Ілюстративне фото. Жителі американського штату Міссурі голосують на загальних виборах у виборчому офісі округу Грін, 8 листопада 2022 року. Офіс держсекретаря округу Грін
"Супервівторок" – без сюрпризів
— "Супервівторок" – позаду, що попереду? Що він засвідчив? Чого очікувати від американських виборців і американських політиків надалі?
Думаю, сюрпризів тут не було. Щодо демократів – все зрозуміло: Джо Байден не має конкуренції. Ніхто з серйозних кандидатів йому не кидає виклик. Щодо республіканців, теж очікувалося, що рано чи пізно, а скоріше рано, ніж пізно, отримає номінацію, необхідну кількість голосів на праймеріз Дональд Трамп. Він консолідує свій шанс на висування від Республіканської партії на виборах цього року. Що, в принципі, і відбувається, враховуючи те, що Ніккі Гейлі офіційно заявила про припинення своєї кампанії. А навіть якби вона й лишалася в цих перегонах, вона не мала шансів відтіснити Трампа.
У принципі, просто все формалізується, закріплюється і починається, чи навіть триває, новий етап розвитку Республіканської партії. Вона залишається консервативною, навіть ультраконсервативною, радикально консервативною. Але консерватизм дещо змінює свій характер, порівняно з періодом Рональда Рейгана та середини 60-х років, від часів сенатора Баррі Голдвотера. Відраховується сучасна ера існування американського політичного консерватизму чи консервативного руху. Зараз – трампістський етап, популістський етап. Якісь консервативні принципи повертаються, якісь нові з’являються. Ті, які стосуються соціальної політики і внутрішньої економіки. Але найбільші зміни помітні в питанні зовнішньої політики. Бо не лише з часів Рейгана, а й після нього, переважній більшості республіканців була притаманна парадигма – віра в спеціальну, особливу, активну роль США в світі; проведення глобальної світової політики; захист традиційних американських цінностей; жорстка відповідь опонентам Америки в світ, якими є зараз Китай та Росія. Але це зараз відкидається в бік Трампом з його оточенням і новим поколінням республіканців. Багато хто зі старих республіканців в часи Трампа відійшов від партії і припинив своє членство в ній. Щодо зовнішньої політики, Трамп вважає, що, навпаки, Америці не потрібна ця глобальна політика, не потрібен захист цінностей. Мовляв, міжнародний світовий порядок, який існував раніше, нині не в інтересах Америки, адже всі Америку використовують. На його думку, Америці потрібно зайнятися своїми справами і відвернутися від світу. Мовляв, не має і не може бути спеціальної ролі Америки у світі.
Володимир Дубовик. Фото: postimees.ee
Тож, ми бачимо такий поворот, який є дуже небезпечним, зокрема, в питанні того, яку роль відіграватиме Америка щодо війни, яку Росія розв’язала проти України. Бо традиційні республіканці вважають, що треба і надалі підтримувати Україну, але Трамп вважає, що цього не потрібно робити. І, в принципі, він підняв досить велику хвилю антиукраїнських настроїв всередині своєї партії серед свого ядерного електорату. Не лише він, а й люди, які його слухають чи орієнтуються на політиків з його найближчого оточення, свято вірять в те, що підтримка України – це помилка, і потрібно згортати допомогу Україні.
Трамп володіє наразі ініціативою у протистоянні з Байденом
— Які рейтинги мають зараз основні кандидати у президенти США Джо Байден і Дональд Трамп?
Серед двох кандидатів ініціатива на боці Трампа. Він має доволі помітну перевагу, згідно з загальнонаціональними американськими соціологічними опитуваннями. І що більш важливо – в окремих штатах, перемога в яких важлива для будь-якого кандидата, якщо він хоче стати наступним президентом США, надходять дуже тривожні сигнали щодо рейтингу Байдена, який не підвищується, а, навпаки, падає. А судові справи проти Трампа частиною американців сприймаються, як ознака політичних переслідувань кандидата. Тобто йдеться, мовляв, не про верховенство права американської судової системи. А навпаки – нібито за всіма цими переслідуваннями стоїть Байден, Білий дім, Міністерство юстиції. Тобто зараз динаміка така.
Серед провідних важливих прошарків і соціальних груп, які підтримували Байдена на виборах 2020 року, ми бачимо втрату ентузіазму і підтримки. Це стосується молодих виборців і навіть жінок, які, в принципі, більше голосують за демократів. В 2020 році вони проголосували за Байдена з великою перевагою, а зараз їхні голоси поділилися порівну з Трампом. Тому ці сигнали тривожні. Щодо того, чи вони розуміють у трампістському крилі Республіканської партії, до чого це може призвести, думаю, що не повністю розуміють. Вони думають про те, що це дає користь в електоральному сенсі, в контексті передвиборчої дискусії. Вони бачать, що в Америці є певний запит і "апетит" щодо таких настроїв – відвернутися від світу, припинити витрачати американські гроші в світі, фокусувати увагу на внутрішніх проблемах. Також багато хто вірить, що головна проблема, головна загроза американська підходить з південного кордону – і це нелегальна міграція. Це, мовляв, небезпека номер один.
Обережний оптимізм щодо голосування за допомогу Сполучених Штатів Україні
— Попри відчайдушний опір трампістів із радикального крила республіканців у Палаті представників, які вперто не бажають ставити на голосування законопроєкт про військову допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню, цілком очевидно, що все ж демократи перехоплюють в цій частині ініціативу. Чи можна вважати, що це питання буде розв’язане протягом кількох тижнів, поставлене на порядок денний і проголосоване?
Думаю, що з обережним оптимізмом можемо сказати, що питання буде поставлене і проголосоване. Чи то окремо поставлять на голосування великим пакетом, чи окремо голосуватимуть за допомогу Україні – в будь-якому випадку воно буде проголосоване. Бо є голоси. Питання в тому, що не ставлять на голосування. Питання в тому, що Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон залежить від Трампа, він є трампістом. Він зараз "своя" фігура , яка намагається позбутися цієї залежності, але це не так просто. Він розуміє, що якщо поставить на голосування, може бути бунт трампістів у Палаті представників, і він теж може втратити свою посаду, як це було з попереднім спікером Кевіном Маккарті. Але я думаю, що тиск з різних боків буде тривати. Час від часу він нагадує, що, в принципі, він підтримує ідею того, що Україні треба надати новий пакет допомоги. Але коли саме відбудеться голосування, точно сказати не можна. І чи буде це 60 мільярдів чи будуть гроші лише на оборону, але без допомоги уряду та економіці, це ми незабаром побачимо. Думаю, що в найближчі тижні це буде вирішено.
