Результат пошуку: Життя в ефірі
Психологиня Антоніна Юрченко в ефірі Українського радіо в програмі "В мережі" прокоментувала, чому флешмоб 10-year-challenge став популярним.
Ведуча:
Олена Бадюк
"Цей відрізок часу, 10 років, і став фактором популярності цього флешмобу. Тому що 10 років у людському житті ─ це оптимальний відрізок, коли можна щось почати, досягти успіху, оцінити результати", ─ зазначила Антоніна Юрченко.
Психологиня зауважила, що у порівнянні себе колишнього з теперішнім є приємний момент.
"Щодо порівняння себе колишнього з теперішнім, я думаю, у цьому є приємний момент і своєрідна вигода у будь-якому випадку. Хтось 10 років тому виглядав дуже класно і тепер показує, як гарно виглядав. Хтось викладає фото, де викладав гірше, ніж сьогодні, а тепер людина знайшла свій стиль, схудла, почала вести здоровий спосіб життя, краще виглядає, і може цим похвалитися", ─ сказала вона.
Антоніна Юрченко додала, що люди також супроводжують свої фото історіями.
"Люди також супроводжують свої фото історіями. Тобто для кожної людини, яка бере участь у цьому флешмобі, це можливість поглянути у минуле. Мені здається, у цьому може бути багато приємних і корисних моментів", ─ сказала вона.
"У такий спосіб люди також часто отримують компліменти. Це цілком реальне бажання сподобатись, показати себе, отримати позитивну оцінку, тобто отримати свій психологічний позитив", ─ пояснила Юрченко.
Прослухати повну версію.
Конкурс #листівказсела показав негативні тенденції розвитку, переконана експертка зі сталого сільського розвитку Центру екологічних ініціатив "Екодія" Анна Даниляк. Про це вона розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "В мережі".
Ведуча:
Олена Бадюк
"Цього тижня, у вівторок, ми оголосили переможців інтернет-конкурсу #листівказсела, який тривав з вересня по грудень минулого року. Наша організація вдруге проводить цей конкурс у соціальних мережах Instagram та Facebook. Наша мета ─привернути увагу до життя сучасного села, до його проблем, з чим стикається сучасна сільська місцевість, що люди там працюють з тими екологічними та соціальними викликами. Так само там є хороші ініціативи, приклади того, як люди вирішують проблеми і покращують своє життя. Таким чином, ми хотіли надихнути й інші сільські громади ділитись своїми історіями", ─зазначила Анна Даниляк.
Експертка зауважила, що люди асоціюють село з чимось хорошим, проте збільшилась кількість робіт, які показують негативні, тривожні тенденції.
"Як і минулого року, люди асоціюють село з чимось хорошим. Ми отримали багато прикладів з особистих сільських господарств та ферм. Також збільшилась кількість робіт, які показують негативні, тривожні тенденції, наприклад, які свідчать про зменшення бджіл та інших комах, які запилюють рослини, про зміну сільського ландшафту та природних екосистем", ─ сказала вона.
Прослухати повну версію.
В Україні є свій еквівалент Індексу БігМака. Економічні аналітики обчислюють купівельну спроможність українців за допомогою борщу і вареників. Олексій Дорошенко, директор Асоціації постачальників торговельних мереж, розповів в ефірі "РанокПРО", чому при офіційній інфляції 8,7% у 2018 році борщовий індекс зріс удвічі та чого чекати українцям цього року.
Ведучі:
Ярина Скуратівська, Павло Туптинський
Олексій Дорошенко розповів, що Індекс борщу – це показник, який розраховуються для того, щоб визначити, наскільки люди витрачають більше, порівняно з офіційною інфляцією.
"Офіційна статистика говорить, що за 2018 рік ми отримали інфляцію 8,7%, тобто менше, ніж 10%. А наше з вами життя подорожчало значно більше. Наприклад, якщо рахувати через борщ, то за рік пісний борщ подорожчав майже удвічі. Таким чином, ми бачимо, що для людей, які отримують мінімальну заробітну плату, ціна сильно зростає", – пояснив експерт.
Він додав, що групи населення з різним рівнем достатку сприймають інфляцію по-різному, адже реальна купівельна спроможність у них також різна.
"Я думаю, що люди, які мають мільйони – для них інфляція, можливо, 2 або 3 відсотки. А люди, які отримують декілька тисяч гривень, або навіть півтори тисячі на місяць – для них, на жаль, інфляція останні роки у декілька разів більша від офіційної", – наголосив Олексій Дорошенко.
Для обчислення Індексу борщу враховуються ціни на буряк, картоплю, моркву, капусту, цибулю та ще ряд продуктів. Також економісти обчислюють Індекс вареника – він також потрібен для обрахунку реального впливу інфляції на населення, але при цьому застосовується інший набір продуктів.
"Найпопулярніші вареники в Україні – це, звісно, з картоплею. Тому ми пропонували журналістам багато індексів вареників: з сиром, з м’ясом, з капустою, але в першу чергу всіх цікавлять вареники з картоплею. Туди (до Індекс вареників – ред.) входять картопля, борошно, вершкове масло, також ми рахуємо цибулю, ще 6-7 продуктів включається, щоб порахувати, наскільки цей набір здорожчав".
Індекс борщу за минулий рік зріс майже удвічі, з 29 гривень до 56,5 гривень. Експерт пояснив, що для стрімкого підвищення цін на овочі у минулому році було багато причин, як зовнішніх, так і внутрішніх. Зокрема, ціна на цибулю за рік зросла утричі.
"Останні кілька років виробництво цибулі останні кілька років було малорентабельним або навіть збитковим. Ціна була така низька, що її почали менше сіяти. І в цьому році з’ясувалося, що у нас цибулі не вистачає, і ми почали її імпортувати з-за кордону. Ми завозили цибулю з інших країн Європи та навіть інших континентів. Тому ціна на цибулю зросла в три рази, – додав Олексій Дорошенко. – Крім того, зараз є стрімке зростання цін на овочі, саме борщового набору у Європі. Там також є нестача овочів, і наші овочі там користуються попитом, і ми їх експортуємо".
Також, на думку експерта, великою проблемою є брак сховищ.
"У нас мало сховищ. Дуже довго у нас овочі так мало коштували, вигідніше було їх викидати, аніж зберігати. А зараз, коли ціна вже європейська, їх ніхто не хоче викидати. А щоб побудувати сховища – грошей не вистачає", – розповів Олексій Дорошенко.
Окрім цього, він звернув увагу на те, що в Європі коливання цін на овочі упродовж року зазвичай становлять 20-25%, тоді як в Україні можливі стрибкоподібні зміни цін на 50% і більше.
Втім, як розповів експерт, у того, що борщовий набір за 2018 рік подорожчав удвічі, є й свої плюси.
"Таке стрімке подорожчання борщового набору в 2018 році призвело до того, що в цьому році такого значного подорожчання вже не буде. І хоча зараз ціна в Україні ще тримається нижче, аніж у сусідніх країнах, наприклад у Польщі, зростання цін на картоплю, моркву, цибулю у цьому році буде значно меншим і становитиме не 100% на рік, а десь 20-25%", – стверджує Олексій Дорошенко.
Нагадаємо, минулого року Україна вперше з 2013 року не перейшла позначку інфляції у 10%. У 2019 році Міжнародний валютний фонд прогнозує подальше її зниження до 7 відсотків.
Фото rud.ua
Учасники "Kiev Tango Project" Тетяна Павлічук-Тишкевич і Сергій Курдицький про танго, від якого в музикантів постійно виникають "мурашки", танго, яке надає людям змогу відчути себе людиною з серцем, та про соціальний проект "Танго: тут і зараз" розповіли в ефірі радіо "Культура" в програмі "Музична афіша".
Ведуча:
Катерина Гончарук
Перший ваш виступ в рамках проекту "Танго: тут і зараз" відбувся в жіночій консультації. Розкажіть про це
Тетяна Павлічук-Тишкевич: це було дуже мило, жінки були на 8-9 місяці. Ми жартували, що чекаємо на концертах вже з дітками. Всім сподобалося, тому ми щасливі, що ця наша мрія про такий проект здійснилася. Перед Новим роком все взяли в свої руки і організували його.
Чому саме танго ви хочете зробити соціальним?
Сергій Курдицький: ця музика є в нас, є у всьому. Ми виконуємо танго крізь призму свого сприйняття. Танго - це стиль життя, привід зібратися з близькими людьми. Ми хочемо його донести людям, цю музику, бо вважаємо, що вона дуже доступна і чудово відображає сучасну дійсність.
Розкажіть як музиканти, які грають танго, який у вас образ життя і чим вас надихає цей стиль музики?
Тетяна Павлічук-Тишкевич: для нас життя - це танго. Вся палітра емоцій пов'язана з танго. Все, що з нами відбувається, ми передаємо до глядача через цю музику. Від неї в кожного з нас постійно мурашки.
Сергій Курдицький: вплив танго, до речі, навіть розвинуло в мені мислення аранжувальника.
З якими стереотипами про танго ви стикнулися на початку?
Тетяна Павлічук-Тишкевич: я думала, що танго обов'язково має бути з танцем, але потім зрозуміла, наскільки ця музика повноцінна. Також спочатку ми не думали, що це можна грати так довго і планували лише серію концертів, а не такий довготривалий проект. Однак вже на першому концерті відчули, що ця історія надовго.
Сергій Курдицький: не було таких стереотипів, але не думав, що наскільки є багато музики танго, яка сучасно звучить і є цікавою. Також було відкриттям те, що все танго золотого віку - вокальне.
В чому актуальність танго?
Тетяна Павлічук-Тишкевич: в емоціях і почуттях, яких так не вистачає людям в епоху гаджетів. Людям треба прості емоції та почуття, змога відчути себе людиною з серцем. Це певна оголеністю страхів та відчуттів.
Сергій Курдицький: я бажаю всім ходити на концерти живої музики, адже лише там ви отримаєте емоції, які складно отримати в інших умовах.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Журналіст, блогер та режисер Руслан Горовий сьогодні презентуватиме свою збірку новел "Усі ми родом не з Києва" у Центральній бібліотеці Солом’янки. В ефірі "ДеньПРО" він розповів про створення книги та анонсував випуск аудіокнижки.
Ведучі:
Ганна Матвійчук, В’ячеслав Ільїн
Збірку новел Руслана Горового називають "даниною пам’яті маленьким містам України, їхнім людям та історіям". Письменник переконаний – наші "маленькі батьківщини" мають значний вплив на нашу ментальність. І навіть ті, хто вважає себе корінним киянином, часто має далеко не київське коріння.
"Якщо ви пройдетеся по списку своїх родичів до діда-прадіда – явно хтось не з Києва. В цьому весь жарт. Всі ми родом не з Києва, всі ми приносимо в це життя якусь свою ментальність, свої думки. І ця книжка "Усі ми родом не з Києва" – про людей, про маленьку батьківщину як таку", – пояснив Руслан Горовий.
Книгу ілюстрував український художник Нікіта Тітов, автор серії плакатів "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова", виставка яких триває в Укрінформі до середини січня.
"Це прекрасний український геній сучасності Нікіта Тітов, наш видатний маляр, я вважаю, що це один із наших стовпів. Це просто унікальна штука, що у нього знайшовся час на мене і він приділив увагу цій книжці. Книжка вийшло просто бомбічна", – розповів Руслан Горовий.
Найближчим часом автор планує випуск аудіо-книжки, яку хоче презентувати вже наприкінці зими.
"Ми плануємо зробити аудіо-книгу "Усі ми родом не з Києва", я маю надію, в лютому або на початку березня. Мої друзі-артисти допомагають мені в цьому, як, до речі, до цього допомагали з "Конотоп земля легенд" (попередня книжка Руслана Горового – ред). Ми будемо робити український контент, заповнювати український мовний простір", – анонсував Руслан Горовий.
Як розповів митець, до участі в записі аудіокниги долучилися музиканти, актори і телеведучі.
"Запис проходить у кількох містах і на кількох студіях. Валерій Харчишин (фронтмен гурту "Друга ріка" – ред.) – один з тих, хто допомагатиме мені зробити аудіо-книжку. Я точно знаю, що буде Хливнюк (Андрій Хливнюк – вокаліст гурту "Бумбокс" – ред.), Тополя(Тарас Тополя – вокаліст гурту "Антитіла" – ред.), буде Притула (Сергій Притула – український ведучий, комік та шоумен – ред.), Ірма Вітовська (акторка театру і кіно – ред.). Людей 20 я назбирав. Всі карти відкривати я не буду. Але дуже приємно, що наші артисти з задоволенням роблять український контент", – поділився Руслан Горовий.
Презентація книги "Усі ми родом не з Києва" відбудеться сьогодні, 10 січня, о 19:00 у Центральній бібліотеці Солом’янки за адресою вул. Освіти 14а.
Служба безпеки України за 2018 рік притягнула до відповідальності 49 адміністраторів соціальних мереж за антиукраїнську пропаганду. Про це СБУ повідомила у Фейсбуці. Про інформаційні вкиди, фейкові новини та ризики для України в ефірі "РанокПРО" розповів Віктор Литовченко, експерт з безпеки в інтернеті і ведучий програми ВАТА TV.
Ведучі:
Ольга Бабчук, Павло Туптинський
На думку експерта, 49 притягнутих до відповідальності за антиукраїнську пропаганду адміністраторів соцмереж – це не так багато, враховуючи поширеність інтернету та активність інформаційної діяльності, яку веде Росія проти України.
"Добре, що служба безпеки нарешті почала серйозно і планомірно займатися вичищенням цієї діяльності. Не можна сказати, що це якимось чином серйозно міняє погоду в інтернеті. Але це створює підґрунтя довіри до того, що наша держава нарешті почала серйозно працювати з цією проблемою", – пояснив Віктор Литовченко.
Експерт наголосив, що найбільш активну антиукраїнську інформаційну діяльність Росія розгортає напередодні знакових для України подій, тому зараз для нашої держави буде досить складний період.
"У нас невдовзі президентські вибори, а потім будуть парламентські – ми чудово розуміємо, з ким ми маємо справу. Росія просто так нас не залишить, – стверджує Віктор Литовченко. – Вона робить спроби вплинути на наше життя і провести більш вигідних їм кандидатів, зробити так, щоб наша аудиторія стала більш лояльною до російської пропаганди і ідеології".
При цьому експерт переконаний: найбільша проблема інформаційних вкидів в інтернеті полягає не в роботі антиукраїнських ботів та фейкових акаунтів, а в лояльному та некритичному сприйнятті інформації українською аудиторією.
Віктор Литовченко додав, що великою проблемою є поширення інформаційних вкидів за рахунок репостів, коли самі ж люди поширюють неправдиву інформацію, не перевіряючи її, бо вона здається їм цікавою або важливою.
"У них розрахунок на "корисних ідіотів". Проблема не в самих адмінах, які вкидають нехорошу інформацію, а в тому, наскільки аудиторія готова на це купуватись. Аудиторія завжди готова на це купуватись, – поділився експерт. – Після стількох років, коли ми побачили, як проти нас працюють, що вони роблять, не гнушаючись абсолютно нічим, наша аудиторія досі не навчилася розрізняти антиукраїнську пропаганду у таких простих речах, які на перший погляд не є антиукраїнською пропагандою".
Нагадаємо, за минулий рік працівники СБУ виявили та заблокували 360 кіберінцидентів. 49 адміністраторів соцмереж було притягнуто до відповідальності за українську пропаганду.
Фото youtube.com
Напередодні "Вечора Різдвяних Василів" виконавча директорка "Центру Громадянських Свобод" Олександра Романцова та представниця Українського інституту національної пам'яті Наталка Позняк в ефірі Українського радіо в програмі "Активізація" провели паралелі між радянськими репресіями проти шістдесятників та переслідуваннями, від яких потерпають українські політв'язні у Криму та в Росії зараз.
Ведуча:
Людмила Тягнирядно
Як особисто на вас і на ваші погляди вплинула боротьба шістдесятників?
Олександра Романцова: Як не дивно, це для мене вже доросла тема, тому що якось я в школі пропустила саме літературну складову, там де про це найбільше говорили, а з уроків історії, на жаль, не змогла пригадати зовсім. Можливо, це специфіка Південного регіону, де може не так багато досліджень і не так це в педагогічних вузах розбирали з тими, хто мав би це розповідати маленьким дітям.
Проте вже зараз, коли я займаюся правозахистом і, звичайно, вивчала роботу Української Гельсінської спілки. Тоді я зрозуміла, що дійсно витоки майже всіх організованих правозахисних рухів почалися з того періоду. Після "Розстріляного Відродження" в нас була сама ідея гуманності, цінності людської істоти як такої, а зовсім не партійної чи класової цінності. Саме в шестидесятництві вона зявилася як ідеологія життя, ідеологія, яка вписувалася в уявлення про майбутню Україну. Для мене це були люди, які сформулювали те, за що ми з вами боремося вже в форматі третього сектора.
Наталко, на вас як вплинула боротьба шістдесятників?
Тут Олександра згадала школу і я хочу сказати, що в мене одне з найяскравіших вражень про школу, яку я закінчила 30 років тому, це було коли нас в 10 класі людей, які пройшли на обласну олімпіаду з української мови і літератури вчительки зібрали в класі і сказали: дітки, візьміть олівці і листочяки та запишіть імена репресованих письмеників, можливо вас це спитають. Тобто, ні про яке розстріляне відродження, ні про яку українську літературу тоді, у 80-ті роки, навіть не йшлося. Тоді мені дуже врізалося в память прізвище Косинка, тому що воно мені видалося смішним.
Хто такий Григорій "Косинка"? Що воно таке? Хто такий Василь Чумак? Який коосальний пласт української літератури народився у 20-х роках, я пізніше, вже в 1989 році про це дізнавалася з пісень бардів, які виступали на фестивалі "Червона Рута". От Андрій Чернюк, в нього була фантастична програма на вірші Євгена Плужника, в яку я закохалася. Той же самий Василь Жданкін для мене відкрив і Богдана-Ігоря Антонича, я і диплом свій писала по Антоничу — це космос, від якого учні просто відгороджені.
От в чому феномен тих людей, про яких ми сьогодні згадуємо, тому що вечір різдвяних Василів присвячений не тільки чотирьом, про яких ми згадали. Він присвячений усім, хто зумів залишитися самим собою. Той самий Василь Стус — його феномен в тому, що він став прикладом прямостояння.
Історія повторюється і те, що ми також згадуємо тих, хто зараз сидить у московських тюрмах, говорить, що те, що відбувалося у 70-х, відбувається і зараз. Але от питання: залишитися собою, вірним своїм ідеалам, чи зламатися, але коли ми ламаємося, ми перестаємо бути собою і іти своїм шляхом. Таку слабкодухість не могли собі дозволити Василь Стус, Євген Сверстюк. Не могли собі дозволити багато з тих, кого ми будемо згадувати 12 січня і саме завдяки тому, що є такі люди, є Україна і нам є на кого рівнятися.
Чи можна зараз проводити паралелі з шістдесятниками і сьогоднішніми політв'язнями, адже тоді був Радянський союз і система боролася проти своїх громадян, а зараз у нас є держава-агресор, яка бореться з нашими громадянами? І які уроки можливо ми маємо винести?
Олександра Романцова: Тут є в стадіях є певна різниця. Якщо ми говоримо про опалу на шістдесятників, то там ціленаправлено персонально забирали від соціуму людей, які були ідеологічними лідерами, створювали думки, напрямок і вектор спроможності. Зараз Російська Федерація, слава богу, не має такого впливу на нас і я думаю, що недооцінює нас, та не виключає з соціуму таких лідерів думок. На жаль, Україна трошки навіть втратила цю здатність обирати для себе авторитетів, не очікувати, що вони будуть ідеальні, але знаходити для себе лідерів, яких вони готові підтримати не тільки раз на 4 роки підчас голосування, а готові підтримувати всі 4 роки. Слава богу, Росія на них не полює, хоча ми бачимо нападки на журналістів, які десь на схожих ролях стоять.
Шістдесятництво все-таки було бажанням Радянського союзу забрати витоки ідеології незалежної гуманної країни, яку вони створювали. Зараз Російська Федерація намагається повернути Україну в свою сферу впливу, тому більшість з цих 70 людей взагалі не були дотичними до активних політичних дій, але вже зараз якраз посадивши їх за політичними мотивами, взявши простих людей і придумавши їм обвинувачення як екстремізм, тероризм, шпигунство, Російська Федерація як не дивно, але створює людей з такою позицією. Вони зовсім не мають бути героями, але Росія змушує їх обирати і наше з вами завдання — якраз продемонструвати цим людям, що ми слідкуємо за ними, не забуваємо, і все що ми можемо, ми робимо.
Наталка Позняк: Я хочу сказати, що та система, яка була створена ще ЧК-НКВС-КДБ, зараз в Росії на жаль збереглася практично в первісному стані. У нас в Інституті національної пам'яті минулого року вийшла книжка "Люди сірої зони". Це 45 історій людей, які були свідками анексії Криму і писали свої враження. Знаєте, коли читаєш ці коментарі, коли розповідають, як над ними знущалися, то думаєш чи в нас 37-й рік, чи ХХІ століття. Але я хочу сказати, що феномен шістдесятництва, навіть сімдесятництва був у тому що тоді тільки брали людей, у яких тільки сформована якась українська позиція.
Вони просто десь шось себе шукали, але коли вони потрапляли у ці політичні табори, де були бійці УПА, литовці, люди зі сформованою національною позицією, звідти вони уже виходили свідомими націоналістами. Хвиля національного відродження, яка пішла наприкінці 80-х, пішла якраз тоді, коли почали масово виходити політв'язні. Позицію, яку вони сформували у таборах, вони принесли в народ і ми отримали свою незалежність, а зараз відстоюємо це. Я думаю, що коли повернуться сьогоднішні політв'язні, також і Україна буде сильнішою, і світ уже дізнається, що таке Росія і що з нею робити.
Довідка: щороку в січні традиційно відзначається Свято Різдвяних Василів, в ході якого згадують пам'ять чотирьох шістдесятників, які були репресовані радянською владою: Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного. На 12 січня в Україні випадає День політв’язня. Саме у цей день 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва. За кілька днів були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель та інші.
Слухати повну версію.
За неякісне електропостачання будуть знижувати платіжки. Цю обіцянку учора опублікувала у своєму Фейсбуку голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко. Марія Яковлєва, членкиня колегії Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, пояснила в ефірі "РанокПРО",чому ці ідеї буде важко втілити в життя.
Ведучі:
Ольга Бабчук, Євген Павлюковський
Марія Яковлєва сумнівається у можливості автоматичних компенсацій за надання неякісних послуг з електропостачання. За Постановою НКРЕКП, компенсацію можна отримати в термін до 75 днів з моменту фіксації порушення. Але тут виникає декілька проблем, вважає експертка.
По-перше, для отримання компенсації за надання неякісних послуг необхідно зафіксувати власне порушення. По-друге, має бути винесене рішення, що послуга була неякісною, і тільки після цього громадянин зможе отримати компенсацію.
"Згідно з постановою НКРЕКП №375, (неякісна послуга – ред.) – це напруга, яка не відповідає встановленим стандартам. Скажіть, будь ласка, ми як споживачі яким чином можемо пересвідчитися, що напруга не відповідає (стандартам – ред.)? Я думаю, що (ви це помітите – ред.) тоді, коли у вас що-небудь згорить вдома", – пояснює Марія Яковлєва.
Використання спеціальних приладів для вимірювання напруги в мережі допоможе вам уберегти свою техніку, але жодним чином не вплине на рішення комісії, додає експертка. Адже ця інформація не буде офіційною, відповідно до Порядку забезпечення стандартів якості надання послуг з електропостачання.
"Це в Порядку не прописано. Скажіть, будь ласка, на підставі якого документу ця інформація буде офіційною? Вони цю інформацію до відома брати не будуть. В Порядку у нас регулятор попіклувався про монополію, про постачальника, який надає неякісну послугу, захистивши його від споживача. Щоб не дай боже споживач не мав до нього жодних претензій", – наголошує експертка.
Відповідно до положення, для фіксації "неякісної послуги" користувач має викликати перевіряльників з компанії, що надає послуги. Інших можливостей для фіксації порушення в документі просто немає, пояснює Марія Яковлєва.
"Якщо компанія надає неякісну послугу, згідно з постановою нашого регулятора, вона сама повинна себе перевіряти. Ну як ви думаєте, який буде результат? Ніякого не буде. Перевіряти повинна компанія незалежна. Але у нас регулятор чомусь про це не дбає, – додала експертка. – Це проблема не тільки на ринку електроенергії, така сама проблема на ринку газу, і така сама проблема на ринку тепла. Це імітація процесу".
Марія Яковлєва переконана: "75 днів для отримання компенсації" – це просто красиві слова, які насправді буде дуже важко втілити в реальність.
"Усі наші "стандарти якості" – це як Будапештський меморандум. Він так сам гарантував нам захист, але коли нам потрібні були реальні дії, ми захисту не отримали. Так само з гарантуванням якості. Нам треба буде побігати, щоб довести, що це не проблема виробника, якщо у вас згорів телевізор або кавоварка. Треба буде провести рік-два, щоб довести, (що послуга була неякісною – ред.), а потім побігати ще рік-два для відшкодування", – підсумувала Марія Яковлєва.
Нагадаємо, учора голова НКРЕКП Оксана Кривенко опублікувала пост у Фейсбуці, де розповіла про можливість отримання відшкодування за надання неякісних послуг з електропостачання.
Завідувач навчально-тренувального відділу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастфор міста Києва Олександр Шваб в ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" розповів, як захистити свій організм від переохолодження.
Ведучий:
Владислав Красніцький
Що таке переохолодження та обмороження
Потрібно розділяти переохолодження та обмороження. Переохолодження — це загальна втрата тепла організмом внаслідок будь-яких чинників, і людина при цьому відчуває, що вона замерзає. Обмороження — це дія холоду на відкриті ділянки тіла, наприклад, кінцівки, вуха та ніс. Тому це різні поняття.
Як зрозуміти, що відбувається переохолодження
При повному переохолодженні людина дійсно буде відчувати спочатку холод, дискомфорт, вона хоче зігрітись. На більш пізніх етапах це може призвести до марення, втрати свідомості або навіть втрати життя.
Якщо ви сидите при температурі нижче 10 градусів, не рухаєтесь або ви промокли і знаходитесь в мокрому одязі, то ви зрозумієте, що вам дискомфортно і що може бути переохолодження.
Чи можна зігрітися алкогольними та теплими напоями
З приводу алкогольних напоїв хибним є твердження, що вони допомагають зігрітися. Температуру тіла ми втрачаємо зазвичай від розширення судин шкіри. Алкоголь принаймні так і робить. Він впливає таким чином, що шкірні судини розширюються. На цьому етапі ми маємо утримуватись не тільки від алкоголю, але й від паління тютюну. Крім того, надмірне вживання теплих напоїв теж не є доречним. Вживати теплі напої, наприклад, чай та каву, можна, проте якщо це буде надмірно, це може так само призвести до перерозширення судин і вивільнення енергії, яку ми бажаємо зберегти.
Як вберегти себе від переохолодження
Одяг має бути не тільки теплий, але й сухий, зручний та вільний. Особливо це стосується взуття, воно не має бути тісним. Якщо температура менша від 10 градусів, то шапка, шарф та рукавиці — це обов’язково. Для дітей та людей похилого віку ці елементи одягу є обов’язковими вже від 0 градусів. Намагайтесь не носити металеві годинники та прикраси, оскільки метал дуже швидко охолоджується і проводить тепло.
Рухайтесь весь час, не стійте на місці. Навіть якщо потрапили під дощ або під лід. Ви маєте зняти мокрий одяг і знайти спосіб, як його просушити або замінити воголий одяг на сухий. Ви також не маєте виходити на вулицю голодні. Крім того, не мастіть перед виходом на вулицю обличчя чи інші ділянки шкіри зволожуючими засобами, кремами. Краще це зробити за півгодини або годину до виходу.
Слід зазначити, що синоптики обіцяють морозний січень.
Прослухати повну версію розмови.
Джерело фото: Pinterest
З нагоди Різдва Христового, яке християни східного обряду відзначають 7 січня, в ефірі каналів Суспільного радіо звучатимуть тематичні програми та прямі трансляції Різдвяних богослужінь.
5 січня
О 10:30 Українське радіо та Радіо Культура транслюватимуть зі Стамбулу (Туреччина) підписання Томосу Вселенським патріархом Варфоломієм. Коментуватиме ведучий Роман Коляда.
О 15:00 у програмі "Шаровари-шоу" на Радіо Культура ведучий Захар Давиденко говоритиме про щедрівки та колядки, традицію цих співів та їхню модифікацію.
О 16:35, у передріздвяні вечори 5 і 6 січня, на слухачів Радіо Культура чекає різдвяне оповідання канадсько-української письменниці Ольги Мак "Розігріті душі" у виконанні заслуженого артиста України Бориса Лободи, в якому щира колядка, виконана дитячими голосами, творить дива навіть у радянському селі.
О 21:00 у програмі "Вистава без антракту" на Радіо Культура звучатиме радіопостановка повісті Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" у виконанні артистів Національного академічного українського драматичного театру ім.М.Заньковецької. Колоритні образи Кума та Чуба створили знані актори Олександр Гринько та Федір Стригун. Роль гонорової красуні Оксани гратиме Таїсія Литвиненко, а відчайдушного коваля Вакулу відтворить Богдан Козак. Український переклад Максима Рильського. Музика композитора Євгена Станковича.
6 січня
О 8:30 на Українському радіо та Радіо Культура можна буде почути наживо божественну літургію і процес вручення Томосу про автокефалію митрополиту Української православної церкви зі Стамбулу (Туреччина). Ефір коментуватиме ведучий Роман Коляда.
О 9:15 в ефірі Радіо Культура звучатиме спецвипуск щоденної ранкової програми "Культура Live", в якій обговорюватимуть проголошення автокефалії православної церкви в Українській Народній Республіці у 1919 році Директорією УНР на чолі з Симоном Петлюрою. До студії завітають директор музею Української революції 1917-1921 рр. Олександр Кучерук та історикиня, археографиня і музеєзнавиця Ірина Преловська. А фольклорист і музикант Валерій Гладунець розкаже про пісенну традицію різдвяних колядок в різних регіонах України.
О 16:40 в рамках спецпроекту Суспільного до Різдва в ефірі Українського радіо та Радіо Культура ведучий Роман Коляда спілкуватиметься в студії з представником Православної церкви України та релігієзнавицею Тетяною Деркач про значення Томосу для України та зміни, які він принесе в життя вірян.
О 17:00 Українське радіо транслюватиме наживо Різдвяне богослужіння з Володимирського собору. Службу вестиме Святійший і Блаженніший Філарет І. Протягом ефіру церемонію коментуватимуть Роман Коляда і представник Православної церкви України.
О 20:05 в ефірі Українського радіо транслюватиметься у записі Різдвяне богослужіння в греко-католицькому Патріаршому соборі Воскресіння Христового, яке відбудеться у цей день годиною раніше.
7 січня
О 6:05 Українське радіо транслюватиме наживо Різдвяне богослужіння в греко-католицькому Патріаршому соборі Воскресіння Христового.
О 8:12 до студії "Культура.Live" на Радіо Культура завітає фольклористка Галина Бондаренко, котра розкаже про походження Різдва, трансформацію святкування Різдва, а також про народні і сучасні різдвяні традиції.
А вже о 10:00 на Українському радіо та Радіо Культура відбудеться трансляція Різдвяного богослужіння у Софійському соборі (Київ). Службу вестиме предстоятель Української православної церкви Епіфаній.
Також на Радіо Культура протягом усіх святкових днів звучатимуть тематичні поезії. Зокрема, можна буде почути вірші Івана Малковича та Юрія Андруховича у виконанні авторів.
Прес-секретар релігійної місії Римсько-католицької церкви «Карітас-Спес Україна» Тетяна Калініченко в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні.Вдень" розповіла про благодійну діяльність організації в Україні.
Кілька днів тому в цій студії ми говорили про таку річ як індекс щастя. Україна знаходиться десь на 138 місці з 156 і це не дуже весела картина, але за одним з показників – індексом соціальної підтримки, ми в першій півсотні. На вашу думку, з чим це пов’язано?
— Мені здається, що особливо після революції гідності в українців така солідарність, це якраз класичні принципи католицької церкви, субсидіарності і солідарності, ці принципи спрацювали на 100% після Революції гідності. Це означає, що людина хоче бути співучасна до проблем і потреб інших людей.
Тема благодійності, у нас загострюється перед святами. Направду кажуть, що перед святами Україна стає благодійною, особливо перед різдвяними, новорічними, перед “Святим Миколаєм”.
Я вже іноді грішним ділом думаю, що це не дуже добре, що це так концентровано.
— Насправді, мені б дуже хотілося, щоб це у нас було способом життя: бачити потреби інших і якось на них реагувати. Не обов’язково робити це якимись гучними акціями. Це має бути просто тиха допомога людині, яка її потребує. Допомога не обов’язково в класичному розумінні як гуманітарна чи ще щось. Це бачити потребу іншого і якимось чином допомогти вийти з кризової ситуації, а виходів є дуже багато, часом навіть якась гуманітарна садить людину на “гуманітарну голку”, щоб увійти в стан людини, побачити, що є причиною того стану, в якому вона зараз опинилася і допомогти вийти з нього.
Тобто це як в класичній притчі про те, чи дати рибку, чи дати вудку.
— Так. Ми дуже хочемо акцентувати на тому, що не тільки як релігійна місія Католицької церкви Карітас-Спес Україна, а й просто як люди хочемо сказати, щоб не спробувати відкупитися, навіть якщо ти хочеш зробити якесь добро, а спробувати якимось чином подати руку. Мені здається, що це дуже добре спрацювало після 2014 року коли кожен хотів якимось чином допомогти. Так розвивалися волонтерські рухи, які працювали і на фронт, і ті рухи, які розвивалися соціально. Я думаю, що соціальну роботу ми можемо представити, так як Карітас-Пест працює по всій Україні вже більше 20 років з людьми, які потребують допомоги.
Мені здається, що ми намагаємось побачити людину, якій в даний конкретний момент треба протягнути руку, “навчити ловити рибу” і допомогтиїй піднятисяз якимось подібними речами.
Я колись був на зустрічі, на якій йшлося про релігійні організації. Там благодійність була пов’язана з прозелітизмом. Вона була пов’язана з наверненням і коли хочеш навернути до себе, то тут починаються нюанси. Чесно кажучи, цей момент мене дуже сильно напружує.
— Якщо говорити про соціальну доктрину Римо-католицької церкви, яка проявляється саме в гуманітарній місії церкви, то вона проявляється не в тому, щоб навернути в свою віру, а відновити в людині гідність через допомогу, через задоволення якихось базових потреб, повернення людині першозадуму божого. Людина створена богом для царювання і ми так віримо, що наша допомога не є самоціллю. Це не для того, щоб ця організація мала змогу утримуватися, чи ще якісь речі. Ми прагнемо і я в це свято вірю тому що і сама працюю в цьому напрямку через мої моральні переконання, що це є засіб, гуманітарна організація як засіб допомогти людині відновити її першооблік, тобто відновити через допомогу гідність божого творіння.
Слухати повну версію.
Практичний психолог вищої категорії Володимир Хмелько в ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" розповів про аналіз минулого та планування майбутнього досягти поставленої мети.
Ведучий: Владислав Красніцький
Чому важливо підбивати підсумки року, що минає і як це правильно робити?
— Підбивати підсумки, так само, як і планувати — це дуже важливо, але як кажуть у народі: якщо хочеш насмішити бога, то розкажи про свої плани. Головне — це мати якусь мету, бачити її, вірити, що ти її можеш досягти і далі працювати для цього. Найголовніше віра і бажання її здійснити. Я думаю, що багато слухачів, якщо подивляться на своє життя, то побачать багато прикладів, коли це відбувалось. Коли людина дуже хоче, то воно збувається.
Одна справа хотіти і нічого для цього не робити, а інша — хотіти і робити кроки для досягнення мети.
— Безумовно. Тому потрібне таке “штрихове”планування:мета, які кроки потрібні для цієї мети, а як це буде відбуватися, це вже створюватиме умови той простір, в якому ви будете знаходитись. Ми живемо в дуже цікавий час. Якщо раніше людина боялась зробити щось погане, то зараз треба боятися подумати щось погане, тому що думки збуваються. Саме цей момент багато хто не враховує. Часто буває, що є мета, є віра, але приходить такий момент, що з’являються сумніви, що раптом не вийде, і воно не виходить.
Як контролювати такі думки? Як і емоції, це дуже складно зробити.
— До, будемо казати, сьогоднішнього дня як у вас і багатьох людей, так і в мене, все відбувалось спонтанно тобто інтуїтивно. Людина відчуває, вона хоче і робить. Але є таке поняття як усвідомлене життя. Це коли ти працюєш і створюєш такі умови, що відбувається саме те, що ти хочеш, щоб відбувалося. Але при цьому треба позбутися всіх своїх недоліків6 страхів, образ, провини, всього того, що може повернути назад.
Якщо говорити про алгоритм планування, як це має відбуватися і в якій формі?
— Найдієвіше, це запланувати собі, що ви хочете і візуалізувати, що воно вже відбулось. Саме це вже відбувається в просторі. Це підтверджує і наука, квантова фізика. Вона говорить про те, що на що ви звертаєте увагу. Воно релізується.
Слухати повну версію.
Сімейний та дитячий дієтолог Юлія Трофимчук в ефірі Українського радіо в програмі "Ранковий формат" розповіла, що і як треба їсти на новорічні свята, аби потім не було проблем з травленням.
Зробити новорічні страви більш корисними
Треба планувати свій раціон у новорічну ніч та ті дні, які йдуть за нею. Треба замінити ті ваші улюблені страви, які ви звикли їсти в новорічну ніч більш-менш корисними. Наприклад, якщо ви готуєте “Олів’є”, то можна замінити ковбасу на варене м'ясо та покласти трохи менше майонезу, але вже домашнього, який ви власноруч зробили. Також замінити страви з майонезом на страви, які включають олію.
Підготувати шлунок
Перед тим як святкувати, треба випити 1-2 склянки теплої водички, щоб підготувати свій шлунковий тракт та починати з салатів. Також треба пам’ятати, що у новорічну ніч, якщо це ніч — то в організму трохи уповільнюється метаболізм і їсти потрібно менше, ніж вдень.
Пам’ятати про фізичні вправи
Обов’язково не забувати про фізичні вправи 1 та другого січня. Це можуть бути прогулянки, легкий біг. Тобто, не забувати, що життя продовжується і в новорічні свята.
Слухати повну версію.
Режисер, автор сценаріїв рефлексивних ігор, ігротехнік Сергій Баранець в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні.Вдень" розповів, що таке рефлексивні ігри і для чого вони потрібні.
Три рівні акторської майстерності
Для мене акторська майстерність ділиться на 3 рівні: 1) “мавпа” — коли людина бреше, повторює форму, махає руками, корчить пики і формально повторює якісь емоції. 2) коли людина грає саму себе. Здається, що це дуже легко, але нічого подібного. Коли ти потрапляєш в задані обставини і намагаєшся свідомо вести себе як би ти вів. Насправді відповісти собі, який я є — одне з ключових питань, щоб розбудити в собі актора. Є ще й третій рівень, коли людина переходить на рівень майже режисера свого життя і потім грає не тільки себе, а й всі обставини навколо себе.
Що таке рефлексивні ігри
Рефлексивні ігри — це ігри, в яких ви граєте себе. В рефлексивних іграх ми можемо грати своє життя. Там немає сценарію, але ми граємо знову себе. У рефлексивної гри немає сценарію, він на нашій пташиній мові називається оргпроектом, бо це скоріше основа для імпровізації. Є жорсткий скелет, в якому все це живе, але як воно піде, коли люди щось зроблять в цій грі, невідомо.
Це дуже схоже на італійський театр дель арте, в якому сценарій займає півтори сторінки, а вистава йде три години. Люди там розбираються в серйозних питаннях: в чому суть їхнього бізнесу, як вони схвалюють рішення, як вони відповідають за ws рішення, які управлінські способи працюють, а які не працюють, що зробити для того, щоб воно працювало. В цьому різниця з звичайними діловими іграми.
Відмінність рефлексивних і ділових ігор
В ділових іграх є правильні відповіді і моделі, які треба відігрувати. В рефлексивних іграх у тебе є інструменти, за допомогою яких ти розумієш, який спосіб тобі підходить, а який не підходить. Ти сам схвалюєш рішення.
Де можна використовувати рефлексивні ігри
Ігри використовуються як для чисто бізнесових проектів, так і для суспільних, політичних проектів. До речі, Росія активно використовує технологію рефлексивних ігор для розвитку своїх стратегій.
Коли людина перестає виконувати свою творчу функцію — її вже немає
Коли людина перестає в щось грати, тоді її життя стає сумним, бо гра — це завжди творчість. В мене є впевненість, що будь-яка людина є творчою за задумом і коли ми цю творчу функцію перестаємо виконувати, насправді нас вже немає. Тіло ходить, ми наче живемо, а насправді ми давно вже померли як людина творча.
Слухати повну версію.
31 грудня та 1 січня усі три канали Українського радіо — Перший канал, Радіо Промінь та Радіо Культура — мовитимуть у святковому режимі, щоб відсвяткувати початок 2019 року разом зі своїми слухачами.
"Ми хочемо бути зі слухачами під час всіх важливих подій, адже актуальність – одна із вимог нашої роботи. Тому Українське радіо пропонує різноманітну програму для новорічного настрою", — зазначив генеральний продюсер радіо Дмитро Хоркін.
За його словами, з Українським радіо можна провести 2018 рік на Першому каналі з глибокою аналітикою минаючого року і політичними прогнозами на наступний, чи поринути у новорічну казку під мелодії симфонічного оркестру на Радіо Культура, і зустріти новий 2019 рік з найкращою підбіркою української музики на Радіо Промінь.
Українське радіо
31 січня Перший канал Українського радіо підсумовуватиме 2018 рік у різних сферах життя.
Політичні та економічні підсумки року будуть проводити:
О 8:12 у програмі "Сьогодні.Зранку" та о 18:10 у програмі "Сьогодні.Ввечері".
О 10:12 у програмі "Вся країна" підведуть підсумки у сфері самоврядування.
О 11:10 у програмі "Рушійна сила" ви зможете почути про досягнення країни і світу в транспортній царині.
О 14:10 у програмі "Сьогодні.Вдень" підбиватимуть суспільно-політичні підсумки та зроблять політичний прогноз на 2019 рік.
О 19:10 у програмі "Персона грата" можна буде почути дайджест з підбіркою інтерв'ю топ-персон. Зокрема з головою представництва ЄС в Україні Хюгом Мінгареллі, українським православним церковним діячем, Святійшим і Блаженнішим Філаретом І, Президентом України у 2005-2010 роках Віктором Ющенком та іншими.
О 21:58 ви почуєте привітання Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.
О 22:59 звучатиме привітання Голови Верховної Ради України Андрія Парубія.
О 23:08 у програмі "Планета спорту" ви почуєте про всі спортивні здобутки року.
О 23:18 ведучі Галина Бабій та Роман Коляда будуть проводити рік зі слухачами, згадуючи найвагоміші події року та їх висвітлення на Українському радіо.
О 23:50 прозвучить привітання Президента України Петра Порошенка.
1 січня:
О 18:10 у програмі "Міжнародний контекст" ведучий Олександр Піддубний разом з експертом прогнозуватиме перебіг подій у 2019 році на міжнародній політичній арені.
О 19:15 у програмі "Вся країна.Сучасна громада" говоритимуть про найкращу практику у місцевому самоврядуванні, а також про здобутки в ОТГ.
Радіо Промінь
Ведучі другого каналу Українського радіо створили свято в ефірі ще задовго до Нового року, зібравши привітання від українських музикантів — саме цими лаконічними і добрими побажаннями будуть сповнений ефір Радіо Промінь упродовж усього дня.
31 січня:
О 21:00 у спецвипуску "Промінь рекомендує" в ефірі лунатиме найактуальніша українська музика 2018 року та найсвіжіші треки, що були в ефірі цього року.
О 23:50 прозвучить привітання Президента України Петра Порошенка.
1 січня о 19:00 програма "Година Меломана" гарантує стильний початок року. Приготуйтеся до двогодинної танцювальної вечірки у стилі джаз-фанк!
Радіо Культура
У святкові дні в ефірі третього каналу Українського радіо звучатимуть новорічні вірші. Їх итатимуть як самі поети (Григорій Фалькович і Іван Малкович), так і ведучі Українського радіо.
30 грудня о 21:00 програма "Оперний абонемент" створить передноворічний настрій записом улюбленої казки дітей і дорослих "Попелюшка" в дотепній інтерпретації Джоакіно Россіні, яка відбуватиметься в Національній опері України. У титульній партії — Олена Бєлкіна, яка й сама називає себе Попелюшкою, адже саме ця роль зробила з молодої української співачки зірку європейської опери.
31 грудня о 11:07 у програмі "Імператив" ведуча Юлія Чаплінська разом із завідувачем науково-дослідного сектору археології Києво-Печерського заповідника Сергієм Тараненком та пам’яткоохоронцем, археологом і спелеологом Тимуром Бобровським поговорять про археологічні сенсації 2018 року в Києві.
О 18:00 радіослухачі почують наживо концерт "Напередодні Нового року" Симфонічного оркестру Баварського радіо, який Радіо Культура транслюватиме з Мюнхенського залу "Геркулес Хол". У програмі твори Леонарда Бернстайна, Клода Дебюссі, Антоніна Дворжака, Вольфганга Амадея Моцарта та інших. Диригент – Марісс Янсонс, соліст – знаменитий американський піаніст Ланг Ланг. Коментуватимуть трансляцію в студії Радіо Культура ведучі Наталія Куляєва та Світлана Галась.
З 23:00 в ефірі лише музика — добірка найвідоміших різдвяних джазових хітів від бігбендів Латвії та Словенії для піднесеного настрою, а також вальси і польки Йоганна Штрауса, Петра Чайковського, Фридерика Шопена, найкращі твори Бізе, Моцарта на інших.
1 січня
О 12:15 перший і третій канали Суспільного — Радіо Культура і Українське радіо транслюватимуть наживо традиційний новорічний концерт за участю Віденського Філармонічного оркестру, який відбудеться у Відні.
Віденський новорічний концерт має майже 80-річну традицію та користується незміннимінтересом у слухачів. У програмі переважатиме музика Йоганна, Едуарда та Йозефа Штраусів. Диригент – Крістіан Тілеман.
Обидва святкові дні, 31 грудня та 1 січня, в ранкових програмах "Культура.Live" говоритимуть про ТОП-токсичні практики року (адже слово "токсичний" визнано словом року за версією Оксфордського словника), про важливі новорічні рішення щодо початку здорового способу життя, про найбільш очікувані фільми та кіноподії прийдешнього року, а також зроблять жартівливий гонзо-прогноз культурного життя в Україні на 2019 рік.
Однією із гостей програми буде Тетяна Кисельчук, генпродюсерка просвітницького напряму на Суспільному. Вона допоможе ведучим Ірині Славінській та Олені Гусейновій провести уявну екскурсію майбутнім 2019 роком.