Не стільки Орбан. Дяченко про перешкоди початку переговорів щодо вступу України до ЄС

Не стільки Орбан. Дяченко про перешкоди початку переговорів щодо вступу України до ЄС

Угорщина на чолі з Віктором Орбаном "пручається", але є й інші перешкоди на шляху відкриття Євросоюзом переговорів про вступ до ЄС України. Таку думку висловила експертка Українського центру європейської політики Сніжана Дяченко. Вона виділила ці перешкоди – вони стосуються бюджету ЄС та спільної сільськогосподарської політики. Адже Україна є великою державою і після отримання членства законно претендуватиме на частину коштів, які розподіляють на держави-члени. Тому також тривають переговори, яким чином адаптувати бюджет ЄС або як рухатися далі, щоб Україна могла приєднатися до Євросоюзу і при цьому не постраждали інші члени спільноти. Питання відкриття переговорів про вступ України мають розглянути на саміті лідерів ЄС 14-15 грудня нинішнього року.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото EU Delegation in Ukraine

Угорщина "пручається", але справа не лише в Орбані

— Щодо зеленого світла про початок перемовин з Україною, про членство в ЄС, тут важливе питання стосується Угорщини. Чи все ще вона "пручається" та загрожує накласти вето? І чи є це головною проблемою для України?

— Так, Угорщина дійсно "пручається", але, на жаль, це не є головною або однією з головних проблем. Орбан все-таки не змінив свою риторику щодо того, що він погрожує заблокувати загалом рішення по Україні. Також від Орбана був лист до голови Євроради Шарля Мішеля про те, аби взагалі питання, що стосується України, тобто початку переговорів і ухвалення рішення щодо українського фонду на 50 млрд, не виносилися на засіданні, тому що консенсусу не буде. Але це не єдине питання, яким зараз опікуються усі країни-члени. Є інші проблеми, які стосуються розширення, зокрема це бюджет ЄС та спільна сільськогосподарська політика. Тому що Україна є великою країною, і, відповідно, фонди і ті кошти, які розподілялися на держави-члени, частину з них логічно потягне за собою Україна. Тому також тривають переговори, яким чином адаптувати бюджет ЄС або яким чином рухатися далі, щоб Україна могла приєднатися до Євросоюзу і при цьому не постраждали інші члени спільноти.

— Яка ситуація зі Словаччиною та Нідерландами, де при владі чи перемогли на виборах праві популісти? Чи є для нас це також загрозою?

Наразі, наприклад, в медіа, як такої загрози поки що не видно, особливо що стосується саме початку переговорів і коштів для подальшого фінансування бюджету України. Ми не бачимо таких погроз щодо вето цього рішення, як від Угорщини. Насправді Нідерланди висловлювалися щодо Боснії і Герцеговини, яка також в процесі розширення і також може, можливо, отримати рішення щодо початку переговорів. І Нідерланди говорили, що Боснія абсолютно до цього не готова. Тому щодо України таких випадів не було. І з боку Словаччини також поки що не чутно такої риторики. Хоча, як відомо, словацькі перевізники зараз блокують кордон з Україною. І це загалом також негативно впливає на двосторонні відносини.

Угорська громада підтримує євроінтеграцію України, у Орбана залишається менше шансів для маневру

— Якщо повертатися до Угорщини, чи є в нас запасні шляхи, якщо ця країна таки заблокує для нас позитивне рішення?

Усе-таки будемо сподіватися, що українська дипломатія "проб'є" їхні погрози, і рішення все-таки буде ухвалено. Також варто додати, що вчора угорська та словацька громади в Україні підписали лист, адресуючи його до Шарля Мішеля і Віктора Орбана, аби вони сприяли рішенню щодо початку переговорів України з ЄС. Це насправді дуже важливо, оскільки саме апелювання Угорщини про те, що права угорської громади якимось чином урізаються в Україні було одним із головних аргументів, чому Україні нібито ще рано розпочинати переговори про вступ до ЄС. Тому це зменшить для Орбана шлях для маневрів, і, можливо, він поступиться. Але з іншого боку, також існує питання фондів для Угорщини від ЄС, які також, можливо, будуть розблоковані, тому що Угорщина провела реформи щодо незалежності судової системи і, можливо, це також вплине на рішення.

— Чи тут більше проблема стосується того, що просто Угорщина хоче більше підтримки від ЄС для себе? Чи в чому тут основний нюанс?

— Я б сказала, що це комплексне питання. Так, з одного боку, Угорщина хоче підтримки від ЄС. З іншого боку, це, можливо, навіть персональна позиція Орбана. Він хоче мати більше союзників в ЄС. Він розуміє, що певною мірою зараз ізольований через внутрішні проблеми й намагається очолити євроскептичний табір представників країн ЄС, аби набрати більше популярності і серед внутрішньої аудиторії, і серед зовнішньої. Тому тут більше відіграють роль політичні нюанси, ніж технічні, що, наприклад, стосуються фінансування. Тому що все-таки Угорщина отримує певні структурні фонди від ЄС і, відповідно, економіка стоїть на плаву наразі.

"В ЄС немає консенсусу щодо окупованих територій України"

— Є серед країн Євросоюзу бачення, в якому вигляді починати перемовини про вступ з Україною? Приміром, щодо фактично контрольованої території України чи території в кордонах 1991 року?

Насправді, Європейська комісія очікує рішення Євроради щодо початку переговорів і одразу почне роботу над переговорною рамкою. Це ключовий документ від Євросоюзу, який і визначає, яким чином вестимуться переговори. І в цій переговорній рамці, швидше за все, і буде вказано, яким чином бути з Україною, коли певна територія окупована і не можна сказати напевне, коли відбудеться деокупація. Тому я думаю, що наразі про це питання говорити зарано, оскільки переговори почнуться в будь-якому разі із фундаментальних реформ — це верховенство права, судова система і, можливо, перехідне правосуддя на деокупованих територіях. Напевно, як переговори по всіх розділах законодавства ЄС доходитимуть до кінця, тоді це питання постане. І воно дійсно може бути складним для того, щоб його адекватно вирішити. Я б не сказала, що є дуже конкретне бачення, як це відбуватиметься. Тобто є розуміння, яким чином відбуватимуться переговори. А що робити із саме окупованими територіями — поки що я б не сказала, що є такий консенсус. Тому що, наприклад, група експертів із Німеччини і Франції, які зазначили своє бачення, загалом реформи ЄС і яким чином це проводити, запропонували, щоб на територіях, які мають такий невизначений статус, проводився референдум, чи населення хоче стати членом ЄС? Для України, очевидно, цей принцип абсолютно неприйнятний, оскільки територія окупована Росією. Відповідно, цей референдум буде абсолютно сфальсифікований. Тому це ще потрібно вирішити.

"Двосторонні переговори з країнами-членами щодо гарантій безпеки — правильний вектор"

— Ще одна важлива тема — це можливі гарантії безпеки Євросоюзу для України у продовженні декларації G7, яку підписали на полях саміту НАТО у Вільнюсі. Наскільки реально це реалізувати на рівні Євросоюзу?

Наразі ми бачимо, що відбуваються переговори між окремими країнами-членами і Україною щодо гарантій безпеки. І насправді цей механізм двосторонніх переговорів з окремими країнами-членами є правильним, тому що безпекова політика ЄС повністю залежить від міжурядових рішень. І ЄС як інституція насправді мало бере в цьому роль, хіба що якщо ми говоримо про фінансування, наприклад, Європейський фонд миру, з якого компенсуються витрати країн-членів на допомогу України. Тут ми бачимо роль ЄС. А що стосується самих гарантій безпеки, то тут сказати складніше. Жозеп Боррель, наприклад, наголошував, що найкращі гарантії безпеки з боку ЄС для України — це буде початок переговорів і відповідно членство. Договори ЄС насправді передбачають пункти солідарності на прикладі статті 5 Вашингтонського договору про НАТО. Але найбільшим інвестором щодо безпекової спроможності НАТО все-таки є Сполучені Штати Америки, і країни-члени лише наразі ведуть обговорення, яким чином збільшити їхню потужність в Євросоюзі в плані безпеки. Тому будемо спостерігати за двосторонніми переговорами й сподіваємося, що все-таки військова допомога Україні збільшиться.

Останні новини
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники ЗС або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Наказ убити Вакуленка віддали представники ЗС або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Курс гривні коливається. Але потрошку — Крамаренко
Курс гривні коливається. Але потрошку — Крамаренко
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
Новини по темі
За 4 години до війни Україна від'єдналася від російської енергосистеми — Харченко
Питання вирішиться протягом кількох тижнів — голова комітету Сейму Польщі Коваль про блокування кордону
"Перший транш, думаю, отримаємо в березні" – Климпуш-Цинцадзе про фіндопомогу від ЄС
Чого хоче Угорщина? Експерт підбиває підсумки шестигодинних переговорів в Ужгороді
Відповіддю Заходу на поставки північнокорейських ракет Росії мають бути ракети для України — експерт