Фото ілюстративне
Зачеперство, як крайня форма екстремальних розваг підлітків
Які форми зачеперства сьогодні найчастіше фіксує "Укрзалізниця"?
Євген Єжков: Зачеперство або трейнсерфінг, як явище, виникло ще з початку виникнення залізниць і колісного транспорту. Люди, що не могли купити квиток на поїзд, ще в XIX або на початку XX століття зачіплялись за зовнішні елементи вагонів чи лізли на дах. Це явище досі поширено в Індії, Бангладеші, Пакистані. В Україні зачеперство – це крайня форма екстремальних розваг підлітків, а не форми безбілетного проїзду. З розвитком соцмереж, сервісів короткого відео і можливістю поділитися цим відео, випадки зачеперства зросли. Вони стають більш поширеними серед дітей і підлітків 12-16 років. Тільки всередині пасажирського вагону проїзд є безпечним і допустимим, а всі інші форми чи види проїзду небезпечні. Якщо зачепер залазить на вагон або чіпляється за задню кабіну поїзда, їде у вантажному вагоні чи міжвагонному просторі – це дуже небезпечно. Діти не розуміють всіх небезпек і переконані, що якщо він буде триматися чи не чіпатиме контактну мережу – все в нього буде добре. Найбільша небезпека – ураження електрострумом. Контактна мережа залізниці знаходиться під напругою 27 000 Вольт. Уразити струм може навіть без дотику: достатньо наблизитися на метр-півтора до дроту. Дощова погода та збільшена вологість повітря, телефон і інші гаджети в кишенях збільшують довжину електричної дуги. Можна навіть на відстані отримати ураження струмом. А це майже на 100% або смертельно, або призведе до важких опіків та ампутацій. Спочатку 2025 року "Укрзалізницею" зафіксовано 40 випадків: 40 осіб травмованих на дахах наших вагонів і 19 із них смертельно.
Ці явища, трагічні випадки фіксуються у яких регіонах? Якась є географія чи це відбувається по всій Україні?
Так, певну географію можна спостерігати. 90% таких випадків – це столичний регіон і Київська область. Це окремі напрямки залізничного сполучення. Найбільш проблемний напрямок Тетерівський, поїзди зі сполученням Київ-Коростень, Святошин-Тетерів, Ірпінь, Буча. Також Одеська область. Інші регіони поодинокі випадки майже не фіксуються.
Що може відбутися з людиною?
Якщо розмовляти в масштабах небезпеки в цілому, то це 100%, як при ураженні струмом або смертельно, або призведе до важких травм. Ураження електрострумом призводить до важких опіків і ампутації. Є таке явище, як турбулентність повітря: середня швидкість поїзда, навіть приміського, між зупинками 80-100 км/год. Додаємо до цього швидкість вітру, повітряний потік від попутного чи зустрічного поїзда… Не вистачить жодного міцного хвату чи фізпідготовки, аби втриматися дорослій людині фізично вихованій, спортивній, а для підлітків і поготів. Падіння під час руху на такій швидкості – це миттєва смерть або каліцтво. Також є ризики затягування під колеса, удари об посадочні платформи чи інші конструкції, наїзд поїздом, який їде по сусідній колії. Зачепери полишають рухомий склад залізниці на ходу, до його під'їзду до зупинки, оскільки бояться потрапити на очі перехожих, пасажирів, залізничників. І під час зістрибування на ходу також можна травмуватися об колію, платформу і інші конструкції. Часто вони зістрибують із задньої кабіни електропоїзда або іншого якогось поїзда, та через сусідню колію покидають станцію. Нерідко за таких обставин їх збиває зустрічний поїзд, який слідує по сусідній колії.
Повідомити черговому залізниці, черговому поїзда або машиністу
Залізниця, метро, трамваї – це ті об'єкти, які потрапляють у поле зору зачеперів. Чому все-таки це так приваблює підлітків?
Олександра Нечаюк: Підлітки прагнуть нових відчуттів, переглядають відео в соцмережах, бачать челенджі. І в певний момент думають, що з ними нічого не станеться. Ми постійно намагаємось доносити через бесіди, заняття, лекції, онлайн, офлайн не тільки із дітьми, а і з дорослими, батьками, на батьківських зборах, через медіа інформацію про це явище, що несе смертельні наслідки і інші травмування. В дитячому світосприйнятті головним може бути лайк в соцмережі, увага друзів або бажання відчути щось нове. А усвідомлення небезпеки приходить уже після того, як сталася трагедія. І ми постійно радимо в таких випадках дорослих зафільмувати, зняти фото. Спокійним голосом, якщо є можливість, є час, без криків пояснити про небезпеку тій дитині в тій ситуації, де ви побачили її на транспортному засобі. Нагадати про можливість небезпеки, зробити фото та відео, що допоможе іншим службам швидко зреагувати. І викликати екстрені служби 102, 101. Якщо це на залізниці, то повідомити черговому залізниці, черговому поїзда або машиністу – людині, яка перебуває у формі, на службі, зреагувати, щоб убезпечити і зупинити.
Метрополітен теж є ризиковою платформою для тих підлітків, які захоплюються такими небезпечними забавами.
Звичайно, не тільки на залізниці. Будь-які транспортні засоби. В метрополітені відбуваються такі ж події. Той самий алгоритм, ті самі дії. Потрібно не бути байдужим оточуючим, хто бачить саме цю подію або це правопорушення, треба зреагувати. Треба нагальним чином не відвернутись, а приділити увагу.
Де найбільш небезпечні ділянки, коли ми говоримо про залізничний транспорт?
Євген Єжков: Є така можливість у високих напруг електричного струму уражати людину на відстані. Тут нічого нового. Це звичайне електричне поле, яке наводиться навколо дроту. Це навіть у школі вивчають, але чомусь така природа підлітків, що вони думають, що хитріші, розумніші, ніж закони фізики, ніж ті елементарні речі, які ми всі усвідомлюємо з вами.
Щодо небезпечних місць на залізничному транспорті – це, звичайно, дахи вагонів, пасажирських вагонів, електропоїздів, дизель-поїздів, вантажних вагонів. Це можливість ураження струмом майже стовідсотково, якщо електрифікована лінія. Якщо навіть це не електрофікована лінія, це досить велика висота і є можливість зірватися на високій швидкості. Є можливість засмикування турбулентністю під вагон, з вагону, потрапляння в негабарит іншим поїздам.
Чи є шанс вижити після ураження електричним струмом?
Майже всі ті випадки, що ми фіксуємо, то там шанси практично відсутні. Навіть якщо людина лишається живою під час ураження і госпіталізації, то дуже багато випадків, що через декілька днів, не приходячи до тями, перебуваючи у важкому стані, людина помирає в лікарні.
Електропоїзди зараз обладнують камерами спостереження
Чи створюють такі ситуації небезпеку для інших людей?
Для пасажирів це несе певні незручності. Емоційний стан, коли вони бачать моменти і наслідки ураження, коли людина просто охоплена полум'ям від такого великого струму. Затримка поїзда на невизначений час: поки приїде швидка, працівники Нацполіції. Поки це все зафіксується. Під час цього поїзд стоїть, затримуються інші поїзди, які слідують за ним. Для машиніста це теж велике емоційне навантаження.
Локомотивній бригаді досить важко помітити таких "пасажирів", адже ті стараються приховати свої дії. Але "Укрзалізницею" вживається низка заходів. Якщо говорити конкретно про приміські поїзди, всі електропоїзди, які проходять капітальний ремонт – щороку таких поїздів від 12 до 14 складів, вони потрапляють на столичний регіон, там, де у нас є велика проблематика із зачеперством, то всі вони устатковуютья відеоспостереженням як фронтальним, так і задньої кабіни. У машиніста в кабіну виведено монітор спостереження, де він бачить все, що відбувається навколо поїзда, попереду, позаду, навіть всередині. Крім підвищення безпеки для пасажирів самих вагонів машиністу вже досить легко виявити несанкціоноване зачеперство.
Чи можуть бути пошкоджені якісь елементи залізничної інфраструктури?
Так, звісно, може бути і пошкодження залізничної інфраструктури, так як в момент ураження струмом виникає коротке замикання, виникає електрична дуга і той самий контактний дріт може розірватися. А це більш високі наслідки для затримок поїздів: від двох годин і більше. А дві години – це вже критичні затримки, тому що по одних коліях їздять і вантажні поїзди, і спецпоїзди, санітарні, міжнародні, дипломатичні. Все це відбувається на одних перегонах, тому затримки такого рівня через пошкодження контактної мережі – це дуже критично і неприємно. Крім контактної мережі від самого загоряння зачепера може розповсюджуватися вогонь і на інші частини рухомого складу, призводити до пожежі, що також критично. Призводить до великих збитків, до виключення вагонів з інвентарного парку та їх списання.
Чого категорично не можна робити свідкам, щоб не стати другою жертвою?
Необхідно дотримуватись всіх елементарних правил безпеки поводження на залізниці, правил електробезпеки, не намагатися саморуч зняти з людини струмоведучі частини контактного дроту, не наближатися до нього. Кожній людині необхідно довіритись фахівцям. Викликаємо 101, приїжджають представники Державної служби з надзвичайних ситуацій. Є залізничники, машиністи електропоїзда. Є певні протоколи, алгоритми, як діяти, кому повідомляти, що робить той, кому повідомили, що відключається, що робиться після того, як відключається напруга. Це досить ємні інструкції. Причетні працівники залізниці, які є в електропоїзді та на станції знають, що робити. Є 101, 102, екстрені служби 103, медики, які надають допомогу.
Один дзвінок може врятувати життя
Олександр Нечаюк: В той момент, як трапляється біда, всі служби з'їжджаються: поліція, швидка допомога, екстрена медична допомога. І кожний в межах своїх функціональних обов'язків веде свій напрямок. Ми охороняємо об'єкт, щоб ніхто не підходив на місце скоєння події. Фіксуються всі події, проводяться слідчі дії, опитування свідків, фото, відео. Проводиться психологічна робота зокрема з рідними. Поки не буде основних фахівців, поліцейські виступають в ролі психологів. Не будьте байдужими: один дзвінок може врятувати життя.
Як реагують на це батьки?
Роботу проводять ювенальна поліція і інші служби правоохоронних органів. Дітям потрібно приділяти увагу. Батькам, насамперед. Вони несуть відповідальність за дітей. Ми пояснюємо під час наших зустрічей з ними, розбираємо конкретні історії, чим це може закінчитись, переглядаємо відео, фото. Ця відверта розмова повинна принести позитивний результат. Батьки повинні втручатись в життя дітей, чим вони цікавляться в соцмережах, які друзі. Робота батьків – цікавитись, чим вони живуть і чим цікавляться.
Що для підлітків є найбільш переконливим у бесідах із вашого досвіду? Що на них впливає? Що реально працює?
Розбір реальних випадків. Це реально працює. Ми приходимо з фото, відео – це профілактична робота більш дієвіша. Історія самих постраждалих, історія коментарів лікарів, демонструємо на реальних подіях. Головне – застерегти.
Із 10 бажаючих залишають одиниці
Євген Єжков: Це активні, проактивні підлітки, здебільшого лідери в своїх колективах, які б могли приносити в подальшому велику користь державі.
"Укрзалізницею" здійснюється пропаганда шляхом розміщення відповідних матеріалів, плакатів, стендів, постерів на станціях, на зупиночних пунктах, вагонах приміських поїздів. Також вживається низка технічних заходів.
З початку 2025 року почали поширюватися і зростати випадки залазання підлітків на вантажні вагони неробочого парку – ті, які знаходяться в очікуванні ремонту або відсутності певних видів вантажів. Такі вагони простоюють, зокрема і під контактною мережею. Підлітки залазили, знімали відео, фотографувалися. І потрапляли під ураження електрострумом. Такі колії зараз знеструмлені. Якщо навіть дитина залізе на цей вагон, то вона вже не потрапить під електрострум. Щодо технічних заходів, то було здійснено з початку 2025 року ремонт понад тисячі високих зупиночних платформ. Також діти користувалися цими високими платформами для забирання на дах вагонів. З них простіше було попасти. Зараз нами вжита низка технічних заходів щодо обмеження такої можливості. Постійні оголошення на вокзалах, приклади. У нас є дитячі залізниці, через їхніх слухачів ми намагаємося донести інформацію щодо наслідків, які можуть статися із такими розвагами. Після таких заходів десь із 10 бажаючих покататися на даху вагона, просто на вагоні або навіть під вагоном – є і таке зачеперсто – лишаються одиниці.
Олександр Нечаюк: Крім транспорту діти можуть підніматися на дахи будівель, депо, електроопори, недобудови, де є висота, де є рухомі механізми. Діє покарання як підлітків, так і батьків. За ці дії передбачена відповідальність. Вона може бути як адміністративною, так і кримінальною в залежності від наслідків. Стаття 109 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за самовільний проїзд на дахах, підніжках або між вагонами. Штраф від 7 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо підліток пошкодив майно залізниці або створив загрозу руху, застосовується стаття 110 адміністративного кодексу, де штраф може становити від 170 до 510 грн. Якщо неповнолітньому немає 16 років, штраф накладається на його батьків або особу, яка відповідає за його наслідки. У такому разі застосовується стаття 184 Кодексу про адміністративні правопорушення – неналежне виконання батьками обов'язків щодо виховання дитини. Сума штрафу від 850 грн до 1700. Батьки можуть опинитися в ситуації, де доведеться відповідати вже не штрафом, а серйозним юридичним наслідком.
Євген Єжков: Якщо є певні збитки в залежності від суми збитків, настає кримінальна відповідальність того чи іншого обсягу.
Є над чим працювати
Чи вивчали ви досвід інших країн?
Так, такі випадки трапляються не тільки в Україні, навіть в цивілізованих, розвинутих країнах Європи. З розвитком соцмереж та сервісів короткого відео це глобальна проблема по всьому світу, тому такі випадки є в будь-якій країні. Поки крутиться колесо, поки їде поїзд, на 100% виключити, на жаль, це фізично неможливо. Все, що можна вжити для максимальної мінімізації таких випадків, ми вживаємо. Цифра смертності, травмування, яка є в 2025 році, все ж таки поступово зменшується. Позитивна динаміка є, але і є над чим працювати. Ми не зупиняємося.
Що для батьків має стати тривожним знаком, що їхня дитина в зоні такого ризику, що вона може бути схильна до якихось подібних дій, на що вони повинні звернути увагу?
Олександр Нечаюк: Батьки постійно повинні приділяти увагу своїм дітям. Щоб цьому всьому протидіяти, батькам треба бути небайдужим, цікавитись, чим займається їхня дитина. Також повинно бути змістовне дозвілля та вміння домовлятися. Спокійно, без крику, без насилля. Шукати вихід із ситуації.
