Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Біологічний вік не дорівнює календарному
"Інститут геронтології — державна установа Академії меднаук України, створена в 1958 році у зв’язку з тим, що члени партії старіли. Треба було продовжувати тривалість життя. Традиційно в Інституті є три напрями: клінічна геронтологія, експериментальна і соціальна. Інститут геронтології був єдиним в колишньому Радянському Союзі. Він був створений в Києві, бо тут був Богомолець, який займався процесами старіння. Він перший організував експедицію в Абхазію спочатку, а потім провів конференцію "Старість". Це була одна з перших конференцій у світі. Були розробки, які стосувалися механізмів старіння, тому що, якщо не розуміти механізми старіння, як це відбувається, то не можна досягти конкретних заходів в плані профілактики, щоб старіння не було швидким. Було проведено великий цикл експериментальних досліджень, зокрема академіком Фролькісом. Його так звана теорія нейрогуморального старіння потім знайшла продовження не тільки у нас, а й у всьому світі. Якщо звичайними словами, то йдеться, що в організмі існують системи, наприклад, серцево-судинна, дихальна. Але вони під контролем регуляторних систем, це, наприклад, гормональні системи, гіпофіз, нервова система. Тобто процеси старіння відбуваються спочатку в регуляторних системах, а потім внаслідок цього старіють і інші системи організму. При чому старіння відбувається нерівномірно. В однієї людини може відбуватися більш швидко, а в іншої повільно. В декого відбувається пришвидшене старіння. Щоб діагностувати, як відбувається старіння, потрібно визначити маркери старіння, а потім — біологічний вік організму. Тобто, організм людини має свій календарний вік, те, що в паспорті записано. А є так званий біологічний вік з внутрішніми параметрами. Він може випереджати календарний вік, тобто, людині може бути 60, а за внутрішніми показниками 80 років, тобто, вона старіє швидко. А швидке старіння викликає передумови для розвитку багатьох захворювань. Або ж старіння може бути сповільнене", — розповідає виконувач обов’язків директора Інституту Валерій Шатило.
Тривалість життя визначають чотири основних групи факторів
Саме Інститут геронтології розробив формулу, за допомогою якої можна дізнатися біологічний вік людини і наскільки зношена кожна з її систем. Адже старіння в організмі відбувається нерівномірно. Наприклад, серцево-судинна система старіє швидше, а дихальна — повільніше. Через таку диспропорцію і виникають певні захворювання. Саме від біологічного віку і відштовхуватимуться фахівці, коли визначатимуть стратегію подальшого впливу на пацієнта. Такими розробками займалися вчені Інституту, починаючи з 70-х років. Ними користувалися і досі користуються усі геронтологи колишнього СРСР. Адже плоди досліджень не були тоді запатентовані. Розквіт комп’ютерних технологій змінив механізм визначення біологічного віку. Нині для цього широко використовуються алгоритми штучного інтелекту. Наприклад, для визначення рівня старіння раніше потрібно було мати 50 параметрів людини. Комп’ютерні технології ж дозволяють зняти лише 25 параметрів, а система підтягує з бази те, чого не вистачає. Це значно спрощує дослідження".
Валерій Шатило зазначає, що необхідно знати біологічний вік.
"Для чого треба біологічний вік? Це не просто так, що визначили, як людина старіє. Це важливо для того, щоб відібрати групу людей, з якими треба працювати. От наприклад, зараз під час війни багато людей перебувають в стресі. Ми проводимо дослідження, вивчаємо вплив військового стресу на організм і визначаємо, що саме цей контингент людей старіє прискорено. Тобто, у них великий індекс стресу. і це викликає старіння організму. З цими людьми ми працюємо, проводимо комплексну реабілітацію. Другий напрямок — це створення підходів, які дозволяють нам впливати на процеси старіння. Дуже багато років люди намагаються знайти якийсь еліксир, який, на жаль, поки не знайдений. Якщо подивитися на те, що визначає тривалість життя і рівень здоров’я людини, то це 4 основних групи факторів: спосіб життя, як людина себе поводить, фізична активність, харчування. Цей внесок десь 40-50%. Потім іде генетика. У звичайних людей це 20% у структурі. 20% — навколишнє середовище, екологія. 10% залишаються на рівень охорони здоров’я, тобто наскільки людині своєчасно надаються профілактичні обстеження, які дозволяють виявити ранні стадії важких захворювань, своєчасно впливати на них. Якщо є сімейне довголіття, коли, наприклад, бабуся і дідусь, прожили більше 90 років, в їхніх дітей шанси, що вони проживуть більше 90 років в кілька разів вищі, ніж у звичайних пересічних людей. У цій ситуації генетичний фактор досягає половини", — каже професор.
У практиці вчених Інституту були випадки, коли біологічний, функціональний вік перевищував календарний у пацієнта на 20-30 років. Таке траплялося у дуже хворих людей. Після комплексних підходів до профілактики, лікування, він зменшувався. Звичайно, найкращі результати фіксувалися тоді, коли людина рано зверталася за допомогою. Світлана Алейнік знайома з Інститутом геронтології уже 20 років. Щороку вона проходить профілактичний курс. Час від часу жінці визначають її рівень старіння. Зараз їй 70, але пані Світлана відчуває себе на 7 років молодшою. Раніше ця різниця була ще більшою. Але закономірно, що з часом біологічна старість таки наздоганяєі календарну.
Світлана Алейнік звернулася за допомогою до закладу, коли у неї почала боліти спина:
"У нас тут є дексометрія, це обстеження, коли апарат дивиться всі кістки всього тіла і в заключенні малює криву, чи є у людини остеопороз. У мене була ситуація, коли я була на грані остеопорозу. Остеопороз — це коли кістки стають дуже ламкими. Мені були назначені уколи, які робляться вздовж всього хребтового стовпа. Після цього лікування моя дексометрія показала значне покращення. Кожного року я лягаю в клініку і проводжу оце лікування. І паралельно в мене є ревматичний порок серця, тиск стрибає. Разом із лікуванням спини я проходжу і трохи інше лікування. У цьому році, коли я лягла проколоти спину, як пацієнт підходила на 5 різних тематик. Цього року в мене було мінус 7 років, Тобто мій практичний вік і те, що показали аналізи, різниця була мінус 7. 3 роки тому це було мінус 12. Моє лікування 2-3 тижні на рік і активний спосіб життя. Це те, що тримає мене в дуже гарній формі. 24-25 тисяч кроків в день. Велосипед, ролики, плавання, йога, скандинавські палки. Все своє життя я займалася спортом, я спробувала всі види спорту, які є. Під воду я з аквалангом спускалася, торік на свій день народження піднімалася на Говерлу. Це була подорож-подарунок моїх дітей на День народження. Останні роки я сказала, що мені не треба матеріальних подарунків, а якийсь тур. І це було 5 днів Карпат. В цьому році було 3 дні Львова і 5 днів Сваляви. Гори, гриби, басейн на вулиці, де ніхто не купався, я тільки лазила купалася, він без підігріву. І в гори ми ходили. Це мій стиль життя", — розповідає жінка.
У лютому цього року Світлана Алейнік серйозно зайнялася своїми судинами. Це один із важливих маркерів визначення біологічного віку. До того лікарі Інституту давали їй поради, як можна покращити стан судин. Але серйозно ними не займалася. Аж поки не прийшли дані, що функціональний стан її ендотелію, тобто внутрішнього шару клітин, яким вистелені судини і серце, зменшений навпіл. Нині завдяки правильному лікуванню функції судин відновлені повністю.
Радіє таким результатом не лише пацієнтка Світлана Алейнік, а й очільниця групи мікроциркуляції й ішемічної хвороби серця Інституту геронтології Валентина Чижова.
"Ми працюємо з кожним пацієнтом окремо. І ці всі дослідження комплексні. Ми працюємо в команді. Судина — це трубочка, ми коктейль п’ємо через трубочку. І якщо вона зсередини не помита, то буде бруд. Отак і в судинах. Почистити йоршиком не можна, можна дати правильну терапію. Можна подивитися на функцію тромбоцитів, функцію судин і побачити, як ці судинки виглядають. І це все пацієнт бачить, реагує. Тобто, це не так — "ой, тут, здається, щось порушено". У нас є результат одного, другого, третього. Пацієнтка правильно лікована понад 3 місяці. Ми маємо класний результат. Наш підхід індивідуалізований до кожного пацієнта. Всі пацієнти, які застосовують антиагрегантну терапію, коли є питання, доцільно ковтати аспірин чи недоцільно, у нас є інструмент, який може оцінити цю доцільність. Є такий стан в організмі людини, який обумовлений здатністю тромбоцитів, за їх рахунок або буде тромбоз, або не буде. І ми можемо виміряти ймовірність тромбозу. Береться кров, "крутиться", обробляється, і ми маємо криву, на якій бачимо здатність тромбоцитів до склеювання тромбів. Це ми робимо рутинно, щоб не лише аспіринорезистентність виявляти, бо є люди, які ковтають аспірин, а він у них не працює. А навіть підібрати дозу".
Можна на власні очі побачити, який вигляд мають судини. Валентина Чижова показує фото судин пацієнтки Світлани Алейнік на спеціальному апараті до лікування. Вони менш наповнені, неяскраві, наче у якомусь тумані. Тут же пані Світлана запрошує подивитися на її судини зараз.
Валентина Чижова: "Апарат називається фотощільова лампа, певною мірою це для офтальмологів. Тут ми зазираємо в судинки. На судинах ока це найдрібніші гілочки від внутрішньої сонної артерії. Інколи кажуть, що око це мозок на периферії. Це бульбарна конюктива. Ті судинки, які ми можемо бачити, збільшено в 320 раз. Оце рух крові, рух форменних елементів крові. Ми бачимо, що гомогенний рух безперервний. І можна опосередковано говорити, що в організмі цієї людини є повністю баланс між потребою в кисні і його доставкою. Тобто за таких умов в організмі збережений резерв. І можна далі спокійно жити. Треба, щоб пацієнт це теж бачив, ми завжди пацієнта долучаємо до цього всього. Є пацієнти, які кажуть — "я в цьому всьому не розуміюся, нічого не кажіть, дайте результат". Але коли люди бачать результат, у нас відбувається відкат: "А що це? А що це означає?". Це комплексна методологія".
Зліва праворуч Валерій Шатило, Світлана Алейнік і Валентина Чижова. Фото: Українське Радіо
Боротьбу зі старінням варто починати з 30-35 років
Зазвичай пацієнти до Інституту геронтології звертаються не з однією проблемою, а з цілим "букетом" хвороб. До кожного з них буде свій індивідуальний підхід. Розберуть усі особливості організму пацієнта, його спосіб життя, генетику і спробують зупинити процес старіння. В Інституті є чимало напрацювань, які уже широко застосовуються в цьому напрямку. Про це розповідає Валерій Шатило:
"Що стосується засобів, які сповільнюють старіння і які розроблені в Інституті, то є немедикаментозні шляхи впливу на процеси старіння, а також фармакологічні. Немедикаментозні — банальна зміна способу життя. Прийшла людина, в якої ми визначили, що біологічний опереджає календарний вік, тобто вона старіє пришвидшено, їй ми рекомендуємо підвищувати фізичну активність, якщо в неї немає тяжких захворювань. Також треба вивчити індивідуальні особливості харчування. Тоді даються рекомендації. Інший підхід — ми використовуємо дихання повітрям, яке трохи збіднене на кисень. Наприклад, 12 % кисню в атмосферному повітрі 20%. Тобто штучно за допомогою спеціального апарата. Цей апарат теж був розроблений нами спільно з КПІ. Він називається "Гіпотрон М" і дозволяє створювати понижену концентрацію кисню. А м’ягенька гіпоксія, як відомо, створюється при перебуванні людини в горах. Було відмічено, що у людей, які проживають на висоті 2-3 тисячі метрів над рівнем моря, виникає менше захворювань, зокрема, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, так звана хвороба Альцгеймера відсутня. Вони старіють більш повільно. Крім того, вони більше рухаються, там специфічне харчування. Ми використовуємо так звану модель перебування людини в горах. Проходить людина 10-15 сеансів, і в неї десь на 3 місяці вистачає цього курсу. Її фізичні можливості стають кращі, нормалізується рівень глюкози в крові, рівень холестерину падає. Відбувається комплексний вплив на організм. Але треба з цією людиною через 3 місяці знову проводити сеанси. Адже щоб впливати на процеси старіння, має бути своєчасний вплив. Ми вважаємо, що вже у 30-35 років вже потрібно починати. Щодо медикаментозних підходів, звичайно, щоб довести їх ефективність, потрібно багато часу. Потрібно, щоб була зацікавленість фармкомпаній. А вони зацікавлені в тому, щоб отримати швидкий прибуток. Тому їм вигідно створювати ліки від тиску, стенокардії чи простуди, які швидко діють і дають швидкий ефект".
Способи уповільнення старіння та інноваційні харчі
Але у співпраці з фармкорпораціями Інститут геронтології займався дослідженням ефективності певних капіляростабілізуючих і протидіабетичних засобів. І вони, до речі, показали свою дієвість. В експериментальній геронтології в інституті за останні роки також були цікаві відкриття. Йде мова про поки унікальні у світі дослідження штучних атмосфер.
"Брали не те повітря, яким звичайно дихають люди, а додавали інертні гази, невеликий процент до звичайної суміші і дивилися, як тварини живуть, їх фізичну активність. Виявилося, що збільшується тривалість життя. Особливо вона збільшувалася, якщо зменшували кількість кисню у повітрі до 12 %, але збільшували концентрацію вуглекислого газу. З людьми такі експерименти не проводяться. Але в тварин, якщо було 5% вуглекислого газу, тобто великий відсоток, разів в 30 більший, ніж в повітрі, то ці тварини жили довше. Відтак атмосфера, яка була колись на Землі, сприяла більш тривалому життю певних видів тварин. Це відкриває перспективу для космічних польотів. В майбутньому можуть дуже довго летіти до якоїсь планети, кисню може не вистачати. Тож якщо створити такі атмосфери і якщо адаптувати до них людину, то, можливо, вона буде переносити ці далекі польоти. Це на далеку перспективу. Що стосується більш приземлених питань, то було досліджено різні шляхи подовження життя. Серед них, наприклад, обмеження по калорійності харчування. Зараз відомо, що йде епідемія так званого ожиріння, коли в людей надмірна маса тіла. Це створює передумови для створення діабету, серцево-судинних захворювань. Тож йдеться про обмеження харчування на 30%. Якщо взяти пересічну людину, їй треба на день 2500 кілокалорій. І якщо зменшити їх до 1800, то можна збільшити тривалість життя, якщо це буде продовжуватись тривалий період часу. Але харчування повинне бути не просто зменшене по калорійності, а воно повинне бути збалансоване по своєму складу. Цей напрямок у нас вивчає лабораторія геродієтики. Вона розробляє продукти правильного харчування для людей не тільки літнього віку, а й середнього, щоб вікові зміни відбувалися менш швидко. Таким чином був розроблений кисломолочний продукт "Геролакт". Це розробка інституту спільно з Інститутом харчової промисловості. Почалися розробки за часів Радянського Союзу. Були в нас експедиції в Абхазію, там у довгожителя з Абхазії з кишківника було виділено спеціальну культуру, штам мікроорганізмів молочнокислих. Потім цей штам розмножили, вивчили і на основі нього отримали кисломолочний продукт", — коментує Шатило.
Була ще одна схожа розробка кисломолочного продукту. Ліцензію на неї викупила Данія. Продукт, розроблений Інститутом геронтології, продавали по всій Європі. Крім того, є ще десяток винаходів, які чекають свого інвестора. Наприклад, це технологія випічки хліба збагаченого вітаміном Д. Справа в тому, що у більшості людей спостерігається дефіцит цього вітаміну. Чим людина старша, тим гірше його всмоктування в організмі. Серед інновацій також квас, слабогазовані напої, морозиво, створені спеціально для людей старшого віку.
Цікавий також і препарат "Космол". Це продукт схожий на сухе молоко, який збагачений кальцієм, вітамінами та створений він спеціально для боротьби з остеопорозом. Поки ці продукти чекають на зацікавлених підприємців, впровадити винаходи в практику доволі важко. "Гіпотрону-М", уже згаданій раніше розробці Інституту, пощастило більше. Цей апаратно-програмний комплекс уже давно приносить користь людям. Сам Валерій Шатило зізнається, що час від часу дихає повітрям зі зменшеним вмістом кисню. Каже, особисто відчуває позитивні зміни. Стоїть чудо-апарат в кабінеті Оксани Гриб, яка є завідуючою загальнотерапевтичного стаціонарного відділення Інституту геронтології.
"Людина приходить зі спектром обстежень. Спочатку вона приходить на консультацію, визначаємо, яка є патологія, якщо людині показане гіпоксичне тренування, вона приходить на пробу. Під час процедури ми міряємо тиск, визначаємо частоту серцевих скорочень, міряємо сатурацію. Визначається індивідуальна схема за цим тренуванням. Певний час іде гіпоксія, потім гіпероксія. Розвиваються різні адаптаційні можливості організму. Якщо це профілактика, покращується функціональний стан організму. При захворюваннях йдуть трошечки інші механізми. Залежно від хвороби визначається відсоток кисню, які ми подаємо в ці тренування. Це підбирається під кожного пацієнта індивідуально", — зауважує Оксана Гриб.
Наразі в загальнотерапевтичному відділенні перебуває 17 людей, які проходять стаціонарне обстеження і лікування. Також амбулаторно може приходити близько 15 людей на день. Крім загальнотерапевтичного стаціонару в Інституті також є кардіологічне, ортопедичне і неврологічне відділення.
Як зазначає Оксана Гриб, пацієнтів небагато, як для такої пори року:
"У нас до війни в такий час осінній просто була черга і люди не могли потрапити на госпіталізацію. Стояли в черзі, чекали певний час, наразі набагато менше. Я думаю, це пов’язано з тим, що є невпевненість у завтрашньому дні. Недостатньо коштів у людей. вони більше звертають увагу на більш нагальні потреби. Краще прийти до нас у поліклініку, до лікаря-терапевта, який подивиться пацієнта, визначить, чи він підлягає госпіталізації в наш інститут. Або напряму, але це трошки важче, бо в поліклініці вони працюють постійно, а якщо телефонувати у відділення, то не завжди є час, для того, щоб прийняти додатково пацієнтів. У нас обстежуються люди різного віку, зокрема, у нас були пацієнти від 18 років. Також у нас військові лікуються, обмежень по віку нема. Зараз всі захворювання помолодшали. Ми комплексно обстежимо всі органи і системи по можливості, визначимо, чи немає у людини передчасного старіння, для того щоб можна було зробити адекватну корекцію, аби надалі у людини не розвивалися хвороби. Або якщо вони розвинуться, бо це не завжди можна профілактувати всі захворювання, щоб вони розвинулися пізніше. І не було ускладнень", — каже Гриб.
Персонал загальнотерапевтичного стаціонарного відділення Інституту геронтології. Фото: Українське Радіо
Щоб потрапити на обстеження і лікування до Інституту геронтології треба мати показання і бажання. Для пенсіонерів тут все безкоштовно, у людей молодших, можливо, попросять благодійний внесок. Але, як кажуть, його розмір більш ніж демократичний. Такі внески просто необхідні для виживання закладу. Справа в тому, що фінансування Інституту дуже урізали. Для порівняння, на подібний заклад в США 6 років тому виділяли в 1600 разів більше коштів, ніж на наш український з приблизно такою ж кількістю співробітників. Нині ж ситуація тільки погіршилась. Лікарі, які там працюють, справжні ентузіасти своєї справи. Попри фінансові негаразди не полишають ні пацієнтів, ні досліджень. Вони здебільшого доброзичливі і спокійні. Значить, житимуть довго і якісно. Адже спільна риса усіх, чий біологічний вік менший за календарний, це те, що вони всі помірковані, врівноважені, не хвилюються через дрібниці і завжди залишаються оптимістами.
