Ілюстративне фото: Cуспільне/Віолетта Карлащук
2 причини – пожежі в екосистемах і атмосферна інверсія
Що відбувається з нашим повітрям, зокрема, в Києві? Із чим пов'язана ця ситуація?
Причини насправді дві: перша – це пожежі в екосистемах довкола нашої столиці. Це горіння торф'яників та горіння лісів, підстилок, дерев'яних площ, тощо. І друга причина – атмосферна інверсія або температурна інверсія.
Що означає атмосферна або температурна інверсія?
Це характерне явище для нашого регіону, яке виникає в певний час. Це пов'язано з неможливістю змішування різних слоїв атмосфери, через те, що в них різкий перепад температури. У нас наразі майже кінець вересня, а температура вдень така ж, як наприкінці серпня. Тобто досить тепло. Земля за ніч охолоджується, зранку і вночі температура у приземних шарах атмосфери має нижчу температуру, ніж та, яка нагрівається від призахідного сонця. І навіть, якщо ви відчуваєте вітер, то атмосферні маси все одно поміж собою не змішуються, і всі твердо диспенсерні забруднюючі речовини, які потрапили в приземний шар атмосфери, нікуди не діваються і не переміщуються. Тому ми вимушені цим дихати. Саме тому, наприклад, усі ТЕЦ або великі підприємства мають вимогу щодо високих градирень, труб для того, щоб свої викиди вони викидали вище, ніж приземні шари атмосфери.
Антициклон не дав зайти циклону "Борис" на територію України
Ви сказали що однією з причин є пожежі в екосистемі. Були різні коментарі, що саме і де горіло. Ви могли б уточнити, що саме спричинило таке забруднення повітря у Києві?
Насправді проблематика таких різноманітних коментарів, а іноді ще й із вживанням слова "імовірно", що не хотілося б чути від органів державної влади, виникає, бо в нас немає єдиного центру аналізу інформації. Тобто КМДА має місцеву систему моніторингу якості атмосферного повітря, вони опрацьовують певні дані, але державної системи в нас поки що не побудовано. Їм ці дані нема куди передати. Лісівники мають обов'язок гасити пожежі та моніторити їх на їхніх територіях. Насправді, існує достатня кількість сервісів і засобів моніторингу атмосферного повітря. Використовуючи супутникові дані, ми бачимо, що приблизно з 17-го по 22 вересня були пожежі на торф'яниках неподалік села Лошакова Гута, це на межі Чернігівської і Київської областей. Раніше, до 20-го числа, у нас трохи були пожежі у Вишгородському районі, мабуть, у лісах. Варто зазначити, що за супутником важко розпізнати іноді пожежі торф'яників і в лісах, тому що торф'яники часто бувають у міжлісовій місцевості. Чому? Тому що вітер зберігається північний.
Але взагалі, якщо торф'яники – це географічна причина, температурна інверсія – це періодична причина в певний період року (зазвичай це березень-квітень і вересень-жовтень), то першочергова причина – це антициклон, який зараз перебуває над Україною. Тобто, згадуємо про "ефект метелика", згадуємо, що Дунай розлився і затопило Східну Європу. Там останні пару тижнів вирував циклон "Борис". А у нас є сухий антициклон з підвищеним атмосферним тиском. І цей тиск не дає змінюватися і вертикально переміщуватися шарам атмосфери. І цей же антициклон не дав зайти циклону "Борис" на територію України. Тобто циклон "Борис" прийшов з Атлантики, накопичився великою кількістю вологи, яка мала пройти по всій Європі і полити, в тому числі Україну. Але цей антициклон, який утворився над територією України і навіть трохи східніше, не дав вологому циклону зайти на нашу територію. І в нас продовжилася ця посушлива погода, яка триває з середини серпня.
Андрій Вагін. Фото: uacrisis.org
Україна входить у топ-10 держав за покладами торфу
Що є причиною загоряння торф'яників, чому вони займаються і горять?
Торф – це тверда горюча копалина, яка утворилася внаслідок гниття, розкладання дерев і болотяної маси рослин, але вона не перетворилась на вугілля через нестачу кисню і вологість. Взагалі торф займає приблизно 3% від всієї території суші нашої планети. І Україна точно входить у топ-10 за його покладами, в нас не повністю розвідані запаси торфу як корисної копалини. Основні території – це колишні й нинішні лісисті місцевості. Це в першу чергу Полісся, це Чернігівщина, Сумщина і Львівська область. Там торфу найбільше. Чому він загоряється? Через те, що взагалі вологість торфу зазвичай складає близько 80%, тобто це волога маса.
Горіння торф'яників – одна із найбільших проблем світу
А як загалом торф лежить, які це поклади?
До 10 метрів під землею, починаючи з самого верху. І основна проблема тоді, коли ці поклади осушують. Осушують їх зазвичай в процесах сільськогосподарської або лісозаготівельної меліорації. Або коли торф планують видобувати, тоді ці родовища осушують. Коли в них немає вологи, верхні шари починають більше окислюватися і висихати, а в торф'яниках живе велика кількість біоти дрібної, і результати життєдіяльності цих мікроорганізмів починають накопичуватися, витискаючи кисень і ще більше нагріватися. Нагріваються вони від 1° до 4° за день. І коли триває довга посушлива погода, торф сам по собі займається, розганяючи температуру до 65° і більше всередині свого ґрунту. І гасіння таких торф'яних пожеж дуже складне. Є 3 види пожеж: до 25 сантиметрів від поверхні – це верхня пожежа, середня – від 20 сантиметрів до 0,5 метра, і глибше пів метра. Коли торф'яник загоряється всередині, то пожежі, відкритого вогню ви не бачите. Він тліє всередині. Потім починає плавитися верхня частина гумусу, а коли ще потрапляє туди вода, вона коксується і стає як бітум. Тому гасити зверху, заливаючи пожежу торф'яника водою майже неможливо. Першочерговим заходом, звичайно, здійснюють окопування, щоб унеможливити поширення цієї пожежі горизонтально. І в ідеальних варіантах – закопують в низину брансбойти (шланги з водою) і починають його активно заливати. Щоб ви розуміли, такі пожежі можуть тривати навіть до зими. В деяких регіонах світу таке відбувається. Тому це велика проблема. І для клімату – це одна із найбільших проблем світу, тому що велика кількість діоксиду азоту виділяється під час горіння таких торф'яників.
Тобто таке трапляється не тільки у нас, а й в інших країнах?
Звичайно. І однією з умов, в тому числі Паризької кліматичної угоди, є облік. Згідно із нею, до 2030 року низка країн, які підписали цю угоду, мають скоротити свої викиди CO2. Маємо вести облік таких торф'яників і запобігати їх займанню.
Гасити сміттєзвалища так само складно, як і торф'яники
Ще одна причина, яка може впливати на поточне становище – це великі сміттєзвалища. Поряд із Києвом є чимало подібних звалищ. Чи можуть там здійснюється самозаймання?
Трохи засмучу, але сьогоднішня ситуація продовжиться ще днів 5, мабуть. Але вона не пов'язана з горінням сміттєзвалищ, зокрема в Старих Петрівцях. У мене на фейсбуці за березень 2022 року була публікація про те, що тоді дійсно горіло сміттєзвалище в Нових Петрівцях через падіння уламків ракет. Зараз, за супутниковими даними, ми не бачимо пожежі на території того незаконного і несанкціонованого сміттєзвалища. Але принцип загорання приблизно такий самий. Тільки в торфовищах цей газ створюють мікроорганізми, а тут газ метан накопичується від гниття біологічних відходів, які ми викидаємо на сміттєзвалища. Там утворюються тріщини, в яких утворюється газ і потім загорається. І проблема гасіння сміттєзвалищ така сама, як і торф'яників, тому що простори, які утворюються, вигорають і потім провалюються. Тобто процес гасіння дуже небезпечний.
Ілюстративне фото: ДСНС України
Чомусь дитсадки не отримують повідомлення згори про те, що не можна проводити заняття на вулицях
Де можна відстежувати дані про якість повітря?
Ресурс IQAir – найбільш відомий застосунок. Або AirVisual, який вмикається з App Store чи Google Play. Для моніторингу пожеж є багато відкритих супутникових даних. Але мене в першу чергу засмучує те, що в державі відсутні певні протоколи реагування. І ми це побачили як на нещодавньому забрудненні річок Сейм і Десна, так і з забрудненням атмосферного повітря. Тобто, коли в перші дні почався найбільший смог, у нас всі, від центральних органів влади до місцевих, писали, що пийте більше водички, зачиняйте вікна. Але відсутня реакція. Чомусь наші дитячі садочки не отримують повідомлення згори про те, що не можна проводити заняття на вулицях. Заняття з фізкультури в школах не мають проводитися на вулиці. А в нас, вибачте, директор школи або садочку, поки немає підпису з вказівкою згори, нічого не робить. А таких вказівок не надходить. Тобто повинні вживатися першочергові заходи і повинно бути централізоване опрацювання інформації про пожежі тощо. Ми це не зробимо за 1 чи 2 роки. Це величезний процес ревіталізації таких торфовищ, які вже осушені, які в першу чергу горять. Це заходи з недопущення осушення водно-болотних угідь, які зараз існують і їх збереження. Тобто це великі цілеспрямовані державні програми, які повинні реалізовуватися 5-10 років, і тоді ми хоча б уникнемо того, що будуть горіти ці торф'яники.
