Спецпосланець США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер. Москва, 2 грудня 2025 року. Фото: АР
"Із ймовірністю 90% можна очікувати, що будуть повторюватися ті самі мантри"
Відбувся візит спецпосланця США Стівена Віткофа і зятя Трампа Джареда Кушнера до Москви. Що відомо про його результати станом на зараз і чи недарма вони 4,5 години слухали "про печенігів" у виконанні Путіна? Про що свідчить те, що нашу делегацію запросили знову до Штатів?
Я думаю, що насправді дарма. Абсолютно. Бо зрозуміло, що нічого не змінилося. Більше того, я думаю, що з ймовірністю в 90% можна очікувати, що для нашої делегації будуть повторюватися ті самі мантри, які ми вже чули від Путіна. Можливо з додаванням якихось емоційних, достатньо по-дурному сформованих тез від Віткоффа з приводу того, що мовляв, "Україна немає карт", що "треба погоджуватися". Я абсолютно переконаний в тому, що ніяких нових речей з Москви вони не привезли і точку зору Білий дім поки що ніяк не змінив.
"Віткофф схильний до певних фантазій"
Яка роль у цьому треку Джареда Кушнера, крім суто бізнесових чи фінансових якихось проєктів? Олександр Леонов в нашому ефірі зауважив, що таким чином Трамп вирішив встановити певний нагляд за самим Віткоффом. Що думаєте ви?
До речі, з приводу нагляду за Віткоффом я згоден з Леоновим. Але це вже дійсно вимушений крок, бо не вперше різноманітні тлумачення того, що відбувалося в Москві, йшли саме від Віткоффа. А потім з'ясовувалось, що це не так. Пам'ятаємо серпневу історію про "обмін територіями", після чого народилося, що, мовляв, Путін готовий повністю піти з Херсонської і Запорізької областей. Тому так, це дійсно схоже на певний контроль, хоча я би не виключав варіант із бізнесами. Бо історії з Трампівською криптовалютою, з тим, як заробляють безпосередньо наближені до нього особи на знаннях рішень адміністрації і… Ну, хто зараз ближчий? Мабуть, нікого ближчого в цьому бізнесовому плані в Трампа немає. І одна річ – це спілкуватися Віткоффу з Дмитрієвим (керівник Російського фонду прямих інвестицій, посланець Путіна Кирило Дмитрієв – ред.), а інша річ – коли розмова відбувається в самій Москві. Тому природно, що був Кушнер присутній, а не лише Віткофф, який, як ми вже побачили, схильний до певних фантазій.
"Кушнер в даному випадку важить більше"
На цю зустріч до Москви американська делегація вперше приїхала з власною перекладачкою. Раніше вони послуговувалися російськими перекладачами. Про що це свідчить? Перекладачі теж відіграють якусь специфічну роль?
Про те, що Віткофф послуговувався послугами перекладача, якого надавала саме Москва, говорили багато. Він перед цим там був уже, здається, 5 разів і щоразу про це йшлося. А те, що цього разу вони взяли свою перекладачку, я думаю, що це не лише наслідки цієї критики і, в принципі, здоровий глузд, а й те, що відбувається підвищення рівня переговорів для Трампа. Я думаю, що для нього Кушнер в даному випадку важить більше. А використання перекладачів для доведення правильної думки – це дійсно ази дипломатії і роботи спеціальних служб. Тому, чому тут дивуватися? Так воно й було.
"Віткофф, м'яко кажучи, не виправдав себе"
Тут, в принципі, дещо інше показово. Зрозуміло, що Віткофф, м'яко кажучи, не виправдав себе. Зрозуміло, що він і дискредитований, бо щоб там Трамп не казав з приводу цих його "плівок", які злили, але… Так, він не відставлений, але йому дали таку милицю у вигляді Кушнера, яка, мабуть, насправді все ж таки відіграє основну роль. Я думаю, що це якраз було зроблено для того, щоб вчергове просто подивитися на те, як зараз у США ухвалюються рішення. Хоча тиск на Трампа все рівно є з приводу Віткоффа, з приводу його компетентності і взагалі того, як він веде переговори. І Кушнер тут ніби виправляє ситуацію.
"Тема очікувано виявилася дуже затребуваною у США"
Напередодні в Сенаті США вперше в історії відбулися спеціальні слухання щодо викрадення і примусового переміщення українських дітей Росією. Український журналіст Остап Яриш написав пост про те, що дуже багато прийшло конгресменів, зокрема республіканців, які раніше, наприклад, голосували проти надання підтримки Україні. І він каже, що це може бути кроком до того, що навіть з цієї теми можуть перейти до ширших санкцій, до посилення тиску на Росію і надання допомоги. Як ви ставитеся до такого треку, який потім може вилитися в значно ширший, вже в контексті розв'язання російсько-української війни?
Гадаю, абсолютно вірно було зроблено, що ці слухання були організовані. Я теж читав пана Остапа, там навіть місця не вистачило. Дійсно, тема очікувано виявилася дуже затребуваною у Сполучених Штатах. А щодо можливого розширення заходів і тиску на РФ, то наша посол, наприклад, зазначила ще й про можливість визнання Росії Конгресом державою спонсором тероризму. Звісно, наразі це виглядає гіпотезою з невизначеним терміном, але це той момент, на який нам треба зважати. І це та робота, яку треба постійно робити – демонструвати реальну сутність Російської Федерації, заходити саме через ці двері і показувати. Я думаю, що тут перспектива такого тиску на адміністрацію США через Конгрес є перспективною, хоча по часу це може тривати достатньо довго. Так, ми бачимо, що є бажання швидко закінчити війну будь-якою ціною, і цю ціну, мовляв, може заплатити Україна, але саме конкретні згадки і конкретна кампанія щодо російських злочинів може це скоригувати і допомогти.
"Традиційний тиск продовжиться"
Чим саме Америка може тиснути на Україну і наскільки цей тиск буде сильним на нашу делегацію, яка знову запрошена на американську територію після переговорів у Москві? Тиснути зброєю наче не логічно, бо вона куплена і буде дивно, якщо американські контрагенти почнуть зривати вже підписані угоди. Що ви тут бачите?
Мені здається, що зараз тиск не настільки інтенсивний, порівняно з тим, яким він був після 28 лютого, коли Трамп безпосередньо тиснув на Зеленського в Овальному кабінеті. Потім вони взагалі припинили допомогу і багато чого відбувалося. Але воно тоді вилилося в переговорний процес, в якому Україна погодилися на пропозиції Сполучених Штатів про повне припинення вогню на 30 днів. Росія заявила, що погоджується і одразу ж накидала купу своїх умов, після чого стало зрозуміло, що нічого спрацювати не може. А зараз я думаю, що не варто недооцінювати нинішніх американських контрагентів щодо постачань. Так, є тиск військово-промислового комплексу на Білий дім, що ці контракти треба виконувати, але ми бачимо стиль нинішнього Білого дому, який запросто може припинити ці постачання, керуючись революційною доцільністю і якимись параграфами законодавства про продаж зброї. Тому я думаю, що це найдієвіше. Я б не став говорити, що не буде тиску іншого, наприклад, з точки зору корупційного скандалу. Я думаю, що це теж буде, але перебільшувати його значення, мабуть, теж не варто.
До речі, на переговорах в Маямі (30 листопада) пан Віткофф був дещо обережніший. З огляду очевидно на те, що плівки його переговорів з Ушаковим теж, м'яко кажучи, не додали стійкості йому і взагалі американській делегації. Тому я думаю, що традиційний тиск, про який ми знаємо, продовжиться і саме ці моменти будуть далі застосовуватися. В принципі, там арсенал теж не настільки великий. Інша річ, що це для нас критично важливо в багатьох моментах, наприклад, постачання ракет для протиповітряної оборони.
"Ван Ї їздив до Москви для того, аби нагадати про обов'язки РФ"
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї цими днями теж побував у Москві. Зараз президент Франції Президент Франції Емманюель Макрон поїхав до Сі Цзіньпіна. Що на китайському треку ми бачимо?
Я теж згоден, що зараз трохи забули про китайський вплив. Я думаю, Ван Ї їздив до Москви для того, аби нагадати, в тому числі, про обов'язки РФ. Бо те, що Росія пропонує Сполученим Штатам – це для Трампа виглядає як "big deal ", що дуже вигідно всім буде. Але все те, про що говорять росіяни (арктичні угоди, рідкісноземельні метали тощо) – це все вже давно було обіцяне Китаю. І в цьому ключі візит Макрона, значення якого теж не треба перебільшувати, що це для підтримки позиції Європи, це скоріше про двосторонні відносини, але я думаю, що цей чинник тиску на Російську Федерацію і узгодження позиції з Європою насправді теж є. Але американці недооцінюють його – однозначно.
