінності, Roxolana ― Сміливі мають щастя, Roxolana презентує сингл "Сміливі мають щастя", Morphom & VovaZiLvova ― Рідня,
Крихітка & хейтспіч ― Під весняним дощем, Саша Кольцова презентує сингл "Під весняним дощем".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Українські прем’єри 12-19 квітня: LAUD, Brykulets, Юля Юріна, Ragapop, Blooms Corda, IRYN, Dorofeeva
Фото: Іван Ходанич
LAUD зі свого старого хіта створив новий трек "Шалені танці".
Brykulets презентує новинку "Лебідонько".
Юля Юріна починає оприлюднювати треки зі свого нового альбому, реліз якого відбудеться у травні. Сьогодні ми послухаємо сингл "Візьми свої слова назад".
Ragapop представляють кавер на хіт "Бо вже той день коли" легендарного гурту "ВУЗВ".
Одеситка IRYN дебютує у Селекції з піснею "Час є".
Гурт Blooms Corda представляє свій новий альбом "Дощ іде, але сонце світить".
Ми також презентуємо новинки, що випустили Dorofeeva & Lebiga, teeNsad, Анна Трінчер, Kate Soul, The Curly & Marcel Garcon, ANNEI, Golubenko та Стас Корольов.
Радіо Промінь · Українські прем’єри 12-19 квітня: LAUD, Brykulets, Юля Юріна, Ragapop, Blooms Corda, IRYN, Dorofeeva
Трек-лист: Анонс шоу, Golubenko — Торкнися моїх губ, The Curly & Marcel Garcon — Тобі личить, IRYN — Час є, IRYN презентує сингл "Час є", teeNsad — Бувай, Kate Soul — Весна в мені, Blooms Corda — O miy svit, Данило Галико презентує альбом "Дощ іде, але сонце світить", Анонс шоу, Юля Юріна презентує сингл "Візьми свої слова назад", Юля Юріна — Візьми свої слова назад, Стас Корольов — Останній дубль,
Ragapop — Bo Vzhe Toy Den Koly, Руслана Хазіпова презентує переспів пісні "Бо вже той день коли", Анна Трінчер — Бар за баром, ANNEI — Бережи, LAUD — Шалені танці, LAUD презентує сингл "Шалені танці", Dorofeeva & Lebiga — А я все плакала, Brykulets — Лебідонько, Brykulets презентує сингл "Лебідонько".
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба OSTY
Радіо Промінь · Українські премʼєри 5-12 квітня: Kalush Orchestra, Victoria NIRO, KRUT, Problema, Blockbaby, OSTY
Трек-лист: Анонс шоу, Vlada K & MamaRika — Мріяла, Probass & Hardi — Кропива,
Skydan & Big Venom — Вгору-Вниз, Big Venom презентує сингл "Вгору-Вниз", GannaBaby — Живи, кохай, співай, Small Depo — Втеча, Problema — 99, Problema презентує сингл "99", Анонс шоу, Тимофій Музичук презентує сингл "Вітер виє", Kalush Orchestra — Вітер виє, OSTY — Танцюй зі мною, Blockbaby — Мені так, Blockbaby презентує альбом "Рефлексія", Olena Topolia — Nirvana, Dima Prokopov — На крилах, Victoria NIRO — Не знаю, Victoria NIRO презентує сингл "Не знаю", Юлія Саніна — Коханий (Дім Звукозапису), KRUT — Квітну з тобою, Марина Круть презентує сингл "Квітну з тобою".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба гурту Re-read
Радіо Промінь · Українські премʼєри 22-29 березня: Бумбокс, Паліндром, Кажанна, Атмосферика, Zbaraski, Monatik
Трек-лист: Анонс шоу, Monatik ― VTL, Gorim! & Yuzvik ― Котики на сонці, Re-read ― Котик, Катя Мікотова презентує сингл "Котик", Я Тоня ― Коли ти поряд, Molodi ― Тобою хворію, Zbaraski ― Zhuk, Zbaraski презентує альбом Temp, Анонс шоу, Атмосферика презентує сингл "Видихай", Атмосферика ― Видихай, Kill! Kill! Kill! ― Звʼязок, Кажанна ― Сліди, Кажанна презентує сингл "Сліди2, KOLA & Kalush ― Упіймай моє серце, ba.latskii - Жовтень, Паліндром ― Найліпший день, Паліндром презентує сингл "Найліпший день", Okean Elzy ― Voices Are Rising, Бумбокс ― Фіртка, Андрій Хливнюк презентує сингл "Фіртка".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисери Борис Якименко та Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
колаж: Українське Радіо
Більше про фінансові шахрайства розповідає начальник управління департаменту Кіберполіції Євгеній Панченко.
Євгеній Панченко: Шахрайство онлайн вже в останні роки не змінюються. Тобто, вони й не зростають. А от в період війни трошки зменшилася кількість видів цих шахрайств. Але в той же час вони залишаються дуже актуальними. І минулий рік був роком протидій онлайн шахрайствам у роботі Національної поліції. Тобто, всі підрозділи були спрямовані на те, щоб ліквідувати це явище, або зменшити його вплив. Тому історично так склалося, що саме фінансові злочини вони найбільш поширені, оскільки вони несуть певну вигоду для злочинців. Поділяючи їх на певні види, слід говорити про те, що ми маємо справу із найтиповішим, що відбувається зараз, це — дзвінки з банку, дзвінки з інших фінансових установ, під приводом, що вони є дійсно працівниками установи і хочуть отримати, або надати вам додаткові послуги. Для того, щоб їх отримати, ви маєте поділитися певною інформацією — про банківську картку, про своє місце проживання, про залишки на банківському рахунку і так далі. Це, звичайно, йде перший етап збору інформації. Пізніше цю інформацію використовують для того, щоб отримати доступ до ваших фінансових ресурсів. Наступний вид — це коли ви здійснюєте певну операцію в Інтернеті, хочете щось придбати або продати, то шахраї також завжди поруч. Тому що вони намагаються або продати вам товар, якого насправді у них немає. І отримати передоплату. Або надіслати товар не тієї якості, яку ви очікуєте. Це також один з видів шахрайств. Тут головне — залишатися при своїх грошах до того часу, поки ви не отримаєте товар. Наступним таким доволі цікавим або навіть кумедним інколи є таке шахрайство, коли ви нібито перемогли в якійсь лотереї, і до вас надходить якась посилка, і ви маєте, щоб її забрати, сплатити певну суму. Звичайно, що необачні люди роблять це і, користуючись привабливістю цієї пропозиції, тому що зазвичай там або кошти, або щось коштовне, вони оплачують від 500 до 2 000 гривень, інколи навіть більше. І ці кошти йдуть, звичайно, на рахунки або як сплата до шахраїв. Натомість ви маєте у цій посилці в кращому випадку якісь брелок або миючий засіб, а в гіршому випадку якусь цеглу. І наостанок ще скажу, що доволі цікавий був етап, коли українці почали отримувати на вотс-апи, на інші месенджери пропозиції щодо заробітку на соціальних платформах. Поставити десь вподобайку, поширення зробити, коментар зробити. За це платили від 50 до 150 гривень. Входили таким чином в довіру. А потім намагалися на наступному етапі попросити вас змусити придбати товар. Нібито для того, щоб набрати попит для цього товару. Звичайно, ви переказували кошти, це вже були великі суми — від 5 000 і вище до 20 000, 50 000 були факти. Проте, звичайно, не отримували ніякого товару. І на другому, третьому етапі, коли сума збільшувалася, у вас навіть не залишалося грошей. Ця схема була дуже популярна. Але наразі через активну протидію з боку правоохоронних органів, і, скажімо, небажання розлучатися із грошима українців, ця схема припинила існування. Тому багато хто, в тому числі ми, проводили інформаційну кампанію, що така схема є, і українці почали заробляти трішки на цьому. Вони перший етап проходили, отримували двісті гривень, і потім, звичайно, розуміючи, що це шахраї, покидали цю авантюру. Таким чином, я думаю, що більшість із тих, хто брав участь на боці зла, у цій оборудці, вони зрозуміли, що Україна не їхня профільна країна для такого шахрайства.
Можливість заробити легкі гроші — спокуслива, і часто саме це стає спонукає людей в інтернеті погоджуватися на різні пропозиції. Наприклад, поставити на ту чи іншу спортивну команду, стати валютним маклером або ж просто взяти участь в опитуванні. Однак фахівці попереджають: легких грошей так не заробити, а от власні — втратити можна. Говорить викладач факультету інформатики Національного університету "Києво-Могилянська академія" Трохим Бабич.
Трохим Бабич: Перше – те, що можна матеріалізувати. Тому що будь-яка вигода може конвертуватись у фінанси. І тут це найпростіше. Тут їх можна розділяти окремо на шахраїв в різних їх варіаціях. Як нещодавно, у якійсь в’язниці знайшли, що злочинці сиділи і "розводили" людей. І завершуючи тим, що зламують якісь платіжні системи, інтернет-магазини. Зараз воно відходить на другий план через постійну роботу і еволюцію у розвитку кібербезпеки у цьому напрямку. Але все ж це постійна загроза, від якої треба бути обережним і захищатися. І в будь-якому випадку 98% взагалі кібер-інцидентів сталися у широких масах — не тільки шахрайство, відбувалися через недостатній рівень кібергігієни та кіберусвідомленості. Зараз такі ось терміни до нас приходять. Через те, що люди не розуміли, де може критися небезпека і піддавалися на маніпуляції. А у фінансовому сегменті, мені здається, левова частка шахрайств припадає на відкриті торговельні майданчики, де ти можеш опублікувати якесь своє оголошення. І люди на це ведуться. Це, нажаль, така сумна класика. І там нових прийомів вже немає, я думаю, зі споконвіку. Я думаю, вони отримали просто кіберперетворення. Це ж реально, рахуйте, банальне шахрайство, коли ти обіцяєш і не виконуєш. Тільки в новій формі з новим запобіжником: те, що вас можуть розділяти кілометри, десятки, сотні.
Нині існує безліч різних схем фінансового онлайн-обману. До найпоширеніших належать: фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій, шахрайство під час онлайн-покупок, схема "друг у біді", дзвінки від нібито "представників банку", а також шахрайство під виглядом "виграшу призу". "Вітаємо, ви виграли 50 тисяч гривень!". Або "Ви стали власником авто. Щоб отримати свій приз, заповніть анкету". Подібні повідомлення українцям надходять періодично. Але ні грошей, ні авто ніхто з них не бачить. Зате, необережно, або спокусившись легким призом, запросто можуть надати доступ до своїх даних шахраям. Як працюють такі схеми? Чому вони спрацьовують? І що робити, коли надходить подібний "лист щастя"? Пояснює начальник управління департаменту Кіберполіції Євгеній Панченко.
Євгеній Панченко: Достатньо не читати будь-яких повідомлень, яких ви не мали отримати для того щоб почуватися більш безпечно і не відчувати тривоги від інформації, яка вас оточує, оскільки у нас зараз є таке переповнення інформаційного поля. Але, коли ви говорите про ці подарунки і вони доволі такі вагомі, як в цьому прикладі — автомобіль або ще й житло, то, звичайно, тут найбільше "купляють" вони своїх жертв на тому, що це дуже привабливо, тобто це умовно, лише там якусь тисячу гривень, яку ви маєте заплатити за те, щоб стати учасником цієї схеми. І більшість навіть не розуміє, що це шахрайство. Більшість людей готові розлучитися з 500 чи тисячею гривень, десь підсвідомо ставши в чергу на автомобіль. Тому не ведіться на це! Це найбільший психологічний прийом! Це — привабливість, швидка можливість заробити велику суму коштів. Це найбільше приваблює жертв. І вони позбавляються того, що і мали. Як потрібно діяти? Те, що ви можете прочитати повідомлення — це нормально. Тому що більшість відкриє це повідомлення. Якщо ми зараз скажемо "Просто не відкривайте це повідомлення", мабуть, ми не достукаємося до тих людей, хто їх все одно відкриє. Їм буде здаватись, що цей привабливий шанс є. Я б перевірив хоча б певні маркери, які вони залишають в цьому ж повідомленні. Це, зазвичай, фірма, яка здійснює розіграш, якісь контактні дані. Якщо ви не можете по цьому контактному шляху додзвонитися до того офісу, який надіслав це повідомлення або вийшов на контакт, то скоріш за все, ви маєте справу із шахраями. І у них навіть не передбачене зворотне спілкування. Якщо вам пропонують обрати приз, або він вам буде доставлений на відділення пошти, запитайте, в якому вони місці і, якщо ви відчуваєте, що це місце десь поруч з вами, ви можете запросити і навіть підіграти, сказати: "Ви, дійсно, знаходитесь у цьому місці? Я готовий до вас в офіс приїхати і забрати подарунок!". І, зазвичай, на цьому вже етапі ви почуєте інколи навіть лайку у свою сторону, тому що вони розуміють, що їх десь розкусили, викрили. І, на жаль, вони розуміють, що ви не та особа, яка "клюне" на цей гачок. І полишають цю спробу.
Ілюстративне фото з відкритих джерел
Євгеній Панченко також розповідає про ще одну обманну схему, яка була особливо популярною до повномасштабного вторгнення. Хоча і зараз вона нікуди не поділася — це "друг у біді" або "мамо, я в поліції".
Євгеній Панченко: На жаль, продовжують існувати. Але не у тому вигляді, який ми тільки-но згадали. Через війну і, дійсно, військові гинуть під час бойових дій, і цивільні у місцях, де відбуваються атаки, і ракетні і артилерійські, є шахраї, які наживаються на цьому, і намагаються продати послугу щодо знаходження, або встановлення місця перебування потерпілого, або особи, яка загинула. Це, на жаль, гра дуже болюча. Тут не про кошти, звичайно, йде мова. А про те, що багато хто втрачає останню надію, взагалі зневіру у те, що він може десь врятувати своїх близьких. Але, вони користуються цим. І зараз вже під приводом того, що вони офіційна організація, яка може допомогти знайти військовополоненого, або загиблого воїна, виманює кошти. Я хочу тут запевнити, що ті організації, які на сьогодні працюють в Україні, у них є багато публічних контактів. Це і телефонні номери, і емейли, і сайти і соціальні мережі. Ви маєте звертатися саме до них. І не вірити, не публікувати персональні дані ваших родичів, близьких, яких ви шукаєте. Оскільки саме це є початковим етапом, коли на вас починають полювання шахраї, або зловмисники з нашої країни-агресора. Тому що вони бачать, що у людини є запит на пошук, на встановлення відомостей про своїх близьких. Відразу реагують і намагаються вам зателефонувати, надаючи додаткові, нібито відомості, про її перебування. Повідомляйте такі факти в поліцію. А самі намагайтеся знайти своїх близьких, якщо втратили, лише через офіційні канали. Тригер такий, важливий ідентифікатор, що якщо зайде мова про кошти, то відразу полишайте спроби знайти своїх близьких через цей канал. Тому що навіть публічно багато блогерів і тих, хто зараз на передовій воюють, захищають країну, писали про те, що навіть у них є родичі, які знаходяться там в полоні. На жаль, ніколи у них ніхто не вимагав і не просив коштів, щоб десь там перемістити у списку полонених на вище місце на видачу, чи ще щось. Тобто, це відразу тригер, який говорить про шахрайство і про те, що на вас хочуть нажитися.
Шахраї можуть отримати ваші дані, чи доступ до вашого акаунта, чи зламати акаунт рідної, близької або знайомої вам людини і написати від її імені з проханням терміново переказати певну суму грошей. Євгеній Панченко розповідає, як діяти у такому разі.
Євгеній Панченко: По-перше, треба перевірити той контакт, який до вас звертається. Як я сказав, якщо вас знайшла реклама в Інтернеті, або хтось зателефонував з пропозицією щодо перевірки вашого банківського рахунку, чи надання якоїсь верифікації, зателефонуйте по номеру, який ви можете знайти в офіційному додатку. Тому що канал комунікації, який тільки-но використовували, не варто знову ж таки повторно використовувати. Знайдіть можливість чату з адміністраторами банку, наберіть 102. Якщо до вас зателефонує невідомий номер, і представляється поліцією, а ви завжди знаєте короткі номери спецслужб, правоохоронних органів, зателефонуйте туди і перевірте відомості. Якщо ви у відповідь почуєте, що це звичайно, ніяка така ситуація, що потребує вашої реакції, ніхто не в загрозі, то просто ігноруйте. Якщо перший етап, і, наприклад, надали певні відомості, або щось стало доступне шахраям, після того, як ви зрозуміли, що у найближчий час стали жертвою, скажімо, фішингу, або виманювання інформації, то, будь ласка, відреагуйте так, як пишуть, знову ж таки, рекомендації у банківській сфері. Це — заблокуйте ваш фінансовий рахунок, попередьте банківську установу та поліцію про те, що стали жертвою поки-що, наприклад, кошти у вас не списані, але ви знаєте, що передали, певний код, який знаходиться на звороті картки, чи ваш пароль десь ввели. То відразу це повідомте. Банк відреагує майже миттєво. І, як мінімум, ви забезпечите те, що не всі кошти будуть втрачені.
Значна кількість онлайн-шахрайств пов’язана із покупками в інтернеті. Безумовно, це дуже зручно. Проте кожного разу, створюючи акаунт у тому чи іншому онлайн-магазині, ми піддаємо свою особисту інформацію небезпеці. Інтернет-магазин можуть зламати, і, відповідно, викрасти ваші дані. Або ж сам інтернет-магазин може виявитися підробленим. Крім того, і користувачі можуть поводитися необачно, не звертаючи уваги на умови, або ті тривожні дзвіночки, що виникають під час оплати за ще не отриманий товар. Щось заплатив, говорить викладач "Києво-Могилянської академії" Трохим Бабич, а загадав аж через день.
Трохим Бабич: Я певен, що були якісь ознаки цього. Ви просто підсвідомо не хотіли їх бачити. Наприклад, якщо це торгівельна площадка, то це — продавець, який зареєструвався десь місяць тому, у нього жодного відгуку. Якийсь товар, який коштує N гривень, ви бачите — о, клас! Ну, це точно, мій шанс! Мій день! Це самонавіювання такої самонадії! І, відповідно, ви за це платите. Абсолютно аналогічно буде якимось сумнівним інтернет-магазином. Коли ви женетесь за тим, що — вау, там така знижка класна! А потім відкриваєте — є ж спеціальні ресурси, які і рейтинг тримають, і порівнюють ціни між ними — ти їх відкриваєш і дивишся: вони вже працюють два місяці, жодного відгуку, такі ціни! І стає незрозумілим, чи працювати з цим, чи не працювати. Я колись вписувався в подібну авантюру. Але, я тоді чесно просто в якийсь момент почав задавати питання — у чому секрет, чого така ціна? Будь-який зрозумілий бізнес зразу можна зрозуміло пояснити. Якщо людина не може пояснити суть свого бізнесу, отже це шахрайство. Тоді мені людина дуже прозоро пояснила схему як вона отримує, чому, що і як. І я такий: окей, добре, спробую. Вочевидь, що коли я приїхав купувати, то я вживав всі відповідні заходи — перевірки аутентифікації цього продукту, чи аутентичний він? Але ми самі платимось за власну самонадію того, що це відбувається не знаю як.
Згідно з Кримінальним кодексом України, шахрайство — це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Слід зауважити, що предметом шахрайства є не лише саме майно (гроші, цінності тощо), а й право на майно. Продовжує начальник управління департаменту Кіберполіції Євгеній Панченко.
Євгеній Панченко: У нас фіксується вся інформація, яка надходить у рамках згаданих громадян. Це правило. І ми маємо збирати таку інформацію, щоб відповідно потім реагувати і розслідувати їх. Проте, саме категорії — в якому месенджері, чи на якій платформі ви, наприклад, знайшли оголошення, не завжди залишають. Тому що особа інколи не звертає на це увагу, вона просто повідомляє: "Я замовляв товар і став жертвою шахрайства. Він мені не надійшов". Також, прохання до всіх: надавайте якомога більше інформації під час первинного звернення. Тоді ми зможемо надати більш чітку статистику, які платформи найбільше використовують шахраї. І вдосконалювати свої методи реагування. На сьогодні були певні звіти, які опубліковані і на сайті Національної поліції, що тяжкі та особливо тяжкі злочини дуже ефективно розслідуються останніми роками. Більше 90% розкривається таких злочинів. Якщо ми говоримо і про вбивства і про розбої, пограбування. Коли ми говоримо про менш тяжкі злочини, то, звичайно, статистика трішки менша, проте ефективність також не близька до нуля. Тобто, ми говоримо про більше половини злочинів, які розкриваються. Тому що, зазвичай, частина злочинів вчиняється доволі аматорами. Вони намагалися спробувати, або ще щось. Звичайно, що до них не застосовується жорсткі санкції, тому що є в Кримінальному кодексі певні межі: якщо людина вперше ступила на шлях зловмисника, то, зазвичай, суд використовує найменше покарання. І це нормально. Тому що він потім реабілітується і більше не повторить цих своїх спроб. Загалом, статистика доволі непогана. Будь-який злочин має доволі типові кваліфікуючі ознаки. Якщо ми говоримо про загальну частину Кримінального кодексу, це — повторність. Якщо злочин був націлений на велику кількість, наприклад, майна, або ресурсів, тобто коли це злочин міг завдати більшої шкоди — залежно від школи також збільшується відповідальність. Це — злочин, вчинений групою осіб, злочинною організацією, це злочин вчинений з підбурюванням малолітнього до вчинення цього злочину. Якщо ми говоримо про кіберзлочини, то, до прикладу, це може бути спеціальний суб’єкт, коли інформація, наприклад, зазнала витоку, то, якщо це вчиняється звичайною особою, яка, наприклад, не мала спеціальних знань, це — менша відповідальність. Якщо ця особа мала ще спеціальні знання і мала забезпечувати безпеку інформації, то відповідальність більша, тому що він несе додаткові навантаження і ризики, оскільки він знав всю ризиковість ситуації, коли дані будуть оприлюднені.
Щоб не потрапити у пастку фінансових шахраїв, не розголошуйте особистих даних в інтернеті, ніколи не передавайте стороннім особам номер своєї банківської картки разом із CVV-кодом (захисними числами на звороті картки). Не користуйтеся неперевіреними оголошеннями щодо роботи, яка обіцяє швидкий заробіток за умови внесення завдатку. Уникайте переходу за сумнівними посиланнями. Отримавши дивного, незрозумілого або суперечливого листа чи повідомлення, не переказуйте гроші до з’ясування обставин ситуації. Не здійснюйте повної передоплати за товар у неперевірених інтернет-магазинах. Крім того, регулярно перевіряйте свої акаунти в Інтернеті. І не тільки їхню наявність, а й безпеку. Періодично змінюйте паролі і, де це можливо, використовуйте двофакторну автентифікацію. Не забувайте перевіряти свій банківський рахунок і, якщо помічаєте підозрілу активність, звертайтеся до банку або Кіберполіції. Здійснюйте онлайн-платежі лише на захищених веб-сайтах та використовуйте захищене з'єднання.
Фото: Пресслужба Yaktak
Дует Tember Blanche та Макс Пташник презентують спільний мініальбом "Спокій".
Гурт MBreeze на прохання шанувальників створив нову версію свого хіта "Потону".
beshket просто про складне розповідає у новій пісні "Спогади".
Львівське тріо Botashe представляє свій дебютний альбом "Лінза".
Kutovyi видав пісню "Накрутив", що буде корисною тим слухачам, життя яких регулярно псують сумніви.
Yarima тему людського переродження підіймає у новій пісні "Зажила".
Ми також презентуємо новинки, що випустили Артем Пивоваров, Yaktak, Epolets, Love Mary, Karta Svitu, Загублена Лолі, Tolo4nyi та XXV кадр.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 15-22 березня: Tember Blanche&Макс Пташник, MBreeze, beshket, Kutovyi, Yarima
Трек-лист: Анонс шоу, Артем Пивоваров & The Вуса & Дурнєв & Леви На Джипі & Куцевалов — О, Панно, Karta Svitu — Немов птахи (Dudinski Remix), Botashe & ХАС — Думками, Тася презентує альбом "Лінза", Love, Mary & temstime — Тож бувай, Загублена Лолі — Танцюю в темряві, Kutovyi — Накрутив, Kutovyi презентує сингл "Накрутив", Анонс шоу, Yarima презентує сингл "Зажила", Yarima — Зажила, Tolo4nyi — Залишись, MBreeze — Потону, Олександр Біляк презентує сингл "Потону", XXV кадр — Сам собі ворог, Epolets — Серце, beshket — Спогади, beshket презентує сингл "Спогади", Yaktak — 10 поверхів, Tember Blanche & Макс Пташник — Спокій, Саша Ганапольська презентує мініальбом "Спокій".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
колаж: Українське Радіо
Цифрова ідентичність ― поняття дуже широке, воно охоплює конфіденційну та особисту інформацію, персональні дані, а також дані про нашу взаємодію з онлайн-середовищем.
Захист персональних даних ― справа серйозна і важлива. Цьому аспекту безпеки велику увагу приділяють у Євросоюзі, де вже давно запроваджений GDPR ― загальний регламент про захист персональних даних. Він встановлює правила задля безпеки та конфіденційності персональних даних громадян ЄС, надаючи їм контроль над їхньою особистою інформацією та зміцнюючи їхні права у цифровому просторі. Продовжує викладач факультету інформатики Національного університету "Києво-Могилянська академія" Трохим Бабич:
Тут дуже цікаво дивитись на цей самий страшний GDPR європейський. Я вже чув, що ЕНІССА, це регулюючий орган Євросоюзу, з нашим НКЦК ― Національний координаційний центр кібербезпеки ― об’єднують зусилля. І, цебто, з нашою інтеграцією в Євросоюз я сподіваюсь на покращення, хоча серед експертів не всі одностайно вважають еталонними політики Євросоюзу, але це краще, чим їх відсутність. І, відповідно, той же GDPR, наприклад, дуже жорстко зобов’язує людей контролювати які ти дані береш у користувача, дуже явно їх показувати. Це дуже смішно. Візьміть, google зі свого телефону мобільного, і вдягніть VPN там будь-якої європейської країни. Ви пройдете 9 кіл пекла узгоджень з гуглом, що ви точно дуже хочете сказати просто як вас звати. Персональна ж інформація, це ж те, що можна достеменно ідентифікувати. Ну, в плані, що це не просто Трохим Бабич, а Трохим Бабич. А ще він отакого року народження, і от коли це все зводиться до однієї персони.
Право на захист персональних даних і конфіденційність є фундаментальним правом людини, яке набуло ще більшої актуальності зі стрімким розвитком інформаційних технологій. У Європейському Союзі приділяють справді колосальну увагу захисту персональних даних. А як щодо України? Говорить начальник управління департаменту Кіберполіції Євгеній Панченко:
Ми рухаємося ще до Європи. Тому, звичайно, стандарти захисту інформації , якщо ми говоримо про приватний сектор, про державний сектор, то вони доволі чіткі і суворі. Кожен розуміє і має доступ до тієї інформації, яка передбачена безпосередньо їхніми функцій ними обов’язками, або у рамках розгляду певної справи. В той же час людям потрібно оволодіти базовими такими навичками розмежовувати службову, або приватну інформацію, і власну, яку ви використовуєте, наприклад, з родичами, чи з близькими, з друзями. Тобто, не змішувати ці канали комунікації ― тобто дві різні пошти, два різних фінансових телефони і так далі. Крім цього, вам потрібно розуміти, що будь-яку інформацію, яку ви не хочете щоб потрапила в публічний простір, вам варто тримати при собі. І не сподіватись на те, що там певний месенджер, або певний сайт є більш безпечним, тому йому можна надати всі дані. Зокрема, якщо ми говоримо про російські додатки, або сайти, то, звичайно, будьте певні, що туди не потрібно передавати ті відомості, які ви не бажаєте, щоб отримав ворог, або стали публічними.
Чи може вважатися лише ім’я людини персональними даними? Виявляється, не завжди. Особливо якщо йдеться про дуже поширені імена. Та коли ім'я поєднується з іншою інформацією, наприклад, домашньою або робочою адресою, номером телефону ― цього, зазвичай, уже достатньо, щоб чітко ідентифікувати особу. За певних обставин колір волосся, місце роботи чи політичні погляди особи теж можна розглядати як персональні дані. Інформація, яка вважається такою, часто зводиться до контексту, в якому збираються дані.
Яку інформацію та як саме можуть використати кіберзловмисники, використовуючи нашу присутність в інтернеті? Пояснює Анастасія Кондрико, директорка Центру медіааналітики "Cyber Media Track":
Доволі часто люди для своїх паролів використовують свої прізвища, певні дати, дні народження, дні народження своїх дітей, клички своїх улюблених тварин, дівоче прізвище, скажімо так, своєї дружини, або інших родичів і так далі. Зрештою, для того щоб дібрати пароль часто якраз аналіз починається із соціального акаунта. І, зрештою, від того, наскільки людина є активною там, можна пробувати потім активно шукати доступ до інших облікових записів. Те саме стосується і активного використання єдиного номера телефону, або єдиної електронної пошти. Зрештою, якщо це загальновідома інформація, спроба може відбутися. І тут все буде залежати від того, наскільки ми коректно захистили свої гаджети, захистили свою інформацію, ну, і звичайно, свої облікові записи.
Ми легко ділимося приватною інформацією у соціальних мережах, месенджерах, у спілкуванні та листуванні, у десятках різних застосунків (не завжди перевіряючи їхнє походження). Нам здається, що розмови про заплановану поїздку чи покупку не настільки критичні і що ми навряд чи цікаві кіберзловмисникам. Ми ж не публічні особи, ми ж не маємо якихось захмарних рахунків чи активів. Звісно ж, це не так. Продовжує начальник управління департаменту Кіберполіції Євгеній Панченко:
Зазвичай, це така багатовекторна атака. І таким чином зловмисники формують певний портрет про особу. А, коли вони мають портрет особи, тобто чим ви займаєтесь, чим ви цікавитесь, легше увійти в довіру до вас і отримати додаткові доступи, які, знову ж таки, відкриють їм вікно в ваш банківський додаток. І останній приклад, який був вже опублікований в Інтернеті, це повідомлення нібито від ДСНС про загрозу вибуху на атомній електростанції. Типовий файл збору інформації з різних невеликих джерел, які могли стати джерелом цієї інформації (маю на увазі інформацію про поштові скриньки) які отримали ці повідомлення. Десь реєструючись на якомусь невідомому сайті, десь залишаючи свої дані для певної знижки, яку ви можете отримати, можливо потенційно в майбутньому, потім такі дані, на жаль, потрапляють в Інтернет і вже шахраї, або зловмисники знають, що ця скринька дійсно валідна. Тому на неї можна надіслати ось такий фітинговий лист з попередженням про загрозу вибуху, а ви, користуючись тим, що це ніби це загроза життю, перейдете на цей лист, прочитаєте, а, можливо, навіть виконаєте ту інструкції, які там зазначені. Наприклад, в цьому випадку було зазначено, що щоб отримувати найшвидше оповіщення про загрози, перейдіть сюди та залиште свій номер. Таким чином, знову ж таки, валідують, що цей номер для вас актуальний, а він, отже, може використовуватися і в банкінгу.
Отже, від зловмисних дій у цифровому просторі ніхто не убезпечений. Інше питання ― що ви зробили для того, аби захистити свою персональну інформацію. Користувачі часто недооцінюють ризики, вважаючи себе не цікавими для зловмисників, а свою особисту інформацію некритичною і неважливою. До речі, а навіщо така інформація зловмисникам? Що вони можуть з нею зробити? Говорить заступник директорки Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай:
Перш за все, треба розуміти, що ви живете в соціумі. Тобто ви, як людина, можете дійсно бути абсолютно не цікаві зловмисникам. Але ваші контакти можуть. Тобто, ви можете стати ключем для того щоб атакувати іншу людину, яку ви знаєте. Тобто через вас. Так само, як ця система ― дуже часто систему зламують не кіберзасобами, а шукають людину, яка має пароль 123… через неї ламають. Атакою є не сама людина, а система. А людина просто є ключиком. Так само і тут. Тобто, коли ви взаємодієте з іншими людьми, ви можете не бути напряму власне об’єктом атаки. Але ви можете бути опосередкованим способом, як можна атакувати когось більш значимого. Особливо, якщо це, наприклад, родинні зв’язки. Чи робочі зв’язки. Це перша історія, яка може бути. Друга історія, це, звісно, найзнаменитіша ― це Кембрідж-аналітика. Коли, аналізуючи аудиторію, аналізуючи її повадки, звички, погляди, можна таргетувати ту ж політичну рекламу і, власне, вже впливати на вибори. Але це вже про демократію, про збереженість, в принципі, країни. Те, що ті ж росіяни досить активно зараз Україну атакують не лише на фронті. Маючи власне не дуже великі успіхи на фронті, вони почали дуже сильно вкладатися саме в емоційну обробку населення, підживлення конфліктів, внесення якихось роздраїв. Дуже часто вони використовують правдиві ролики, до речі. І це теж дуже небезпечно. Але що вони роблять, вони намагаються посилити, екстраполювати на всю країну, то одне якесь порушення подається як системна проблема всієї країни. І це найбільш небезпечно. Знову ж таки, має бути розуміння того, що ви можете бути об’єктом в межах певної групи. І ваші звички, поведінки, якщо вони вивчаються, потім стануть проти вас і ви постраждаєте. Тому що ви обираєте когось не того. І потім почнуться історії, коли врешті решт доведеться виходити знову на майдан.
Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Одним із місць, де зберігається багато нашої особистої інформації, є електронна скринька. І хоча періодично можна почути, що електронна пошта "померла", мовляв, ніхто нею особливо не користується, насправді ситуація протилежна ― кількість користувачів електронної пошти щороку зростає. Якщо у 2020 році в інтернеті було майже 4 млрд користувачів електронної пошти, то вже цього року їхню кількість прогнозують на рівні майже 4,5 млрд. Таким чином, електронна поштова скринька стає ще одним об’єктом, якому варто приділяти увагу з точки зору безпеки. Більше - директорка Центру медіааналітики "Cyber Media Track" Анастасія Кондрико:
Звичайно, що в кожної людини, яка сьогодні використовує Інтернет, має бути декілька електронних скриньок. Кожна з яких має реалізовувати свою потребу. Це, в першу чергу, побутовий рівень. Друга історія ― це професійні обов’язки. І третя історія ― це онлайн-шопінг. Відповідно, якщо ми використовуємо лише одну електронну пошту, вся інформація швидко стає відомою в загальному доступі. І вся інформація, яка нам може надходити від онлайн платформ, від шахраїв, від третіх осіб, буде потрапляти на цю єдину електронну пошту. І наслідки можуть бути різними. Якщо ми не фільтруємо інформації, і не маємо таких основ кібергігієни. Електронна пошта, так само, як і інші наші електронні записи, обов’язково повинна мати унікальний якісний пароль, і двох факторну аудентифікацію. Це основна умова для того щоб ви не почували себе в небезпеці, використовуючи електронну пошту. Ну, і, знову ж таки, особливо зважати на посилання. Є такий хороший ресурс, називається https://urlscan.io/. На цьому ресурсі можна спочатку перевірити посилання, що там є і наскільки воно є безпечним, а вже потім ухвалювати рішення, чи треба нам сюди переходити. Ну, і звичайно, що коли ми вставляємо це посилання в рядок пошуку, звертайте, будь ласка, увагу на початок назви сайту, куди ви плануєте перейти. Має бути https. Наприкінці s означає sequryty. Це означає, що браузер бере на себе відповідальність і перевірив протокол захищеності цього ресурсу. І, звичайно, що поруч має бути закритий зелений замочок. Якщо ваш браузер попереджає вас, що тут є небезпека ― відкритий замочок червоного кольору і цієї s немає, краще утримати себе від переходу на такий ресурс.
Перебуваючи в інтернеті, ми залишаємо "цифровий слід". Причому він стосується не тільки того, що ми самі викладаємо, а й тієї інформації, яку про нас (відкрито чи приховано) збирають різні сайти або застосунки.
Так, уся інформація, яку браузер отримує від користувача, збирається за допомогою так званих cookies. Це аж ніяк не новітня технологія ― уперше про неї заговорили ще в 1990-х роках. Нині ж cookies використовують усі сайти. Сookies збирають інформацію про наші поведінкові патерни: лайки, IP-адреси, місце перебування, кліки і зосередженість на тому чи іншому елементі сайтів та соціальні перетини. Зазвичай ми даємо згоду на використання cookies одразу ж, як переходимо на сторінку сайту, рідше ― читаємо політику використання, в якій можна простежити, для чого саме компанія збирає інформацію про користувача.
Також багато хто, напевне, стикався із таргетованою рекламою продуктів, яких ви точно ще не шукали, а лише обговорювали чи тільки думали про них. Рекламні оголошення, які ідеально влучають у сферу ваших інтересів, можливі завдяки тому, що брокери даних переглянули та відсіяли величезний обсяг інформації про вас і продали ці дані компаніям. Хоча рекламні компанії більше цікавляться даними про ваш вік, стать і чистий дохід, ніж відомостями про вашу адресу чи номер телефону, вони все ж використовують цю інформацію для націлювання на конкретні профілі клієнтів.
А тепер повернімося до того, що викладаємо ми самі. І тут варто згадати такий момент, як пересилання особистих документів, фото, скріншотів із важливою інформацією через месенджери. Наприклад, юристові, лікареві або продавцеві. Наскільки це небезпечно? Пояснює інженер із кібербезпеки компанії OptiData Владислав Радецький:
Час від часу нашим співгромадянам потрібно передавати документи, які містять або інформацію про здоров’я когось із близьких, або якісь фінансові дані, ще якийсь доволі чутливий документ. У цьому випадку я б закликав слухачів за можливістю не передавати файли ― на сленгу це називається плейтекстів ― не передавати просто так, як вони є без додаткового захисту, без додаткових маніпуляцій через такі дуже популярні месенджери як вайбер і телеграм. З тієї причини, що коли ви користуєтесь чимось безкоштовно, коли ви не маєте доступу до сервинних цих площадок, технічно у вас немає можливості пересвідчитись що файли були дійсно видалені. Коли ви натискуєте кнопку видалити, цей файл пропадає зі списку на вашому пристрої. Але в хмарі його копія може ще деякий час зберігатися. Є багато різних розумних корпоративних засобів по захисту документів. Це називається шифрування, це криптографічний захист документів. Але у більшості випадків то є платним. І потрібна окрема людина яка все це налаштовує і супроводжує. Тому для більшості людей елементарною пересторогою для захисту під час передачі документів буде те, якщо людина перед відправленням просто помістить документи в архів. І цей архів закриє паролем. Важливо, щоб пароль був не чотири одинички, або там непослідовність від одного до шести. Щоб це було там хоча б 10-12 символів, можливо, не такий складний, але це не має бути проста послідовність. Важливо пам’ятати, якщо ви комусь чи лікарю, чи адвокату, передаєте важливий документ, і ви дотрималися моєї поради, цей документ захистили архівом з паролем, в жодному разі не треба пароль від цього архіву передавати через той самий месенджер, через який ви пересилаєте, або через ту саму електронну пошту. Просте правило: документ в архіві з паролем іде по одному каналу, пароль іде по іншому. Допустимі варіанти ― документ відправляється електронною поштою, пароль передається адресату через месенджер, може бути Сігнал, може бути Тріма, в крайньому випадку це може бути той же Телеграм і Вайбер. Але, головне, щоб сам файл і пароль від нього не йшов одним реченням, одним повідомленням. Тому що будь-хто, хто це може перехопити на стороні отримувача, він одразу отримує доступ до інформації.
Щоб максимально захистити свою особисту інформацію в інтернеті, передусім треба бути уважними до того, що ви оприлюднюєте у соціальних мережах або інших загальнодоступних ресурсах. Навіть видаливши їх, ви не можете гарантувати, що ці дані не були збережені іншими особами або ресурсами. Важливо ознайомлюватися з угодами користувача або політиками конфіденційності сайтів чи застосунків. Принаймні спробуйте визначити, які саме дані запитує сайт або застосунок. Чи влаштовує вас надання такої інформації? Чи потрібна така інформація для мети, з якою ви користуєтеся сайтом або застосунком?
Не забувайте, що ваш комп’ютер або смартфон, облікові записи та застосунки мають налаштування конфіденційності. Ви можете обмежити категорії та обсяг даних, які дозволено їм збирати. Особливо звертайте увагу на налаштування щодо засобів оплати онлайн, геолокації, зображень, номера телефону.
Видалення застосунку зі смартфона чи комп’ютера не означає видалення ваших персональних даних. Якщо ви бажаєте припинити їхню обробку, переконайтеся, що діяли згідно з правилами власника сайту або застосунку щодо повного видалення вашого облікового запису.
Перед тим, як утилізувати чи продати свій комп’ютер або смартфон, переконайтеся, що всі персональні дані на ньому надійно знищені. Робіть це згідно з рекомендаціями виробника або використовуйте відповідні програми.
Ще кілька практичних порад ― від директорки Центру медіааналітики "Cyber Media Track" Анастасії Кондрико:
Сьогодні ми повинні привчити себе до того, що кожна людина повинна мати як мінімум два номери телефону. Один з них використовувати для доступу до фінансової інформації, зокрема, до онлайн банкінгу, до налаштувань, які пов’язані з фінансами, а інший, звичайно, має бути загальновідомий, який ми використовуємо в звичайному житті. Стосовно електронної пошти так само. Має бути пошта для побутового рівня, для виконання професійних обов’язків, і, звичайно, окрема для реєстрації на різних онлайн платформах. Зокрема, коли ми наповнюємо і створюємо свою сторінку у соціальних мережах, треба, перш за все, почитати політику конфіденційності. На жаль, ми цього часто не робимо через те, що там забагато символів, забагато знаків, і нам здається, що якщо щось трапиться, то точно не з нами. Зрештою, звичайно, звертати увагу на тих, кого ми додаємо до своїх друзів через соціальні мережі. Відповідно аналізувати сторінки і звертати увагу на їхні наповнення. Тому що сьогодні вкрай активними є боти і ботоферми. До речі, рекомендую подивитися фільм, який зняли журналісти розслідувачі, який називається "Я ― бот". Там досить цікаво розповідається про те, як працює ботоферма, з якою метою вони можуть реалізовувати завдання власників, або адміністраторів ботоферм. Звичайно, що треба з обережністю ставитися до всіх репостів, коментарів, до оприлюднення особистої інформації, фотографії, на яких зображені ви поруч з вашими родичами, колегами, друзями і так далі. Ну, і, звичайно, що пам’ятати, що сьогодні існує ціла низка інструментів, які дозволяють з’ясувати де саме була створена фотографія, чи отримала вона певне редагування, маю на увазі використання фото шопу та інших графічних редакторів растової графіки. Тому, перш ніж щось оприлюднювати, звичайно, слід пам’ятати про наслідки такого оприлюднення. І, звичайно, паролі і двох факторна аудентифікація. Ви повинні пам’ятати, що кожен обліковий запис наш повинен містити не лише якісний та унікальний пароль, але і звичайно, двох факторна аудентифікація, коли ми через інший пристрій, або інший акаунт можемо дозволити доступ до цієї сторінки.
Інтернет знає про нас більше, ніж ми думаємо. Усе, що ми робимо в мережі, не зникає безслідно. Крім того, не забуваймо про зловмисників, які "полюють" не лише на дані багатих і знаменитих. Будь-яка особиста інформація, будь-які персональні дані можуть стати об’єктом їхньої уваги. Тож будьте пильними і відповідальними, ставтеся розумно до поширюваної інформації. А також зберігайте анонімність і конфіденційність там, де це можливо й раціонально.
Цей матеріал підготовлено в рамках "Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації", що впроваджується Українським радіо та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції програми і не обов'язково відображає позицію ЄС.
Фото: Пресслужба Brykulets
Khayat презентує переспів пісні Кузьми Скрябіна “Побєда-Транс”. Вона стала головним саундтреком стрічки “Я, Побєда і Берлін”.
Артистка Чуприненко найдорожчим людям і найтеплішим спогадам свого життя присвячує новинку “Степ”.
Brykulets дебютує у Селекції з піснею “Любима”.
Загублена Лолі пропонує до нашої уваги новинку “весна”, що вийшла на її новому мініальбомі.
Азіза драму кохання розповідає у новій пісні “Божевільна”.
Michelle Andrade відчуття щастя зафіксувала у новій пісні “В твоїх очах”.
Ми також презентуємо новинки, що випустили Alekseev, Циферблат, Morphom, oneWITCH, Lely45, alyona alyona & Jerry Heil, jockii druce & DOROFEEVA & BADWOR7H і Bulvar Lu.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 8-15 березня: Артистка Чуприненко, Khayat, Brykulets, Азіза, Циферблат, Lely45
Трек-лист: Анонс шоу, alyona alyona & Jerry Heil - Teresa & Maria - The Faino Remix,
Alekseev & Мультитрек - Срібло, Michelle Andrade - В твоїх очах, Michelle Andrade презентує сингл “В твоїх очах”, Циферблат - Літаки, Lely45 & Мультитрек - Морфін, Азіза - Божевільна, Азіза презентує сингл “Божевільна”, Анонс шоу, загублена лолі презентує сингл “Весна”, Загублена Лолі - Весна, Bulvar Lu - По Зіркам, Brykulets - Любима, Brykulets презентує сингл “Любима”, oneWITCH - Спи, jockii druce & DOROFEEVA & BADWOR7H - Журба, Khayat - Побєда-Транс (Punk Mix), Khayat презентує сингл “Побєда-Транс”, Sanna & Morphom - Злива, Артистка Чуприненко - Степ, Артистка Чуприненко презентує сингл “Степ”.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Фото: Пресслужба Golubenko
ТНМК & Pianoбой презентують пісню “Легенди”.
Напередодні релізу мініальбому “Темна вода” гурт Epolets представляє пісню “Плавить”, що записана у колаборації зі Shmiska.
Ницо Потворно презентує у Селекції свій новий мініальбом “Цифри”.
Схожа дістала з архіву старий трек і створила з нього нову пісню “Знову”.
Golubenko видав альбом “Мені потрібно дещо сказати”, з нього ми послухаємо трек “Станції”.
Tvorchi представляють переспів пісні Кузьми Скрябіна “Два озера повні сліз”.
Ми також презентуємо новинки, що випустили ANKA, Тонка, Love Mary & Karoon, Фіолет, Kugatessa та Probass Hardi.
Радіо Промінь · Українські прем'єри 1-8 березня: ТНМК&Pianoбой, Ницо Потворно, Epolets&Shmiska, Схожа, Golubenko
Трек-лист: Анонс шоу, Kalush & KRUTЬ - Десятка, Anka - Не соромно, Tvorchi - Два озера повні сліз, Tvorchi презентують сингл “Два озера повні сліз”, Тонка - Болить,
Love Mary & Karoon - В книзі, Golubenko & Typeled - Станції, Golubenko презентує альбом “Мені потрібно дещо сказати”, Анонс шоу, Схожа презентує сингл “Знову”, Схожа - Знову, Kugatessa - Перша, Ницо Потворно - Цифри, Ницо Потворно презентує мініальбом “Цифри”, Probass Hardi - Доведи, Джозерс & Люсі - СННС, Epolets & Shmiska - Плавить, Shmiska презентує сингл “Плавить”, Фіолет - Уяви собі,
ТНМК & Pianoбой - Легенди, Pianoбой Дмитро Шуров презентує сингл “Легенди”.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
Олена Лодзинська і Наталія Грабченко у студії Радіо Культура
"Це унікальне покоління"
– Що таке були 60-ті? Що це була за відлига і чи була вона дійсно відлигою для патріотично налаштованих українців, тих пасіонаріїв, які творять історію?
Можна сказати, що все-таки була. Чому? Тому що молоде покоління щиро повірило в ті зміни, які були принесені "хрущовською відлигою", тим подоланням культу особи Сталіна. Старше покоління більш скептично поставилося, мовляв, не змінюється центральна влада в цілому, КПРС була і є, значить, все так і лишиться. Це як Дмитро Павличко в своєму вірші "Коли помер кривавий Торквемада" останнім рядком написав: ".. здох тиран, але стоїть тюрма!". Тому старше покоління тільки одиниці, ті, які мали сміливість не забути, хто вони такі. Хоч з їхнього покоління було дуже багато жертв, які загинули в сталінських таборах, були розстріляні, але ті, що вціліли і не забули себе, мали сміливість ділитися своїм досвідом, своїми поглядами з молодшим поколінням. Вони стали отою перехідною ланкою до молоді, яка повірила, що зараз можна багато що встигнути. І треба працювати на культурне відродження України. В першу чергу на культурне, бо перший український самвидав, зародження руху шістдесятництва починалося саме як культурницький рух. А "хрущовська відлига" була дуже обмежена в часі, вона була дуже нетривала і обмежена навіть по своїх можливостях. Тож вона скоро і закінчилася. Вже в 1964-му році це було добре відчутно. Клуб творчої молоді, який в Києві утворився в 1960 році, активно запрацював з 1962-го, в 1964-му їх уже розігнали, а в 1965-му вже була перша хвиля репресій. І ці молоді люди здавалося були повністю зацікавлені реалізовували себе у творенні культури. Але вони бачили в цьому повернення до сталінської практики репресій і не бажали підкоритися. Вони протестували і з наростанням того протесту з'являлися вже політичні вимоги, політичні якісь формулювання. І серед них були люди, які від початку були "заточені" саме на політику. Той же В'ячеслав Чорновіл. Права людини. Навіть потім знаходячись вже в таборах за другим ув'язненням – це боротьба за статус політв'язня. Тобто, оця правозахисна діяльність, потім в Українській Гельсінській Групі, і так далі. І більшість з тих людей, які пройшли ці репресії, але починали вони з шістдесятництва, стали членами Української Гельсінської Групи. Потім вони еволюціонували до ширшого об'єднання – Українська Гельсінська спілка. А паралельно з цим, за їхньої участі, розвивалися і Народний Рух, і перші антикомуністичні українські партії. Вони всі взяли участь у здобутті і творенні української незалежної держави. Це унікальне покоління шістдесятників, але шлях кожного дуже непростий. Це яскраві особистості.
Люди, які торкалися їхнього середовища, були вже як "мічений атом"
– Якими загалом були їхні настрої? Вони справді думали, що Україна може стати самостійною?
Розмови ці, звичайно, були. Але зараз навіть серйозні історики сперечаються між собою, чи вважати рух шістдесятників чисто культурницьким явищем. Мовляв, там ніхто навіть близько не ставив мети української незалежності, бо це було не на часі, вони про це і не думали, а займалися тільки культурою. Або, і ми такого погляду дотримуємось в Музеї, якраз навпаки. Вони не могли про це відверто писати, вони не могли про це говорити з кожним, хто приходив до їхнього середовища вперше. Той же Іван Світличний, Іван Дзюба, Василь Стус, Алла Горська, вони самі пройшли через етап неофітства – з комсомольського середовища раптом відкрити для себе правду. І це правда, яка не вписувалася ні в які комсомольські статути, програми партії, а відверто протирічила їм. І оце розуміння, що обманюють цілий народ, при чому дуже безсоромно, намагаючись в цьому виростити ще наступні покоління – це викликало протест. І як з цим боротися? Тут були різні. Тут була різниця між регіонами України. Якщо Західна Україна мала за спиною, хоча й дуже жорстоко придушену, але дуже потужну і героїчну боротьбу ОУН-УПА, то вона була готова на нові підпільні організації, пропонувала якесь підпілля. А центральна Україна, той же лідер київського шістдесятництва Іван Світличний казав, ні, нас переловлять, про нас ніхто знати не буде, ми нічого не встигнемо. Треба діяти легально. Зараз є така, хоч трошки, можливість, і всі можливості легальної діяльності треба використати. Ми так набагато більше встигнемо і про нас почують. А якщо про нас почують, значить ми встигнемо щось сказати, щось внести і воно піде далі. І дійсно, люди, які торкалися їхнього середовища, були вже як "мічений атом". Вони несли далі. З наростанням репресій багато хто замовк, сидів собі на кухні, але вони пам'ятали. І коли тільки настала можливість (гласність, перебудова) оце прокидається. Згадується. І людина включається.
"Українці, як нація, для Російської імперії ніколи не існували"
– Я так розумію, що на Півдні і на Сході бути українцем завжди було складно?
Це дуже задавнена в історії проблема, закорінена в глибоке минуле. На Півдні, мабуть, треба починати від Катерини ІІ, яка ліквідувала Січі і величезну кількість етнічного російського населення переселила в південні райони. Західні регіони – це промислові райони, де перемішувалося активно населення. І особливо вплинув Голодомор 1932-33 років, коли цілі села стояли порожніми. І знову ж таки, туди прислали на освоєння цієї штучно створеної пустки населення з центральної Росії. І оце перемішування населення, звичайно, не могло не впливати на загальне тло. І мовне середовище, і сама вся політика русифікації – це теж дуже-дуже давній продукт. Починалося ще з Російської імперії, зрозуміло. Знайомо про всі ті заборони мови, і театрів, і ввезення книг з-за кордону навіть. Багато було обмежень. Тобто, українці, як нація, для Російської імперії ніколи не існували. А уже в радянський час, після жовтневого перевороту, після придушення Української революції, по суті, першої української держави УНР, радянській владі треба було завоювати, загравати з українською інтелігенцією, і було 2 мети: по-перше, виявлялися одразу найбільш активні і їх всіх потім вичистили. А по-друге, на певний час люди могли повірити в те, що можлива така українська республіка, яка буде саме українською. І навіть багато хто з української еміграції з-за кордону хотіли повернутися. Ми знаємо, що Винниченко рвався, слава Богу, не встиг. Юліан Бачинський повернувся і поповнив Гулаг. Але українізація була все-таки проведена. Її припинили разом з операцією штучного голоду. В 1933 році вже відмова від політики українізації. Далі були зачистки, репресії 30-х років – це Розстріляне відродження, Бойчукісти знищені, ще раніше знищена Українська автокефальна церква. І оголошена політика на зближення націй. А пізніше на зближення і злиття.
"Це був зв'язок поколінь"
Тут можна згадати приклад Антоненка-Давидовича, якому доручили редагувати українські словники в бік зросійщення. Коли Борис Антоненко-Давидович відмовився виконувати таку роботу, то він отримав розстрільний вирок. Йому пригадали і його минуле, а він був бійцем в армії УНР, і винесли розстрільний вирок, який замінили потім на 10 років каторги. Відбувши їх, йому навіть не дозволили повернутися в Україну. Безстроково в Красноярський край. Повернувся він тільки з кінцем сталінщини. Його реабілітували. І тут він став отим місточком до шістдесятників. Вони як на прощу до нього ходили. Він ділився своїм досвідом. Їм було з ним цікаво, йому з молоддю було цікаво. Це був зв'язок поколінь.
"Чим більший тиск, тим більший спротив"
Щодо східних і південних регіонів, то там завжди було важко, тому що не було на кого спертися. Навколо була як пустка, як випалена земля. Але все одно, якщо людина має критичне мислення, має чесність перед собою, розуміє, що відбувається, то вона зрештою прийде до усвідомлення того, що з цим треба щось робити. Бо чим більший тиск, тим більший спротив. Можливо, це не всіх стосується. Але все таки. Родина Світличних – звичайне село Половинкине під Старобільськом, в якому тільки в 60-ті роки електрика з'явилася. І народжується там в 1929-му році хлопчик Іван, старший в родині, ще дві сестрички мав. Гарно вчиться. Батько рано помер, бо мав серйозну хворобу внаслідок перенесеного голодомору. Тобто він знав про те, що далеко не така безхмарна історія, як розповідають у школі. Але поєднати те, що розповідає комсомол і вчителі, з тим, що бачать очі, не завжди в юному віці можна. Тим більше, що батьки завжди намагалися дітей якось від того вберегти і навіть казали, що вчись і говори так, як тебе вчать. І як не парадоксально Іван Світличний намагався вступити до Харківського університету саме на російську філологію, бо вчителька трапилася в старшій школі в Старобільську, вона його навернула і він вважав, що найкраща література російська. Він захоплювався класикою і хотів вступати на російську філологію. Але ж пропаганда працює, конкурс величезний, і він не вступив. І опинився на українському відділі. І відкриває для себе цілий світ. А вже його сестричка Надія Світлична вступає на українську філологію цілком свідомо його шляхами. Так сталося, що вони зіграли обоє дуже велику роль саме в українському русі шістдесятників в Клубі творчої молоді.
Природна цікавість і науковий склад розуму
Так само Іван Дзюба. Теж факультет російської філології, комсомолець, членом партії навіть був. І ніщо не віщувало. Але природна цікавість і науковий склад розуму, і людина відкриває для себе правду. І що? Він не може мовчати. Тут парадокс. З одного боку, комсомол і партія пишуть чорним по білому, що радянська людина має бути принциповою, має не мовчати про будь-яку несправедливість, звісно, в їхньому розумінні. А з іншого, ці люди все-таки дозволяли собі мислити. І зрештою вони стали не просто осередками опору, а лідерами опору. Світличний, Дзюба, Василь Стус. Він хоч народився на Вінниччині, але все його дитинство, юність пройшли в Донецьку. І вже після армії, коли він працює вчителем в Горлівській середній школі, він просто жахнувся тому стану зросійщення, опослідження української мови. Це був, крик душі. Він в грудні 1962 року пише листа Андрію Малишку про стан української мови і що треба щось робити, що далі нікуди. Вмирає нація, вмирає мова. Треба рятувати. Це дійсно крик про допомогу. Але що міг зробити Андрій Малишко? Він поділився з Бажаном своїми враженнями про той лист. Вони поговорили, поспівчували один одному і лишили лист без відповіді. А Стус пішов далі своєю дорогою. І ця дорога привела його.., думаю, всі знають долю Василя Стуса. Спочатку з Горлівки до Києва. Інститут літератури. Обурення першою хвилею репресій, виступ 4 вересня 1965-го року на прем'єрі "Тіней забутих предків" (фільм Сергія Параджанова - ред.). "Засвітився", тобто попав в об'єктив КДБ. І врешті перший суд в 72-му, другий – в 80-му і в 1985 році він загинув у концтаборі.
"У луганських селах українська мова є і зараз"
– Наскільки активно представлений Схід і Південь України в цьому дисидентському русі? Цих імен було більше, ми про всіх знаємо?
Таких людей було більше. І це, за Стусівським виразом "надвисання в смерть", відчували, звичайно, не тільки вони. Відступати нікуди. Майже "випалена земля" в національному розумінні. Але якщо брати самі низи, то ми і зараз бачимо, що в тих же луганських селах українська мова є. Вона збереглася. А значить є надія.
"Це постійна політика Московії"
– Що ви розповідаєте тим, хто приходить в Музей шістдесятництва? І кого ви там найбільше чекаєте?
Звичайно, чекаємо молодь. І молоді зараз стало набагато більше. Як не парадоксально, саме з початком війни, коли основні наші експозиції згорнуті. Працює якраз виставка "Український Донбас", яка дозволяє нам розказати про все шістдесятництво на прикладі саме українського Донбасу. Бо лідери всі звідти. До речі, Микола Руденко, Петро Григоренко, Олекса Тихий з Дружківки – теж вихідці звідти. Ми про це все говоримо на наших екскурсіях. І людей зараз більше, ніж було перед війною. Люди шукають відповідей напевно. Як так сталося? Чому? До останнього майже були "брати, брати, брати", можна було їздити туди гроші заробляти, а ж раптом війна. І тут уже не можна бути десь посередині між тими і тими. За цими, напевно, відповідями люди приходять. І ми розказуємо, що це проблема не сьогоднішня тільки, а це постійна політика Московії.
Українські премʼєри 23 лютого-1 березня: Tember Blanche&Макс Пташник, GannaBaby, Гоня, Quest Pistols
Фото: Пресслужба гурту Tember Blanche
Олександр Положинський презентує пісню "На висоті", що написана військовим, для військових, про військових і для того, щоб цивільні краще розуміли тих, хто через війну став військовим.
Tember Blanche і Макс Пташник спільно записали мініальбом "Спокій", з якого ми послухаємо пісню "В одній кімнаті".
Quest Pistols представляють у Селекції терапевтичну новинку "Божевільна" — це той випадок, коли енергія руху вивільняє стрес і біль.
Репер Гоня у новій пісні "Сад" розповідає історію вразливого світу.
Victoria NIRO у пісні "Як уві сні" покінчить із стосунками, в яких не було взаємності.
GannaBaby представляє свій повноформатний і багатостраждальний альбом "НРА" та пісню "Класні лосіни".
Ми також презентуємо новинки, що випустили Кажанна, Джозерс & Люсі, Громадянин Топінамбур, Kalush & KRUTЬ, Мія Рамарі & Настя Гонцул, MBreeze і Саша Чемеров.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 23 лютого-1 березня: Tember Blanche&Макс Пташник, GannaBaby, Гоня, Quest Pistols
Трек-лист: Анонс шоу, Кажанна — Шиншила, Джозерс & Люсі — ЛСНС, GannaBaby — Класні лосіни, GannaBaby презентує альбом "НРА", The Curly & Marcel Garson — Це про любов, Мія Рамарі & Настя Гонцул — Мій кіт і я, Victoria NIRO — Як уві сні, Victoria NIRO презентує сингл "Як уві сні", Анонс шоу, Олександр Положинський презентує сингл "На висоті", Олександр Положинський — На висоті, Громадянин Топінамбур — Елізабет, Гоня — Сад, Гоня презентує сингл "Сад", MBreeze — Iʼm Out, Саша Чемеров — Сльози, Quest Pistols — Божевільна, Антон Савлепов презентує сингл "Божевільна", Kalush & KRUTЬ — Десятка, Tember Blanche & Макс Пташник — В одній кімнаті, Олександра Ганапольська презентує сингл "В одній кімнаті".
Прем'єра шоу Селекція в ефірі Радіо Промінь щопʼятниці о 18:00.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Продюсер і ведучий Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар, саундпродюсер Роман Києвицький, виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2024.
колаж: Українське Радіо
Трохим Бабич: Соціальна інженерія ґрунтується на багато більш зрозумілих для людини засадах, це просто омана. Що ти підбираєш ключики не до технічного рішення, а до людини. Тому що рано, чи пізно, вона може повестися і прикладів того, як це спрацьовувало, можна дуже довго, дуже багато наводити. Від вочевидь самих простих, що там якогось недосвідченого користувача обманули на якихось банальних речах. І, закінчуючи тим, як технічних директорів бірж крипто валют обманювали. Наприклад. Прилітав лист: "Хочемо вас визнати суперкласним технічним спеціалістом." І людина відкривала. Є канадський блогер, такий Лайнос, у якого є Ютуб-канал "Лайнос тептіпс", тобто людина, яка спеціалізована в АйТі. Вочевидь, у них кібербезпека як загроза на найбільшому рівні. І більше вивчають. Але, навіть їх обманювали. Їх Ютуб-канал крали. Потім наш товариш, який нам дав спершу Старлінк, а потім почав дивне писати. Було розміщено з ним відео, де він, нібито обіцяв подвоїти, чи подесятерити те, що скинуто у крипті. І якою інформацією і як? Треба собі назавжди запам’ятати: те, що одного разу опинилося в Інтернеті, лишається там назавжди. І не треба покладатися на те, що ти чи встигнеш видалити, чи ще щось. Тому що стільки є всього, чому ти не встигнеш і чому ти не видалиш? Щоб потім розгрібати наслідки — це не найкласніше з усього цього. Яку інформацію можуть використовувати? Абсолютно будь-яку. Ваші родичі. Ваші друзі. Ваші вороги. Ваші інтереси якісь. Те, що вам не подобається. Будь-що, що дозволяє складати ваш психологічний портрет для розуміння яка ви людина, що вам цікаво, що вам не цікаво. Тому що наступний етап після збору інформації це буде безпосередня дія. І тут питання — яка буде дія? Це дія буде емоціональна. Тому що беземоційна дія у користувача викличе якісь питання. Він беземоційно буде на це реагувати. І, відповідно, це не те, що потрібно. Ця реакція може бути сумна. Ця реакція може бути панічна. Може бути радісна. Будь-який насичений елемент може стати для вас, скажімо, спусковим гачком усієї цієї справи. І, відповідно, вам може прийти лист, згадуючи цю класику, що у вас помер дальній родич в Африці, заберіть свій мільйон. Ну, це поганий приклад, але, вочевидь, існують і кращі приклади. Що вам випадково перерахували кошти — Вестерн Юніон, чи ще якась платіжка перерахувала, склас! Давайте! Згадуючи крипто біржу, ви суперкрутий спеціаліст, хочемо вас нагородити! Онлайн Су, наприклад, його як ламали, йому прилітав лист про партнерство. І там це був не один лист! Це була переписка — на п’ять, сім. Це така довга переписка, після якої влетів педіафайл, відповідно попередньо сформований з певним використанням вразливостей. І це, якщо ми кажемо про радість. Про сум — вочевидь, це може бути "будь ласка, допоможіть, те-те-те!" все зрозуміло. Може бути якась провокативна злість. Ну, наприклад. "Ваші фотографії опубліковані там-то. Щоб їх видалити, зробіть те-то й те-то". Але, найдієвіше підсилюючий факт в усьому цьому, це є не тільки паніка, а загалом бурхливість емоцій. Тому що паніка — це такий страх, в певній ступені. І, відповідно, паніка, це те, що грає однозначно, шахраям на руку. Тому що крім того, що у людини тоді блокується раціональне мислення, так до того, вона ще починає бачити картину вужче. І не помічати якихось деталей. Або ж підсвідомість буде сама вигадувати людині на підсвідомому рівні чому ж це так?
Отже, соціальна інженерія у цифровому просторі — це не про злам програми чи пристрою, а про "злам" людини, яка після певних маніпуляцій сама відкриє доступ шахраям до своєї конфіденційної інформації чи захищеного пристрою. До речі, за допомогою соціальної інженерії зловмисники також можуть підмінювати, викрадати або знищувати інформацію. Тобто в основі соціальної інженерії лежать психологічні методи, які використовуються для того, щоб вплинути на поведінку людей та отримати від них інформацію. Цей метод вважається досить ефективним, оскільки спирається на людські слабкості та вразливості.
Тож як, використовуючи його, зловмисникам вдається, наприклад, отримати доступ до акаунта? Пояснює викладач Києво-Могилянської академії Трохим Бабич.
Трохим Бабич: З високою ймовірністю — 97 відсотків, це буде соціальна інженерія. Все в тій, чи іншій формі. Це може бути як і простий розвод. Тому що, от існують же такі схеми, типу "Скажіть пін-код від картки". Тому що ми усі сміємося з цього. А, якщо вони існують, отже вони працюють. Відповідно ще можуть бути різні варіації. Це можуть бути так звані фітинг-атаки. Фітинг через сайти, через емейл, через месенджер. Навіть смски-фішинг. Це те, коли ти відкриєш якусь веб-сторінку, і ви побачите там, що, здається це вхід, ну, скажімо так, в якусь соціальну мережу. Ага, треба зайти! І це все можна широко перекручувати, переосмислювати, що там викрали мобільний телефон, айфон, наприклад. Через Х часу прилітає смска про те, що "для блокування зайдіть в ай-клауд". А ти ж емоційний, вкрали телефон! Ти заходиш в ай-клауд, бо треба заблокувати. А там в результаті це не ай-клауд. Відповідно, тебе будуть ловити якраз на, знову ж таки, на твоїх емоціях, на знаннях про тебе. Але просто буде існувати точка отримання логіну та паролю від тебе. Це може бути сайт. Це може бути застосунок якийсь. Тому що існують фейкові застосунки. В апл-сторі з ними легше. В гуглплеї з ними складніше, але в плані їх там більше. І можуть існувати фейкові застосунки, які можуть маскуватись під оригінальні. Ти зайшов, ввів. Клас! Вкрали. Як виявити, що вкрали твій акаунт? Зараз, скажімо, всі платформи з цим стикаються. І у всіх є розділ "активні сесії". От через активні сесії можна вочевидь побачити активні сесії. І вирахувати шляхом нескладної дедукції — чи ти це, чи це не ти? Глянути всі активні штуки. Якщо ти це виявив, одразу необхідно прибрати всі сесії. Необхідно скидати паролі щонайменше на тому акаунті. А краще взагалі, щоб прикрити рамку до пошти. Якщо ти богохульничав і використовував цей пароль, взагалі всюди його зітри. Тому що, ну, можуть піти далі дедуктивно перевіряти. Тому що оця невіра "а що буде, якщо мій пароль вкрадуть?" та що буде? Зараз є автоматичні інструменти, які ваш логін-пароль за секунду по всім сервісам перевірять. Ці утиліти не приховані десь за семи дверями! І, якщо від вас отримали дані, то це буде другим етапом подивитися куди вони підійшли. Тому змінюєш логін-пароль на цій мережі. Бажано ще на поштовій скринці. Тому що ти не можеш ідентифікувати звідки прийшла атака — чи це з електронної пошти, зламали її і отримали, ті доступи. І, якщо у тебе цей пароль десь ще, не дай бог, стояв, його спалюй, забувай, і ні в якому разі не потрібно грати в цю гру, як наші мало розвинуті сусіди люблять грати, коли у них був пароль moscow1, потім moscow2 і т. д. і т. п. Це не працює. Бо, це теж другий етап, як будуть перевіряти паролі. Повірте мені, я зараз читаю курс з кібербезпеки у Києвомогилянці. І я бачу, як навіть студенти без досвіду дедуктивно до таких переборів доходять, хоча їм і не кажеш цього усього.
Соціальна інженерія у ширшому розумінні — це наука, що вивчає людську поведінку та чинники, які на неї впливають. Але кіберзловмисники, по суті, приватизували це поняття у цифровому просторі і надали йому негативного відтінку. Не дивно, що в мережі часто можна зустріти визначення соціальної інженерії не як науки, а як виду шахрайства.
Сьогодні існує чимало методів використання соціальної інженерії. В основі — маніпуляція людськими страхами, зацікавленістю або довірою. Жертвою соціальної інженерії можна стати як під час особистого спілкування, так і по телефону або через цифрові гаджети. Продовжує директорка Центру медіааналітики "Cyber Media Track" Анастасія Кондрико.
Анастасія Кндрико: В першу чергу, коли ми говоримо про соціальну інженерію, то мова йде про наші з вами емоції. Ми часто любимо безкоштовний сир. Нам здається, що акція, розіграш, це якраз про нас. Нарешті настала та мить у житті, коли можна зекономити. Щось безкоштовно отримати тощо. Але ми маємо пам’ятати, що навіть за безкоштовні можливості ми зажди платимо. З одного боку це наша довіра. З іншого боку це наші персональні дані. І, зрештою, коли шахрай знаходить ту емоцію, яка йому потрібна, щоб ми просто зараз ухвалили певне рішення і натиснули на певне посилання для того, щоб перейти на фітингову платформу, або підтвердили комусь сторонньому доступ до нашого акаунта, або ввели дані своєї платіжної картки. Зрештою, це якраз той момент, який характеризується у нас певною емоцією. І часто ми спочатку робимо. А потім вже замислюємось. І, насправді, це дуже неприємно. Тому що наслідки можуть бути досить серйозними. Не тільки 100, 200, або 1 000 гривень, це можуть бути повністю наші заощадження, а також відкриті кредитні лінії на наших картках.
Фото: armyinform.com.ua
Найпопулярніший серед численних сучасних інструментів соціальної інженерії — так званий фішинг. Мета — заволодіти інформацією приватного характеру обманним шляхом. Попри те, що він добре відомий і про нього багато розповідають, фішинг і досі активно використовують кібершахраї. А люди й досі потрапляють на цей гачок. Ось один зі прикладів, як це може працювати: користувач отримує повідомлення про те, що здійснив покупку певного товару у певному магазині. І система нібито сповіщає про списання коштів з його рахунку. Яка його перша реакція? Звісно ж, перейти за посиланням і все з’ясувати. Але це якраз те, на що й розраховували шахраї. Продовжує директорка Центру медіааналітики "Cyber Media Track" Анастасія Кондрико.
Анастасія Кондрико: Насправді, таких схем сьогодні існує багато. І, звичайно, що вони в першу чергу пов’язані із соціальною інженерією, з нашими емоціями. Відповідно, коли ми говоримо про вішинг, це шахрайство за допомогою голосу. Коли до вас звертаються, можливо, називають себе співробітником, або працівником якоїсь установи, наприклад, сервісу поштової доставки, наприклад, певного банку і так далі, і пропонують зафіксувати, наприклад, їх номер телефону, свої контакти, для того, якщо раптом виникла якась проблема, ви могли безпосередньо з ними зв’язатися і отримати вирішення своєї проблеми без гарячої лінії, без чекання і так далі. І потім, коли така ситуація стається, — як ми розуміємо, кіберзлочинці їх самостійно провокують — зрештою ми якраз телефонуємо цим людям, які, як правило, не мають жодної причетності до таких організацій. І, звичайно, використовують наші з вами рухи, емоції, дії для того, щоб досягти певної мети. Стосовно смішинку — це надсилання посилання через СМСки. Насправді, коли ми отримуємо посилання від якоїсь серйозної державної організації, або від банку, наша з вами перша емоція, перше бажання, перейти за посиланням і з’ясувати що там є. Ну, а далі механізм може бути абсолютно різним. Знову ж таки, одна людина, яка виконує певні обов’язки в якійсь державній структурі, чи виконує якісь особливі доручення в комерційних організаціях, може стати ключиком до всієї бази даних, зрештою структури загалом. Якщо вона самостійно може ухвалити рішення і перейти кудись, надати дозвіл, або виконати дію, яка вигідна маніпуляторам. Тому ми повинні з вами ще раз підкреслити і те, що наша з вами відповідальність за використання Інтернету лежить в першу чергу на нас. Далі від того можуть залежати наші близькі, наші професійні обов’язки, звичайно, що і наші колеги. Ну, і держава загалом, якщо ми говоримо про державну безпеку. Ми часто сьогодні отримуємо такі посилання. І, іноді, нам навіть здається, що ми знаємо тих людей, або знаємо адресу електронної пошти, з якої ми те посилання отримали. Але категорично не рекомендую переходити за будь-якими посиланнями, походження яких ви не знаєте. Плюс до того, ніколи не завантажувати файли, які можуть містити листи від незнайомців. Це можуть бути і PDF файли, і вордівські документи, мп3 файли, які завгодно. Також існує така неприємність, яка називається трекером, коли нам кидають посилання, ми за ним переходимо, намагаючись з’ясувати що там є, а зловмисник, який нам це посилання надіслав, може отримати уявлення про нашу IP-адресу. За IP-адресою можна з’ясувати фізичне місцеперебування людини. І ми в цей момент абсолютно нічого не побачимо. Це може бути листівка, якийсь мем, певна новина і так далі. А третя особа дізнається де ми перебуваємо. Тому з посиланнями слід бути максимально обережними. Ну, і пам’ятати, звичайно, що перш ніж комусь щось пересилати, які можуть бути наслідки. Особливо, коли мова іде про літніх людей, про дітей, які геть до кінця не усвідомлюють ці Інтернет ризики.
Під час повномасштабної війни одним із напрямків, де шахраї почали активно вдаватися до соціальної інженерії, стали пожертви. Заклики на сторінках у соцмережах, фото військових, зруйновані будинки, безпритульні тварини тощо — усе це емоційно дуже впливає на людей, які готові одразу ж переказувати кошти. Але донатити треба теж уміти. Продовжує Анастасія Кондрико.
Анастасія Кондрико: Звичайно, ми повинні з вами сьогодні всіх донатити. Хтось своєю власною кров’ю, своїм потом нас сьогодні захищає, наші захисники, захисниці. Хтось це робить за допомогою певного інформаційного супротиву, коли ми говоримо про нашу з вами підтримку з точки зору кібервоїнів, які намагаються блокувати намагання русні, і власне реалізовувати ті завдання, які сьогодні мають бути реалізовані в Україні. Коли ми говоримо про фінансову підтримку, звичайно, що слід зважати на ті організації, які ми донатимо, чи тих людей, які збирають кошти. Зрештою розуміти хто саме і на які потреби ці кошти збирає. Ну, і зрештою, чи не були ці історії пов’язані з певними репутаційними викликами. Тому, звичайно, супер, коли ми донатимо. Але добре, коли це відбувається саме адресно — на певну людину, на певний підрозділ, для певної організації. І ми з вами, очевидно, можемо отримати звіти за ці донати, які ми робимо.
Шахраї грають на почуттях людей, і їхні дії стають дедалі жорстокішими. Один із таких методів — пропозиція рідним військовополонених визволити їх за гроші з полону, або допомогти у поверненні тіла загиблого. Отримуючи кошти на рахунок, шахраї зникають.
Або ж вони виманюють гроші, які рідні отримали від держави за полеглих захисників. Зловмисники дізнаються інформацію про такі виплати кількома шляхами: інсайд із банку, відстежування соціальних мереж потенційних жертв, моніторинг ЗМІ, пабліків та сторінок про загибель бійців.
Популярними залишаються і схеми із псевдоперевезеннями чи орендою житла. Внутрішньо переміщені особи, втікаючи від війни у більш безпечні регіони, пересилають завдаток за перевезення чи оренду квартири, а, приїжджаючи за адресою, не знаходять контактну особу. На зв'язок вона, звісно, більше не виходить.
Ще однією поширеною схемою є продаж товарів для військовослужбовців. Бійці або волонтери, замовляючи в інтернеті військове спорядження, автівки на фронт, надсилають продавцеві повну суму коштів або її частину, і можуть не отримати свій товар.
Але наймасовіше шахраї діють саме у площині донатів. Викладають реальні фото поранених бійців/бійчинь, але зі своїм номером картки; створюють сторінки бійців, навіть бригад, і наповнюють їх, щоб користувачі із досвідом розуміли — перед ними справжня, а не вигадана особа. Як не потрапити на гачок і не задонатити шахраєві? Говорить начальник відділу протидії злочинам у сфері комп'ютерних систем Департаменту кіберполіції Національної поліції Євгеній Дороганов.
Євгеній Дороганов: Треба перевіряти, перше, через знайомих. Друге, я би просто ще додав до цього: дивитися сторінки цих бригад. Якщо вони створені місяць тому, то зрозуміло, що там нікого немає. Але, знову ж таки, якщо є можливість такі моменти уточняти, було б дуже непогано. Знову ж таки, треба дивитися чи викладають такі волонтери, які збирають на бригаду, звіти про свою діяльність. Тобто, це сукупність факторів, які повинні складати певну позицію людини, яка хоче задонатити щодо тієї, чи іншої волонтерської організації. Якщо ми говоримо про те, що особа задонатила і її там заблокували, з нею більше не спілкуються, то, звичайно треба іти до Кіберполіції і про це говорити. Тому що особа, яка іде до Кіберполіції, вона ж не знає, які вже досудові розслідування нами здійснюються. І, написавши це звернення, рано, чи пізно бандит буде нами знайдений та притягнутий до відповідальності. Але, кожне таке звернення, воно є епізодом злочинної діяльності. Тому не треба зволікати, якщо вже така біда сталася, треба іти писати заяву. У нас є окремий колл-центр, який опрацьовує всі звернення громадян. І готовий опрацювати в найкоротший термін будь-яке. Тому не треба зволікати. Як тільки такий випадок стався, треба іти писати електронне звернення на нашому сайті.
Психологи звертають увагу, що шахраї активізуються саме у складні, кризові періоди життя суспільства, оскільки критичне мислення людини знижується, вона втрачає пильність і через занурення у свої думки не помічає небезпеки. Єдине, що може допомогти у цій ситуації — самоконтроль. Шахраї розраховують якраз на емоційну незрілість. Вони тиснуть на слабкі місця людей. А ще вони дуже спостережливі: відстежують у соціальних мережах, що зараз актуально, на що реагують люди. Відповідно до цього створюють контент — зі зворушливою історією та вразливою картинкою, щоб це було емоційно, щоб зачіпало за живе.
Якщо не хочете стати жертвою кібершахраїв, будьте пильними — у листуванні (якщо таке ведете) звертайте увагу на деталі, перевіряйте усі номери, теги, відгуки, де ще ця інформація публікувалася. Читайте коментарі під постом, на який емоційно реагуєте.
У телефонній розмові аферистів можна виявити за мовленням. Вони дуже швидко говорять. Але якщо ви попросите ще раз чітко і повільніше повторити інформацію та залишити свої контакти, пообіцявши зв’язатися пізніше, зазвичай, вони просто кидають трубку.
Цей матеріал підготовлено в рамках "Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації", що впроваджується Українським радіо та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції програми і не обов'язково відображає позицію ЄС.