Цього року в Україні 91-на тисяча чоловіків 25+ претендують на аспірантуру — Міносвіти

Цього року в Україні 91-на тисяча чоловіків 25+ претендують на аспірантуру — Міносвіти

Цього року в Україні 246 тисяч осіб були зареєстровані на єдиний вступний іспит для магістратури та аспірантури, повідомив в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. Із них 91-на тисяча – це чоловіки 25+, у яких вже є магістерський ступінь. Вони претендують на аспірантуру. При тому, що кожного року раніше брали в аспірантуру приблизно 7 тисяч людей. Тому потрібно було на національному рівні встановлювати більший відбір, зауважує Винницький.  Загалом цього року денна аспірантура у ВНЗ України буде винятково за державним замовленням. Якщо хтось хоче вступити за контрактом, можна обрати заочну або вечірню форму. При цьому Винницький навів європейський досвід, де аспіранти – це не люди, які платять за освіту. В Європі платять аспірантам за те, що вони роблять дослідження тощо.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото з відкритих джерел

"Маємо НМТ із 4-х предметів. Три – обов’язкові, один – на вибір"

Прямо зараз триває вступна кампанія. Чим вона відрізняється від попередніх? Яких змін зазнала процедура вступу?

Єдине, що змінилося – це збільшення кількості та якості різних форм тестування. Наприклад, цьогорічні вступники на бакалаврат складали НМТ (Національний мультипредметний тест) із 4-х предметів, а не 3-х, як було торік. Ми розуміємо, що це – далеко не ідеальний інструмент відбору абітурієнтів, які мають вступати у вищу освіту. Ми повинні були б повернутися до традиційного ЗНО, але безпекова ситуація цього не дозволяє. Відповідно, ми маємо НМТ із 4-х предметів. Три – обов’язкові, один – на вибір.

Ми так само маємо цього року посилене тестування для вступу в магістратуру. Це так званий єдиний вступний іспит, єдине фахове вступне випробування для багатьох різних спеціальностей. Цього року вперше єдиний вступний іспит застосовується також і для вступу в аспірантуру. Мова йде про посилення певного елементу ЗНО при вступі на кожен рівень вищої освіти.

Чи не буде дорікань із боку вищих навчальних закладів: мовляв, після тренду на автономізацію вищих навчальних закладів, ми їм дещо не довіряємо і перевіряємо?

Насправді йдеться про систему вступу, яка існує в багатьох країнах Заходу. Існує вона так само і у нас. Йдеться про встановлення певної готовності до вищої освіти. Людина, приміром, вступила в автономний заклад, і це важливо розуміти. Тому що в автономному закладі є унікальна автономна програма. Міністерство освіти і держава не втручаються в здійснення цієї освітньої програми. Ми встановлюємо певні стандарти, які мають бути досягнуті кожним закладом, кожною програмою за кожною спеціальністю. Але, як саме ці стандарти досягаються – це питання до самих закладів.

"Самі студенти, самі абітурієнти вирішують, куди мають йти державні кошти"

Чи буде заохочення на професії чи у вищі навчальні заклади, де більше держзамовлення?

У нас відбувається так званий широкий конкурс. Це означає, що фактично все виглядає трохи віртуально, але гроші йдуть за студентом. Ви знаєте, що існує система пріоритезації при вступі. Наприклад, якщо вступник матиме цього року 5 можливостей, 5 пріоритетів для вступу на бюджет і 10 пріоритетів на контракт, це означає, що сам абітурієнт обирає, в який заклад він хоче вступити. Відповідно, туди йде більше державних місць. До певного ліміту, який може заклад собі забезпечити. Але тим не менше, популярніші заклади отримують більше державного замовлення, ніж непопулярні. Фактично мова йде про те, що це певний вияв якості, де самі студенти, самі абітурієнти вирішують, куди мають йти державні кошти.

Михайло Винницький. Фото: ФБ-сторінка Михайла Винницького

Конкуренція між вищими навчальними закладами

Зараз, виходить, міняється конкуренція між вищими навчальними закладами.

Абсолютно! І вона насправді досить жорстка. Тут треба розуміти, що найбільше "плачуть" саме переміщені заклади. Вони переміщені з прифронтових територій або окупованих територій. Вони дуже часто є в дещо нерівних умовах з тими закладами, в місця яких вони перемістилися. Але якщо говорити про переважну більшість наших закладів, то справді вони конкурують за студента. І це абсолютно нормальна ситуація. Ба-більше, в майбутньому поодинокі викладачі  будуть конкурувати за студента. Тому що ми зараз впроваджуємо так звані індивідуальні траєкторії, а це означатиме, що буде більший вибір предметів. І викладачі будуть конкурувати за те, хто з них дасть кращу освіту, яка буду оцінена самими студентами. Бо студенти будуть обирати не тільки заклади, не тільки програми, а й викладачів у межах цієї програми.

"На жаль, ми маємо тенденцію, що вища освіта використовується не за призначенням"

Наскільки міністерство зараз сприяє у тому, щоб ті, хто хочуть навчатися, здобувати освіту, навчалися? Щоб не продовжувалася практика, коли навчанням у вищих навчальних закладах користуються, як відстрочкою від служби і від мобілізації?

Ви наступили на дуже болісне для мене місце. Основна функція міністерства освіти і моя місія, як особи, яка відповідає за вищу освіту в міністерстві: має бути забезпечена якісна і доступна освіта для тих, хто кваліфікований її здобувати. Це спосіб, як вивести нашу вищу освіту на європейський та загальносвітовий рівень. На жаль, цього і минулих років ми маємо тенденцію, що вища освіта використовується не за призначенням. Очевидним є те, що ми маємо велику кількість людей, які заходять у вищу освіту не тому, що вони хочуть її здобувати, а тому, що вона дає певні пільги і привілеї. Саме через це ми встановлюємо певні елементи, якщо хочете, ЗНО.

Адже, на превеликий жаль, ми маємо вже кілька прикладів, таких, як у Запорізькому приватному класичному університеті, де було набрано кілька тисяч аспірантів. З перевищенням усіх ліцензійних обсягів, із перевищенням усього законодавства тощо. Але тим не менше, знайшли лазівку, як це можна ввести в систему, щоб узяти гроші за те, щоб дати відстрочку.

Але ж можна перевірити, чи насправді цей аспірант навчається…

Можна перевірити. І ми це робимо. Є державна служба якості, яка періодично перевіряє. Також є точкові перевірки, які будуть відбуватися стосовно виконання ліцензійних умов. І ці речі вже відбуваються. Дуже важливо те, що переважна більшість наших закладів – з тими аспірантами, які були прийняті 2022-23 року. Вони працюють абсолютно нормально. Ми маємо величезну кількість людей, які законно і правильно були відраховані. Тому що вони були набрані помилково. Люди не вчаться. І заклади самі розуміють, що їм потрібно цих людей відрахувати. Що це удар по їхній репутації.

Цього року був неймовірний наплив людей – 246 тисяч були зареєстровані на єдиний вступний іспит. Але це єдиний вступний іспит і для магістратури, і для аспірантури. Із них 91-на тисяча – це чоловіки 25+, у яких вже є магістерський ступінь. Вони претендують на аспірантуру. Хочу, щоб ви зрозуміли. Весь ліцензійний обсяг в Україні – це 33 тисячі на аспірантуру. Це – всі заклади, усі наукові установи разом взяті. А ми мали 91 тисячу, яка заходить. Очевидним є те, що кожного року ми брали в аспірантуру приблизно 7 тисяч людей. І раптом – такий наплив! Тому потрібно було встановлювати більший відбір, суворіший не тільки на рівні закладу, щоб не було таких прикладів, як у Запоріжжі, а й на національному рівні. Відповідно, цього року впроваджений єдиний вступний іспит. Це контраверсійно, і ми це дуже добре знаємо. Я не думаю, що ця практика буде продовжена в майбутньому. Просто цього року потрібно було цю лавину дещо зупинити. Мені особисто дуже болісно, тому що мені здається, що такі речі – це удар по престижу вищої освіти в країні загалом. Вища освіта і освіта загалом – це одна з базових інституцій, на яких базується держава.

Цього року денна аспірантура буде винятково за державним замовленням

Чи є вже якісь результати єдиного вступного іспиту?

Я маю дуже попередні дані. Ми поставили цього року надзвичайно високий вступний поріг по так званому Тесту по загальних навчальних компетентностях. Цей тест базується на американському, давно відпрацьованому, тесті. Ми маємо подібні цифри, як в Америці: приблизно 30 відсотків охочих вступити на магістратуру або на аспірантуру проходять цей тест. Ми маємо подібні речі. Все одно буде велика кількість людей, яка зайде в вступні іспити, і ці вступні іспити будуть проводитися вже в закладах освіти. Не на загальнонаціональному рівні, а саме в закладах освіти.

 

Цього року аспірантура буде винятково за державним замовленням. Мається на увазі – денна. Якщо хтось хоче вступити за контрактом, можна обрати заочну або вечірню форму. Але денна аспірантура – це ядро. І вона буде проходити винятково за державним замовленням. Як не дивно, це позитивно. Тому що, якщо ми подивимося на європейський приклад, аспіранти – це не люди, які платять за те, щоб здобувати свою освіту. В Європі платять аспірантам за те, що вони роблять дослідження тощо. Цей захід запроваджено одноразово, але я дуже сподіваюся, що ми зможемо це інституціалізувати. Що аспірантура у нас буде в межах можливостей державного бюджету, але вона має бути такого рівня, де держава замовляє. Тому що це майбутнє нашої викладацької когорти, наших науковців. Майбутнє нашої вищої освіти – це люди, які мають пройти аспірантуру, написати дисертацію, писати статті, вміти викладати, знати англійську мову. Ці всі речі набуваються саме за ті 4 роки дорослого формування в аспірантурі. Держава має бути в таких людях зацікавлена. І те, що ми цього року збільшили державне замовлення в аспірантуру більше, ніж вдвічі, мені здається, що це надзвичайно позитивно. Освіта – це те, де ми будуємо майбутнє. Ми інвестуємо зараз в ті речі, які нам дадуть зиск через 5-7-10 років. Це фундаментальний інститут існування України, як держави. І коли він дискредитується, це достатньо проблематично. І, зрештою, ми маємо позитивні зрушення навіть в умовах війни.

 

Читайте також: Міносвіти: Усе, що стосується будівництва, архітектури, транспорту, інфраструктурних професій — зараз у пріоритеті

 

 

 

Останні новини
Пані посол Канади про безпекову угоду, ракети СRV7, уран і своє повернення в Україну
Пані посол Канади про безпекову угоду, ракети СRV7, уран і своє повернення в Україну
Оновлення даних у "Резерв+" після 16 липня, штрафи, відстрочка, бронювання — адвокатка про мобілізацію
Оновлення даних у "Резерв+" після 16 липня, штрафи, відстрочка, бронювання — адвокатка про мобілізацію
Малювати її імʼя на асфальті: Molodi представили сингл "Серенади"
Малювати її імʼя на асфальті: Molodi представили сингл "Серенади"
badactress: Я дуже схильна втілювати власний досвід у пісні — для мене це певна сублімація
badactress: Я дуже схильна втілювати власний досвід у пісні — для мене це певна сублімація
Записати і все переробити: Околиця видала сингл "Мокрими пʼяними"
Записати і все переробити: Околиця видала сингл "Мокрими пʼяними"
Новини по темі
"Замість кримінального провадження повернення до служби" — Титич про законопроєкт щодо СЗЧ
Європейці все більше схильні розглядати Україну як форпост проти Росії — Жирохов
Через пів року-рік від Серебрянського лісу може нічого не залишитися — Мамай
Понад 4 мільйони осіб оновили дані через Резерв+, ТЦК або ЦНАП — Міноборони
"Обсяги держзамовлення ми побачимо після вступної кампанії" — Олефіренко про вступ до вишів 2024/2025