Україна маловодна: як урятувати українські ріки?

Україна маловодна: як урятувати українські ріки?

Чи помічали ви, як міліють, зневоднюються, зникають українські річки? Які причини цього? Чи можна цьому зарадити та які заходи потрібні, щоб річки почали відновлюватися? Ці питання постали і в електронній Петиції на сайті Президента України про порятунок річки Рось і про відновлення водності всіх рік України. Петицію ініціював громадський діяч Владлен Ковтун, який виріс на берегах Росі та бачив річку в найкращі її часи.

0:00 0:00
10
1x

"Якщо все йтиме таким темпом, то залишимося без річок"

Річка Рось чи не найбільше уособлює катастрофічну сукупність усіх наболілих проблем водних об’єктів країни, стверджує автор Петиції, громадський діяч, почесний мешканець міста Корсунь-Шевченківський Владлен Ковтун. Басейн річки розташований на території чотирьох областей — Вінницької, Житомирської, Київської та Черкаської, а її воду використовують майже 500 тисяч мешканців Білої Церкви, Умані, Корсунь-Шевченківського, Богуслава, інших містечок, сіл і селищ; водойма забезпечує роботу майже трьох тисяч підприємств промисловості, сільського та рибного господарств. Владлен Ковтун, який виріс на берегах Росі і бачив річку в найкращі її часи, з болем каже, що вона гине:

"Річка вже не є такою, якою вона була. Це була повноводна, одна з найчистіших та наймальовничіших річок України. Хочу донести до українців, що йдеться не тільки про річку Рось, усі річки гинуть. Але я спостерігав саме за Россю. Якщо все буде йти таким темпом і ми не почнемо щось робити якомога швидше, то залишимося без річок, без питної води, без краєвидів, без купання дітей, без обслуговування побуту населення. Так не можна, треба ставитися до цього, як до рідного, і берегти його. Стосовно Росі, то це надмірне антропологічне навантаження. Тобто люди експлуатують, не замислюючись, що вони щось гублять. Взяв воду — маєш повернути, але таку ж чисту. Річка сама може самовдосконалитись, бо вона — живий організм і саморегулюється. Але зараз вона сама себе регулювати не може, тому що люди ненажерливо експлуатують її".

Владлен Ковтун, ridneradio.com.ua/

У світі потеплішало на півтора градуса, в Україні це має катастрофічні значення

Насправді це біда не лише річки Рось та інших водойм України, а загальносвітова, каже науковець, завідувач сектора гідрографії Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Сергій Шевчук. Загальні зміни клімату, глобальне потепління призводять до катастрофічних наслідків. Втім, українські реалії додають цій проблемі, так би мовити, національного забарвлення. Лише один штрих: природний режим водойм порушують навіть нелегальні копачі бурштину.

Сергій Шевчук: "У нас спостерігаються глобальні зміни клімату, тобто йде потепління. Якщо у світовому масштабі це до півтора градуса, то в Україні ці процеси мають катастрофічні значення. Температура зросла вже на 2 градуси, а це спричиняє додаткове випаровування з поверхні землі та з поверхні води, що призводить до зменшення кількості води, яка може потрапити у річки. Інша проблема — відбулось зменшення природних ландшафтів через залучення земель у сільське господарство та інтенсивне зрошення. Територія України — це практично всі водозбори малих річок. Якщо інтенсивність сільського господарства розорює верхівʼя річок, то вони стають втраченими для наступних поколінь шляхом їх засипання, вирівнювання, вирубування по берегах лісових насаджень та різного роду кущів. Ще одна проблема — глобальне осушення водно-болотних угідь, видобування торфу і також бурштину. Під час незаконного видобування бурштину копачі порушують природний і проєктний режим водно-болотних водозборів малих річок і використовують їх не за призначенням. Слід також згадати нелегальний і понаднормовий забір поверхневих і ґрунтових вод із свердловин для питного водопостачання на присадибних ділянках або незаконно збудованих свердловин. Та інтенсивне використання води зі ставків, річок та водосховищ для поливу прибережних територій, присадибних ділянок і навіть великих зрошуваних територій, що неодноразово було підтверджено перевірками і судовими справами.

Ще одна проблема малих річок — це втручання в їх вільну течію. На жаль, у нас дуже багато малих і середніх річок, на яких збудовано гідротехнічні споруди і водосховища, навіть понаднормово за умов Водного кодексу і нормативних документів. Зараз спостерігаємо добру тенденцію — це ревіталізація водних обʼєктів, заплав і русел малих річок з обов’язковим їх екологічним відновленням. Тобто кожна мала річка — особлива, її потрібно вивчити, дослідити, визначити кількість гідротехнічних споруд в її руслі та зробити науковий аналіз, які гідротехнічні споруди нам необхідні, а які треба прибрати і забезпечити екологічне відновлення малих річок. Якщо повернутися до річки Рось, то ці проблеми також є. І ще велика проблема — це незаконне скидання недоочищених стічних вод з комунальних підприємств і приватних домогосподарств".

Зарегульовані річки

Серед чинників, які впливають на зневоднення українських річок, перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Гречаник називає зарегульованість — на другому місці після зміни кліматичних умов:

"Загалом по Україні понад 60 тисяч ставків і тисяча водосховищ, що є спадком радянського минулого 1950-60 років, коли греблі на малих річках будувались безсистемно, ніхто не зважав на екологічні наслідки і це призвело до того, що загальний обсяг штучних водойм у басейнах малих річок перевищує обсяг стоку цих річок. Тому 62% водного масиву України перебуває під екологічними ризиками і водночас 40% мають гідроморфологічні зміни внаслідок зарегульованості і спрямлення русел. Річка Рось — не виняток, вона є однією з найбільш зарегульованих. У басейні річки розташовано 2676 штучних водних обʼєктів за регульованим обʼємом більше 320 млн кубічних метрів, що фактично дорівнює стоку маловодних рік 95% забезпеченості. Проблема зарегульованості загострюється внаслідок забруднення і органічними, і біогенними небезпечними речовинами. Державна екологічна інспекція проводить постійний скринінг води. Останнім часом у річці Рось знайдено 87 небезпечних речовин — важких металів, пестицидів, фармацевтичних препаратів".

Руслан Гречаник, mepr.gov.ua

"Чому я говорю про корупцію?"

За законодавчими нормами, водойми обов’язково повинні мати прибережну захисну смугу — частину водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря чи навколо водойм, на якій встановлюється значно суворіший режим господарської діяльності, ніж на решті території. Для середньої річки, якою є і Рось, прибережна смуга має бути мінімум 50 метрів. Для малих річок ця норма — 25 метрів, для великих — 100 метрів.  А тепер згадаємо, якими є прибережні смуги багатьох українських річок, та хто, так би мовити, докладає зусиль, аби і пляж, і хатина, і причал для катера були якнайближче до води... Продовжує Владлен Ковтун:

"Чому я говорю  про корупцію? Дозвіл будувати будинок на березі річки — та ні, не можна цього робити! Подивіться на міста, як вони забудовані — скільки котеджів, хат на самому березі річки, щоб можна було іще причал прибудувати до хати. Це все порушення будівельних і санітарних норм. Кожен дядько хоче собі ставок, а хтось хоче водосховище, а хтось поставив на тій річці 13 гідроелектростанцій… Але завжди була одна — в Корсуні-Шевченківському. Під час Другої світової вона була знищена, потім відбудована. Річка була повноводною, красивою і здоровою, а тепер 13 гідроелектростанцій... Інші країни ішли на те, що держава у приватників викуповувала гідроелектростанції, розбирала їх і давала можливість річці текти природно".

Якщо підприємства ще можна проконтролювати, то приватних забудовників контролювати досить складно, кажуть експерти. Хоча державна екологічна інспекція має повноваження перевіряти як державні, комунальні, приватні підприємства, так і фізичних осіб. До слова, й українське законодавство, починаючи від Конституції, Водного кодексу, інших законів, закінчуючи підзаконними актами, визначає досить непогані норми захисту довкілля та відповідальність за порушення. Інша річ, виконання норм цих законів. Наприклад, стаття 242 Кримінального кодексу України "Порушення правил охорони вод" передбачає досить високі штрафи і навіть позбавлення волі до 5 років за спричинені тяжкі наслідки, але чи багато ми чули про гучні судові справи у цьому розрізі? Або ж суди, наприклад, за захоплення прибережної смуги йдуть роками, а нормою є невиконання законів, а, на жаль, порушення закону та корупційна складова, зазначає автор Владлен Ковтун. Тому кожен метр водойм має бути контрольований, а розроблена державна програма збереження річки Рось та сталого розвитку в її басейні мала б стати пілотним проєктом і першим кроком для збереження інших річок України, розповідає Владлен Ковтун:

"Потрібно розробити та ухвалити на певних засадах програму збереження річки Рось. І на базі цього пілотного проєкту будемо повторювати дії щодо інших річок, бо все в такому стані. Програма має бути цільова, багатопрофільна і стосуватися багатьох питань: відновити прибережно-захисні смуги, встановити контроль над очисними спорудами, зробити заліснення, проаналізувати, скільки треба водосховищ і ставків, а ті, що незаконні — прибрати. Рось має близько тисячі приток. Джерела замулені, їх треба розчистити і відновити, можливо, десь вони переорані й засипані. Цю програму конче треба реалізувати".

Україна маловодна

За запасами доступних для використання водних ресурсів на світових картах наша країна вже давно позначена як маловодна. За цим показником Україна перебуває на 111 місці серед 152 країн світу, за забезпеченістю питною водою серед європейських країн ми перебуваємо на 32-му місці серед 40 і входимо до списку тих, кому загрожує нестача водних ресурсів. Україна, до речі, приєдналася до Водної рамкової директиви ЄС, наразі на виконання директиви на державному рівні розроблена Водна стратегія, ухвалена Кабміном наприкінці минулого року. Перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Гречаник наголошує:

"Це питання системне і стосується формування державної водної політики. Тому наприкінці минулого року Кабмін схвалив Водну стратегію України до 2050 року та операційний план з її реалізації до 2024 року. Водна стратегія — надважливий документ для України на шляху виконання міжнародних зобовʼязань у сфері водної безпеки на виконання угоди про Асоціацію між Україную та ЄС та резолюції Генасамблеї ООН "Глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року". Ми маємо досягнути забезпечення рівного доступу до якісної для здоровʼя людини питної води, доброго екологічного стану води, запобігання посухам, паводкам та іншим шкідливим діям вод і сталого управління водними ресурсами за басейновим принципом. Крім того, розробляються плани управління річковими басейнами. Із 9 річкових басейнів уже розроблено 5 планів — для Дніпра, Дону, Дністра, Вісли та Південного Бугу. Ще 4 плани в роботі, але заважає російська воєнна агресія, басейни частково або повністю окуповані, тож проводити моніторингові та скринінгові дослідження там неможливо. Ці плани будуть основою для фінансування всіх заходів. Плануємо створити національний екологічний фонд, який буде акумулювати кошти з державного, місцевого бюджетів, кошти міжнародної технічної допомоги та інші кошти, не заборонені законодавством.

Законодавчі зміни також потрібні. Оновлене міністерство визначило нову політику реформ, в якій на найближчі 2 роки є близько 200 нормативно-правових актів, які будуть наближати нас до чистого українського довкілля".

Усі співрозмовники наголошують, що людство досягло точки незворотності, ми всі бачимо наслідки змін клімату. Починати б треба кожному з себе, здолавши байдужість — найпершу причину всього того, що відбувається з українськими водоймами зокрема, та екологією в цілому. Владлен Ковтун: "Причини — у відсутності культури спілкування з природою. Раніше цього трошки вчила церква, потім трошки вчили у школі. Зараз ні церква, ні школа, ні батьки не виховують, що до довкілля треба ставитися, як до рідного, і берегти його. Яка байдужість! Люди думають, що все це вічне".

Пам'ятати про довкілля варто і під час війни  

Так, сьогодні у країні триває війна, і ми звертаємо увагу на інші біди і проблеми, але вона закінчиться. Екологію, збереження довкілля маємо ставити на перше місце, треба працювати на майбутнє, наголошує науковець, завідувач сектора гідрографії Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Сергій Шевчук:

"На жаль, ми зараз живемо сьогоднішнім днем, а деякі люди живуть минулим. Ми живемо, як користувачі навколишнього природного середовища. Людство вже заборгувало природі, ми не можемо вийти хоча б на рівень "один до одного". Якщо б ми мали екологічну свідомість, то кожний громадянин мав би отримувати хоча б етичну норму поведінки біля водойм, не кажучи вже про дотримання нормативних актів і законів. На жаль, екологія залишається на останньому місці. Треба боротися в першу чергу з корупцією, щоб громадяни дотримувались хоча б загальних норм. На підприємстві мають бути відповідальні працівники, які стежать за тим, як підприємство функціонує. Наші контролюючі органи не можуть контролювати абсолютно всі водні об'єкти та водойми. Програми моніторингу розосереджені, застарілі, потребують сучасного обладнання, яке в реальному часі зможе відстежувати забруднювачі, швидко їх виявляти та ліквідовувати. Так працюють європейські країни і Водна рамкова директива, документ, який сьогодні імплементується в Україні.

Петиція, яка зараз розміщена на сайті Президента України, щодо порятунку річки Рось — дуже потрібна. Цей прецедент допоможе виявити проблеми і на цьому прикладі розробити заходи, які допоможуть відновити Рось та інші річки".

На момент створення цього матеріалу збір підписів за Петицію "Про розробку та здійснення проєкту щодо порятунку річки Рось з подальшим використанням його для відновлення водності всіх рік України та їхніх приток" триває. Ще є час понад місяць, аби віддати свій голос за збереження Росі та інших українських річок.

Фото: Укрінформ

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
"Рамштайн" без США та Євросоюз без Орбана – Дикий про допомогу західних партнерів у 2025 році
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Якщо немає сильних морозів, будинок тримається 2-3 доби — Сергієнко
Інтерес Заходу до відновлення польотів в Україні є, але все залежить від війни — Шевченко