Ілюстративне фото ocsp.com.ua
У чому полягають зміни до законодавства, ухвалені цього року?
Спадкові відносини мають:
1. строковість реалізації прав – шість місяців на прийняття спадщини (це дуже важливий термін, з пропуском якого виникає дуже багато негативних наслідків);
2. територіальність юрисдикції нотаріальних округів, нотаріусів – окупована територія.
Саме на це і спрямовані були останні зміни, які стосуються воєнного стану. Умовно за хронологією можна поділити ці зміни на три групи:
– перша група – березень 2022-го року.
Кабмін ухвалив постанову "Питання нотаріату в умовах воєнного стану". Там була норма, що строки на прийняття спадщини зупиняються, але не більше, ніж на чотири місяці (тоді вважалося, що все це за чотири місяці завершиться). Постанова була прийнято до виконання, зокрема, і нотаріусами, але до певного часу, поки відповідні спори не дійшли до Верховного Суду. Він цілком логічно сказав: "а хто такий Кабмін, щоб змінювати порядок, передбачений не просто законом, а Цивільним кодексом, який є основою цивільного законодавства, законом, який має пріоритет над іншими поточними законами". Це була мертвонароджена норма, хоча в той момент перед державою стояли більш важливі питання, ніж спадкові відносини.
– друга група (територіальна) – друга половина 2022-го року.
Місце відкриття спадщини за загальним правилом – це останнє місце проживання спадкодавця. Зміна – будь-який нотаріус на території України.
– третя група – листопад 2023-го року, а зміни набули чинності в січні 2024-го року.
Були внесені зміни до Цивільного кодексу і до закону "Про нотаріат" і в аспекті територіальності, і в аспекті строковості. Щодо територіальності: поновили загальне правило щодо місця останнього проживання спадкодавця і, як виняток, окупованих територій, територій проведення активних бойових дій. Знову ж таки це може зробити будь-який нотаріус. Якщо людина помирає на окупованій території, де не діють органи влади України, на території активних бойових дій, то діє будь-який нотаріус на території України – чи то Закарпатська область, чи Львівська, Київська область, місто Київ – без різниці.
І строковість: є норма, що якщо смерть людини зареєстрована через місяць або пізніше, то сроки реалізації спадкових прав, перш за все на прийняття спадщини, починають спливати не з моменту смерті, а з моменту реєстрації смерті. Людина помирає на окупованій території, апріорі починають спливати строки, крім от цих випадків. Для того, щоб зареєструвати смерть, треба виїхати на підконтрольну уряду України територію і зареєструвати факт смерті, отримати свідоцтво про смерть і тільки тоді починають спливати ці строки. Тобто друга складова важлива в аспекті воєнного стану: людина виїжджає, отримує свідоцтво про смерть, довідки медичні.
До речі, будь-який документ окупаційної влади не приймається, це не просто заборона для нотаріуса, для державних установок прийняти цей документ. Робота з цим документом буде мати наслідки. А от медичні довідки чи інші документи, які підтверджують, що, дійсно, людина померла, приймаються, тому що інших документальних підтверджень бути не може. Тож отримуєш свідоцтво про смерть і лише тоді починають спливати строки.
Отже, якщо йдеться про район активних бойових дій чи окуповані території – будь-який нотаріус на території України, з точки зору строків – початок спливу всіх строків реалізації спадкових прав не з моменту смерті, а з моменту факту реєстрації смерті і отримання свідоцтва про смерть на території, підконтрольній Україні.
Що робити, якщо шість місяців для прийняття спадщини спливли?
Тоді починаються великі негаразди. Якщо немає спадкоємця або спадкоємці такої згоди не дають, тоді треба звертатися окремим позовом до суду про надання додаткового строку на прийняття спадщини і доводити об'єктивні складнощі, поважність причин не звернення до відповідного органу чи нотаріуса протягом шести місяців.
Що робити, якщо спадщина знаходиться на окупованій території?
Розташування майна і місце проживання спадкодавця не завжди співпадають: майно, яке знаходиться на окупованій території, на території Автономної Республіки Крим оформлюється виключно за правилами і на території України, підконтрольній уряду України, де б вона не знаходилася (мається на увазі територія України кордонів 1991-го року).
Якщо ж спадкодавець проживає на підконтрольній території, а спадкоємець – ні, то тут для реалізації спадкових прав немає строку. Людина померла – почали спливати строки і спадкоємцю обов'язково потрібно з окупованої території приїхати на неокуповану територію. Держава не може допустити приймати до виконання і реалізації документи, оформлені квазівладою незаконних утворень чи окупаційною владою. Тому людина має приїхати на неокуповану територію, здійснити відповідні юридичні дії, подати заяву про прийняття спадщини і лише тоді буде мати право потім отримати успадковане. Тут якраз можна говорити про поважність причин неявки в шестимісячний строк, тому що об'єктивно з окупованої території приїхати на неокуповану – це проїхати район бойових дій, що в більшості випадків дуже важко і це дійсно поважні причини.
Що є поважними причинами перенесення термінів і вступу в спадщину?
Кожна конкретна ситуація має своє конкретне вирішення: перебуваючи в Європі, у людини немає ніяких перешкод звернутися до консульської установи України, навіть в деяких випадках до іноземного нотаріуса або приїхати врешті-решт в Україну. Інша ситуація – перебування на окупованій території. Якщо людина проживає в південних районах Херсонської області, як їй потрапити на підконтрольну територію України? Це неможливо на сьогоднішній день.
Як прийняти спадщину, якщо ви перебуваєте за кордоном?
Щодо спадкоємців, то характерним було рішення Верховного Суду – хоча воно стосувалося Росії, але історія почалася до широкомасштабного вторгнення. Росіянка померла в Росії, але мала нерухоме майно в Україні. Її спадкоємці там прийняли спадщину у встановлений строк і приїхали сюди оформлювати нерухоме майно в нашій державі, доводячи, що вони прийняли спадщину за законами Росії. Українські суди сказали, що всі дії, що стосуються нерухомого майна в Україні – неважливо, хто спадкодавець – українець, іноземець – мають бути вчинені в шестимісячний строк саме в Україні. Тим паче це стосується спадкоємців-громадян України. Громадяни України, які проживають за кордоном, щоб отримати спадкове майно, мають впродовж шести місяців вчинити дії щодо прийняття спадщини – це або проживати зі спадкодавцем на момент смерті (винятки – малолітні, неповнолітні, непрацездатні, недієздатні), або подати заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк.
Якщо ви проживаєте за кордоном, слід:
1. Приїхати в Україну.
2. Звернутися за допомогою до консула. Є положення, затверджене Міністерством закордонних справ і Міністерством юстиції України, про порядок вчинення нотаріальних дій дипломатичними та консульськими установами України. Основна функція консула – надання допомоги і сприяння особам приватного права: громадянам, юридичним особам в країні перебування цього консула. Дуже багато нотаріальних дій віднесені до повноважень, компетенції консульської служби. Інше питання, що воно стосується якісного і кількісного критерію. На жаль, якісний критерій бажає кращого, тому що до війни таких питань не виникало. Люди, які виїжджали у туристичних цілях чи навіть на заробітки, рідко коли потребували консульських послуг. Зараз ситуація інша, але рівень підготовки цих представників консульських і персоналу бажає кращого. Більш суттєво впливає на цю ситуацію кількість. В Польщі мільйони людей і консульська служба не розрахована на таку кількість. Консул з юридичної точки зору уповноважений у повному обсязі засвідчити заяву про прийняття спадщини, а ви передаєте її за належністю до України.
3. Або звернутися до іноземного нотаріуса. Не всі європейські країни використовують цей механізм, але такі нотаріуси є, наприклад, в Польщі, Німеччині, Великій Британії. Додам, що краще вирішувати своє спадкове питання у взаємодії з українським нотаріусом.
Що робити, якщо померла людина проживала за кордоном?
Перш за все, важливо, який вона там мала статус. Якщо людина не має посвідки на проживання, то казати про те, де було останнє місце проживання, складно. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до закону про міжнародне приватне право. Стаття 70 цього закону каже, що спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання. В 71 статті йдеться про те, що нерухоме майно спілкується тільки по праву України і в Україні.
Якщо людина помирає за кордоном, то свідоцтво про смерть видається іноземною державою й місцем смерті буде вказана або Варшава, або Краків чи Берлін. Тобто місце відкриття спадщини буде не в Україні й дуже важко буде українському нотаріусу відкрити спадщину. В цьому випадку вступає в дію положення наказу Мін'юсту і Міністерства закордонних справ про вчинення нотаріальних дій. Дипломатичними консульськими установами України за кордоном прямо передбачено, що повноваження видавати свідоцтво про право на спадщину за місцем відкриття спадщини має український консул за кордоном.
Одне питання, коли треба посвідчити довіреність, особливо якщо проєкт передали з України – посвідчив і все. Зовсім протилежна ситуація, коли треба мати справу і спадщину. Чому? Заводиться спадкова справа, реєструються всі документи в спадковому реєстрі, в цьому положенні прописаний механізм взаємодії через Міністерство іноземних справ, Мін'юст. Консул має зв'язуватись з МЗС, з Мін'юстом, все це заносити у спадковий реєстр чи передавати інформацію для занесення. Все це дуже складно. Але у випадку, коли крім консула вам звернутися нема куди – слід не просити, а вимагати. Більше того, український нотаріус тут буде безсилий. Посадова особа має виконувати те, що передбачено. Тим паче, що іншого варіанту немає. В цьому випадку виникає складність, але ця складність виникла через те, що Європа і цивілізований світ з часів Другої світової війни не знали такого масового напливу людей.
Як діяти, якщо спадкодавець, який проживає за кордоном, вирішив скласти заповіт?
Заповіт громадянином України у іноземного нотаріуса, який навіть буде посвідчений, навряд чи буде прийнятий до реалізації в Україні. Консул має всі повноваження щодо складання заповіту. Для того, щоб заповіт був реалізований, має бути інформація про людину в спадковому реєстрі. Чинність його така ж, як і українського заповіту. Якщо заповіт складений за кордоном у консула правильно і вірно, за загальним правилом він відміняє повністю чи в частині дію попередніх заповітів, навіть засвідчених в Україні, але раніше. Є така можливість юридична, проте на практиці можуть виникнути складнощі з консулом. Для того, щоб заповіт був чинний, потрібно пересвідчитись у дотриманні форми і процедури порядку складання. Він має пройти процедуру відповідної реєстрації. А якщо нотаріус прямо посвідчив заповіт і тут же зареєстрував його, то з консулом ситуація складніша, тому що порядок взаємодії спочатку через МЗС, потім Мін'юст… Якщо порядок не буде дотримано, то чинність заповіту вже буде нульова. Щоб в майбутньому не було спадкового судового спору, потрібно, щоб все було чітко, ясно і однозначно викладено і щоб була дотримана процедура.
Як подарувати майно чи оформити догляд з правом на отримання майна?
Якщо ви довіряєте своєму спадкоємцю, то можете юридично оформити дарування. Тут це краще вже зробити в Україні чи через довіреність: оформлюєте довіреність в іноземній країні на розпорядження конкретним майном шляхом дарування на якусь особу. Ця довірена особа приходить до нотаріуса, підписує договір дарування вже на вашого обдарованого.
Прийняття спадщини, оформлення заповіту робиться тільки особисто. Заява має бути підписана вами особисто і засвідчена належно посадовою особою.
Що буде зі спадщиною, якщо ніхто не звернувся по неї?
Якщо спадкоємці відсутні або не прийняли спадщину чи відмовились від її прийняття, спадщина стає відумерлою і переходить у власність територіальної громади. Зі спливом року – не менше – це майно береться на облік, а органи місцевого самоврядування подають в порядку спрощеного провадження заяву про визнання спадщини відумерлою. Як наслідок, майно перейде в комунальну власність. Враховуючи сьогодні воєнний стан, внутрішню та зовнішню міграцію, бойові дії, це не практикується, тому що не на часі.
Як відбувається спадкування, якщо особи перебували у цивільному шлюбі?
Формально він або вона має право на спадкування, але в четверту чергу (якщо немає батьків, дітей, двоюрідних братів, тобто людина була взагалі одинокою). Четверта черга – це дуже далекі родичі. Фактичний шлюб прирівнюється до зареєстрованого тільки щодо набуття майна. Майно, набуте фактичним подружжям, прирівнюється до зареєстрованого.
