Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
"Нам треба 7800 реабілітаційних ліжок"
— Які зміни відбулися за 2023 рік в контексті відкриття реабілітаційних центрів, досвіду і, зрештою, забезпечення персоналу?
Ще до початку повномасштабного вторгнення ми розуміли, що є проблема в реабілітації. Був розроблений і ухвалений парламентом законопроєкт про реабілітацію в сфері охорони здоров'я. Він дав старт змінам у наданні реабілітаційної допомоги. Якщо на початок 2022 року ми могли робити одночасно по країні 4 тисячі реабілітаційних циклів, то за ці два роки ми вже можемо робити понад 8 тисяч реабілітаційних циклів.
— Що саме ми розуміємо під реабілітаційними циклами?
Це реабілітація пов'язана саме з травмами: переломи, поранення, враження кісток. Тобто, після надання медичної допомоги починається реабілітація, повернення втрачених функцій організму. Це реабілітація після ампутацій, яка починається ще до встановлення протезу, і після його встановлення. Реабілітація після нейрохірургічних травм, після інсультів і так далі. Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми подивись на ці 4 тисячі сеансів на день, які ми робимо. Ми їх переформатували в кількість ліжок, яка повинна бути і кількість мультидисциплінарних команд у реабілітації. Бо тут не може одна людина провести весь реабілітаційний цикл.
.jpg)
Віктор Ляшко у студії Українського Радіо
— Яка потреба в таких реабілітаційних місцях?
Якщо сеанси перевести в ліжка, то нам треба зробити 7800 ліжок. Ми взяли ізраїльську модель. Перерахували кількість ліжок, які є Ізраїлі на 1 мільйон населення. Але в них більш розвинена соціальна підтримка, соціальні служби, які працюють вдома. Тому ми, з урахування війни, збільшили цю кількість вдвічі і вийшли на 7800 ліжок. Ми також визначили спроможну мережу закладів охорони здоров'я, тобто місце кожної лікарні в госпітальному окрузі, в області. Визначили так звані кластерні лікарні й зобов'язали в кожній відкрити реабілітаційне відділення від 30 до 60 ліжок, в залежності від спроможності. Це дозволяє нам мати 5800 реабілітаційних ліжок по всій країні. Паралельно з цим Медичні сили ЗСУ беруть на себе зобов'язання зробити 1 тис ліжок. Плюс ми робимо ще певні Національні центри, які будуть займатися найбільш складними хворими, котрі потребують довготривалої реабілітації. І таким чином виходимо на 7800 ліжок. Ми поставили дедлайн зробити це до 1 червня 2024 року. І сьогодні ми маємо велику кількість уже зроблених на належному рівні реабілітаційних відділень і центрів, які допомагають реабілітувати як наших військових, так і людей, котрі потребують такої допомоги.
"Ми прирівняли фахівців реабілітаційних відділень до професіоналів із вищою немедичною освітою"
— Чи є фахівці, персонал, які можуть працювати в цих центрах?
Був і наявний персонал, і зараз ми залучаємо тих, хто навчався на фізичного терапевта, ерготерапевта, але свого часу знайшов інше місце роботи і не прийшов в професію. Ми прирівняли фахівців реабілітаційних відділень до професіоналів із вищою немедичною освітою. І на них поширюються ті ж норми по базовому рівню зарплати, як і до лікарів. Це спонукає приходити фізичних терапевтів працювати в заклади охорони здоров'я. Окремо ми зробили цикли перепрофілювання, і багато хто може перевчитися, щоб отримати відповідні знання, сертифікат і працювати в реабілітаційному відділенні. Але, щоб збільшити кількість доказових практик, які повинні використовуватись у реабілітаційних відділеннях, ми зробили ще 6 Центрів досконалості. Люди, які працювали реабілітологами, можуть приїхати туди і здобути нові навички, одночасно надаючи реабілітаційну допомогу. Такі центри є в Івано-Франківську, Тернополі, Вінниці, Дніпрі, Києві. До Центрів досконалості ми привозимо наших міжнародних партнерів, які також показують кращі практики, які в них застосовуються, щоб поширювати це в Україні.
— Чи вдалося залучити до роботи фахівців з окупованих територій?
Окуповані території – це недобровільне явище людей, які там проживали. Чимало українців там залишилось через різні причини. Багато з них потребували медичної допомоги "на дому". Тому і медичні працівники, які там залишились, продовжують надавати медичну допомогу українцям, які тимчасово перебувають на окупованих територіях. В мене є багато таких кейсів.
MhGAP в Україні
— Торік було анонсовано створення регіональних Центрів психічного здоров'я. Що здалося зробити за 2023 рік?
Психоемоційний стан – це вже не тільки Міністерство охорони здоров'я. Це залученість усіх центральних органів виконавчої влади. МОЗ зазвичай займається психіатрією – це коли вже встановлений певний діагноз і потрібне лікування. Але розуміючи виклики, які виникли після повномасштабного вторгнення (повітряні тривоги, ракетні обстріли, постійний стрес), ми переформатували і медичну галузь, зробили її флагманом у психологічній підтримці. Найперше нам треба було якнайшвидше навчити велику кількість спеціалістів, щоб люди знали до кого звернутись, якщо вони відчувають щось не так. Тому перша леді України Олена Зеленська запустила Всеукраїнську програму ментального здоров'я, де одним з проєктів став проєкт МОЗ із навчання сімейних лікарів надавати або виявляти психологічну підтримку. Це так званий курс mhGAP за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Ми його запустили і впродовж 2022-23 років більше 23 тисяч сімейних лікарів уже пройшли цей курс. (Із 2000-х років ВООЗ розробила програму під загальною назвою mhGAP action program (mental health Gap Action Program) – "Програма дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я", яка складається з декількох інструментів – ред.)
— Наскільки він тривалий?
Це місячний курс навчання. Але він постійно вдосконалюється і з'являються нові лекції, які можуть проходити лікарі. Національна служба здоров'я України контрактує лікарів, які мають сертифікат про проходження mhGAP і за кожну консультацію ще додатково оплачує. Тому ми говоримо – якщо ви відчуваєте проблеми з ментальним здоров'ям, то в першу чергу можете звернутися до свого сімейного лікаря, щоб отримати певну психологічну підтримку і консультацію. На сайті Всеукраїнської програми ментального здоров'я "Ти як?" є така "перша аптечка" тих симптомів, на які треба відреагувати. І "перша аптечка" принципів самодопомоги, щоб запобігти розвитку розладів у ментальному здоров'ї. Ми зараз продовжуємо масштабувати цю програму, щоб вона була доступна в кожній громаді. І переходимо до створення Центрів ментального здоров'я.
"Реабілітація розпочинається з реанімаційного відділення"
— Пацієнт проходить реабілітацію і в нього діагностують інше серйозне захворювання, яке не підпадає під реабілітаційну програму. Чи може він отримати паралельно безкоштовну медичну допомогу за іншим напрямом?
Так. Усе, що в 44 пакетах Програми медичних гарантій є, пацієнт може отримати в лікарні. Чому ми і говоримо про те, що реабілітація розпочинається з реанімаційного відділення. В реанімації вже починають займатися хворим. І ми говоримо, що це повинно бути при лікарні спочатку, бо зазвичай велика кількість супутньої патології, яка буде потребувати саме медичної допомоги. І отакий комплексний підхід нам допоміг в тому, що ми рухаємося в правильному напрямку. Окремі спеціалізовані реабілітаційні центри з'являються. Але в разі, якщо в людини з'явиться інфаркт, інсульт, онкологія, то його відразу перенаправлять для лікування цієї хвороби. Маршрути пацієнтів розроблені, за це не потрібно переживати.
