Результат пошуку: Життя в ефірі
У 2018 році ціни будуть більш стабільними, ніж у 2017.
Про це Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив в ефірі одного з телеканалів.
"Завдання - зробити так, щоб якість життя кожної української родини підвищилася. Це неможливо зробити швидко, але ми почали це робити. У 2017 розпочали ряд змін, які дозволили зростати національній економіці. У 2018 ціни будуть більш стабільними, ніж у 2017 році", - наголосив очільник Уряду.
За його словами, нині в Україні фермери отримали підтримку, що дасть змогу відновити поголів'я худоби, у тому числі в особистих господарствах.
Володимир Гройсман поінформував, що інвестування у держкомпанії, залучення коштів без тіньових схем відкриє можливості для 5 - 7% економічного зростання. Він також додав, що не дасть спуску тим, хто заважає бізнесу працювати.
На фото: Продюсерка творчої групи "Література-Драма" Українського радіо "Культура" Світлана Свиридко-Сєрова
Продюсерка творчої групи "Література-Драма" Українського радіо "Культура" Світлана Свиридко-Сєрова розповідає про те, як потрапила на радіо, як любить читати детективи, про команду й про те, як здивувати та зацікавити радіослухача.
– Пані Світлано, яким був Ваш шлях на Українське радіо?
– На Українському радіо "Культура" працюю ось уже десять років. А історія така: мене сюди привели. Ні, не за руку. Моя однокурсниця, а нині колега й відома радіоведуча Людмила Лук’янченко, почувши, що я шукаю роботу, запропонувала спробувати попрацювати на радіо. До того я п'ятнадцять років віддала педагогічній діяльності. Вичерпавши себе до дна в педагогіці, вирішила щось змінити. Бо вже не відчувала того ентузіазму чи бажання просто ходити і відпрацьовувати, тим більше, що дитяча душа одразу відчує фальш. Мені, як філологу, фах дозволяв варіювати з професією. Навіть спробувала себе у видавничій сфері, але, на жаль, чи на щастя довго там не затрималася. Я просто шукала те, що мені до душі. Можливо, читаючи дитячі твори, часом і собі хотілося виговоритися, сказати щось своє. Та й приваблювало завжди щось нове.
– І так Ви з’явилися на Хрещатику, 26. З чого починали?
– Почала з програмування. Розклад, сітка мовлення, наповнення, анонси – це були мої перші завдання. Тому знаю про канал, про радіо – з низів. Зараз це допомагає в моїй роботі. Я знаю звідки все виходить: від першої букви – до голосу в ефірі.
– А який робочий процес найбільше до душі?
– Сьогодні я займаюся більше адмініструванням. Адміністративна функція досить важлива. Але ж, крім того, у мене було десять, а потім тринадцять передач літературної редакції, які я мала підготувати, перечитати-переслухати. Це поетичні й прозові твори, з кіпи яких треба вибрати потрібний матеріал, зустрітися з людьми, вибрати акторів, записати їх… В такому темпі мені подобається працювати. Мабуть, коли ти завантажений роботою, працюєш захлинаючись, тоді по-справжньому відчуваєш життя. Мені подобається творити: від душі і для душі.
– Зараз Ви продовжуєте свій проект "Радіодетектив"?
– Так, навіть на посаді продюсерки, всупереч зайнятості, перечитую купу літератури. Ніби знову повернулася у студентські роки. Бо коли хочеш читати, час обов’язково знайдеться. Агата Крісті, Гілберт Честертон, Джейм Чейз… Коли мені свого часу натякнули про цей проект, то просто потрапили в крапочку моєї душі. І я знову взялася за детективи. Це те, що любить, чим переймається наш слухач. А ми маємо відповідати його запитам і закохати у цей жанр так, як закохані самі. Деякі твори озвучуємо з допомогою наших відомих акторів, а деякі просяться в радіоп’єсу чи радіопостановку. І тут мені на допомогу приходить моя колега Наталка Коломієць, яка має прекрасний досвід постановки радіоп’єс. Ми маємо згоду головного редактора журналу "Всесвіт" Дмитра Дроздовського на озвучування в ефірі перекладів зарубіжних детективів, які друкуються на сторінках цього часопису.
– Українське радіо "Культура", порівняно з Першим каналом, ще зовсім молоде? У Вас особливий слухач?
– Так, якщо говорити про канал "Культура", то цього року нам виповнюється 15 років. В порівнянні з Українським радіо, якому 94 роки, ми – підлітки, намагаємося бути на хвилі сьогоднішнього дня. У нас особлива каста слухачів: це інтелігенти, науковці, митці, це люди самобутні, самодостатні, які знають чого хочуть. Ми маємо слухача здивувати, зацікавити так, щоб він міг побачити, знайти родзинку. Якщо слухач чує щось знайоме, то ми маємо відкрити іншу грань цього предмета чи явища. Заохочуємо радіослухача до спілкування, роздумів, до співпраці. Вони нам телефонують, пишуть (епістолярний жанр ще не відмер). Ми отримуємо велику кількість віршів, оповідань, есе.
– Вас часто критикують, роблять зауваження?
– Контент-менеджер оглядає листи за певний період. Критика – це прекрасно, це рушій до кращого. Ми робимо висновки, враховуємо зауваження. Наприклад, велика кількість листів надходить на "Вечірню колисанку". І ось з декретної відпустки вийшла молода й завзята ведуча Ліля Славінська. Ця тема її дуже зацікавила. Це саме те, чим би вона хотіла займатися. Тобто, вона охоче підхопила "Вечірню колисанку" з дідусем Стасом. З березня ми запустимо оновлену вечірню колисанку. Вона звучатиме і на третьому, і на першому каналі. Не залишимо поза увагою листи й малюнки дописувачів. Маленькі радіослухачі почують про це в ефірі.
– Тобто, Українське радіо "Культура" – це …
– Це професіонали, які готові до нових відкриттів, не заангажовані, поза політикою. Ми прагнемо зайти в кожну душу, достукатися до серця, щоб викликати емоції. Знаю це на прикладах. У передачі "Аудіокнижка" Борис Лобода читав роман Олеся Гончара "Собор". Я знаю, що заслужений артист України, який вдруге перечитує цей роман вже для нашого радіо, зізнається, що відкривав для себе щось нове, плакав над сторінками, бо там і головний герой Лобода. А режисерка Марина Гольцева, яка записувала також кропила слізьми клавіатуру. Втриматися не можливо, настільки Борис Іванович уміє донести слово Олеся Гончара до радіослухача. Зараз читаємо роман Ірен Роздобудько "Тут і тепер" - про чотирьох сучасниць. Отож, знайомимо слухача і з класикою, і сучасною літературою. У планах до шевченківських днів запустити роман Андрія Куркова "Лагідний янгол смерті" у виконанні прекрасного провідного актора театру імені Івана Франка, народного артиста України Олексія Богдановича. Далі чекайте на книжки Ірини Вільде, Євгена Гуцала, Павла Загребельного…
– Яку зміни відбулися за останній час?
– Сказати, що канал кардинально змінився, перебудувався – ні. Ми просто реально передивилися програми, передачі. Намагаємося почути нашого слухача, нам би хотілося бути суспільною культурою. У нас цікаві програми й чудові ведучі. Пишаємося Наталкою Грабченко і її передачею "Третій дзвінок. Театральний клуб". Вона як режисер, відзняла не одну годину театральних вистав.
Радіослухачі давно полюбили ім’я театрознавиці, мистецтвознавиці Світлани Ґудзь-Войтенко. Я ще не зустрічала людину, яка б так досконало знала театр і його закулісся. Це унікальна професіоналка, котра по голосу у фондових виставах, може визначити хто цей актор і в який період грав. Її "Арт-салон" – це щира, відверта розмова з фахівцями.
Про колег можу говорити довго. Але не назвати їхні імена, з мого боку, було би невдячністю. Бо вони – знана дитяча письменниця Леся Вороніна, письменниця-фантастка Марина Муляр, поетеса, літературознавиця Олена Гусейнова, заслужена журналістка, театралка Віра Доленко, журналістка, шанувальниця української історії та зарубіжної літератури Людмила Лук’янченко, радіожурналістка, дотепна, вміла молода інтерв’юєрка Ольга Головецька – моя крута, фахова команда друзів-однодумців. Вони мої – "стовпи Стоунхеджа".
Приємно, що з’явився додаток радіо "Культура" в мобільних телефонах. Завдяки цьому ми дізналися, що нас слухають навіть в Індонезії, Австралії, у Сполучених Штатах Америки, в Канаді, Фінляндії, Швеції. Нам пишуть листи-відгуки на наш сайт radiokultura.org. Ми виграли FM частоти – тепер їх 26. Нас чує практично вся Україна. Хочемо бути доступними для всіх.
– Що обіцяєте радіослухачам? Чим здивуєте найближчим часом?
– З’явилася цікава передача "Часомір", в якій ми говоримо про людей, які багато зробили для України, а їх несправедливо забули, або й не знали. Наше завдання: донести до слухача правду. Я, наприклад, для себе відкрила Миколу Макаренка, першого директора музею Ханенків. Виявляється, він єдиний не поставив свого часу підпис на постанові про знищення Михайлівського золотоверхого… і через це у 38-у був засуджений і страчений. Ось такі імена хотіли б відроджувати. На "Побачення у музеї" запрошуємо у передачі з однойменною назвою. Гадаю, розшифровувати про що йдеться не має потреби. Це така собі правонаступниця передачі "Музеї України" свого часу популярної на нашому каналі. Плануємо гортати сторінки дитячої та підліткової літератури, умовно "Аудіокнижка для дітей", адже жодне радіо не може похвалитися такими проектами. Зараз шукаємо людину, яка б говорила про український туризм, про місця, які варто відкривати в Україні. Ми самі в родині взяли за правило щороку кудись подорожувати. Вже відкрили для себе Закарпаття, Поділля…
– Чим займаєтеся на дозвіллі? Яке Ваше життєве кредо?
- Люблю читати, обожнюю театр. Саме на Українському радіо "Культура" відкрила для себе музику. А ще – закохана в море. Не люблю галасу. Люблю насолоджуватися тишею, класно робити свою роботу. Час потребує змін. Ми рухаємося вперед – це життя. А життя – це суцільний урок.
Розмову вела Людмила ЧЕЧЕЛЬ
10 лютого відійшов у вічність доктор філософських наук, професор, педагог Мирослав Попович. Видатного українця згадував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал:
"Я звик жити в еру Мирослава Поповича. Мені було затишніше, спокійніше. Я його дуже шанував ще, крім іншого, за його незвичайний, абсолютно унікальний інтелект, за сміливість. Коли ми з ним зустрічалися, щось обговорювали, я завжди дивувався його енергії, спостережливості. Як він реагував на саме життя, його потік, на поточні політичні події. До такого віку в ньому жила енергія пізнання, енергія руху, інтелекту".
Прослухати
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!
Що таке "середній клас" в Україні і яким має бути рівень доходів, аби до нього належати, розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько:
"В Україні існує незначна група, яка має ознаки середнього класу. Ми її умовно називаємо середньо-дохідною. Тобто це так званий потенційний середній клас у майбутньому. Середньостатистична українська родина більше половини, на жаль, свого бюджету, незважаючи на стрімке зростання тарифів, витрачає на харчування. Не буде середнього класу, поки не буде нормальних зарплат. У нас недооцінена наймана праця".
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!
Так вважає голова правління Центру громадянського представництва "Життя" Андрій Скіпальський, який в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" розповів про результати громадського моніторингу щодо дотримання заборони на куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства.
"Зараз ми бачимо погіршення ситуації. Постає вічне питання, чиї права порушені – курців чи не курців? Курити можна скрізь, тільки не в приміщенні, бо залишається дим, незалежно від того, де ви сидите. Він діє достатньо негативно на людей, які не хочуть наражатися на тютюновий дим. Одночасно і права курців не порушені. Виходиш, покурив і далі вживаєш їжу".
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
На шістдесят восьмому році життя помер Леонід Каденюк - перший космонавт Незалежної України.
Розповідає Володимир Задворний.
"У своїх інтерв’ю Леонід Каденюк розповідав, що ще юнаком, після польоту Юрія Гагаріна, вирішив, що стане космонавтом, і відтоді крок за кроком йшов до своєї мети. Приписав собі рік у свідоцтво про народження, аби у 16 років вступити до льотного училища, куди приймали лише з сімнадцяти років. У 1976 році увійшов до загону космонавтів і почав готуватись до польоту у космос на радянському кораблі багаторазового використання Буран. Після суворого відбору з восьмиста претендентів залишилось 9, і серед них - Леонід Каденюк.
Та здійснити мрію про політ до зірок він зміг уже у Незалежній Україні, коли 19 листопада 1997 року здійснив космічний політ на американському шатлі Колумбія. У космосі виконував біологічні досліди. З згадував про той політ в ефірі Українського радіо торік, видавши свою книжку "Місія - Космос".
Радник голови державного космічного Агентства Едуард Кузнєцов особисто знав Леоніда Каденюка. Пригадує, чому саме він став першим космонавтом Незалежної України.
Леонід Каденюк працював і як науковець. Він став автором 5 наукових робіт. І завжди радо зустрічався з молоддю".
Володимир Задворний. Українське Радіо.
Прослухати репортаж
Хочеш знати більше - слухай новини на Українському радіо!
Його не стало на 68-му році життя, як повідомив в ефірі Українського радіо радник голови Національного космічного агенства Едуард Кузнєцов, це сталося під час пробіжки у Києві.
Леонід Каденюк був першим і поки єдиним космонавтом незалежної України. 19 листопада 1997 року він на кораблі NASA полетів у космос. У 2017 році він видав книгу "Місія — Космос" і тоді був гостем програми "Культура лайв" на українському радіо. Пропонуємо вашій увазі фрагмент його інтерв'ю.
Прослухати
Хочеш знати більше - слухай новини на Українському радіо!
Про життя та творчість в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" розповідає професор КНУКіМ, художній керівник та диригент заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України "Дарничанка", член Національної ліги українських композиторів, кавалер ордена "За заслуги" ІІІ ступеня Петро Андрійчук.
"Ніколи не сприймав аматорство як самодіяльність, ще в молодості хотів створити суто український колектив, щоб відчути аромат, стилістику української пісні, органіку голосовидінь за природнім плином...до цього треба йти десятиліттями. Власне я ансамбль пісні і танцю "Дарничанка" не обирав, вона мене все життя обирає", - додав Петро Андрійчук.
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
Повідомлення Держстату про зростання у минулому році зарплат на 35%, прокоментувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Черенько:
"2017 рік був нестандартним, бо вдвічі зросла мінімальна заробітна плата і, відповідно, у більшості людей зросли посадові оклади. Хоча підвищення тарифну сітку не зачепило, але все-таки всім категоріям працівників в тій чи іншій мірі підвищили заробітну плату. Вона зросла, але, можливо, не в такій мірі, як показує статистика".
Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!
Про українсько-канадські відносини розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук:
"Для нас надзвичайно важливі реформи в Україні і, зокрема, ті, які люди відчувають реально. Це соціальні питання, питання справедливості і верховенства права, боротьби з корупцією. В Україні багато чого вдалося з реформ, але воно так не сприймається. Можливо, воно краще сприймається поза Україною, ніж в Україні. Мені здається, що вміти сприймати те позитивне, що відбувається, те, що ви самі робите, те, що роблять ваші знайомі – це важливі такі цеглинки для побудови кращого життя для себе і суспільства".
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!
Підсумки моніторингу життя переселенців з Донбасу, який провели українські експерти за підтримки канадської неурядової організації Stabilization Support Services і посольства Великобританії в Україні, прокоментував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука:
"Дослідження проводилося по кількох областях і Києву з багатьох напрямів і аспектів. Зокрема, порівнювалися дані про середню вартість оренди житла в області і середній рівень заробітної плати. Найдорожче житло виявилося в Дніпропетровській і Харківській областях. Треба думати про зміну стратегії і більше виділяти коштів не на Луганщину і Донеччину, а на Дніпропетровщину і Харківщину для будівництва комунального житла, зменшення фінансового навантаження за оренду житла для переселенців".
Слухайте програму "Сьогодні. Ввечері" по буднях з 17.40 до 20.00!
.jpg)
Готовність України до реформ, які презентував Президент Петро Порошенко на зустрічі з іноземними дипломатами, прокоментував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала:
"Для того, щоб почати виконувати те, що було заявлено, треба мати бажання це робити, так звану політичну волю. Люди хочуть змін, а більша частина політикуму, яка є, на жаль, з минулого, намагається зберегти таке сьогодення минулого. Можна ухвалювати нові дуже важливі закони, але якщо немає політичної волі їх втілювати в життя, то навіть найкращі закони не будуть працювати".
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!
Президент Франції Еммануель Макрон хоче, щоб французький багет визнали частиною нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Про це повідомляє DPA.
"Ми повинні зберегти досконалість багета і нашу майстерність у його створенні, і тому його слід включити до списку всесвітньої спадщини. Багет є частиною повсякденного життя у Франції, і це - особлива історія", - сказав Макрон в ефірі Europe1.
Одним з подібних прикладів Макрон назвав неаполітанську піцу, приготування якої внесли у список спадщини ЮНЕСКО в грудні. "Я знаю наших пекарів - вони побачили, що неаполітанцям вдалося домогтися визнання піци спадщиною ЮНЕСКО. І вони запитали: Чому б не багет? І вони мають рацію", - сказав Макрон.
Про розвиток і фінансування науки в 2018-му році розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" доктор юридичних наук, заступник голови Ради молодих вчених Національної академії наук України Михайло Шумило:
"Ті показники, які ми зараз бачимо, вони, можливо, трохи мають полегшити життя українським науковцям, але вони жодним чином не можуть вважатися такими, що сприятимуть значному розвитку або сприятимуть якомусь вибуху наукових дослідження в Україні. Заробітна плата науковців, це не та заробітна плата, яка дозволяє людині відчувати себе вільною. Тому це перша причина і перша проблема еміграції молодих вчених".
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!
Так вважає завідуюча сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько, яка в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" прокоментувала дані Київського міжнародного інституту соціології, що рівень бідності в Україні у 2017 році знизився до 12%.
"Вперше в минулому році за останні роки вдалося дійсно переломити ситуацію, що бідність пішла не на підвищення, а на зниження. Це саме те, як люди оцінили купівельну спроможність своїх доходів. Тобто більша частина людей сказали, що їм вистачає на щось більше, ніж раніше. Видно, що як би не зростали ціни, але статистика свідчить, що доходи українців все-таки зростали трошки швидше цін".
Слухайте програму "Сьогодні. Зранку" по буднях з 8.00 до 10.20!