0:00 / 0:00

Маша Кондратенко: Як творча людина і трохи невротик, я черпаю натхнення з поганих ситуацій

Маша Кондратенко: Як творча людина і трохи невротик, я черпаю натхнення з поганих ситуацій

Маша Кондратенко презентувала емоційну пісню "Дим", яка народилася під час особистого розчарування в її житті. В цій композиції виконавиця поєднала власну драму із сучасною реальністю, перетворюючи пісню на глибоку рефлексію про кохання, втрати й емоції, які ми часто приховуємо. Цей трек артистка написала три роки тому, однак в контексті воєнної дійсності України він набув нових сенсів.

В ефірі шоу "Вікенд нової музики" Маша Кондратенко презентувала пісню Дим і розповіла ведучій Ксенії Івась про період свого життя, який надихнув її на створення цього треку. Також у відвертій розмові вона наголосила на важливості визнання власних емоцій і розповіла про свою місію на сцені.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: Пресслужба Маші Кондратенко
 

Ми повинні робити людей щасливішими, навіть якщо самі почуваємося погано

Сьогодні ти презентуєш у нашому ефірі пісню "Дим". Розкажи більше про цей реліз.

Пісня "Дим" дуже особлива для мене, бо я її написала ще три роки тому. Приблизно півтора року тому я знову до неї повернулася і захотіла її відродити. Вона народилася у важкий період мого життя і була про стосунки, про кохання: мене кинули на мій День народження, і це було дуже сумно. Я писала пісню саме на цю тему, але під час підготовки релізу я її переслухала і зрозуміла, що вона більше про сьогодення — про кохання і про людей, які чекають одне на одного. Сподіваюся, що вона відгукнеться в серцях тих, хто переживає різні етапи життя: розставання, очікування тощо. Маю надію, що вона знайде відгук у багатьох душах.

У пресрелізі зазначалося, що це пісня не лише про кохання, а й про те, як ми часто не помічаємо емоцій інших людей. Як це відображається у твоєму житті?

"Дим" — це, мабуть, збірник моїх емоцій. Ці три хвилини абсолютно про все. В першому куплеті йдеться про те, що хтось може не почути твій голос, коли ти говориш про важливе, поки всі мовчать. І це також про сьогодення, про те, як ми ігноруємо емоційний стан одне одного. Ми не звертаємо увагу на те, що багатьом із нас важко. Натомість ми проявляємо агресію, хейтимо когось в інтернеті, займаємося булінгом. Це важливо, і цей куплет я писала в період, коли мене дуже сильно хейтили після пісень "Ванька-встанька" і "Ведмеді балалайки". Я писала його і плакала, думаючи: "Боже, чому ж ви всі такі злі?". 

Які емоції чи почуття у своєму житті тобі доводилося приховувати за посмішкою?

Зазвичай це було пов'язано з любовними переживаннями. Адже коли ти артист і в твоєму особистому житті складний період, ти все одно маєш виходити на сцену, виступати, посміхатися, давати інтерв'ю, з'являтися в Інстаграмі. Ми часто обманюємо себе, починаючи жити в ілюзії, що все добре. Але коли аналізуєш ситуацію, розумієш, що насправді перебував у поганому стані, хоча продовжував посміхатися. Це також частина нашої професії — ми повинні робити людей щасливішими, навіть якщо самі почуваємося погано. Але зараз я намагаюся відкривати свою душу в піснях і показувати людям, що ми маємо говорити про свої емоції, навіть якщо вони негативні.

Ти сказала, що написала цю пісню після того, як хлопець покинув тебе на День народження. Чи залишилася у тебе після цього віра в людей? Як ти тепер ставишся до стосунків?

У мене просто коротка пам'ять. Я вважаю, що в тому, що це сталося, немає моєї провини. Я не повинна навішувати на людей ярлики, бо якщо мене покинув один колишній, це не означає, що всі будуть такими. Усі люди різні, і всі ситуації індивідуальні. Навпаки, я вважаю, що біль — це точка зростання. Якби цей хлопець мене не покинув, я б не написала цю пісню чи вірші. У всьому треба шукати позитив. Плюс, як творча людина і трохи невротик, я черпаю натхнення з поганих ситуацій. Коли мені погано, коли мені боляче, я думаю: "Ой, зараз понаписую пісень і мені буде добре в моїх стражданнях!". І тому я не хочу розчаровуватись в людях, навіть, якщо стаються якісь неприємні ситуації, я йду далі. Я не боюся будь-яких емоцій, мені здається, я готова до всього.

У твоїй пісні є рядок: "Тебе забрала в мене осінь". Зараз цей рядок набуває нового значення, коли українці відчувають реальні втрати. Яких нових сенсів набула для тебе ця пісня в сучасних реаліях?

Коли я шукала нові сенси в цій пісні, я зрозуміла, що вона має зовсім інше значення. Зараз багато жінок і дітей чекають на своїх чоловіків. Хтось, на жаль, втрачає близьких, і це жахливо. На цю тему я вже писала на початку повномасштабного вторгнення в пісні "Чекаю на тебе". Вона також про жінок, які чекають своїх чоловіків із фронту. Я дуже болісно реагую на це, коли бачу відео про щасливе життя пари до війни і про те, як чоловік пішов на фронт і загинув. Мене це настільки вибиває з моєї емоційної гармонії, якої я намагаюсь хоч якось досягти. Адже жахливо усвідомлювати, що це наша реальність. Наприклад, коли проходиш біля Майдану Незалежності, бачиш ці прапорці й розумієш, наскільки багато людей забрала ця війна. Це дуже страшно і я вважаю, що ми повинні про це говорити, а ще про це треба співати, щоб люди не забували, що в країні війна. 


Фото: Пресслужба Маші Кондратенко 

Я пішла від продюсерів, бо вони утискали мою особистість

За твою творчу кар'єру в тебе було багато псевдонімів: Magic, Marichka, Маша Краш, зараз ти  — Маша Кондратенко. Чи залишилися ці образи частиною тебе?

Мені здається, вони впливають на мене й досі, оскільки кожен із цих псевдонімів відображав певний період мого життя. У той час я була в контрактах із продюсерами, і саме тоді, коли я була Magic, Marichka, Маша Краш, я формувалася як особистість.  Звісно, я й досі розвиваюся, але саме в ті періоди народжувалася сильна Маша, яка вміє вибороти свою свободу й незалежність. Тому ці образи, безперечно, мали та продовжують мати вплив на мене.

А чи залишалася твоя мета виходити на сцену незмінною протягом часу? Чи змінювалася вона разом з образами?

Ще з дитинства, коли я вперше виходила на сцену, моїм бажанням було не тільки отримати задоволення самій, але й подарувати емоції іншим людям, проживати їх разом з ними.  У нас, артистів, є великий дар — бути почутими і давати людям можливість відчути та звільнитися від своїх почуттів. Наприклад, коли у людини поганий настрій, вона може подумати: "Ще більше доб'ю себе і піду на концерт, наприклад, KOLА, буде дуже сумно і я отримаю задоволення". А іноді хочеться чогось веселого, і тоді людина йде на концерт Олі Полякової. Я теж хочу дарувати людям спектр емоцій, які вони проживатимуть разом зі мною.

Ти починала свою музичну кар'єру російською мовою, але зараз співаєш українською. Як цей перехід вплинув на твою творчість і твою аудиторію?

Мені здається, що ці зміни позитивно вплинули на мене. Бо коли я писала пісні російською, відчувалася певна "російська гармонія" — популярні акорди й структури, які часто використовувалися там. Але з переходом на українську мову пісні почали писатися зовсім по-іншому. Мені було складно писати українською, тому я почала читати книги та дивитися фільми українською, щоб розширити свій словниковий запас. І зараз мене дуже тішить те, як розвивається наша українська культура.

Ти працювала з відомими продюсерами, такими як Юрій Фальоса та Ігор Тарнопольський. Який досвід ти отримала від цієї співпраці? Що було найважчим, а що назавжди залишиться у твоїй пам'яті?

Насправді це були непрості співпраці. Першим моїм продюсером після переїзду в Київ був Юрій Фальоса. Тоді у мене все було вперше: студійні записи, виступи, зйомки кліпу. І це було класно, хоч у нас і було багато різних проблем. Головна проблема з усіма продюсерами, з якими я працювала, — це була проблема того, що я дуже волелюбна. Я не могла виконувати те, що мені казали. Наприклад: "Машо, випускаємо це, а оце не випускаємо, бо ти взагалі написала якусь нісенітницю. Це дуже мене дратувало і придушувало мою творчу особистість. І мені здається, що саме через це я й пішла від продюсерів, бо вони утискали мою особистість. Комусь, хто не знає, що йому робити в плані музики,  хто не пише сам пісні, такий формат підходить, я ж писала пісні і мала розуміння, що мені хотілось би співати і якою бути. І коли тобі кажуть: "Ні, ти вийдеш в купальнику!", —  мені такого не хотілось і це було найважче. Але найцінніше, що я з цього винесла, — це досвід. Я в жодному разі не шкодую про ці співпраці, я вдячна і Юрію, і Ігорю за все, хоч це було й дуже важко. Я стала сильнішою, мої "рожеві окуляри" щодо шоубізнесу впали. Тепер я точно знаю, що можу впоратися з будь-чим. якщо я вийшла з таких серйозних контрактів, як ці.

Хто і що зараз визначає твій творчий шлях?

Я сама є своїм натхненням і двигуном. Також на мене сильно впливають люди, які мене оточують, особливо друзі, які допомагають мені не втратити себе, підтримують мене і вірять у мене. Але головною рушійною силою є я сама.

Чи змінилися твої мрії з того часу, коли ти вперше виходила на сцену в сім років?

Відтоді моя мрія не змінилася.  І мене дуже тішить те, що я зберегла в собі цю маленьку Машу, яка мріяла про велику сцену і про те, щоб люди співали мої пісні. Якщо уявити візуально картинкою, років у 15 я побачила відео з концерту Адель, у якому вона співала, здається, "Someone Like You", і після однієї з фраз величезний стадіон людей з ліхтариками в руках почав співати разом з нею. Мене це зачепило до мурах, і мені дуже хотілося б таких сцен і таких масштабів — я мрію про такі моменти зараз так само як і тоді, коли була підлітком.

Ти говорила, що неодмінно повернешся до веселих пісень. Це станеться вже наступного релізу?

Не факт, що це буде наступний реліз, але точно буде, бо я сама по собі весела та запальна.

 

Редакторка текстової версії — Олена Кірста.

Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.

Останні новини
Великих підтоплень не було, електропостачання у Сумах відновлено – Біцак про ситуацію на Сумщині
Великих підтоплень не було, електропостачання у Сумах відновлено – Біцак про ситуацію на Сумщині
"Перетворення смерті на життя": як створювалась ікона для Папи Римського Лева XIV
"Перетворення смерті на життя": як створювалась ікона для Папи Римського Лева XIV
"Рибний ринок України на 90-95% зараз складається з імпорту " – Загуменний
"Рибний ринок України на 90-95% зараз складається з імпорту " – Загуменний
Результат другого туру продемонстрував поточний історичний максимум для правих сил — Рохов про вибори в Румунії
Результат другого туру продемонстрував поточний історичний максимум для правих сил — Рохов про вибори в Румунії
"Перемога на землі кується в повітрі" – Храпчинський про українські безпілотники
"Перемога на землі кується в повітрі" – Храпчинський про українські безпілотники
Новини по темі
Промінь рекомендує: Оксана Славна з треком "Пообіцяй"
За сприяння платформи "на її основі": IRYN, Badwor7h та Popil випустили сингл "Голосові"
Пісні війни, служби, втрат, незламності: Олександр Положинський видав альбом "ЗСУВ"
Промінь рекомендує: SOROM із треком "Нове життя/старе життя"
Вахтанг Кебуладзе: "Філософія – це не щось абстрактне. Вона розглядає питання, які нас насправді турбують"