Це рішення не спирається на дані — експерт Скиба про зміни правил вступу в аспірантуру

Це рішення не спирається на дані — експерт Скиба про зміни правил вступу в аспірантуру

"Випливає з цього, що вступ чоловіків призовного віку під час воєнного стану, мобілізації — це вкрай погано, і що це настільки погано, що треба міняти правила під час вступної кампанії". Це стверджував в ефірі Радіо Культура експерт напрямку "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба, коментуючи зміни в Україні правил вступу в аспірантуру. Нинішнього року держава збільшить кількість місць для вступу в аспірантуру і повністю їх оплатить. Ті, хто хотів потрапити на контракт, не зможуть вступити взагалі. Зміни щодо вступу внесли для аспірантів і цього року акцент зробили на денній формі навчання, яка буде за кошти держбюджету. Комунікаційно це невдале рішення і не спирається на дані, стверджує Скиба. Водночас експерт визнає, що висловлює з даного приводу особисту оціночну думку.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay

"Випливає з цього, що вступ чоловіків призовного віку під час воєнного стану, мобілізації — це вкрай погано"

Цього року держава збільшить місця для вступу в аспірантуру і повністю їх оплатить. Ті, хто хотів потрапити на контракт, не зможуть вступити взагалі. Про це розповів заступник міністра освіти України Михайло Винницький. За його словами, зміни щодо вступу внесли для аспірантів і цього року акцент зробили на денній формі навчання, вона буде за кошти держбюджету. Якщо попередні роки на аспірантуру виділяли близько 3200 місць щороку на бюджет, то цього року цифра буде вдвічі більшою, каже Винницький. Що це означає? Що ви думаєте про таку ухвалу?

Тут потрібно розбиратися. Говорять, що ті 140 000 осіб, які подали заяву на аспірантуру — серед них же точно є ухилянти… 

….тут йде вже мова про 246 000… 

… я не маю якогось рішення чи відповіді… Тут є кілька моментів, які привертають увагу: з одного боку, якби преамбула цього рішення, яка спирається не стільки на правові норми, скільки на оціночні судження, тому що якщо відкрити навіть офіційний сайт міністерства, яке обґрунтовує необхідність цього рішення, то ми бачимо, що тут є такі слова, що "знання — це, звичайно, добре, фальсифікація знань — це погано". Вже виникає питання, що є факт фальсифікації знань, тоді якби (давайте — ред.) докази в студію. Або "надмірний ажіотаж до навчання в аспірантурі серед чоловіків призовного віку спонукає МОН змінити цьогорічне правило вступу на третій рівень вищої школи". Це знову ж таки з офіційного сайту. А що значить надмірний ажіотаж? А що значить не надмірний? Ми бачимо, що МОН вступило тут на дуже крихкий лід — виносити морально оціночні судження там, де потрібно все ж таки апелювати до законодавчої бази, апелювати до даних. А можна було сказати: "Окей, ми бачимо зростання числа, яке статистично величезне. Ми провели дослідження і вирішили з'ясувати, в чому ж така причина інтересу?" А тут або відсутні такі дії, або відсутні на них посилання. І тоді виникає дуже багато питань: чи має орган державної влади виносити морально-етичні судження щодо громадян України? Бо випливає з цього, що вступ чоловіків призовного віку під час воєнного стану, при оголошенні мобілізації — це вкрай погано, і що це настільки погано, що треба міняти правила під час вступної кампанії. 

"Поки людина в офіційному правовому полі щось робить, вона має право це робити"

Зараз активно йде вступна кампанія, завершилася подача на ЄВІ — єдиний вступний іспит…

… і тут уже громадяни висувають не те що якісь морально-етичні судження, а просто кажуть, що це поза всіма межами доброго і поганого. І це справді для регулятора (а тут ми дивимося на регулятора, як на МОН) — дуже поганий тон: змінювати правила по ходу гри. Люди пройшли тест на загальнонавчальні компетенції — вони уже з цими балами. І тут оголошується, що комусь їх недостатньо. Тобто людина заінвестувала якийсь свій час. Коли такі припущення робляться державними службовцями і при цьому ними посилаються на дані, то можна цілком експертно і переконливо говорити, що це далеко не доказова база. А це дуже тривожно на тлі того, що ми маємо на сьогодні синхронізувати не просто своє законодавство, а свою культуру урядування з ЄС, тому що буквально вчора почався офіційний старт перемовинам з ЄС. У контексті цього цей крок можна кваліфікувати, як достатньо тривожний, який говорить про рівень врядування в Україні, тому що один із критеріїв — верховенство права. В цьому контексті, можна сказати, що і комунікаційно це невдале рішення, і з точки зору права. Для мене тривожними дзвіночками є, якщо підсумувати якусь певну частину розмови, що відсутні посилання на дані — можна прочитати між рядків, що от ці всі люди — це ухилянти. А це можна сказати тільки після того, як людина, наприклад, відмовиться від повістки або зробить ще якісь дії, щоб вона стала невидимою. Поки людина в офіційному правовому полі щось робить, вона має право це робити. А це, фактично, можна класифікувати, як публічне звинувачення, яке, якщо дивитись преамбулу до цього рішення, не спирається на дані. В основі доброго урядування — це коли рішення мають спиратись на дані, навіть якщо є припущення чи побоювання у МОН, можливо цілком обгрунтовані. Бо ми бачимо і девальвацію вищої освіти, ми бачимо девальвацію наукової сфери, коли дійсно фіксується і плагіат, множаться дисертації, які потім не підкріплені жодним дослідженням. Тоді, як мінімум, потрібно провести дослідження, зокрема якісні дослідження, з інтерв'ю, із залученням якоїсь незалежної, навіть міжнародної компанії, яка може провести ці інтерв'ю, виявити ці мотиви. Тоді, логічно, що можна переходити до першої частини — те, що, буквально, на поверхні лежить. Далі те, що глибше — це, передусім, збільшення кількості місць. Тому що 7000 — на що ця цифра спирається, в які напрямки досліджень це потрібно — незрозуміло. Доказової бази, знову ж таки, немає. Питання фінансової доречності, тому що це означає збільшення видатків із державного бюджету на забезпечення цих людей, які офіційно прийдуть на денну аспірантуру. Що це означає? Це так звана аспірантська стипендія, вона не є великою, для когось вона не є малою, але це кошти не на дослідження, по суті. Є тривога щодо того, що це знання буде сфальсифіковано, що ці дисертації виявляться нічим не підкріпленими. З іншого боку, державний орган збільшує кількість стипендій — це просто гроші в покриття часу, яку людина витрачає на аспірантуру. Тобто це не для дослідження. Якщо говорити про те, що основна турбота, основне переживання того, що знання мають бути не фіктивними, а справді ґрунтуватись на результатах досліджень — тому що аспірантура — це уже не просто навчання. У нас за законодавством — це третій найвищий рівень освіти — аспірантура має завершитись захистом дисертації. І це вже крок в науку. Аспірантура — це наука. А сучасна наука має бути відповідно забезпечена і її не можна зробити, просто дивлячись в стелю з олівцем чи з відкритим ноутбуком, маючи просто вільний час. Це мають бути або збір даних, якісь інструменти потрібно придбати, якісь бази даних. На сьогодні потрібні дані, класифікації, тоді можна говорити, що якесь з'являється нове знання, воно цінне, тому що воно нам дає розуміння себе, як суспільства, вона дає міжнародний контекст, або там, де є краще розуміння ворога. Але тоді логічно було б кошти саме на дослідження і, можливо, це якісь мінідослідницькі гранти тим, хто пройде в аспірантуру.

Микола Скиба. Фото: vseosvita.ua

Я знаю трошки зсередини, я сам навчався в аспірантурі. Я вкладав свої кошти в поїздки, в польові дослідження, в придбання даних. Я просто розумію, наскільки це знижує якість, може знизити потенційно якість досліджень, особливо коли це не забезпечено дослідницьким грантом. Може тоді це і варто було б зробити критерієм, що якщо людина вступає в аспірантуру і у неї уже є дослідницький грант або грант, отриманий з таким формулюванням, що у разі, наприклад, офіційного зарахування людина туди приносить цей дослідницький грант, можливо, тоді це би міг бути один із критеріїв. Але тоді тест загальної навчальної компетентності — це доволі формалізовані показники, які не говорять насправді ні про мотивацію, ні про глибину знань. Це породжує багато питань додаткових, на жаль, не збільшує довіру до МОН, як державного органу. 

Щодо іспитів в аспірантуру

В ефірі Суспільного заступник міністра освіти Михайло Винницький повідомив, що це зроблено тому, що ректори якраз зверталися до міністерства, що недостатньо державних місць. Щодо іспитів в аспірантуру. В Україні планують запровадити єдиний державний залік для аспірантів з української та іноземної мови. Відповідна постанова перебуває на розгляді Кабміну, документ мають оприлюднити до кінця червня. Ми сьогодні згадували з вами вступні іспити — так званий єдиний вступний іспит. І тут хочуть додатково запровадити англійську мову. Зараз який наслідок таких дій може бути? Тобто деяких аспірантів через два роки навчання влада може змусити знову повторно здавати вступні іспити в аспірантуру? Чи як це називається? 

Так, можливий і такий варіант. Те, що вимоги з англійської мови, як на мене — це цілком обґрунтовано. Якщо ми статистично подивимося кількість наукових публікацій, якою мовою вони зроблені — вони англомовні. Англійська в сфері науки виконує приблизно таку ж функцію, як латина в середньовіччі у богослов'і, в юриспруденції чи медицині. Питання в тому, як це змінюється по ходу.

"Держслужбовці сприймають громадян за дітей, яких треба жорсткіше контролювати"

Людина, коли вступає до аспірантури або магістратури, складає ЄВІ з певним нахилом на спеціальність. А є загальні ЄВІ: логіка, комбінаторика плюс англійська мова. Так от англійська мова йде там у кожному з пунктів. Виходить, що ще раз потрібно буде складати англійську мову, щоб підтвердити цей рівень? Для чого тоді ЄВІ? В кінці семестрів аспіранти складають фазові іспити та заліки.  

Тут мені важко сказати. Якщо скласти ці два кейси, то, на жаль, те, що можна відчитати, що державні службовці сприймають громадян за дітей, яких треба просто жорсткіше контролювати, створювати додаткові регуляції замість, наприклад, як би чого там вони не утнули. Тут уже я теж допущу свої оціночні судження, але от виникають такі відчуття, що все ж таки державні службовці, переймаючись дуже статусом своєї посади, сприймають суспільство, сприймають громадян, як таких, про кого треба занадто сильно піклуватися. 

Як ви сказали, що це ваша особиста оціночна думка.

 

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Цього року в Україні 91-на тисяча чоловіків 25+ претендують на аспірантуру — Міносвіти
Аспіранти-контрактники складатимуть іспит на підтвердження спроможності до науки ― депутатка про наказ МОН №910
Цьогоріч в Україні приблизно 260 тисяч абітурієнтів — Винницький
"Ми готові йти на компроміси, щоб стати членами ЄС" — Данілов
Нас відділяє кілька тижнів від переговорів про вступ України до ЄС — Устенко