Довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн" — Мінагрополітики України

Довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн" — Мінагрополітики України

Масового експорту української агропродукції в Польщу немає. Є офіційний транзит з усіма документами, з усіма перевірками. Тож блокування польсько-українського кордону — це не економічне питання, а більше інтереси певних груп. Це констатував в ефірі Українського Радіо перший заступник Міністра аграрної політики України Тарас Висоцький. За його словами, українська сторона готова до діалогу з польською стороною, адже довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн".

 

0:00 0:00
10
1x

Вантажівки на українсько-польському кордоні. КПП Устилуг. Фото: Суспільне Луцьк

Масового експорту української агропродукції в Польщу немає

— Така ситуація неприємна для українського аграрного бізнесу. І мені здається, що і в поляків не все гаразд. Тому що вони почали кампанію, яка відобразиться обов'язково і на них…

— Весь цей період ми системно виступаємо за конструктивний діалог. Однозначно, в усіх вимірах є більше плюсів для України і Польщі в вільній торгівлі, у взаємній двосторонній торгівлі, співпраці, кооперації і реалізації спільних проєктів. І це показали попередні роки, коли це активно розвивалося і працювало. Щобільше, Україна з розумінням поставилася до прохань польської сторони в частині обмеження експорту зернових, пшениці, кукурудзи, соняшнику, ріпаку на польський ринок. Після завершення дії обмеження Європейського Союзу в вересні 2023 року Україна ухвалила внутрішнє рішення щодо ліцензування експорту цих чотирьох культур до Польщі. І в кінці грудня 2023 року продовжила це рішення на весь 2024 рік. Тому те, що говорять, що українське зерно заполонило польський ринок, не відповідає реальності. Жодна тонна туди не експортувалася в цей період. Ми бачимо по митниці, що з 1 січня поточного року також жодна тонна туди не експортувалася. Виключно транзит автомобілями та залізницею у Прибалтику, Німеччину, Нідерланди, інші країни. Виключно транзит. Прикро бачити такі дії, коли насправді ніякого впливу масового експорту української агропродукції в Польщу немає.

— І не було лівих тонн зерна, бо дехто починає розказувати, що завдяки махінаціям наше зерно заходить і залишається там. Чи є підґрунтя у таких ствердженнях?

— Підґрунтя немає. Треба пам'ятати, що між Україною і Польщею існує кордон. У нас невільний перетин товарів, як всередині Європейського Союзу. І кожен вагон чи вантажний автомобіль перевіряється польськими митниками, делегованими Європейським Союзом. Неможливо десятки чи сотні автомобілів в кишені перевезти. Воно все перевіряється. Перевіряється документація і на показники якості та безпечності, і на кінцеву точку призначення. І якщо, наприклад, в когось є бажання посеред шляху змінити документи на продукцію, яка їде транзитом, це вже відповідальність. Це порушення. Якщо такі випадки є, треба карати. Тому що підробка документів — це махінація. Очевидно, що це неможливо зробити просто так непомітно. Щобільше, ми станом на сьогодні не отримали жодного офіційного підтвердження, що такі порушення були задокументовані. Тому ми також чуємо розмови, ми говоримо "покажіть". Ми за те, щоб якщо є порушники, а вони можуть бути в всіх секторах, спільно їх за ці порушення притягати до відповідальності. Але таких фактів немає. Ще раз повторюся, це офіційний експорт, офіційний транзит з усіма документами, з усіма перевірками.

Є готовність до діалогу на всіх рівнях

— Як же бути? Бо вже говорять про те, що всі переговорні процеси заходять в глухий кут. Чи немає цього глухого кута?

— Ми завжди віримо в те, що немає безвихідних ситуацій. Питання в взаємодії, в бажанні і в роботі для того, щоб знайти компроміс чи спільне рішення. Ми діалог продовжуємо і готові його продовжувати. Як ви бачили зі звернення президента України, є готовність до діалогу на всіх рівнях. На рівні президентів, на рівні очільників уряду, на рівні міністрів. В будь-якому місті, безпосередньо на кордоні, якщо потрібно проговорити, чи на українській, чи польській території. Тому що ми відкриті, і нам немає, що приховувати. Немає порушень зі сторони України і немає жодного негативного прямого впливу українського аграрного сектору на польський. Ми чуємо, що є протести всередині Європи, але вони всі націлені на дві речі. Це пом'якшення загальноєвропейських вимог зеленого курсу до фермерів і збільшення дотацій або не скорочення пільг. Але це внутрішньоєвропейське питання, яке обговорюється і приймається в Брюсселі, до якого Україна наразі не має жодного відношення. Ми поки що не члени Європейського Союзу. Тому, знову ж, ми віримо, що, проговоривши на всіх рівнях, суспільство має зрозуміти, що, скоріш за все, є просто якась певна зацікавлена група, яка користується цим моментом.

За висипане зерно має бути відповідальність

— Жоден польський фермер не вчинив би так із нашим зерном, як було зроблено. Чи вже є якась інформація, хто відповідальний?

—  Ми погоджуємося, що в демократії, у вільних країнах є право на мирний протест і мітинг. Але також погоджуємося, що всі країни мають бути правовими. І будь-які порушення, псування майна, неповага до приватної власності, мають каратися. Це однозначно. Це є одна з основ демократії. Ми отримали попередню інформацію, що випадки і з автомобільним транспортом, і з залізничним задокументовані і розпочаті провадження. Що ми вимагаємо? Щоб ці провадження були розслідувані у максимально стислі терміни, відкрито і з чесним, справедливим кінцевим результатом. Не можна допускати в демократіях, в будь-яких країнах, вандалізму, чи неповаги до приватної власності, чи просто ймовірність завдання шкоди. Тому що це може мати незворотні негативні наслідки. Тому тут ми отримали інформацію про фіксацію.

Сподіваємося, що це буде згідно з чинним законодавством, але максимально доведено до логічного, справедливого завершення, щоб було прикладом, що мирний протест — це одна річ, але намагання завдати збитків чи шкоди — це недопустимо.

— А відомо вже чиїх це рук справа? Висипати зерно країни, яка воює, і країни, яка пережила страшні часи під час голодоморів?

— Важко сказати, хто є першоджерелом таких ідей. І насправді в таких випадках розслідування має не просто винести вирок, а розібратися в мотивах таких дій. У нас немає доступу, щоб провести таке розслідування всередині Польщі, тому ми все-таки сподіваємося на відкритість даних польських колег в частині фіксації справжніх мотивів дій, які відбулися.

Тарас Висоцький. Фото з фейсбук-сторінки 

Економіка тут ні до чого?

— Вуха видніються лише політичні. Як щодо економіки?

— Однозначно, з економічної точки зору, завжди найвигідніше — це двостороння і безперешкодна торгівля. Ми експортуємо в Польщу, транзит через Польщу, поляки експортують до нас. Це ж не односторонньо. Минулого року до нас було експортовано агропродукції на понад один мільярд доларів. Тому економічно тут немає підстав. Більше того, ми бачимо, що, наприклад, у попередні роки експорт аграрної продукції Польщі зріс на 8-9 мільярдів в рік. Зокрема, після того, як почалась більш активна торгівля з Україною. Тому, однозначно, економічний ефект позитивний в кінцевому результаті. Тому тут більше інтереси не загальноекономічні, а певних груп. Діалог ми ведемо насамперед з урядом, який не є політичними партіями. І сподіваємося, що польському уряду і нам спільно вдасться вийти в певні конструктивні дії і розвести певні політичні амбіції від того, що дійсно корисно громадянам обох країн.

— А чи не доведеться нам вживати відповідні заходи? Знову ж таки, блокувати і польський експорт.

—  Ми до останнього націлені на здоровий глузд, тому що розуміємо, що будь-які обмеження і розвиток обмежень гірше для обох сторін в кінцевому результаті. Це вже науково доведено. Тому ми й виступали за зону вільної торгівлі з ЄС, і за це боремося. Наразі всі зусилля націлені на пошук цього рішення і на діалог, а не рух в якісь контрдії, які в кінцевому результаті нашкодять обом сторонам. І виграє від того, очевидно, тільки країна, яка займається агресією і війнами.

— Чи є інформація про фермерів, які навпаки підтримують Україну і не беруть участь у цих блокуваннях? І наскільки їх багато, чи навпаки, можливо, їх дуже мало?

— Зробити такий соціологічний зріз складно. Ми вже працюємо в цьому напрямку, зараз складно, тому що треба підготуватися, зробити опитування, розрахувати правильно вибірку. Все-таки з точки зору комунікації з нашим посольством і з нашою діаспорою, ми розуміємо, що це не є загальнонаціональне явище. Тому однозначно це меншість, але виокремити цю групу складно, бо все-таки треба провести досить ґрунтовне соціологічне опитування.

— Хто ще налаштований на подібну хвилю? Інші країни зараз нормально ставляться до нашого збіжжя, до наших експортів?

— Сьогодні ми дуже вдячні за те, що торгівля і транзит через інші країни-сусіди, члени ЄС, безперебійно триває. Ми дійсно щиро за це вдячні і готові далі співпрацювати, щоб так і залишалося. Сподіваємося, що так і буде, і ніякої ескалації таких дій на інші країни не відбудеться.

"Це втрати для обох країн"

— На вашу думку, коли ця конфронтація зникне? За яких умов?

—  Робиться все, щоб це було якнайближче. І знову ж готовність всього керівництва держави сьогодні-завтра максимально до цього долучитися, цьому є підтвердженням. Це дуже важливо, щоб це відбулося якнайшвидше. Тому сподіваємося, що так і буде. Працюємо над цим.

Деякі базові цифри. Наш експорт в Польщу становив 1 млрд 700 млн доларів в 2023 році. Експорт з Польщі до нас агропродукції 1 млрд 100 млн. Є ще інші види продукції, які торгуються, не тільки агро. Насамперед паливо та інша промислова чи хімічна продукція. Тому, однозначно, це є втрати. Втрати для двох бюджетів, втрати з точки зору робочих місць і втрати іншим конкурентам, тому що, знову ж, попит він  стабільний, і в ньому є потреба людей. Треба розуміти, що якщо українські чи польські компанії або спільно українсько-польські компанії не використовують якусь можливість, то, скоріш за все, вона буде використана кимось іншим. Боротьба за споживача досить жорстка у світі. І треба досить багато зусиль, щоб своє місце завоювати. Його легко втратити і потім знову важко відновити. Тож це дуже важливий момент, який може поставити під загрозу процеси, які довгими роками відбудовувалися. І український бренд, який теж відбудовувався. Тому все ж таки ми сподіваємося, що, попри всі негативні події, вдасться відновити природну взаємодію і співпрацю.

— Ви зараз говорите не лише про Польщу, тому що це блокування впливає і на транзит до інших європейських країн.

— Однозначно, тому що Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Італія — дуже багато країн потребують української продукції. В них теж відбудовані процеси, які залежать від української продукції. І що важливо, це ж не відбулося за останні два роки. Український експорт в ЄС присутній уже десятиліттями. Експорт був і в 2021-му році, і в 2020-му, і в 2019-му. І це нормально. І в ці країни він теж був в великих об'ємах. І тоді ж не виникало ніякої дискусії. І в 2021-му році навіть був більший, бо у нас був рекордний врожай. Він також йшов транзитом. Тому тут ставиться під удар дуже багато секторів всередині ЄС, оскільки історично завжди мінімум одна третя українського аграрного експорту йшла в ЄС. Так, зараз зберігаються певні канали зараз експорту, але по певних продуктах це складно. Органічна продукція, наприклад, є з високою доданою вартістю. Вона не така об'ємна, щоб кораблями відправляти. Вона завжди їде автомобільним транспортом. Німеччина — найбільший споживач органічної української продукції. Її сертифікація — це 3, 5, 7 років роботи. І зараз ці всі досягнення ставляться під загрозу. Якщо є німецький виробник органічного молока, йому обов'язково треба органічне зерно. І він не може почекати декілька тижнів, поки це владнається. Якщо не прийде українське, треба знаходити інше. Тому що корові треба щодня давати корм і щодня доїти. Тому все-таки з точки секторів з доданою вартістю, де багато вкладено в імідж, в репутацію, в бренд, ця ситуація дуже загрозлива.

Мед для Китаю

— Два тижні тому Держпродспоживслужба завершила з Китаєм всі домовленості, і тепер ми будемо експортувати туди мед. Чи справді Китай зацікавлений у нашому меді?

—  Насправді Китай є також один з найбільших експортерів. Ця робота проводиться по всіх продукціях системно. Україна і Китай входять в топ-5 найбільших експортерів меду. Але це також є визнання, що системи оцінки безпечності, якості, контролю відповідають, що є довіра до інституцій, бо Китай досить вибагливий і вимогливий до якості продукції. Тому тут, скоріше, не так про об'єми ринку, а як про те, що це чергове підтвердження якості українського меду для інших ринків, які можуть орієнтуватися, наприклад, на систему оцінки якості в Китаї. Ми та Китай залишимося великими експортерами меду, але будь-яке погодження ветеринарних сертифікатів чи інших документів — це позитивний сигнал, який вкотре підтверджує статус країни, яка контролює безпечність продукції, яка робить якісну продукцію.

Щодо постачання меду до Китаю, є альтернативні логістичні шляхи. Це через Румунію і Констанцу або через Дунай і Констанцу. На цей напрям можна йти морським та річковим шляхом. Польща — це насамперед доступ до ринків Західної Європи або Центральної Європи. Південно-Східна Азія, Близький Схід, Північна Африка — це перш за все морський шлях. А якщо контейнери, зокрема через Констанцу, через Румунію.

 

Як заявив глава польського уряду Дональд Туск, "уряд Польщі у найближчі години впише пункти пропуску на польсько-українському кордоні, а також окремі відрізки доріг та залізниці до об’єктів критичної інфраструктури, аби гарантувати безперебійне постачання військової, гуманітарної і медичної допомоги для України".

Він також повідомив, що домовився з прем'єр-міністром України Денисем Шмигалем про те, що 28 березня у Варшаві відбудеться зустріч двох урядів, і це буде корисно і для кордону, і для товарообміну.

Останні новини
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися чинними ― юристка
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися чинними ― юристка
На підконтрольній території України 31 мільйон громадян — Ланда
На підконтрольній території України 31 мільйон громадян — Ланда
Російські окупанти воюють на межі можливостей — Мусієнко
Російські окупанти воюють на межі можливостей — Мусієнко
Повернення до музики через особисту терапію: Small Depo видали альбом "Терпіння"
Повернення до музики через особисту терапію: Small Depo видали альбом "Терпіння"
Відверта розмова про дружбу та кохання: Victoria NIRO видала сингл "Не знаю"
Відверта розмова про дружбу та кохання: Victoria NIRO видала сингл "Не знаю"
Новини по темі
Смоленська трагедія організована Росією — авіаексперт про катастрофу польського президентського літака
"Менш активна торгівля, проте без повного ембарго": Желіховський та Мялик про домовленості України та Польщі
Блокування польсько-українського напряму може призвести до збитків аграріїв на мільярд доларів за рік — Козаченко
Питання вирішиться протягом кількох тижнів — голова комітету Сейму Польщі Коваль про блокування кордону
Вантажівки — вибірково, легкові — вільно. Блокування кордонів продовжується — Держприкордонслужба