0:00 / 0:00
Проєкт про історію світової політики та вплив подій минулого на сьогодення. Авторка зосереджується на маловідомих, забутих, прихованих або сфальшованих фактах міжнародної політики та історії. Ці факти напряму чи опосередковано мали чи й досі мають вплив на українську політику, а також на війну, яку веде Росія проти України.
На початок Першої світової війни Львів був четвертим за розмірами містом в Австро-Угорщині. А Галичину називали і Українським П'ємонтом, і Українською Каліфорнією. Але 3 вересня 1914 до Львова увійшла російська армія і почалася майже річна окупація. Репресії проти української інтелігенції, священників, науковців, а ще грабунки мирних жителів, єврейські погроми, закриття українських шкіл та університетів. Про російську окупацію Львова та Галичини в Першу світову — кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Руккас.
Обличчя цього чоловіка прикрашає 100-доларові купюри, дві третини яких в обігу поза межами США. І практично кожний, якщо його запитати, хто це, скаже "президент США", але навряд чи назве ім’я. Але Бенджамін Франклін ніколи не був президентом США. Він був друкарем, видавцем, сатириком, вченим, дипломатом, винахідником, поштмейстером, викривачем та ентузіастом. І назавжди залишився в історії як єдиний американець, який підписав усі чотири основоположні документи заснування США — Декларацію незалежності, Договір про союз з Францією, Паризький договір про мир із Британією та Конституцію. Про Бенджаміна Франкліна говоритимемо із доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.
Перша війна, яку мій гість побачив зблизька, була на Балканах. І саме тоді стало зрозуміло, що в будь-якій навіть успішній і заможній країні, можна спровокувати війну. Про свій досвід зйомок на війнах у різних кінцях світу — від західноафриканського Кот-д'Івуару до Осетії та Беслану, від Балкан до Криму і Донбасу, а після лютого 2022 року — на всій лінії бойового зіткнення, про його книги і перспективи розпаду росії — Андрій Цаплієнко, військовий кореспондент.
Єдиною імперією в Латинській Америці майже століття була Бразилія. А почалося все з наполеонівських війн у Європі, коли Португалія була окупована французами. Тоді португальський король Жуан УІ разом із своїм двором на британських військових кораблях вирушає до Бразилії. Там король проголосив створення Сполученого королівства Португалії, Бразилії та Алгавре. Тобто він зрівняв у правах метрополію та колонію. А вже син Жуана, Педру І 7 вересня 1822 року проголошує незалежність Бразилії. Про двох бразильських імператорів, один із яких навіть побував у Києві, про незалежність Бразилії, розповідатиме експерт програми досліджень Латинської Америки Ради зовнішньої політики "Українська призма" Іван Фечко.
Греки з’явилися на теренах України ще в 6-му столітті до нашої ери. У 16-17 століттях грецькі колонії виникають не лише у Львові, Одесі чи Києві, а й у Ніжині. Але історія приазовських греків – зовсім окрема. Звідки вони з’явилися в Україні? Чому частина з них говорила урумською мовою, більше схожою на кримськотатарську, а частина – румейською, більш схожою на грецьку? Відповіді на ці запитання криються у короткій відповіді: греки Приазов’я прийшли з Криму, з Кримського ханства. У 18 столітті це було примусово-добровільне переселення, ініційоване Катериною ІІ. Імперії завжди гралися долею малих народів, наче пішаками на шаховій дошці. І греки Приазов’я також стали частиною цієї імперської гри. Саме про життя унікальної грецької громади, котра нині перебуває в російській окупації, говоритимемо з одним із нащадків приазовських греків — з істориком, політологом, доцентом кафедри міжнародних відносин Маріупольського державного університету Сергієм Пахоменком.
Після зустрічі Дональда Трампа і володимира путіна в Анкоріджі, США щонайменше чотири рази піднімали винищувачі для перехоплення російського літака Іл-20, який летів поблизу Аляски. Звісно, росіяни знають, яку межу в повітряному просторі перетинати не можна, але бажання подражнити американців, які стелили червону доріжку російському диктатору на своїй землі, нікуди не поділося. Післясмак від тієї зустрічі, "російські" настрої на Алясці та карколомна зовнішньополітична діяльність Дональда Трампа, який, сам того не підозрюючи, став нащадком Річарда Ніксона. Гостя — Яна Примаченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН, викладачка Прінстонського університету.
"Крим пішов сам", на Донбасі до 2022-го точилася "громадянська війна", комунізм то була класна штука, Україна 2020-ого року мала усього $60 млрд ВВП, "Львів російське місто", "Україна бідна й при цьому виробляє головним чином зброю", "Одеса розташована в Криму", "Східна Європа розпочинається у Сибіру". Це не фрагменти з виступу Путіна. Так пишуть в італійських підручниках із географії. Саме про те, як українські активістки з 2021 року почали боротися за правду для всіх школярів, як уже 2024 року в Італії провели наукове дослідження 28 підручників з історії та географії говоритимемо з однією зі співавторок цього розслідування, журналісткою-міжнародницею Іриною Кащей.
Величезний африканський континент колись був поділений на колонії, якими володіли європейці. Наслідки тієї колоніальної політики відчутні й досі. Саме тому лідери багатьох африканських країн відкривають обійми тим, хто не заплямований колоніальним минулим – це Китай, Росія, Туреччина та Японія. Саме про співпрацю із цими країнами, про різні підходи, бізнеспроєкти та військову присутність в Африці, про її внутрішні конфлікти говоритимемо з кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.
2020 року експерти Національної розвідки США підготували звіт, в якому прописали сценарії розвитку світу до 2040 року. З приходом до Білого дому Дональда Трампа, один із сценаріїв, названий "Роз’єднання світу", почав справджуватися. Світ більше немає напрямку руху, лідерство – як глобальне, так і національне – неефективні, а навколо превалює хаос і нестабільність. Ті, хто прогнозують такі речі, самі ж їх і моделюють. А тому є шанс внести свої правки в такі сценарії. Поділ світу на макрорегіони в трикутнику США – Китай – Росія не влаштовує ні Європу, ні Україну. Про зміну цієї геометрії говоритимемо з медіаекспертом, виконавчим директором громадської організації "Інститут постінформаційного суспільства" Дмитром Золотухіним.
Лише 2004 року, після Помаранчевої революції, наші сусіди-словаки зрозуміли, що на їхньому східному кордоні вже не СРСР і не Росія, а Україна. Це свідчить про те, що наші сусіди дуже мало знають про нас і, відповідно, ми — про них. Потроху виправляємо цю ситуацію. Саме для цього запросили до розмови професора Пряшівського університету, доктора філософії, кандидата політичних наук Александра Дулебу.
