Ілюстративне фото: ДСНС Черкащини
"Усе залежить від виховання людей"
— 5 березня сталося загоряння трав'яного настилу та очерету на столичних Осокорках, тоді вогнем було знищено близько 3 гектарів сухостою. А 13 березня цього року поблизу села Слобідське Харківської області спалахнула масштабна пожежа теж через спалювання сухої трави. Її гасили понад 50 рятувальників, 10 автоцистерн протягом 13 годин. У 2020 році Верховна Рада у 18 разів збільшила штрафи для паліїв сухої трави, але проблема досі існує. З цим взагалі можна боротися реально?
Андрій Вагін: Насправді боротися можна і варто, але ця боротьба — це більше питання виховання суспільства і створення звички не робити цього. Звичайно, мільйони років до того від блискавки загорялися стерня, луки, пасовища, і, можливо, нічого страшного для екосистеми можливо і не було, тобто відбувалося природне оновлення. Але зараз питання не виключно користі для лугів, степів або пасовищ, або шкоди, хоча вчені більше кажуть зараз про шкоду, а питання антропогенного впливу, який утворюється в результаті викидів, неможливості дихання, забруднення атмосферного повітря, яке накопичується в населених пунктах, і це найбільше створює шкоду. Тому як би екоінспекція, чи правоохоронні органи, чи органи місцевого самоврядування не боролися, все залежить від виховання людей, від їх звичок і поселення в голову розуміння того, що так робити некоректно, неправильно.
Найбільша проблема і страх — якщо пожежа перекинеться на ліс
— Хто зараз найбільше страждає від такого спалення? Наприклад, в соціальних мережах можна почути міркування про те, що це, наприклад гнізда птахів, нори малих гризунів, які насправді приносять свою користь в полі. Втім про шкоду людям говорять менше. А ми нещодавно повідомляли про пожежу, яку гасили 16 годин і під час якої загинув господар власного помешкання. Чому про це забувається?
Андрій Вагін: Знову ж таки, питання, мабуть, більше світосприйняття і виховання. Треба розділити два різних питання. Питання спалювання сухої рослинності на городах – це більше проблематика осіннього періоду. А також питання контрольованих підпалів степів, луків, пасовищ. Це можна зустріти по всій країні, коли люди кажуть: "Ми тут підпалили, ми все контролюємо". Потім не загасили, і воно пішло далі і далі. Дійсно, шкода є всім екосистемам. Вогонь не є природним для екосистем. Зайці, гризуни, птахи, комахи — вони всі там гинуть. Найбільша проблема і страх — це якщо пожежа перекинеться на лісову місцевість.
Як безпечно прибрати сухостій?
— Наш слухач пояснює, чому люди палять сухостій. Каже: "Бо не придумали іншого способу прибрати сухостій, а те, що придумали — дорого для окремої людини".
Андрій Вагін: Зараз, у принципі, будь-хто на своїй земельній ділянці може викопати компостну яму. Якщо ми говоримо не про ділянку сільськогосподарського виробництва розміром 5 гектарів. Звичайно, цілком можливо викопати, згребти це все по осені і кинути в компостну яму. Є купа різних реагентів, біобактерій та іншого, що дозволить це все перебродити і зробити компост через рік, через два. Тому це єдиний правильний і коректний вихід. Якщо ми говоримо про населені пункти-мільйонники або більші, як Київ, то, звичайно, це питання постає. В розвинутих країнах Європи є навіть біореактори — збирають опале листя і кидають його в біореактор, який виробляє біогаз метан. Він коректно випалюється або переброджує, і створюється газ, який теж подається в систему і створює корисний кіловат. Зараз в Києві в Управліннях зелених насаджень є ці компостні ями. Це в центральних парках, як-то Маріїнському, після зими згрібається після зими, вже по весні, і потім вивозиться.
— Інший слухач зауважує: "Що робити в селі на городі, звідки ніхто рослинні рештки не вивезе? Найпростіше спалити і не треба з цього ґвалт роздувати". Зрештою, тут мені здається, що зараз для багато кого неочевидна межа між містом і не містом. Якщо це невеличкий хутірець на кілька дворів, то навіть якщо там щось трошечки подимить, то це одна історія. Якщо на ділянках в Софіївській Борщагівці, Броварах, Вишгороді, Бучі або Ірпені — то тут уже більше проблем.
Андрій Вагін: Щодо рівня проблем, то, з одного боку, я погоджуюсь, з іншого — ні. Якщо ти їдеш десь в Житомирі і відкриваєш в автомобілі скло, то, проїжджаючи через населені пункти, ти відчуваєш цей чудовий аромат. Особливо в березні-квітні, коли починаються садові роботи. Загалом обрізки дерев і гілки можна спалювати, це не критично. Йдеться про опале листя, сіно, стерню, яка пересохла, відлежалася і промокла. Коли ви їх підпалюєте, виділяється купа різноманітних речовин, тому що вже почався процес бродіння. І, звичайно, є різниця. Якщо говорити про Київ Найбільше її, мабуть, відчувають, мешканці Позняків від сусідніх Осокорків. Не від того навіть, що спалюють стерню, а від того, що є велике антропогенне навантаження від тисяч твердо спалювальних котлів. Вони теж мають викиди, в них немає дуже гарних фільтрів. Ми поки що не доросли до розуміння спільної якості атмосферного повітря і відповідальності за це кожного.
Покарання за самовільне спалювання
— Як діяти в ситуації, коли їдеш, бачиш у чистому полі людину, яка палить сухостій і вдає, що все контролює? Що в цьому випадку можуть зробити поліція чи екологічна інспекція?
Андрій Вагін: Два органи, які можуть вжити заходів, це поліція або екологічна інспекція. Є стаття 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, де передбачено, що за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах винні особи несуть відповідальність — від 180 до 360 неоподаткованих мінімумів.
А на посадових осіб, якщо це комунальні підприємства невеличких населених пунктів, сіл, селищ, де працівники замість того, щоб загрібати листя і кудись його перевозити, вирішили на місці вирішити ситуацію, то це від 15300 до 21420 гривень. Але, по-перше, дуже складно зловити таку людину. Екологічна інспекція здійснює заходи контролю переважно за суб'єктами господарювання, бізнесом. Тобто їде з пункту А в пункт Б. Друга проблема — зазвичай ніхто не ходить з паспортом, а для того, щоб скласти адміністративний протокол, треба людина з паспортом. Крім того, це його приватна земельна ділянка.
"Порівняно з 2023 роком кількість пожеж із сухостоєм зросла вдвічі"
— У чому з точки зору ДСНС небезпека таких займань? І чи дійсно це тільки сезонна проблема?
Анатолій Шкарбута: Наразі у нас викликає занепокоєння кількість пожеж, пов'язаних зі спалюванням сухостою. В порівнянні з минулим роком кількість таких пожеж зросла майже вдвічі. І у зв'язку з цим в ДСНС, в екологів та інших відповідних правоохоронних органів є занепокоєння. Небезпека цих пожеж в тому, що вони набувають відповідних масштабів. І внаслідок цих пожеж зазнають збитків не тільки люди, а і тварини, і рослинний світ. Також ДСНС має дуже великі матеріальні втрати і застосовує великі матеріальні ресурси для гасіння таких пожеж, що в умовах війни є не дуже доречним.
"Від детонації боєприпасів страждають прилеглі населені пункти"
— Наскільки велика через спалювання сухої трави небезпека детонації боєприпасів, які могли залишитися в землі?
Анатолій Шкарбута: Особливе занепокоєння викликають ті пожежі, які виникають на деокупованих або прифронтових територіях, оскільки внаслідок пожежі стаються вибухи, детонування вибухонебезпечних предметів, які залишив ворог. І такі випадки, на жаль, значно розширюють кількість постраждалих, оскільки радіус дії цих вибухових предметів досить великий. Інколи можуть навіть страждати прилеглі населені пункти.