Лікар Отто Стойка: Зміцнюймо серцево-судинну систему — і метеочутливість зменшиться

Лікар Отто Стойка: Зміцнюймо серцево-судинну систему — і метеочутливість зменшиться

Метеозалежність — чутливість організму до змін погодних умов, що може проявлятися погіршенням самопочуття. Це міф чи реальна проблема, від якої страждає багато людей? На запитання Євгенія Агаркова в ефірі Радіо Культура відповідає Отто Стойка — лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, кандидат медичних наук, експерт громадського здоров'я.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: з відкритих джерел

Чи є метеозалежність насправді? Що це означає з практичної точки зору?

Усі ми залежимо від погоди більшою чи меншою мірою. Наприклад, є добовий цикл, що залежить від світла: уночі ми сонливі, навіть якщо нам треба не спати, а вдень — бадьоріші. Так працюють підкіркові структури мозку. Це природа, фізіологія, тож у цьому плані ми вже чутливі. Є люди, які болісно реагують на зміну погоди, але вважається, що 80-90% цих людей мають хронічні патології. Є ті, хто взагалі не відчувають погодних змін — передусім це здорові молоді люди. 

Буває, коли різко змінюється погода, починає "крутити" коліна у здорових людей, які ведуть активний і здоровий спосіб життя. Чому так відбувається?

Вплив справді є — знову-таки, передусім впливає світло. Приміром, можна помітити: взимку, коли довго туман, мряка, наш тонус падає, настрій пригнічений. Якщо говорити про соматичні прояви, перепад вологості, температури, атмосферного тиску може впливати на судини й суглоби. У здорових людей це зазвичай швидко минає.

Які додаткові причини метеочутливості? Як впливає харчування, фізична активність, довкілля? Чому в деяких людей підвищена метеочутливість, а в когось не настільки?

Це залежить від стану судин. Якщо людину часто турбує головний біль чи перепад тиску, це свідчить про вплив на судини. Ми дуже чутливі до цього. Треба зважати на те, що ми вкрай недбало ставимося до свого здоров'я. Погода загострює наявні проблеми. Фактор номер один — це нетренованість або хворобливість серцево-судинної системи. Насамперед варто звертати увагу на це і допомагати своїй серцево-судинній системі. 

Передусім треба змінити наші звички. Кинути курити і їсти фастфуд, обмежити солодкі напої, споживати природні харчі — фрукти, овочі, цільнозернові продукти. Впливають і стимулятори на кшталт кофеїну. Від кави та чаю піднімається тиск, і якщо людина вранці п'є ці напої, а ввечері вже ні, тонус падає, що позначається на самопочутті. Надзвичайно впливає на стан здоров'я недосип: погіршується тонус судин, імунітет, стан серцево-судинної системи загалом. Це причина номер один усіх негараздів. Також важливо бути ближчими до природи, не ховатися від природних умов: ходити босоніж, гуляти на свіжому повітрі, приймати контрастний душ, загартовуватися. Це допомагає адаптуватися до несприятливих погодних умов. Приміром, можна гуляти під дощем: як кажуть британці, немає поганої погоди, є поганий одяг. Отже, свіже повітря і природне середовище — звісно, без фанатизму.

Як іще можна тренувати серцево-судинну систему? Спорт у поміч?

І спорт, і, знову-таки, перебування на свіжому повітрі. Люди часто скаржаться на суглоби. Це від неправильного харчування і малорухливого способу життя. Багато людей мають сидячу роботу і не роблять вправи, а це важливо. Треба починати з малого, робити зарядку, багато ходити. Комусь справді може допомогти реабілітолог. Але потрібно рухатися, бо що здоровіші суглоби, то менш вони метеочутливіші.

А якщо немає можливості більше рухатися? Що можна робити, щоб поліпшити свій стан в умовах офіса чи роботи вдома?

Принаймні прості вправи: відчинити вікно або вийти на балкон, поприсідати, повідтискатися від підлоги. Якщо людині це поки тяжко, бодай повідтискатися від стіни або від стільця, це вже буде початок.

Як часто треба відривати себе від комп'ютера?

Бажано протягом дня це робити з інтервалом година-півтори — що частіше, то краще. Деякі люди беруть, наприклад, фітбол замість стільця й сидять на ньому, щоб тримати баланс і здійснювати мікрорухи. Деякі пробують працювати стоячи.

Це допомагає?

Так, стоячи краще. Коли ми довго сидимо, кров застоюється і формується схильність до серцево-судинних захворювань, утворення тромбів, виникнення мікротромбів, що призводять до інсульту або навіть інфаркту.

Як не можна сидіти?

Що пряміші будуть ноги, то краще, хоча б тримати їх під прямим кутом. Не треба піджимати їх під себе чи перетискати. Якщо закидати ногу на ногу, це заважає кровотоку. Чим, наприклад, добре присідання? Його можна робити будь-де. Можна також походити сходами у приміщенні, хоча ліпше, ясна річ, надворі. Це чудове навантаження, коли ми ходимо вверх-вниз чи бігаємо. Ще корисна степ-аеробіка, є спеціальні степ-платформи, що імітують сходи. Можна робити елементарні рухи, застосовуючи гантелі чи еластичну гуму. Тобто використовувати все, що нас приваблює чи може привабити, стимулювати себе, щоб було приємно займатися — наприклад, купити нові гарні кросівки.

Говорячи про стимулятори: я от люблю пити каву або чай з цукеркою, це як цілий ритуал. Що скажете щодо цієї звички?

За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, можна вживати до 50 грамів, але сукупного цукру в день. Утім, краще 25 грамів усе-таки.

Як зрозуміти, що ми вже з'їли 50 грамів сукупного цукру в день?

Якщо ви з'їли, скажімо, 50 грамів вафельної шоколадки, то 25 грамів цукру вже точно спожили. Проблема в тому, що ми залежні від ритуалів на кшталт кави з солодощами — і фізично, і ментально. Слід поступово від цього відмовлятися — наприклад, іноді пропускати: якщо на вихідних ми хочемо спати, краще подрімати, аніж пити каву з цукерками.

Текст підготувала Валерія Кайгородцева, відредагувала для публікації Юлія Озен