Віктор Ляшко. Фото: Українське Радіо
"Скринінг здоров’я 40+" акцентований на виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і ментальних захворювань
Які дослідження увійдуть до цього пакета і чи входить у програму приватний медичний сектор поруч із державним?
"Скринінг здоров’я 40+" буде акцентований на виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та ментальних захворювань. Чому саме ці хвороби? Тому що в Україні негативні наслідки перебігу серцево-судинних захворювань, які призводять до смерті, стаються найчастіше. Навіть під час воєнного стану люди найбільше помирають саме від серцево-судинних захворювань. На другому місці — проблема діабету. Тому що багато хто про нього не знає, і коли вже розвиваються негативні наслідки, то це призводить до складних проблем зі здоров’ям, навіть до ампутації ніг та інших речей, які потребують встановлення інвалідності. І тоді людина не може собі забезпечити самообслуговування, у подальшому це буде дорого для держави і незручно для пацієнта та його родини.
Ми подивилися на країни Євросоюзу, що вони роблять, аби вчасно діагностувати ці захворювання і не допустити розвитку складних випадків. Європейці запустили скринінги, і ми проаналізували, що саме вони обстежують. І зрозуміли, що в Україні ми також можемо це робити, особливо враховуючи понад дворічний досвід пандемії, коли люди не часто приділяли увагу здоров’ю щодо інших патологій. До того ж ми маємо вже четвертий рік повномасштабної війни, і здоров’я знову відсовується на друге місце. Але інфаркти, інсульти стають молодшими, патологій стає все більше, тож нам потрібно навіть під час війни думати про завтрашній день. Вчасно виявляти хвороби і розпочинати лікування. А щоб мотивувати українців проходити цей скринінг, ми трохи змінили підходи.
Людина отримала кошти на свій рахунок і може витратити їх виключно на медичну інтервенцію під назвою "Скринінг здоров’я 40+". Ми даємо вам кошти на рахунку, а ви обираєте собі заклад, визначаєте зручне для себе місце проходження скринінгу, проходите його — і кошти за послугу списуються з картки. Послуга включатиме інструментальне обстеження, електрокардіограму, вимірювання тиску, лабораторні дослідження крові та сечі, які можуть нам показати початок або перебіг певної хвороби, і потім огляд лікаря та його рекомендації. Якщо ми виявляємо якусь хворобу, то маємо підготовлену систему, щоб хворобу вилікувати або зменшити її прогрес. Якщо буде потреба в корекції харчування, способу життя, щоб попередити виникнення гіпертонії чи цукрового діабету, то лікар це надасть. Якщо буде потрібне медикаментозне лікування, то у програму "Доступні ліки" ми вже включили препарати, які дадуть нам можливість стримувати розвиток хвороби. Тобто людина пройшла скринінг, отримала направлення на подальшу діагностику або рецепт на ліки — і безкоштовно в аптеці отримує відповідні препарати. Якщо виникне потреба подальшої діагностики або оперативного втручання, коли ми говоримо про серцево-судинні захворювання, то ми вже закупили стенти і шунти, щоб на наступний рік, коли запуститься ця програма скринінгу, у визначених лікарнях люди могли отримати безкоштовне стентування і шунтування, за яке сплатила держава коштом держбюджету. Тобто комплексні заходи у нас підготовлені. Щодо діабету, така ж ситуація: через "Доступні ліки" відшкодовуються тест-смужки для діагностики рівня глюкози в крові, а також є низка інсулінів, які теж відшкодовуються державою. Ось такий пакет послуг ми пропонуємо у новій програмі "Скринінг 40+", яка стартує з наступного року.
Для старту програми закладено в бюджет 10 млрд грн
Скільки коштів заплановано для реалізації цієї програми? Чи враховували людей, які перебувають за кордоном? Та й не всі люди робитимуть цей скринінг. Як загалом підраховували?
Для старту ми заклали в бюджет 10 млрд грн із розумінням того, що ми обрахували вартість скринінгової програми по тих дослідженнях, які прописані із задіянням лікарів та людей, котрі забезпечують сервіс цієї послуги. 2000 грн — це те, що прийде на карту і людина буде розраховуватись у закладі, який вона обере для дослідження. Якщо у нас вибірка коштів буде більша, то ми готові перекинути в цю програму додаткові кошти. Але на перший рік скринінгової програми розрахунки саме такі. Причому щоквартально ми будемо робити аналіз, як працює програма, і за результатами року вирішимо, чи треба збільшувати інтервенцію та розширювати програму.
"Ключовий момент — робити скринінг щороку, щоб виявляти ранні ознаки хвороби"
Але якщо людина недобре почувається, то вона може піти до сімейного лікаря і взяти направлення на аналізи, кардіограму, виміряти тиск тощо. Чи не дублює нова скринінгова програма базові можливості , які вже є у пацієнта?
Ви сказали головну фразу — "коли людина почує себе зле". А скринінг — щорічний. Людина, якій понад 40 років, через місяць після свого дня народження отримуватиме запрошення пройти скринінг здоров’я. І ви можете цією пропозицією скористатись. Натиснули в "Дії" — з’явилась картка, надійшли кошти, обрали заклад, зробили дослідження. Ключовий момент — робити скринінг щороку, для того щоб виявляти ранні ознаки хвороби. Бо це найкраще, що може бути у сфері охорони здоров’я — завчасно виявити і відкоригувати спосіб життя, харчування тощо, і це не дозволить розвиватися виявленій хворобі. Або ж розпочати стримувати розвиток хвороби. Наприклад, вчасне виявлення гіпертонії допомагає нам зрозуміти, як її скоригувати, щоб знизити тиск. А потім, за потреби, переходити на медикаментозну терапію по зниженню тиску. Це вже пожиттєвий прийом лікарських засобів, які держава дає безкоштовно. А в нас зазвичай як відбувається? Тиск підскочив, ти випив таблетку, на завтра ніби нормально, тож препарати не приймаєш, і починається процес перепадів артеріального тиску, що призводить до гіпертонії, а потім можуть настати критичні наслідки — інфаркти й інсульти. Отже, скринінг дає нам можливість раннього виявлення хвороби, коли людина ще не відчуває, що в неї є проблема.
"Поруч із "Дією" буде можливість оформити через ЦНАП"
Тут ідеться про інший формат мотивації громадян, коли вже є конкретна фінансова підтримка.
Саме так. Ми ж могли дати ці кошти у програму медичних гарантій і розповідати про можливість прийти до сімейного лікаря. Але ми бачимо, що люди не йдуть, а приходять тоді, коли вже стало зле. Тому зараз м’яч ніби на стороні людини. Ось вам кошти, обирайте собі сервіс і пройдіть скринінг здоров’я. Бо нам важливо, щоб ви його пройшли задля раннього виявлення можливих хвороб.
Якщо людина з певних причин не має "Дії", які тоді алгоритми?
Ми ще детально прокомунікуємо, як скористатися програмою. Але вже врахували цей момент — поруч із "Дією" буде можливість оформити це через ЦНАП. Отже, кожен матиме можливість скористатися послугою.
"Якщо купувати лікарські засоби по діючій речовині та по найдешевшій ціні, то середній чек впаде в рази"
Хотілося б обговорити ланку лікування. Адже ліки для багатьох — це виклик у контексті цін. Які сьогодні позиції зросли в ціні, на які ліки зафіксовано ціни, а які препарати є безкоштовними?
Скажу кілька ключових речей. Найперше — не треба займатися самолікуванням. Потрібно прийти до сімейного лікаря й отримати рецепт на лікарський засіб. Без різниці, препарат рецептурний чи ні. І лікар вам скаже, що потрібний препарат є у програмі "Доступні ліки", тобто повністю покривається державою, або ж треба буде зробити незначну доплату. Отже, лікарські засоби треба завжди приймати після консультації з лікарем. Якщо препарат не покривається програмою, то треба розуміти, що завжди є великий діапазон лікарських засобів по діючій речовині. У 2025 році ми створили Національний каталог цін, тож тепер ми бачимо всі лікарські засоби, які продаються в Україні за декларованою ціною у каталозі. Наприклад, діюча речовина "ібупрофен", це жарознижувальне. Найнижча ціна — 25-27 грн, найвища — 350 грн. Звісно, аптека буде зацікавлена продати найдорожче, щоб отримати вищу націнку. А ми зараз кажемо, що в аптеці повинен бути в наявності один із трьох найдешевших препаратів. Людина має запитати, які у вас є найдешевші лікарські засоби за цієї діючою речовиною, що у медичному призначенні. Не за брендом, фірмою, а лише за діючою речовиною. Якщо ми сьогодні будемо купувати лікарські засоби по діючій речовині і по найдешевших препаратах, то середній чек впаде в рази. Це може бути навіть 39-45% за деякими позиціями, доволі суттєво. Ідемо далі. На вашому медичному призначенні буде QR-код. Коли на нього навести зчитувач, то ви побачите Національний каталог цін — від найдешевшого до найдорожчого зареєстрованого препарату. І людина сама обере, що просити в аптеці.
Чи можна використати "зимову тисячу" на ліки?
Тисячу можна використати на ліки українського виробника. Я рекомендую ще скористатися послугою "Укрпошта. Аптека", тому що велика кількість українських виробників дала додаткові знижки у рамках "зимової підтримки" на лікарські засоби. Через сервіс "Укрпошта. Аптека" можна забронювати препарат — і він буде доставлений до найближчого поштового відділення, або ж замовити кур’єрську доставку. Особливо актуальною ця послуга буде для сільської місцевості. Деякі виробники дали знижку навіть на 50% на деякі засоби, актуальні саме для зимового сезону — протизастудні, жарознижувальні тощо.
"Проблем із поставками лікарських засобів не повинно бути"
6 грудня під час обстрілу росіяни зруйнували склад одного з двох чи не найбільших фармацевтичних дистриб’юторів у Дніпрі. Чи варто очікувати якогось дефіциту щодо ліків?
Коли Росія обстрілює гуманітарні виробництва — це кримінальний злочин, тероризм чистої води. Але люди повинні розуміти, що це не перший склад, який обстріляла РФ. І ми вже не раз довели, що разом із партнерами, які працюють на ринку, можемо перезакривати ці проблеми, коли виводиться з ладу певний складський чи логістичний комплекс. Ми одразу після обстрілу перебуваємо на контакті, тому що проблем із поставками лікарських засобів не повинно бути. Люди цього не відчуватимуть, як не відчували в минулі рази після ворожих обстрілів.
"На наступний рік запланували збільшення програми медичних гарантій на 16 млрд грн"
А яка ситуація із зарплатами для медиків, зокрема для медсестер і медбратів? Чи зміняться у них зарплати?
Медична галузь вже провела медичну реформу. І в нас немає тарифікаційної сітки, щоб ми говорили про рівень зарплати за категоріями. У рамках медичної реформи ми сплачуємо за послугу, яку надає той чи інший заклад. Заклад отримав фінансову та господарську автономність, тому вже всередині закладу визначають, яку зарплату платити медичним працівникам. Але ми зрозуміли, що керівники часто хочуть витратити кошти на покращення побуту, закупівлю обладнання, тому ще у 2021 році було встановлено мінімум, нижче якого лікарям і медсестрам платити неможливо. А на наступний рік ми запланували збільшення програми медичних гарантій на 16 млрд грн. Ключові речі — ми будемо доплачувати прифронтовим лікарням, а також зробили модельну заробітну плату для сімейних лікарів і для працівників екстреної медичної допомоги — 35 тис. грн. Тобто 16 млрд плюс 10 млрд на скринінги — такі суми ми приводимо у медичну систему.
