За рік кількість пожеж із сухостоєм зросла в Україні вдвічі — ДСНС

За рік кількість пожеж із сухостоєм зросла в Україні вдвічі — ДСНС

Порівняно з минулим роком кількість пожеж із сухостоєм зросла в Україні вдвічі. Це констатує заступник начальника відділу Управління пожежної безпеки Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС Анатолій Шкарбута. Особливе небезпечні пожежі на деокупованих або прифронтових територіях, адже відбувається детонування вибухівки, залишеної російськими окупантами. Як діяти, коли їдеш, бачиш у чистому полі людину, яка палить сухостій і вдає, що все контролює? Перший заступник начальника Державної екологічної інспекції столичного округу Андрій Вагін відповідає на це запитання: "Два органи можуть вжити заходів, це поліція або екологічна інспекція". За самовільне випалювання сухостою законом передбачена відповідальність до 360 неоподаткованих мінімумів, а для посадовців, зокрема, комунальників – до 21420 гривень.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: ДСНС Черкащини

"Усе залежить від виховання людей"

— 5 березня сталося загоряння трав'яного настилу та очерету на столичних Осокорках, тоді вогнем було знищено близько 3 гектарів сухостою. А 13 березня цього року поблизу села Слобідське Харківської області спалахнула масштабна пожежа теж через спалювання сухої трави. Її гасили понад 50 рятувальників, 10 автоцистерн протягом 13 годин. У 2020 році Верховна Рада у 18 разів збільшила штрафи для паліїв сухої трави, але проблема досі існує. З цим взагалі можна боротися реально?

Андрій Вагін: Насправді боротися можна і варто, але ця боротьба — це більше питання виховання суспільства і створення звички не робити цього. Звичайно, мільйони років до того від блискавки загорялися стерня, луки, пасовища, і, можливо, нічого страшного для екосистеми можливо і не було, тобто відбувалося природне оновлення. Але зараз питання не виключно користі для лугів, степів або пасовищ, або шкоди, хоча вчені більше кажуть зараз про шкоду, а питання антропогенного впливу, який утворюється в результаті викидів, неможливості дихання, забруднення атмосферного повітря, яке накопичується в населених пунктах, і це найбільше створює шкоду. Тому як би екоінспекція, чи правоохоронні органи, чи органи місцевого самоврядування не боролися, все залежить від виховання людей, від їх звичок і поселення в голову розуміння того, що так робити некоректно, неправильно.

Найбільша проблема і страх — якщо пожежа перекинеться на ліс

— Хто зараз найбільше страждає від такого спалення? Наприклад, в соціальних мережах можна почути міркування про те, що це, наприклад гнізда птахів, нори малих гризунів, які насправді приносять свою користь в полі. Втім про шкоду людям говорять менше. А ми нещодавно повідомляли про пожежу, яку гасили 16 годин і під час якої загинув господар власного помешкання. Чому про це забувається?

Андрій Вагін: Знову ж таки, питання, мабуть, більше світосприйняття і виховання. Треба розділити два різних питання. Питання спалювання сухої рослинності на городах – це більше проблематика осіннього періоду. А також питання контрольованих підпалів степів, луків, пасовищ. Це можна зустріти по всій країні, коли люди кажуть: "Ми тут підпалили, ми все контролюємо". Потім не загасили, і воно пішло далі і далі. Дійсно, шкода є всім екосистемам. Вогонь не є природним для екосистем. Зайці, гризуни, птахи, комахи — вони всі там гинуть. Найбільша проблема і страх — це якщо пожежа перекинеться на лісову місцевість.

Як безпечно прибрати сухостій?

— Наш слухач пояснює, чому люди палять сухостій. Каже: "Бо не придумали іншого способу прибрати сухостій, а те, що придумали — дорого для окремої людини".

Андрій Вагін: Зараз, у принципі, будь-хто на своїй земельній ділянці може викопати компостну яму. Якщо ми говоримо не про ділянку сільськогосподарського виробництва розміром 5 гектарів. Звичайно, цілком можливо викопати, згребти це все по осені і кинути в компостну яму. Є купа різних реагентів, біобактерій та іншого, що дозволить це все перебродити і зробити компост через рік, через два. Тому це єдиний правильний і коректний вихід. Якщо ми говоримо про населені пункти-мільйонники або більші, як Київ, то, звичайно, це питання постає. В розвинутих країнах Європи є навіть біореактори — збирають опале листя і кидають його в біореактор, який виробляє біогаз метан. Він коректно випалюється або переброджує, і створюється газ, який теж подається в систему і створює корисний кіловат. Зараз в Києві в Управліннях зелених насаджень є ці компостні ями. Це в центральних парках, як-то Маріїнському, після зими згрібається після зими, вже по весні, і потім вивозиться.

— Інший слухач зауважує: "Що робити в селі на городі, звідки ніхто рослинні рештки не вивезе? Найпростіше спалити і не треба з цього ґвалт роздувати". Зрештою, тут мені здається, що зараз для багато кого неочевидна межа між містом і не містом. Якщо це невеличкий хутірець на кілька дворів, то навіть якщо там щось трошечки подимить, то це одна історія. Якщо на ділянках в Софіївській Борщагівці, Броварах, Вишгороді, Бучі або Ірпені — то тут уже більше проблем.

Андрій Вагін: Щодо рівня проблем, то, з одного боку, я погоджуюсь, з іншого — ні. Якщо ти їдеш десь в Житомирі і відкриваєш в автомобілі скло, то, проїжджаючи через населені пункти, ти відчуваєш цей чудовий аромат. Особливо в березні-квітні, коли починаються садові роботи. Загалом обрізки дерев і гілки можна спалювати, це не критично. Йдеться про опале листя, сіно, стерню, яка пересохла, відлежалася і промокла. Коли ви їх підпалюєте, виділяється купа різноманітних речовин, тому що вже почався процес бродіння. І, звичайно, є різниця. Якщо говорити про Київ Найбільше її, мабуть, відчувають, мешканці Позняків від сусідніх Осокорків. Не від того навіть, що спалюють стерню, а від того, що є велике антропогенне навантаження від тисяч твердо спалювальних котлів. Вони теж мають викиди, в них немає дуже гарних фільтрів. Ми поки що не доросли до розуміння спільної якості атмосферного повітря і відповідальності за це кожного.

Покарання за самовільне спалювання

— Як діяти в ситуації, коли їдеш, бачиш у чистому полі людину, яка палить сухостій і вдає, що все контролює? Що в цьому випадку можуть зробити поліція чи екологічна інспекція?

Андрій Вагін: Два органи, які можуть вжити заходів, це поліція або екологічна інспекція. Є стаття 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, де передбачено, що за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах винні особи несуть відповідальність — від 180 до 360 неоподаткованих мінімумів.

А на посадових осіб, якщо це комунальні підприємства невеличких населених пунктів, сіл, селищ, де працівники замість того, щоб загрібати листя і кудись його перевозити, вирішили на місці вирішити ситуацію, то це від 15300 до 21420 гривень. Але, по-перше, дуже складно зловити таку людину. Екологічна інспекція здійснює заходи контролю переважно за суб'єктами господарювання, бізнесом. Тобто їде з пункту А в пункт Б. Друга проблема — зазвичай ніхто не ходить з паспортом, а для того, щоб скласти адміністративний протокол, треба людина з паспортом. Крім того, це його приватна земельна ділянка.

"Порівняно з 2023 роком кількість пожеж із сухостоєм зросла вдвічі"

— У чому з точки зору ДСНС небезпека таких займань? І чи дійсно це тільки сезонна проблема?

Анатолій Шкарбута: Наразі у нас викликає занепокоєння кількість пожеж, пов'язаних зі спалюванням сухостою. В порівнянні з минулим роком кількість таких пожеж зросла майже вдвічі. І у зв'язку з цим в ДСНС, в екологів та інших відповідних правоохоронних органів є занепокоєння. Небезпека цих пожеж в тому, що вони набувають відповідних масштабів. І внаслідок цих пожеж зазнають збитків не тільки люди, а і тварини, і рослинний світ. Також ДСНС має дуже великі матеріальні втрати і застосовує великі матеріальні ресурси для гасіння таких пожеж, що в умовах війни є не дуже доречним.

"Від детонації боєприпасів страждають прилеглі населені пункти"

— Наскільки велика через спалювання сухої трави небезпека детонації боєприпасів, які могли залишитися в землі?

Анатолій Шкарбута: Особливе занепокоєння викликають ті пожежі, які виникають на деокупованих або прифронтових територіях, оскільки внаслідок пожежі стаються вибухи, детонування вибухонебезпечних предметів, які залишив ворог. І такі випадки, на жаль, значно розширюють кількість постраждалих, оскільки радіус дії цих вибухових предметів досить великий. Інколи можуть навіть страждати прилеглі населені пункти.