Результат пошуку: Життя в ефірі
Про іронічну комедію Тодда Солондза "Такса" (2016) в ефірі програми "Віра в кіно" розповіла її ведуча Віра Сивачук.
Ведуча:
Віра Сивачук
Начебто багато усього іде в кіно, але того, чого хочеться саме зараз, немає. А хочеться комедію. Влучну, гостру і з претензією на артхаус. І тут я згадала Тодда Солонза – режисера американського незалежного кіно.
Два роки тому він зняв ніби саме таку комедію "Такса". Але тоді вона якось пробігла повз мене. На своїх коротких лапах. Тепер я вирішила дати їй другий шанс. Отож, "Такса", Тодд Солондз, США, 2016 рік.
Щоправда, є маленьке застереження, любителі собак і доброго сімейного кіно: не ведіться на назву. Цей дядько не знімає солодких історій. Він дотепний, парадоксальний, але часто безжалісний. Хто забув – це саме той фільм, який освистали глядачі на фестивалі Санденс за те, що в останній сцені собаку чотири рази переїжджає авто. І цих обурених глядачів я добре розумію, бо це занадто. Навіть для артхаусу.
Сюжет – це чотири історії, між якими бігає коричнева такса. Вона з’являється в житті різних людей: замість друга, дитини, психоаналітика чи компаньйонки. Спочатку – в сім’ї хлопчика, який лікується від лейкемії. Потім – у самотньої дівчини, яка готова поїхати куди завгодно і з ким завгодно, аби нарешті змінити своє життя. Зрештою вона так і робить, залишаючи собаку подружжю з синдромом Дауна. Далі такса живе в кіносценариста-невдахи і насамкінець – у хворої старої жінки, яка говорить зі своїми можливими "Я".
До речі, самій таксі від історії до історії – суцільні непереливки. У першій її труять вівсяними батончиками і збираються приспати, у третій підривають, а в четвертій переїжджають автомобілями. Людям, які навколо, не настільки, але теж несолодко. Як каже один з персонажів, "таке відчуття, що великий товстий слон тоне у морі відчаю".
І оце все треба дивитися, спитаєте ви? Точно не всім. Власникам домашніх улюбленців, дітям і вагітним – краще не треба. Решті можна, якщо є настрій і немає улюбленої такси поряд на дивані. Бо насправді режисер не просто так знущається з бідолашного собаки: він хоче багато сказати, і не про собак, а про людей. Про те, що "нормальне" зовні життя – це те саме "море відчаю", в якому тоне слон.
Тому що батькам з першої новели начхати не тільки на пса, а й на почуття вразливого сина. З висоти свого розуму – бо вона, звісно ж, атеїстка – мати не може нормально пояснити дитині ні що таке смерть, ні чому стерилізують собак.
А старому невдасі-сценаристу, якого грає Денні ДеВіто, не лишається нічого, аніж нарешті прожити своє сценарне правило: "А що, якщо?". Бо з нього по-чорному кепкують студенти, сценарій відкладає у шухляду агент, ще й лікар чіпляється зі своїм здоровим способом життя.
В останній новелі режисер сміється багато з чого, зокрема і з сучасного мистецтва, яке поведене на смерті і сприймає як шедевр опудало убитого собаки. Тому сарказм Солондза майже завжди влучає в ціль. І від цього стає зовсім сумно.
А після перегляду цього фільму на душі паскудно – таксу шкода. Людей, мабуть, теж, але менше – вони самі у всьому винні.
Про поєднання любові до музики та радійної журналістики говорили в ефірі Радіо Культура в програмі Музична сієста з продюсеркою та ведучою Українського радіо Галиною Бабій
Ведучий
Олександр Пірієв
Як у Вашому житті поєдналося закінчення Львівської консерваторії і життя журналіста?
— Я приїхала за чоловіком в Київ. Він киянин, закінчив на три курси раніше від мене навчання. Він був уже тут, і мені нічого не залишалось, як взяти вільний диплом і приїхати до Києва. У мене було декілька варіантів: чверть ставки сольфеджіо у Вишгороді та цікава дослідницька робота в музеї Лисенка. Це не дуже тоді сподобалося моєму чоловікові. Він запропонував спробувати знайти щось більш видовищне, ніж робота в архіві. Я пішла у Відділ культури, і мені запропонували піти на радіо, оскільки я гарно володіла українською мовою, мала вищу музичну освіту. А тоді на музичне радіо брали людей лише з вищою музичною освітою. Так і потрапила на радіо.
Наскільки змінилося радіо з того часу, коли Ви почали на ньому працювати?
— Для мене абсолютно змінилося, оскільки я працювала винятково у художньому мовленні, а зараз я веду грормадсько-політичні програми. Це для мене ніби друга вища освіта. Я дуже серйозно готуюся до цих програм, читаю багато матеріалів. Для мене це було випробування, але я вдячна часові, що він мені підкидає отакі планки.
Повертаючись до музики. У Європі відвідування концертів класичної музики - це невід'ємна складова освіченої людини. Яка ситуація з відвідуванням таких концертів у нас в Україні, на Вашу думку?
— У нас в концертних залах я бачу здебільшого професіоналів, які не хочуть опускатися у своєму фаховому рівні. Концерти - це ті вітамінні ін'єкції, які підживлюють твій світогляд музиканта. Ти без цього не можеш.
А які з крайніх концертів Вас вразили найбільше?
— Це був концерт Марка Топчія, який відбувся в Майстер-класі. Можу сказати, що він є не лише талановитий вихованець мого чоловіка, а й дитина, яку ми всі в родині знаємо з чортирьох років. У нього дуже музична родина. Марку Топчію лише 28 років, він найбільш титулований гітарист не лише в Україні, а й світі. Він чудово ще грає й на фортепіано. Марко Топчій весь час хоче адаптувати фортепіанний матеріал до гітари. Йому мало вузького гітарного репертуару, він хоче розширити можливості цього інструменту.
Тож Ви бачите музикантів не лише на сцені, але й за лаштунками.
— Так, у мене дуже часто зав'язуються творчі стосунки з різними музикантами. Я вважаю, що це загалом притаманно мистецькому середовищу. До нас часто приходять додому. Це така "кухня", яка в мистецькому середовищі з покоління в покоління передається. Згадати хоча б Богдану Півненко. У неї вдома теж дуже часто збираються музиканти.
Ви згадали про нашу талановиту скрипальку, викладачку Богдану Півненко. Що Ви можете про неї сказати ще?
— Вона дуже демократична сприйнятті своїх колег. Я ніколи в ній нотки заздрості чи конкуренції не відчула. Хто б зі скрипалів не приїжджав, вона завжди організовує його майстер-класи для своїх же студентів, учнів. Вона завжди ходить на концерти. Мені такі людські речі, які домінують над фаховими, дуже імпонують.
Слухати ефір повністю
Галина Бабій. Фото — Facebook
Радіо Промінь і Школа політичної аналітики Могилянки презентують радіосеріал "ПоліТроль". Молодіжну складову програм кандидатів у президенти аналізують через призму гумору та легкої сатири двоє політичних тролів.
Серія 21
"Патріотичні тести Кошулинського"
ПоліТроль Антон Суслов:
– Передмовою до життєпису сьогоднішнього кандидата могла б бути історія націоналістичного руху в Україні. Найбільш свобідний кандидат – Кошулинський Руслан Володимирович.
Руслан Кошулинський, як справжній єдиний кандидат від націоналістичних сил, мав би народитися на Галичині. Власне, це він і зробив 9 вересня 1969 року в одному зі львівських пологових будинків.
Здобувши середню освіту, пан Руслан 2 роки проходив строкову службу в рядах – обережно, наступна інформація може бути шокуючою – Радянської армії, де не з книжок дізнався про специфіку та внутрішні проблеми головного ворога українського націоналізму.
Згодом пройшов навчання на технологічному факультеті кооперативного технікуму у Львові, і лише у 2006 розширив свої технічні знання, отримавши бакалаврський диплом за спеціальністю "Право".
Трудовий шлях Руслана Володимировича був пов'язаний з ресторанною справою і навіть завів його в тайгу, на північ Красноярського краю. Так, це в Росії. Але ворога треба знати в обличчя!
Відчуваючи невимовну бентегу після повернення з далекого Заросійща пан Руслан вже в 1996 році став членом соціал-національної партії України, яку згодом було перейменовано на Всеукраїнське об’єднання "Свобода".
На початку 2000-их пан Руслан набирався досвіду у свого старшого колеги по партії на посаді помічника народного депутата України Олега Тягнибока. Також був депутатом Львівської міської ради. У 2012 році "Свобода" увійшла до українського парламенту, і Кошулинський разом з нею.
Як заступник голови Верховної ради після втечі Того-Кого-Вже-Не-Можна-Називати-Президентом протягом 20-21 лютого 2014 року виконував обов’язки глави держави. Тож якби у кандидатів у президенти питали про досвід роботи, пан Руслан мав би що відповісти.
З обєктів нерухомості у пана Руслана задекларовані будинок, земельна ділянка і криївка. Хоча ні: криївка – то плани на майбутнє. А поки пан Кошулинський будує криївочки у вигляді альтанки, теплиці та гаражу. Заощадження зберігає у гривні, хоча має трохи – 7300 – доларів. Цікаво, програма Руслана Володимировича така ж насичена, як і його життя?
Режисер політичних студій Станіслав Шулімов:
– Програма пана Руслана також досить насичена. В ній є деякі молодіжні пункти. Зокрема пан Руслан пише про необхідність затвердження державної програми для багатодітних сімей. Сім’ї з трьома дітьми – безвісотковий кредит, сім’ї з чотирма дітьми – безвідсотковий кредит із компенсацією 50 відсотків житла, а вже сім’ї-герою з п’ятьма дітьми і більше – безкоштовне житло від держави.
Також пан Руслан пише про необхідність розширення мережі дошкільних освітніх закладів. Це також актуальна проблема, зокрема в Києві, тому що садочків дуже мало, а забудовники, які обіцяють будувати садочки у своїх житлових комплексах, не завжди це роблять.
Наступна дуже цікава, але не дуже вичитана теза – це запровадження соціальної та академічної стипендії, що планує зробити пан Руслан. Взагалі-то соціальні та академічні стипендії вже є в університетах. Але от наступна теза про встановлення їх на рівні прожиткового мінімуму – це поки що в перспективі.
Надалі пан Руслан пропонує повернути українських заробітчан на Батьківщину і пише про необхідність створення необхідних умов. Зокрема, він хоче, щоб зароблені кошти цих людей при поверненні на батьківщину вважали інвестиціями і не оподатковували, а також, що здійснювався державний захист цих українців.
Пан Руслан, як і багато інших кандидатів, намагається створити можливості для розвитку молоді. Зокрема, він пише, що призначати на державні посади в разі його обрання будуть тих фахівців, які відібрані на відкритому конкурсі за принципами патріотизму і професіоналізму. Тобто ти приходиш на роботу, кажеш: "Хочу бути держслужбовцем". І перше питання: "А ти патріот?" І події розвиватимуться далі залежно від твоєї відповіді, або, можливо, за результатами проходження стандартизованого тесту на патріотичність.
Під час прочитання програми пана Кошулинського з’явилося таке враження, що він хоче наступити на п’яти столичним, а то й не тільки столичним забудовникам. Бо він хоче "зобов’язати будівельні компанії зводити соціальне житло за доступними цінами згідно з державною програмою". Я так підозрюю, що цю державну програму ще треба розробити, звичайно. Але це досить радикальний крок, як на мене.
У попередніх серіях:
Серія 1. Геннадій Балашов та філософський камінь.
Серія 2. Роман "Трансформер" Безсмертний.
Серія 3. "І мертвим, і живим, і ненародженим…" Ольги Богомолець
Серія 4. Інна Богословська та Срібна Україна
Серія 5. Віктор Бондар потребує відродження
Серія 6. У червоному кутку рингу Юрій Бойко
Серія 7. Влада народу і Олександра Ващенка
Серія 8. Толерантний Вілкул і ген гірника
Серія 9. Господар Габер з крилами
Серія 11. Чесний Гриценко і енергія сонця
Серія 12. Олександр Данилюк і 15 пенсіонерів
Серія 13. Піца, блокчейн, Дерев’янко
Серія 14. Добродомов ламає систему
Серія 15. Мир, порядок, Журавльов
Серія 16. Зеленський vs. Голобородько
Серія 17. Каплін на броньовичку
Серія 18. Міжгалактичний гетьман Кармазін
Серія 19. Вище неба з Іллею Кивою
Серія 20. "Фантазёр"Аркадій Корнацький
Радіосеріал "Політроль" проаналізує передвиборчі програми усіх кандидатів у президенти України. Слухайте в ефірі Радіо Промінь по буднях о 9:40.
Фото Facebook.com
Ігри бувають різними. Зокрема, й екологічним. Про те, чим саме екологічні ігри можуть бути корисними і дітям, дорослим, поговорили в ефірі Радіо Культура в програмі Еко.Life з головою ГО Український екологічний клуб "Зелена хвиля" Олександрою Халаїм
Ведуча
Майа Манько
Олександра Халаїм розповідає, що існує велика кількість різних типів екологічних ігор: від цікавих та змістовних прогулянок на свіжому повітрі до серйозних імітаційно-рольових проектів, у яких моделюється певна ситуація, яка може бути і в реальному світі.
Так чи інакше, вважає експертка, будь-які екологічні ігри допомагають по-іншому сприймати природу та той світ, що нас оточує, краще його пізнавати.
Експертка переконана, що ігрову форму подачі інформації про природу та навколишній світ варто активно запроваджувати в українських школах та університетах.
Олександра Халаїм вважає екологічні ігри корисними, оскільки вони пов'язують практичні дії людини з тим, які наслідки вони мають для довкілля.
Також екоігри, говорить експертка, дають ряд практичних порад, що можна змінити у своєму стилі життя для мінімазації негативного впливу на природу. Олександра Халаїм додає, що такі зміни важливі, адже, на її думку, правильні екологічні рішення кожного будуть природі лише на користь.
Слухати ефір повністю можна тут
Фото — Unsplash
До Міжнародного тижня глаукоми в ефірі Радіо Культура в програмі Академія поговорили про те, як уникнути погіршення зору, з професором, офтальмологом Сергієм Риковим
Ведуча
Наталія Грабченко
Професор офтальмології Сергій Риков радить, як можна попередити глаукому.
Глаукома є однією з найпоширеніших причин сліпоти. Це безболісне захворювання, тому його важко діагностувати самотужки.
Глаукома пов'язана з віком. У 40 років, за рекомендацією глаукомогів, і кожні наступні три роки людина повинна перевіряти внушньоочний тиск, оскільки його підвищений показник є одним із симптомів захорювання. Якщо батьки хворіли на глаукому, перевірку варто починати у 35 років.
Діагностика глаукоми повинна включати перевірку поля зору та гостроту зору, окрім вимірювання внутрішньоочного тиску.
Для попередження глаукоми важливим є здоровий спосіб життя. Науково доведено, що куріння впливає не лише на зір, а й сприяє появі глаукоми
Несвоєчасно прооперована катаракта є основною причиною глауком. Сучасні технології дозволяють лікувати ще незрілу, ранню катаракту, тому варто не відкладати операцію, адже це може призвести до інших проблем із зором. Зокрема, до глаукоми.
Кожне місто має бюджетний глаукомний кабінет в обласній поліклініці. Там можна пройти весь комплекс діагностичних процедур безкоштовно.
Слухати ефір детальніше
Фото - Прямий
Про що можуть розповісти дослідження скелету людини та сучасні напрямки антропології говорили в ефірі Радіо Культура в програмі Імператив зі співробітниками Інституту археології Інною Потєхіною та Тетяною Слободян
Ведуча
Юлія Чаплінська
Інна Потєхіна стверджує, що в Україні стрімко розвивається напрям біоархеології, який включає в себе як класичну антропологію, так і цілий комплекс сучасних напрямків, які допомагають дізнатись про спосіб життя наших пращурів, про те, що на них впливало, що вони їли, від чого помирали. Ці знання, вважає Інна Потєхіна, допоможуть дізнатися, ким ми були, а в перспективі — ким ми є та що з нами може статися в майбутньому.
Тетяна Слободян додає, що за скелетом можна дізнатися про умови проживання людей, адже тіло, на її думку, — це той лакмусовий папірець, який вбирає в себе всі зміни, які відбуваються з людиною.
“За ознаками на черепі можна навіть визначити расову належністю людини. Такі ознаки було визначено на основі великої порівняльної бази”, — розповідає Тетяна Слободян.
Слухати ефір повнстю
Фото — salik.biz
Радіо Промінь і Школа політичної аналітики Могилянки презентують радіосеріал "ПоліТроль". Молодіжну складову програм кандидатів у президенти аналізують через призму гумору та легкої сатири двоє політичних тролів.
Серія 18
"Міжгалактичний гетьман Кармазін"
ПоліТроль Антон Суслов:
– Сьогодні поговоримо про ветерана української політики, який сміливо може "сказати за всю Одесу" – Кармазіна Юрія Анатолійовича.
Народившись у неблизькому для нас 1957 році, Юрій Анатолійович Кармазін розпочав свій шлях у велику політику на посаді фотографа Смілянського міськпобуткомбінату, що на Черкащині.
У пошуках моря та якісної освіти молодий Юрій потрапив до Одеси, яка згодом і вивела його на велику політичну арену. Спочатку Кармазін здобув юридичну освіту в Одеському державному університеті імені Іллі Мечникова, а потім влаштувався на роботу в місцеву прокуратуру (а ви собі уявіть, що таке прокуратура в Одесі!). Попрацювавши суддею Одеського обласного суду протягом двох років, в 1994 був обраний народним депутатом України.
Робота в парламенті приносила пану Юрію стільки задоволення, що він не зміг зупинитись і ставав депутатом 3, 4 та 6 скликань Верховної Ради.
В 1999 році Юрій Анатолійович майже здобув перемогу на виборах Президента України, посівши 3 місце – з кінця.
Пан Юрій є головою Партії Захисників Вітчизни, хоча раніше в парламент балотувався від "Нашої України" Віктора Ющенка.
У травні 2018 року на першій Всевеликій (міжгалактичній та міжсвітовій) Раді Козацтв України Кармазіна було обрано Гетьманом козацтв всієї України. І навіщо після усього цього опускатись до рівня простого президента?
На згадку про часи одеського життя у пана Юрія є квартира в Одесі, а також гараж і 10 соток землі у курортній Затоці та 15 соток – у Санжійці. За роки депутатства Юрій Анатолійович набув власності на квартиру та гараж у Києві. Погодьтесь, для депутата чотирьох скликань – досить скромно.
Кармазін має РАКЕТУ (наручний годинник), 3 неракети (інші наручні годинники) і три автомобілі.
Живе на пенсію.
Режисер політичних студій Станіслав Шулімов:
– Програма пана Кармазіна дуже цікава. Варто сказати, що після обрання пан Кармазін ліквідує себе або посаду президента, бо посади президента не буде.
Також пан Кармазін забезпечить ліквідацію фінансування парламентських партій та прохідного бар’єру до парламенту. Тобто фактично до парламенту попадуть всі і вся: усі наші 390+ партій.
Молодіжної політики у програмі пана Кармазіна, скажімо так, не дуже багато, проте все ж таки вона є і деякі сфери дотично її стосуються. Зокрема, підтримка української родини, надання державної допомоги багатодітним сім’ям та сім’ям із низьким сукупним доходом.
Окрім цього у випадку обрання пана Кармазіна президентом, він гарантує надання роботодавцями окремих податкових пільг для працевлаштування найбільш вразливих верств населення. Практично, я думаю, держава надаватиме якісь гроші роботодавцям, щоб вони працевлаштовували людей.
Також пан Кармазін хоче ввести мінімальну оплату праці і пенсій, соціальних виплат та фінансової допомоги на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму. Дуже багато кандидатів про це кажуть. Якщо пана Кармазіна оберуть, побачимо, як він це зробить. Знову ж таки, ці тези безпосередньо не стосуються повноважень президента, тому досить цікаво, яким чином їх можна втілити в життя.
З "солоденького" для молоді – пан Кармазін обіцяє забезпечити постійну індексацію стипендій. Свого часу це було, потім від цього відмовилися, тому що в бюджеті не було коштів. І от пан Кармазін точно знає, де знайти ці грошики.
У його програмі є окремий пункт під назвою "Про зміни у сфері освіти, науки та культури", і тут просто грішно не зацитувати кандидата. Він обіцяє, що в разі його обрання буде "припинення формування свідомості громадян України через ЗМІ на спотворення багатовікових традицій українського народу, ідей, цінностей та орієнтацій, пропагування війни, насильства, національної або релігійної неприязні, можливості розповсюдження порнографії". Тобто кандидат збирається займатися такою "антипропагандою", але цікаво, які шляхи він для цього обере.
Що цікаво, пан Кармазін, як і багато інших кандидатів, також обіцяє створити купу нових робочих місць, не тільки на державних підприємствах, але і на приватних. Цікаво, як президент і гарант Конституції буде цим займатися.
Окрім цього, пан Кармазін пише про необхідність програм, скерованих на розвиток вітчизняної освіти, науки та культури, забезпечення їх бюджетного фінансування у відповідному співвідношенні до ВВП. Звичайно ж, співвідношення до ВВП не прописане, тому ми можемо лише здогадуватися. Або можемо пропонувати на референдумах, які так любить пан Кармазін і кілька разів згадує у своїй програмі.
Наприкінці програми він пише, що "тількиперемога духовної, інтелектуальної свідомості Українського народу над сірістю, бездуховністю владоможців зробить можливим подальший рух суверенної України до справжньої демократії, соціальної справедливості і процвітання її громадян". Здається, саме за перемоги пана Юрія будуть розвиватися філологічні та філософські факультети.
А родзинка на цьому торті – пан Юрій пропонує змінити текст гімну, замінивши слова "Ще не вмерла Україна". Знову ж таки, він не пропонує нові слова, тому подавайте на референдум свої варіанти.
У попередніх серіях:
Серія 1. Геннадій Балашов та філософський камінь.
Серія 2. Роман "Трансформер" Безсмертний.
Серія 3. "І мертвим, і живим, і ненародженим…" Ольги Богомолець
Серія 4. Інна Богословська та Срібна Україна
Серія 5. Віктор Бондар потребує відродження
Серія 6. У червоному кутку рингу Юрій Бойко
Серія 7. Влада народу і Олександра Ващенка
Серія 8. Толерантний Вілкул і ген гірника
Серія 9. Господар Габер з крилами
Серія 11. Чесний Гриценко і енергія сонця
Серія 12. Олександр Данилюк і 15 пенсіонерів
Серія 13. Піца, блокчейн, Дерев’янко
Серія 14. Добродомов ламає систему
Серія 15. Мир, порядок, Журавльов
Серія 16. Зеленський vs. Голобородько
Серія 17. Каплін на броньовичку
Радіосеріал "Політроль" проаналізує передвиборчі програми усіх кандидатів у президенти України. Слухайте в ефірі Радіо Промінь по буднях о 9:40.
Фото Facebook.com
Блогер, флорист Аліна Чекорська в ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" порадила, на що потрібно звертати увагу, обираючи тюльпани, та як продовжити життя квітів.
Ведучий:
Владислав Красніцький
Тюльпани, зазвичай, живуть дуже недовго, тому що вони швидко розкриваються. Найкраще обирати тільки ті тюльпани, які зараз знаходяться у бутонах. У розкритому вигляді тюльпани стоять протягом 3 днів. Тому я не рекомендую брати тюльпанчик, який вже у розпуску.
На мій смак, найгарніші багатошарові тюльпани, тому що вони виглядають дуже ефектно, і навіть коли вони розкриваються, ми не бачимо серединку тюльпана цілком, а ми бачимо просто інші малесенькі пелюсточки. Це виглядає дуже гарно, і такий тюльпанчик простоїть довше.
Головне, аби у нього кінчики листочків не були посохлі, не були жовтенькі, а також дивіться, щоб пелюстки квіток так само не були пожовклими. Тюльпан має бути дуже пружним. До того ж, він має рівно стояти вгору.
Коли ми купуємо квіти, важливо, щоб на них було якомога більше листя. Оскільки листя є показником. Якщо воно зелене і його багато, це означає, що квітка свіжа. Але коли ми приносимо квіти додому, ми маємо пам’ятати, що чим більше листя на квітах, тим менше вони простоять у вазі. Тому бажано прибирати листя.
До того ж, основне правило, коли ви купуєте будь-які квіти у букетах, після того, як ви принесли їх додому, потрібно підрізати кінчики. Якщо є секатор, то це ідеально. Якщо ж його немає, робіть різкий зріс ножем. Якщо ми зробимо гарний зріс, квітка буде добре пити воду. Підрізавши квітку, потрібно відразу поставити її у холодну водичку.
Прослухати повну версію.
Фото ─ pexels.com
Радіо Промінь і Школа політичної аналітики Могилянки презентують радіосеріал "ПоліТроль". Молодіжну складову програм кандидатів у президенти аналізують через призму гумору та легкої сатири двоє політичних тролів.
Серія 15
"Мир, порядок, Журавльов"
Режисер політичних студій Станіслав Шулімов:
– Футбол усі люблять, навіть ті, хто у нього грає. А сьогодні у нас у ролі кандидата справжній майстер стабільності Журавльов Василь Миколайович
Василь Журавльов народився в селищі Старий Крим міста Маріуполя Донецької області.
Голова партії "Стабільність". Гасло партії "Мир, Закон, Порядок". Нікому не нагадує Мир-Труд-Май?
У 2016 р. працював на посаді помічника-консультанта народного депутата України від БПП.
Отримав ступінь магістра з публічного управління лише у 2018 році, і одразу в бій, керувати країною.
Дуже любить футбол, є головою громадської організації "Федерація футболу м.Маріуполя".
Має пару годинників Хаблот, вартість їх не вказана. Ну по-любому для того, щоб нікого з виборців не схопив інфаркт.
Великого політичного досвіду не має.
Для того, щоб знайти більше інформації про кандидата, доведеться, мабуть, викликати Шерлока Холмса.
ПоліТроль Антон Суслов:
– Варто зазначити, що це один з небагатьох кандидатів, який взагалі визнає, що в державі є певний прогрес, і тому він не збирається її перебудовувати начисто, як багато інших кандидатів.
Дуже молодіжно виглядає те, що пан Василь – мабуть, єдиний, хто знає, що у Word-і є кілька кольорів, і тому у його програмі деякі фрази виділені червоним кольором, і це насправді привертає увагу.
Насправді програма пана Василя не дуже молодіжна, але кілька пунктів, які стосуються молоді, у нього все ж таки є. Найбільш молодіжний пункт, на жаль, майже наприкінці програми, і звучить він так: "Людина і її всебічний розвиток і самопочуття, – що таке "самопочуття" і що він мав на увазі – це до пана Василя, – незалежно від статі, її віку, походження класової належності є найвищою метою існування держави". Тобто тут від такої скромної фрази "незалежно від віку" ми можемо зрозуміти, що пан Василь теж намагається орієнтуватися на молодь. Просто таким дуже скромним способом.
Більше того, у своїй програмі пан Василь прописав як мету "подолання цифрової нерівності". В принципі, це теж стосується молоді, хоча і інших верств населення також. Це "подолання цифрової нерівності" передбачає надання більш широкого доступу до сучасних технологій усім громадянам, зокрема і молоді.
Вже традиційно практично для всіх кандидатів пан Василь обіцяє забезпечити робочі місця та гідний заробіток для усіх працездатних громадян. Звісно, обдарована, і навіть необдарована, молодь входить у цю чудову групу працездатних громадян, тому пан Василь через такий скромний і навіть непомітний момент намагається апелювати до молоді.
Одна з позитивних рис його програми – жоден з кандидатів про це не писав – пан Журавльов, якщо стане президентом, буде розвивати військову науку, і пріоритет буде надаватися фінансуванню військових науково-дослідницьких та дослідницько-конструкторських розробок у сфері високоточних озброєнь. Це дуже гарна ініціатива, тим паче, президент за Конституцією має повноваження у сфері оборони.
Також пан Журавльов пише, що у випадку його обрання президентом буде відбуватися постійне неухильне підвищення рівня життя військовослужбовців та умов їх служіння, забезпечення престижу професії на найвищому рівні
У попередніх серіях:
Серія 1. Геннадій Балашов та філософський камінь.
Серія 2. Роман "Трансформер" Безсмертний.
Серія 3. "І мертвим, і живим, і ненародженим…" Ольги Богомолець
Серія 4. Інна Богословська та Срібна Україна
Серія 5. Віктор Бондар потребує відродження
Серія 6. У червоному кутку рингу Юрій Бойко
Серія 7. Влада народу і Олександра Ващенка
Серія 8. Толерантний Вілкул і ген гірника
Серія 9. Господар Габер з крилами
Серія 11. Чесний Гриценко і енергія сонця
Серія 12. Олександр Данилюк і 15 пенсіонерів
Серія 13. Піца, блокчейн, Дерев’янко
Серія 14. Добродомов ламає систему
Радіосеріал "Політроль" проаналізує передвиборчі програми усіх кандидатів у президенти України. Слухайте в ефірі Радіо Промінь по буднях о 9:40.
Фото Facebook.com
Народний артист України, кіноактор, телеведучий, співак та волонтер Анатолій Гнатюк 22 березня у Києві презентує свою концертну програму "Ой, смереко!.." у супроводі оркестру. В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" він розповів про деталі концерту, зауваживши, що це сольний концерт про життя.
Ведуча:
Галина Бабій
"У мене була давня мрія — заспівати з живим оркестром, з живим колективом на сцені. І коли я розказав про цю свою мрію художньому керівнику Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України Геннадію Синєоку, він сказав, що це можливо. Ми репетирували і зробили мою сольну програму", — зазначив Анатолій Гнатюк.
Гнатюк розповів, що з цією сольною програмою він вже побував у різних містах України.
"До речі, прем’єра відбулась у військовому госпіталі майже два роки тому. Ми побували у різних містах України з цієї сольною програмою, де мені акомпанує Естрадно-симфонічний оркестр ансамблю і неперевершений балет", — сказав він.
Народний артист України визначив цей концерт як сольний концерт про життя.
"Це сольний концерт про життя: пісні про любов, про розлуку, про батьків, про Батьківщину. У ньому є багато гумору та танців. Я буду в образі Остапа Бендера, цигана, у різних своїх ролях", — повідомив Гнатюк.
Анатолій Гнатюк зауважив, що він покликаний дарувати людям позитив.
"Є головне, є глядач, який чекає на зустріч з тобою. І це дає сили, дає емоцію. Моя професія — актор, я покликаний дарувати людям позитив, оптимізм. І це все вже на підсвідомості. Сумне я залишаю вдома, з цим справлятися мені допомагає моя родина", — розповів артист.
Прослухати повну версію.
На фото — народний артист України Анатолій Гнатюк
Про гормони та гармонію жіночого здоров'я говоримо в ефірі Радіо Культура в програмі Академія з докторкою медичних наук, професоркою, заступницею директора Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Тетяною Татарчук.
Ведуча
Наталія Грабченко
"На сьогоднішній день гормональні розлади, на жаль, – досить часте явище", – розповідає Тетяна Татарчук. За її словами, ця проблема стосується як молодих дівчат, так і літніх жінок.
"Дуже важливо звертати увагу на будь-які зміни в організми, пов'язані із жіночим здоров'ям, досить рано", – зауважує Тетяна Татарчук.
Проблеми, говорить докторка, можуть виникати, зокрема, через ранній початок статевого життя, оскільки, за її словами, в ранньому віці імунна система дівчини ще не готова протистояти різним інфекціям, наслідки яких можуть вплинути на гормональний фон.
Тетяна Татарчук наголошує, що також надзвичайно важливо приділяти увагу своєму психологічному стану та реалізації себе як жінки. "Це безпосередньо впливає на здоров'я жінки, адже нашим станом переважно керує саме мозок. Від психологічного стану багато що залежить", – наголошує докторка.
Розповіла Тетяна Татарчук також про антимюллерів гормон, за яким можна визначити, як саме працюють яєчники жінки, а також скільки готових до запліднення яйцеклітин є в організмі жінки.
Професорка зауважує, що низький антимюллерів гормон ще ні про що не говорить. За її словами, саме головний мозок дає команду фулікулам жінки виходити зі свого затишку разом з цим гормоном. Тетяна Татарчук говорить: якщо антимюллерів гормон низький, іноді достатньо змінити умови свого життя, прибрати запальний процес чи зняти стрес. Професорка зауважує, що сам по собі низький рівень цього гормону не є вироком і не варто через це панікувати, адже за необхідності на його рівень можна легко вплинути.
Тетяна Татарчук розповіла, які речовини можуть чинити негативний вплив на жіноче здоров'я.
"Якщо ми часто користуємося пластиковим посудом, до нас в організм потапляють ксеноестрогени. Це токсичні речовини, які мають естрогеноподібну дію. Вони також є в добривах і речовинах, які використовуються для боротьби зі шкідниками. Ксеноестрогени мають гормоноподібну шкідливу дію, яка може створювати передумови для пухлинних захворювань", – застерегіє докторка. Вона додає, що особливо шкідливим фактором для гормонального фону жінки є ще й алкоголь
Згадує Тетяна Татарчук і про фітоестрогени. За словами професорки, вони, на відміну від ксеноестрогенів, мають позитивний вплив на організм жінки. Вона говорить, що такий фітогормон вже давно існує. Тетяна Татарчук стверджує, що його вживання за приписом лікаря підтримує роботу яєчників. А це, розповідає вона, позитивно впливає на стан судин, кісток, шкіри та загальне самопочуття жінки.
Тетяна Татарчук наголосила, що зараз також існує проблема низького рівня фізичної активності. Професорка застерігає: це також може негативно вплинути на жіноче здоров'я.
Прослухати ефір повністю можете тут
Фото http://plwh.kiev.ua
Про те, як харчуватись з користю для свого здоров'я, говоримо в ефірі Радіо Культура в програмі Культура.Live з представницею світового руху Slow food Юлією Пітенко
Ведучі
Людмила Ляхевич та Артур Бобрик
Важливим є режим дня. потрібно рано вставати, а лягати близько 22:00.
Найголовнішим прийом їжі вважає обід. Саме в обід можна собі дозволити і важку їжу, обід має бути теплим, насиченим.
Як снідати: варто використовувати цільнозернові злаки, їсти печені яблука, груші з різними спеціями та прянощами.
Те, що ми їмо поспішаючи, не принесе користі: слід переглянути свій розпорядок і знайти в ньому час для їжі.
Солодке життя: найкращий підсолоджувач — мед, а найкорисніші чаї — трав'яні та на основі прянощів.
Скільки пити води: пити потрібно в міру, адже кількість необхідної для організму рідини залежить від конституції тіла та індивідуальних особливостей кожного.
Slow food — міжнародний рух, який виник 1989 року, щоб протистояти зникненню місцевих традицій харчування, прискореному темпу життя і скороченню інтересу до якості та походження повсякденної їжі.
Прослухати ефір детальніше можна за посиланням
Фото - espreso.tv
Студенти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв презентують виставу про життя Тараса Шевченка. Про це в ефірі програми "ART-Панорама" розповіла режисерка вистави Юлія Кратко.
Ведуча:
Наталія Тищенко
Студенти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва сьогодні ввечері презентують виставу про життя Тараса Григоровича Шевченка. Вистава має назву "Незримим писане пером", а акторами будуть студенти та актори театру "Шарж".
"Цей театр існує з 2013 року і створює вистави для молоді сучасною театральною мовою, цікаві саме для сучасного глядача. Напередодні 205-річчя Тараса Григоровича Шевченка було вирішено поставити виставу саме про його життя. У виставі висвітлюється все його життя, від зародження його таланту і до останніх його днів", – поділилась режисерка вистави Юлія Кратко.
Автори ідеї вистави "Незримим писане пером" про життя Тараса Шевченка – студенти та випускники Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва.
"Виконавцями є студенти 3-го курсу, це Давид Тищенко, Альона Ткаченко, Мирослава Городнюк, Анна Марійко, Юлія Міщенко і Світлана Калмикова. Це така спроба якось по-сучасному донести образ не просто митця, якого ми всі знаємо, а ще й простої людини, яка жила, яка захоплювалася цим світом, яка хотіла якогось щастя, свободи творчості", – розповіла Юлія Кратко.
Під час вистави прозвучать три пісні на слова Тараса Шевченка: "По діброві вітер виє", "Зацвіла в долині" і "Бандуристе, орле сизий". Актори будуть виконувати їх а капела, без музичного супроводу, анонсувала режисерка.
"Використовуються листи Шевченка, його твори. Але абсолютно сучасною мовою, під сучасну музику, з сучасною пластикою. Це такий сучасний погляд на Тараса Шевченка" – підсумувала Юлія Кратко.
Сьогодні, 6 березня о 19:00 у приміщенні Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва студенти та актори театру Шарж презентуватимуть виставу "Незримим писане пером". Вхід вільний.
Фото Twitter
Радіо Промінь і Школа політичної аналітики Могилянки презентують радіосеріал "ПоліТроль". Молодіжну складову програм кандидатів у президенти аналізують через призму гумору та легкої сатири двоє політичних тролів.
Серія 13
"Піца, блокчейн, Дерев’янко"
ПоліТроль Антон Суслов:
– А Ви знали, що серед кандидатів у президенти є готовий поділитись піцою "нормальний пацан"? Піцайоло виборчого списку – Дерев’янко Юрій Богданович.
45 років тому, немов виринувши з Черемоша й Прута, у чарівному Франківському краї народився Юрій Дерев’янко.
Трудовий шлях пан Юрій розпочав з дійсно нелегкої роботи – токарем транспортного цеху у військовому кар’єрі. Спробувавши ще кілька робіт, пан Юрій той трудовий шлях закінчив і подався у підприємці.
Як і всі "нормальні пацани" 90-х, Дерев’янко і його молода команда започаткували кілька фірм: від торгівлі ліками до продажу металу. Так хлопчик Юра перетворився у поважного Юрія Богдановича з мільйоном зелених купюр у кишены.
Після років діяльності у бізнес-сфері, які дозволили явно не за допомогою копіювальної машини збільшити кількість грошових папірців пана Юрія, у 2006 році він продав свої частки в компаніях. Але не поспішайте надсилати йому на картку гроші, на життя кандидат трохи того цінного паперу ще має.
І я про папір не жартую. Адже саме у готівковій формі Юрій Богданович зберігає трохи більше мільйона євро та майже три мільйони американських доларів. Пан Юрій – людина щедра. Бо тільки така людина може позичити "до наступної зарплати" 10,5 мільйонів зелених. Може і собі попросити?
Тим паче, Дерев’янко – ще й меценат. Пан Юрій задекларував понад 800 тис. благодійної допомоги для учасників АТО, лікарень та обдарованої молоді.
Юрій Богданович – політично нестабільний кандидат. За свою політичну кар’єру він побував, як мінімум, в 3 партіях і навіть встиг "піти в розкол". Ба більше – пан Юрій зміг переманити частину прихильників одного ну дуже улюбленого українськими прикордонниками грузина.
Нещодавно запропонував одному іншому "квартальному" кандидату зустрітись на піцу. Мабуть, пожартував.
Зараз працює народним депутатом. Балотується від партії "Воля". Цікаво, що ж входить в його програмний пакет президентських послуг?
Режисер політичних студій Станіслав Шулімов:
– Програма пана Юрія називається "Нові можливості". Кожен з молодих людей, і не тільки молодих людей, любить можливості. Але варто сказати, що Дерев’янко вважає молодь своїми однодумцями. Він так і пише: "Мої однодумці – це представники середнього класу, молодь, підприємці, програмісти…" і взагалі вся і все.
Щодо політики, яку збирається проводити пан Дерев’янко. Зокрема, він планує ввести технологію блокчейн, яка, на його думку, унеможливить несанкціоновані зміни та забезпечить прозорість операцій в наданні адміністративних послуг.
Пан Юрій взагалі дуже сучасна людина. Як сказано на його сайті, він стояв у початків електронного документообігу в Україні.
Пан Юрій збирається встановити безкоштовний інтернет по всій території України. Він так і пише: "Ми встановимо безкоштовний високошвидкісний інтернет по всій території України". Мені вже уявляється, що літають якісь дрони і роздають інтернет. От гречка для більш старшої аудиторії, а інтернет – це така замануха для молоді.
Окрім цього, пан Дерев’янко планує запровадити таку собі електронну систему, де всі послуги будуть надаватися через створений електронний кабінет, де буде зберігатися уся інформація про людину, її електронний підпис, історія запитів і звернень до всіх органів влади. Також у нього є ідея запровадити електронне голосування. Просто ідеш собі у тролейбусі, зайшов у цю електронну систему і проголосував. Це ж круто.
Але на цьому пан Юрій теж не зупинився. У нього є досить цікавий пункт, який стосується освіти. Диплом, як вважає пан Юрій, стане гарантією працевлаштування, а обрана професія відповідатиме потребам ринку. От мені цікаво, як кандидат в президенти планує змінювати потреби ринку, адже президент не зовсім має повноваження в економічній сфері.
У попередніх серіях:
Серія 1. Геннадій Балашов та філософський камінь.
Серія 2. Роман "Трансформер" Безсмертний.
Серія 3. "І мертвим, і живим, і ненародженим…" Ольги Богомолець
Серія 4. Інна Богословська та Срібна Україна
Серія 5. Віктор Бондар потребує відродження
Серія 6. У червоному кутку рингу Юрій Бойко
Серія 7. Влада народу і Олександра Ващенка
Серія 8. Толерантний Вілкул і ген гірника
Серія 9. Господар Габер з крилами
Серія 11. Чесний Гриценко і енергія сонця
Серія 12. Олександр Данилюк і 15 пенсіонерів
Радіосеріал "Політроль" проаналізує передвиборчі програми усіх 44-ох кандидатів у президенти України. Слухайте в ефірі Радіо Промінь по буднях о 9:40.
Фото Facebook.com
В ефірі Радіо Культура програма "Меч духовний" була присвячена пам'яті визначного українського новеліста, кіносценариста Василя Портяка. Згадував про Василя Портяка Лауреат Шевченківської премії, письменник Василь Герасим'юк
Про знайомство з Василем Портяком
"Ми познайомились в університеті. Починав він фотокорспондентом. Що найцікавіше, він не ходив ні на які літстудії. Він не зізнавався, що пише. Лише по завершенню навчання, оскільки в університеті ми тісно не спілкувались, я дізнався, що є такий письменник. Тоді я вже став причетним до його публікацій в альманасі "Вітрила".
Василь Портяк, фото - korali.info
Про силу і цінність творчості прозаїка
"Сила в його дивовижному таланті. У нього новела може бути і родинною сагою, і цілою епопеєю. Він здатен був бути в шкірі іншого. В інших це може бути лицедійством, а в нього все було натуральним. Його твори не є патетичними, натомість глибоко психологічними та детальними. Він був елітарним письменником в плані переживань. У його творах деталі перебуваютья на іншому рівні — на рівні символів. Тому не одразу можна їх зрозуміти"
Про те, кого наслідував Василь Портяк
"Треба почати з того, що останні дні я чую, як називають трійку найкращих новелістів України: Стефаник, Тютюник і Портяк. Я, правда, ще назвав би Косинку. Портяк за життя не мав такого визнання, хоча ті, хто розумів його талант, говорили, що це один з найкращих новелістів. Мені видається, що зараз Портяк є біля Стефаника, Тютюника. От на них він і рівнявся. Портяк був дуже начитаний. Він знав західну літературу, цікавився модернізмом. Читав Джойса в польському перекладі, Пруста в російському, Кафку, звичайно. Також він читав сучасних письменників"
Чому так мало написав Портяк?
Не думаю, що це пов'язано з його роботою над кіносценаріями. А в нього було їх багато: і сценарій про героїв Крут, і на основі твору Багряного. Він багато віддав кіно. Але я думаю, що таких потужних новел як в нього багато й просто не напишеш"
Нагадаємо, 2 березня помер письменник, новеліст, кіносценарист Василь Портяк.
Прослухати ефір повністю можна за посиланням.
Фото - Василь Герасим'юк