Українського радіо

Фейкова історія. Це фотофейк — нібито український військовий та його дружина — "до" та "після" полону. До — усміхнена пара, після — постарілий чоловік у формі, загорнутий у прапор, і розплакана дружина, що його обіймає. Реалістично? Так, дійсно ворог знущається з українських військовополонених, і така історія могла би трапитися. Але картинку, згенеровано штучним інтелектом, ще й у кількох варіаціях. Неприродно гладка шкіра, дивні тіні, деформовані вуха, зав’язки одягу, що зливаються з тілом — усе це ознаки, які видають синтетичне походження картинок.

Таким чином фейкові історії з емоційними, але оманливими картинками не лише дезорієнтують, а й перетворюються на інструмент вербування.

У мережі шириться новий фотофейк. Це зображення, на якому нібито банкомат Приватбанку повідомляє чоловікам призовного віку, що їхню картку буде вилучено, а за деталями слід звернутися до ТЦК. Цю історію активно підхопили проросійські канали, супроводжуючи фото коментарями про нібито автоматичне блокування банківських рахунків у рамках мобілізації. Реакція аудиторії — передбачувана: зростання тривоги, обурення і недовіра до українських інституцій.

У мережі поширюють чергову фальшивку: сфабрикований "документ" про розпродаж українських лісів, нібито виданий Держлісагентством, точніше його сканкопія. Фейк побудовано на класичному прийомі — надати дезінформації вигляду офіційного рішення, щоб викликати обурення та паніку в суспільстві. Усе це — частина ІПСО, яка системно працює на підрив довіри до інституцій.

Користувачі операційної системи Windows стали жертвами нового небезпечного комп'ютерного вірусу LummaC2. Підступність вірусу в його простоті. Ви можете відкрити заражений лист і завантажити шахрайську програму, яка видає себе за звичайнісінький текстовий редактор. І цього достатньо, щоб шахраї отримали доступ до вашого комп'ютера.

У світі цифрових технологій шахраї не втомлюються вигадувати нові способи обману. Цього разу аферисти "приміряли" на себе маску мобільного оператора "Водафон", розсилаючи абонентам фейкові повідомлення про нібито "завершення дії номера". Їхня мета – змусити людину замінити SIM-картку та таким чином отримати доступ до її грошей та особистої інформації.

Новий тренд шахраїв — фішингові SMS із "роботою в ТікТоці" — заполонив месенджери українців. Спільне в них одне: немає ані справжнього відділу кадрів, який начебто вас наймає, ані вакансій, ані зарплати. Є тільки чіткий розрахунок на вашу довірливість й жагу до легких грошей. Як не стати жертвою, та які кроки можуть врятувати ваші гроші й нерви.

Кіберзлочинці запустили нову фішингову кампанію, маскуючи свої листи під офіційні повідомлення Національного банку України. У темі начебто важлива інформація. І на перший погляд нічого підозрілого. А от у вкладенні — небезпека. Достатньо одного кліка — і ваш комп'ютер заражено, а дані викрадено.

Обережно: шахраї маскуються під "Пенсійний фонд" і крадуть гроші з карток пенсіонерів!

В Україні активізувалася шахрайська схема, орієнтована спеціально на громадян старшого віку, які отримують пенсію. Що відомо про цю шахрайську схему із так званим "перерахунком пенсій"? Як не стати жертвою такої афери?

Шахраї навчилися бути креативними не гірше за нейромережі. Вони уважно стежать за тим, як штучний інтелект, зокрема ChatGPT, помиляється в URL [у-ер-ел] -адресах сайтів, і використовують ці помилки у своїх інтересах. Коли ШІ підказує неіснуючі домени або вигадані адреси, шахраї швидко реєструють їх і створюють фішингові копії популярних сайтів. Дослідники зафіксували: понад третина адрес, які ChatGPT рекомендує користувачам, містять помилки. Вони ведуть у нікуди — або ж у пастку. Саме це і взяли на озброєння зловмисники — копіюють ці помилки, щоб шахрайські посилання виглядали більш "реалістичними" і мали більше шансів принести зиск. У зоні ризику — користувачі, які не надто уважні, і клікають на все, що на перший погляд здалося "справжнім".

Нову хвилю кібершахрайств фіксують провідні айті-компанії світу. Хакери почали використовувати генеративний штучний інтелект для створення фішингових сайтів, які візуально не відрізнити від справжніх сторінок входу Microsoft, Google, Apple. Навіть двофакторна автентифікація — вже не перешкода для зловмисників. Усе, що їм потрібно — змусити вас ввести свій пароль на підробленому сайті.