Ілюстративне фото: Суспільне
Фактичний прожитковий мінімум для непрацездатної особи – 7200 грн
Як вижити на мінімальну пенсію та зарплату при тому, що підвищувати соцстандарти не планують?
На 2024 рік мінімальна пенсія встановлена на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатної особи, що закладено в державний бюджет. Це 2361 грн. Без додаткової допомоги чи пошуку інших можливостей для виживання прожити на ці гроші не можна, тому що ця цифра, закладена в держбюджет, не дуже сильно відображає фактичні видатки людини, які потрібні, щоб вижити. У червні цього року Міністерство соціальної політики провело розрахунок фактичного прожиткового мінімуму, виходячи з методики розрахунку прожиткового мінімуму і тих реальних цін, які сьогодні є в магазинах. Цей розрахунок, яке зробило Міністерство – це обов’язок, який на нього покладає законодавство і воно завжди це робило і до війни. Є методика, за якою враховуються три кошики, які людина має забезпечувати протягом місяця для свого виживання. Це продуктовий, промисловий і кошик послуг. Після того, які Міністерство соціальної політики підклало фактичні ціни в ту методику, ми отримали фактичний прожитковий мінімум для непрацездатної особи – 7200 грн. Це ті гроші, які слід мати, щоб вижити відповідно до цифр, закладених у дану методику. В реальності ця цифра є вищою, ніж середня пенсія в Україні, яка складає 5800 грн. Тому питання виживання – це питання не лише тих, хто отримує мінімальну пенсію, а й тих, хто отримує середню пенсію. Тому людина, яка отримує менше, ніж фактичний прожитковий мінімум, повинна або мати підтримку або шукати механізми, аби забезпечити собі виживання наявними у неї методами. У нас мінімальна заробітна плата, яка складає 8000 грн, відповідає реальному прожитковому мінімуму, який прорахувало Міністерство соціальної політики.
У заможних європейських країнах коефіцієнт заміщення складає понад 70%, в Україні – менше 40%
Чи повинна бути кореляція між мінімальною заробітною платою і мінімальною пенсією?
Існує таке поняття, як коефіцієнт заміщення. Коли людина виходить на пенсію, вона заміщає свій дохід від заробітної платні доходом від пенсії. Це співвідношення має складати 40%. Це рекомендації Міжнародної організації праці. Фактично в європейських країнах цей коефіцієнт заміщення є вищим за 40%. В країнах Балтії він становить приблизно 46%, а в Швейцарії, Австрії, Німеччині цей коефіцієнт заміщення сягає 76%. Психологічні і матеріальні втрати людини, яка виходить на пенсію не мають бути настільки карколомними, щоб вона сильно втрачала в доходах. В Україні цей коефіцієнт менший за 40%.
Солідарна система та обов’язково-накопичувальна
Як ви ставитеся до обіцянок Міністерства соціальної політики України провести пенсійну реформу і збільшити коефіцієнт заміщення до 60%?
Наш уряд неодноразово порушував питання про запровадження другого рівня пенсійного забезпечення. В деяких країнах східної Азії, наприклад, Японії, пенсійного забезпечення взагалі немає. На людину повністю покладена відповідальність за своє утримання. Соціальні і культурні традиції цих країн передбачають дещо інакше ставлення до літніх людей.
В європейських країнах є пенсійне забезпечення завдяки солідарній системі щомісячних платежів людей, які працюють. Роботодавець відраховує єдиний податок соціального внеску – 22%. 20% від цієї суми йде в Пенсійний фонд, який створює фінансовий резерв для виплати пенсій сьогоднішнім пенсіонерам. Тобто, держава бере на себе зобов’язання після виходу на пенсію забезпечити людині виплати.
Другий рівень – це обов’язково-накопичувальна система. Вона забезпечує додаткові кошти, які як правило і виводять загальний обсяг пенсійного забезпечення вище цього коефіцієнту заміщення.
І третій рівень – це добровільні накопичення, коли люди протягом життя підписують угоди з додатковими пенсійними фондами та страховими фондами, отримують додаткові кошти від страхування життя тощо.
Щоб забезпечити коефіцієнт заміщення вище 40%, потрібно мати перший і другий рівень. На жаль, поки що обіцянки запровадити у нас другий рівень залишаються обіцянками. Це є надзвичайно складний фінансовий процес. Для цього необхідні певні видатки з державного бюджету. Але у нас війна і є величезний дефіцит коштів. У зв’язку з відсутністю коштів у нас на наступний рік заморожуються соціальні стандарти. Більше того, у нас на 50 млрд грн скорочують соціальні виплати. Скорочуються видатки на охорону здоров’я та освіту. Тому якісь додаткові програми щодо запровадження другого рівня пенсійного забезпечення навряд чи варто очікувати в 2025 році. Напевно це вже питання повоєнне. І стосуватиметься цей рівень буде вже не тих людей, котрі вийшли на пенсію, а тих, хто ще матиме час щось накопичити на своїх спеціальних рахунках. Тобто це люди до 35-40 років. Тобто для теперішніх пенсіонерів другий рівень накопичень – це точно не їхній порятунок.
Олег Пендзин. Фото: ФБ-сторінка Олега Пендзина
Індексація пенсій буде, незважаючи на дефіцит держбюджету
Підвищення соціальних стандартів та індексація пенсій – це різні поняття?
Це абсолютно різні поняття. Прем’єр-міністр Шмигаль, анонсуючи основні цифри бюджету сказав, що індексація пенсій буде проведена. Джерело виплати пенсій – це Пенсійний фонд. Коли ми говоримо про індексацію соціальних стандартів – це є зобов’язання державного бюджету. Державний бюджет у нас є дуже дефіцитним. Є величезні проблеми з соціальними виплатами. У той же час Пенсійний фонд завдяки збільшенню надходжень від єдиного соціального внеску військовослужбовців закінчує цей рік практично без дефіциту. Більше того, очікується, що в 2025 році надходження від військовослужбовців будуть достатніми для того, щоби провести індексацію пенсій для тих пенсіонерів, які сьогодні фізично отримують гроші з Пенсійного фонду. Індексація буде проведена в межах законодавства 2018 року.
По субсидіях та інших видах соцдопомоги будуть повторні верифікації отримувачів
Як держава підтримує малозахищені групи населення в умовах не підвищення соціальних стандартів?
Щодо комунальних послуг, то там є субсидія. Вона щоправда стосується лише соціальних метрів, але держава, незважаючи на важкі умови фінансування, намагається вишукувати кошти, щоб допомогти людям, які не в змозі оплачувати зокрема комунальні послуги. Наступний рік буде дуже важким. Реальні видатки на соціальні потреби, охорону здоров’я та освіту будуть зменшуватися. Тому стане набагато складніше покривати потреби людей, які потребують допомоги. По субсидіях та інших видах соціальної допомоги будуть проведені повторні верифікації отримувачів, щоб забезпечити максимально справедливе отримання людьми цих коштів.
Зараз маємо найнижчі ціни року по сезонних продуктах харчування
Чи потрібно робити запаси їжі на зиму, аби потім не переплачувати за продукти через зростання цін?
Кожна людина сама для себе робить певну стратегію виживання. Кожен приблизно прораховує, яким чином виживати. Якщо в людини є присадибна ділянка, вона вирощує точно не квіти, а те, що допоможе їй вижити взимку. Зараз маємо найнижчі ціни в році по продуктах харчування сезонного спрямування. Овочі й фрукти на сьогодні є найдешевшими. Тому варто запастися продуктами, які можна зберігати. Перш за все це овочі. Можна також заквасити капусту, зробити соління, варіння. Це суттєво здешевлює людині вартість її осінньо-зимового столу. Тому якщо є можливість, потрібно обов’язково запастися продуктами харчування тривалого зберігання.
