Росіяни не зможуть замінити уражені в Севастополі кораблі найближчим часом — Паламарчук

Росіяни не зможуть замінити уражені в Севастополі кораблі найближчим часом — Паламарчук

Якщо для десантного корабля дірка у корпусі — це неприємно, то для субмарини — це смертельно. Так керівник центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Максим Паламарчук прокоментував ураження двох кораблів РФ у Севастополі. Йдеться про великий десантний корабель "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на-Дону". В ефірі Українського Радіо експерт зауважив, що найбільш важливою ціллю цієї атаки є саме "підводний човен, тому що він є носієм ракет "Калібр"". При цьому додає, "що противник не зможе замінити уражені кораблі найближчим часом". Паламарчук також припускає, що "ураження судноремонтного заводу ім. С. Орджонікідзе, на якому відбулася значна пожежа, може бути важливішим, ніж ураження кораблів".

0:00 0:00
10
1x

Великий десантний корабель Мінськ, знищений в доку судноремонтного заводу в Севастополі. Фото: REUTERS

 "Противник не зможе замінити уражені кораблі найближчим часом" 

— Що це за кораблі, які були уражені 13 вересня під час атаки, які функції вони виконували?

Найбільш важливим є, звісно, підводний човен, тому що він є носієм ракет "Калібр". Підводні човни здатні ховатися в глибинах. Цим він був ще більш небезпечним. Зокрема, часто були випадки атак на Одесу, коли човен підходив досить близько до узбережжя. Відповідно, у нашої ППО було значно менше часу для реакції на цю атаку. Досить важливим є й десантний корабель. Він призначений для висадок десанту на необладнане узбережжя. Але в сучасних реаліях, коли про десант росіяни давно вже не мріють, він був важливий для логістики. Тобто для постачання особового складу, озброєння, боєприпасів, пального. Це особливо актуально з огляду на те, що наступ наших військ поставив під загрозу постачання залізничним транспортом.

— Щодо вартості уражених одиниць. Є цифри, що субмарина коштує приблизно 300 мільйонів доларів. Вартість "Мінська" — 750 мільйонів доларів. Скільки коштує побудувати новий корабель чи підводний човен? Чи правда, що субмарини — одні з найдорожчих у флоті будь-якої держави?

Коли ми оцінюємо зброю під час війни у коштах, це, звісно, корисно. Але важливіше показник, чи здатний противник її замінити. Тому це добре, що ми завдали йому збитків. Але важливіше те, що замінити ці кораблі найближчим часом противник просто не зможе. Щодо ціни корабля, то "Мінськ" був досить старим кораблем. Але питання в тому, що Росія за весь час свого існування після СРСР побудувала аж два десантних кораблі. Також Росія побудувала близько десятка дизель-електричних підводних човнів. Шість з них призначалися для Чорноморського флоту, чотири —  для Тихоокеанського. А щодо грошей, то підводні човни — дуже дорогі конструкції. Їх особливістю є те, що потрібне спеціальне покриття корпусу, щоб він був мало помітним для засобів виявлення. Має бути низька шумність, особливі до двигуна вимоги. І головне — якщо для десантного корабля дірка у корпусі — це, звісно, неприємно, то для субмарини — це смертельно.

— Чи можуть росіяни відновити ці засоби?

Звісно, це можливо. Тільки є питання економічної доцільності. Якщо вони поставлять собі за мету відбудувати човен "Ростов-на-Дону", то вони його відбудують. Але щоб його відновити, вони муситимуть витратити стільки коштів і зусиль, скільки витратять на побудову двох інших.

"Росіяни мають проблеми з підтриманням стану суден"

— Військовий експерт Олександр Коваленко звертає увагу на те, що "Ростов-на-Дону" ремонтували в 2021 році. Зараз він знову перебував на ремонті. Чи означає це, що в росіян не тільки проблема з тим, щоб побудувати, а ще й належним чином підтримувати свої водні засоби? В якому вони стані?

Проблема утримання кораблів і субмарин не є новою, вона фактично успадкована від СРСР. Всі гналися за цифрами. Головне — було заявити, що у нас 10, 20, 30 субмарин. А як вони будуть обслуговуватися — це вже інше питання. Крім того, є питання низької якості двигунів. У них строк служби значно коротший, ніж у конструкцій західних зразків. Тому росіяни були вимушені дуже економити свій моторесурс. А коли під час війни інтенсивність використання кораблів зросла, у них виникли проблеми з підтриманням стану цих суден.

"У Чорноморському флоті залишилось п‘ять підводних човнів" 

— Наскільки втрата двох човнів у Севастополі відчутна для російського флоту?

Якщо ми говоримо про спроможності флоту, то найбільш відчутною втрата крейсера "Москва". Щодо решти, ми маємо вже суттєве зменшення спроможності до десантування та три безповоротно втрачених десантних кораблі. Я рахую і "Оленегорський горняк", бо якщо навіть його відремонтують, то відбудеться це дуже нескоро. Щодо підводних човнів, формально їх було сім на Чорноморському флоті. Старіший, ще радянський "Алроса" повернули у стрій, але це був суто пропагандистський жест. Тобто, фактично, залишилися п'ять човнів. Цифри самі найкраще говорять за себе.


Максим Паламарчук. Фото: Національний інститут стратегічних досліджень

"Краще спостерігати результат, ніж гадати, яким чином його було досягнуто"

— Військовий експерт Іван Ступак припускає, що кораблі Чорноморського флоту були атаковані з акваторії моря. На вашу думку, відіграли тут роль недавно відбиті так звані "Вишки Бойка"?

У мене, власне, така думка ж про наявність взаємозв'язку між усуненням технічних засобів на так званих "Вишках Бойка" і атакою нашої авіації. Справді, це могло суттєво послабити ППО. І ще важливо, що це відбулося дуже швидко. Я не можу стверджувати, це лише логічне припущення, але воно виглядає цілком імовірним.

— Моніторинговий сервіс NetBlocks також звітував про те, що у роботі Starlink відбувся збій під час ударів по Севастополю. Це могло якось вплинути в контексті цих атак?

"Старлінки" важливі при ударах дронами. Удари крилатими ракетами не покладаються на інтернет-зв'язок.

— Тоді що було використано, що офіційно вже визнано? Які можливості у нас є?

Офіційно наша сторона не визнавала типу зброї, який був застосований. Це правильно. Експерти кажуть про ракети Storm Shadow або її французькі аналоги. Існує і певна ймовірність пристосування наших "Нептунів" до авіаційних носіїв. Але я думаю, що в цьому випадку краще спостерігати результат, ніж гадати, яким чином його було досягнуто.

— Щоб захистити свій флот у Чорному морі, росіяни постійно щось вигадують. Наприклад, для захисту військових кораблів створюють загородження із цивільних. До яких ще тактик вдаються, наскільки вони можуть бути ефективними?

Фактично з моменту появи авіації та можливості атак на військово-морські бази формується структура їх захисту. Звісно, росіяни намагатимуться знизити вірогідність повторних уражень. Це, можливо, і використання димових завіс, і максимальна мінімізація кораблів у Севастополі. Це зниження ризику, але це неповна його нейтралізація.

"Ураження заводу Орджонікідзе може бути важливішим, ніж ураження кораблів"

— Щодо судноремонтного заводу Орджонікідзе, зокрема, обладнання. Що відомо на цей час і чи вплине це загалом на ремонт кораблів та інших плавзасобів, які там є?

Там відбулася значна пожежа. Пожежа відбулася в сухому доці, який є досить складною інженерною конструкцією. І цілком ймовірно, що самі ці доки потребуватимуть суттєвого ремонту, що, звісно, знизить здатність кораблів проходити ремонти. А це, своєю чергою, знизить готовність росіян ними ризикувати. Так що в цьому випадку враження заводу може бути навіть більш важливим, ніж ураження кораблів.

— Скільки таких заводів у Криму, і де тепер росіянам доведеться ремонтувати кораблі?

У Криму ще є суднобудівний завод у Керчі. Але я не готовий сказати, чи є там ремонтні потужності. Тому що ремонт і будівництво кораблів — це дещо інші технології, інші підходи. Зручність заводу в Севастополі  полягала в тому, що він фактично перебував біля основної бази флоту. Якщо ми мусимо кораблі з основної бази відводити на ремонт у якесь інше місце, це фактично означає одне — ця база перестала бути основною.

— Чи є у Росії місця, щоб перебазувати свої кораблі за аналогію з літаками?

Кораблям потрібні водні шляхи. Відповідно до Конвенції Монтре (Конвенція 1936р., що відновила суверенітет Туреччини над протоками з Чорного в Середземне море — ред.), зараз з Чорного моря не можуть виходити військові кораблі. Відповідно, у росіян є можливість евакуювати їх внутрішніми водними шляхами, що не є можливо для всіх кораблів, або залишати їх у Чорному морі, ризикуючи далі. Бо, як показала практика, навіть найбільш віддалена військово-морська база на Чорному морі в Новоросійську є вразливою від атак українських сил.

— Росіяни порушують багато правил. Якби вони порушили цю Конвенцію, що було б?

Щоб порушити Конвенцію, треба пройти силою через територіальні води, зокрема через дві протоки й внутрішні води, а також найбільше місто держави-члена НАТО. У росіян можуть бути різні фантазії, але в цьому випадку правило дотримуються тому, що його простіше дотримуватися, ніж порушити.


Пожежа на заводі ім. С. Орджонікідзе. Фото з соцмереж 

"Війну не виграти одним потужним ударом"

— За інформацією InformNapalm, також було знищено приміщення, де окупанти планували розгорнути виробництво надводних дронів. Що про це відомо?

Боюсь, я не маю іншої інформації. Якщо це справді було так, то це добре. Але тут важливіше, чи було в цьому приміщенні спеціальне обладнання. Тому що набагато вища ціна не приміщення, а того обладнання, яке має використовуватися. Якщо знищене обладнання, це дуже потужний ефект.

— Росіяни облаштували ще одне місце для пуску "Шахедів", ближче до нашого південного узбережжя. Це нові цілі для нас?

Щодо "Шахедів", то навряд чи у нас будуть засоби атакувати їх у пунктах пуску. Тут треба зовсім інший потенціал виявлення. Однак варто розуміти, що атаки "Шахедами" менш ефективні, ніж ракетами. Так, вони теж небезпечні, теж несуть шкоду і руйнування, але їх часто вдається збивати навіть зі стрілецької зброї, на відміну від ракет, які потребують більш потужних засобів ППО.

— Чи поменшає атак у зв'язку з останніми подіями? Чи це поки що не впливає суттєво на всю картину обстрілів росіянами території України?

Щодо ракетних атак думаю, що так. А щодо інших засобів, то ні. Це ніяк не вплине на "Шахеди" та атаки авіацією. Так, це значний успіх, але треба пам'ятати, що війна не виграється одним потужним ударом. Не можна розслаблятися, попереду ще довгий і важкий шлях.

Останні новини
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Новини по темі
Джанкой уже стає Чорнобаївкою-2 — Лакійчук
Майже кожен другий депортований сталінським режимом кримський татарин загинув — Аблаєв
"Я відмовився виконувати наказ росіянина". Повстання українських моряків на Чорноморському флоті 1992 року
"Спротив був завжди": Ескендер Барієв про мобілізацію та диверсійні рухи в Криму
Залишилися "лічені метри", щоб врізатися в діючу колію – Андрющенко про залізницю до окупованого Маріуполя