Збитки від руйнувань історичного центру Одеси оцінять в ЮНЕСКО — Мінкульт

Збитки від руйнувань історичного центру Одеси оцінять в ЮНЕСКО — Мінкульт

Після обстрілів ЮНЕСКО направить до Одеси місію для проведення попередньої оцінки збитків. Зазначається, що в історичному центрі міста постраждали 29 об'єктів культурної спадщини і Спасо-Преображенський собор. Які збитки за оцінками Мінкульту, що може зробити ЮНЕСКО у відповідь на атаки об'єкта Всесвітньої спадщини "Історичний центр Одеси", які перспективи залучення коштів через ЮНЕСКО для відбудови культурних пам'яток — про це в ефірі Українського Радіо розповіла заступниця Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.

0:00 0:00
10
1x

Одеський Спасо-Преображенський собор пошкоджений після ракетних обстрілів Росії в Одесі 23 липня 2023 р. Фото: Associated Press

"В історичному центрі Одеси постраждали 29 об'єктів культурної спадщини і собор"

"Ушкоджень зазнала ціла низка об'єктів культурної спадщини. Насамперед йдеться про об'єкти житлової забудови й про деякі будівлі, на кшталт одного з найкрасивіших історичних будинків в Одесі — Будинку вчених. Також пошкоджений Спасо-Преображенський собор. Це нова споруда, яка була зведена у 2000-х роках на місці підірваного ще в 30-ті роки радянською владою собору кінця 18-го століття. За останніми нашими даними на території об'єкта всесвітньої спадщини та в його буферній зоні постраждали 29 об'єктів культурної спадщини і собор. Значну кількість складають житлові багатоквартирні будинки, які мають історичну цінність як пам'ятки переважно місцевого значення", — повідомляє Катерина Чуєва.

Які збитки за оцінками Мінкульту

За словами заступниці Міністра культури та інформаційної політики, зараз мають бути обстежені і зафіксовані в належний спосіб всі пошкодження об'єктів культурної спадщини. І після цього можна буде говорити про фінансові оцінки. "Ми сподіваємось також, що внаслідок роботи експертів від ЮНЕСКО ми зможемо уточнити ці цифри, але поки що говорити зарано, тому що масштаби руйнувань дуже значні й, на жаль, це займе час, щоб орієнтовно підрахувати, виходячи з тих методик, які є, наприклад, у Світового банку, з яким працює київський офіс ЮНЕСКО, і потім зрозуміти, скільки коштуватиме відновлення, зокрема першочергові роботи. Враховується ціла низка факторів, коли ми говоримо про суми збитків і компенсацію коштів, потрібних на відновлення", — додає Чуєва.

Об'єкт Всесвітньої спадщини. Що це означає?

"Історичний центр Одеси — об'єкт Всесвітньої спадщини. Це передбачає певні обмеження і дотримання більш суворих режимів, ніж в інших зонах забудови, наприклад, коли йдеться про нове будівництво чи інші містобудівні перетворення в історичних центрах міст. І головне в цьому випадку — це збереження історичного обличчя міста з максимальною увагою до збереження об'єктів культурної спадщини, тому що території об'єктів ЮНЕСКО і їхні межі формуються і визначаються з огляду на так звану "універсальну видатну цінність". Це означає, що в цих об'єктах має бути певна риса. У випадку з Одесою, наприклад, це ціла низка факторів, включно з мультинаціональним характером міста і, відповідно, його забудови, які сформували це обличчя історичного міста. Відтак розвиток міста має відбуватися гармонійно, з огляду на те, що ця універсальна цінність потребує збереження.

Якщо ми говоримо про статус ЮНЕСКО, то це більш захищений статус з точки зору міжнародного та українського законодавства. Одеса була номінована саме як історичний центр для збереження цього характеру забудови міста, який склався, починаючи з кінця 18-го і переважно в 19-му столітті. І припортова частина міста, яка є історичним центром Одеси з усіма музеями та комплексами історичної забудови, є тим, що потрібно зберігати, що створює неповторну атмосферу для Одеси як для приморського портового міста, яке розвивалося в певний спосіб, було сплановане як портове місто і в якому мешкало дуже багато людей різних національностей, які займалися різними видами діяльності, і всі ці громади залишили після себе певний слід в архітектурному, історичному і культурному вимірах міста. Ось цю цінність та атмосферу й передбачається зберігати надалі. Також передбачається, що в разі загрози такі об'єкти можуть набувати так званого статусу посиленого захисту ЮНЕСКО, що автоматично означатиме у разі руйнування такого об'єкта кваліфікацію як воєнний злочин. Це доволі складна процедура, яка передбачає погодження низки сторін, тому ми над цим працюємо", — пояснює Чуєва.

Що може зробити ЮНЕСКО у відповідь на атаки об'єкта Всесвітньої спадщини?

У випадку з Україною, з тим масштабом руйнувань, які завдані, зокрема, культурній спадщині, культурній інфраструктурі, науці, освіті — тобто всім напрямкам, якими опікується ЮНЕСКО, саме це підштовхнуло цю організацію переглядати звичні форми і формати роботи. За словами Чуєвої, "якщо, наприклад, у більшості інших випадків ЮНЕСКО надавало свою допомогу переважно методичного характеру вже після закінчення військового конфлікту, то у нашому випадку вони включилися безпосередньо у цей процес, тобто не чекаючи завершення конфлікту, і надають як методичну допомогу, так і безпосередньо фінансову й організаційну". Представниця Мінкульту зауважує, що має відбутися тренінг за підтримки ЮНЕСКО, ІКОМОС та ІККРОМ — ще двох профільних організацій, які працюють з цим напрямком, з реставрацією, зі збереженням культурної спадщини. Це буде тренінг для тих фахівців, які залучені до менеджменту об'єктів ЮНЕСКО в Україні. Також ЮНЕСКО залучене до документування руйнувань і пошкоджень культурної спадщини в різних регіонах, де це можливо, в тому числі дистанційного через супутникові знімки. І, відповідно, укладає певні програми підтримки.

Виключення Росії з ЮНЕСКО

1 червня 2022 року ЮНЕСКО вже відмовилося виключати Росію з організації. "Це складний бюрократичний процес, який стосується демократичних процедур в такого рівня організаціях. Тому що неможливо виключити країну з ЮНЕСКО, якщо вона залишається членом ООН. Поки що в чинних статутних документах і в регламентах ООН такий механізм непередбачений. Вочевидь, якщо така кількість випадків накопичиться і це спонукатиме інші країни-члени розглядати такі механізми накладення певних санкцій, які унеможливлюють або призупиняють поведінку країни-агресора, я думаю, що в цьому напрямку, ймовірно, буде рухатися розвиток таких міжнародних організацій, хоча б для збереження їхньої стабільності і можливості впливати на порядок денний у світі. Зараз важко прогнозувати, як саме буде розвиватися ця ситуація, але Україна систематично докладає зусилля для того, щоб ці питання звучали, хоча вони не є зручні. Вони є дуже складні з дипломатичної точки зору, тому що різні країни, різні представники мають свої погляди, і з тим часом буває дуже важко сперечатися або знайти переконливі аргументи для того, щоб запускати зміни або і процеси на таких рівнях. Але менше з тим, і культурна дипломатія, і Міністерство закордонних справ України, і Національна комісія у справах ЮНЕСКО, і Міністерство культури працюємо на своїх рівнях для того, щоб уможливити певні зміни і тримати ці питання на порядку денному. Тому що без їх вирішення буде дуже важко, конструктивно і ефективно працювати далі на міжнародному рівні", — наголошує Чуєва.

Які перспективи залучення коштів через ЮНЕСКО для відбудови культурних пам'яток?

ЮНЕСКО має кілька механізмів, зокрема створений кілька років тому так званий Heritage Emergency Fund. Від початку це був дуже невеликий фонд, який допомагав ЮНЕСКО вирішувати нагальні проблеми, невідкладно реагувати на гострі ситуації у разі надзвичайних ситуацій чи воєнного конфлікту в тих країнах, де щось подібне відбувалося, і такі невеликі кошти можна було акумулювати і направити країнам. Але зараз вони працюють над розширенням цієї донорської підтримки, і до України теж намагаються залучати різноманітні донорські кошти з різних джерел. "Звичайно, це все достатньо складні і довгі процедури, тому що ЮНЕСКО як велика міжнародна організація має свої внутрішні процедури, а ми маємо ще узгоджувати в будь-якому випадку ці процедури з українським законодавством. ЮНЕСКО працює також з громадськими організаціями, з громадським сектором для того, щоб уможливлювати і пришвидшувати певні типи проєктів і допомоги. Тому мова про це іде.

Ми обговорюємо питання першочергових консерваційних реставраційних заходів для деяких важливих об'єктів культурної спадщини, для яких ЮНЕСКО вже залучило певні суми коштів і дискутується, що саме має бути зроблено відповідним чином. Ми не працюємо безпосередньо, тобто ці кошти не спрямовуються на Міністерство культури і інформаційної політики. ЮНЕСКО саме визначає правила їх використання за своїми процедурами і працює безпосередньо з організаціями, з місцевою владою для того, щоб узгодити ці проєкти", — резюмує Чуєва.

Останні новини
Золтан Алмаші: Є чиїм ім'ям назвати музичну академію України замість Чайковського
Золтан Алмаші: Є чиїм ім'ям назвати музичну академію України замість Чайковського
Стрілець: Збитки від підриву росіянами Каховської ГЕС — понад 146 млрд грн
Стрілець: Збитки від підриву росіянами Каховської ГЕС — понад 146 млрд грн
США дієвіші, ЄС пасе задніх — Савицький про західні санкції
США дієвіші, ЄС пасе задніх — Савицький про західні санкції
Західні партнери "ворушаться" швидше. Комбат Федоренко про поставки Україні ракет
Західні партнери "ворушаться" швидше. Комбат Федоренко про поставки Україні ракет
Україна є нині найбільш замінованою державою світу — Міндовкілля
Україна є нині найбільш замінованою державою світу — Міндовкілля
Новини по темі
Оренда житла в Україні повернулася до довоєнних цін — Маленкова
Разом із "вишками Бойка" окупанти втратили постійний розвідконтроль над акваторією Чорного моря – Жирохов
Жодна з міжнародних організацій не гарантує захист культурної спадщини від пошкоджень — Ольга Сало
Нам не варто очікувати на якісь рішучі дії з боку Китаю через обстріли в Одесі — Мусієнко
Доглянуте поховання Столипіну і забуте Петру Могилі. Як Лаврі позбутись "русского міра"?