Авіаносець ВМС США буде залучено до тренувань разом з технікою інших країн НАТО. Фото: AP
НАТО вже потихеньку припиняє лякатися погроз Кремля
Два тижні триватимуть навчання, які не передбачають використання бойової зброї, однак в них буде залучено 2000 військовослужбовців. Братимуть участь американські винищувачі F-35А, бомбардувальники Б-52 — всього близько 60 літаків із 13 країн альянсу. Цифри маленькі чи ні?
По-перше, значення має якість, навченість, готовність, надійність, але аж ніяк не кількість. Чи є це стримуванням, чи відповіддю на маневри, які здійснює Кремль? Кремль, коментуючи ці навчання, дійсно залякує і обов'язково супроводжує це агресивними погрозами в бік країн НАТО або України. Він підкреслює, що це спрямовано проти країни, що можуть запустити ядерну боєголовку на Лондон, Брюссель чи кудись на країни Європи.
Щодо навчання країн НАТО — це регулярні навчання, принаймні 10 років під тою ж назвою вони відбуваються. Їх масштаб не став більшим: 60 літаків, 2000 військовослужбовців. Хоча НАТО, не напружуючись, може привезти в 10 разів більше і літаків, і військовослужбовців. Тобто збільшити масштаб в 10 разів. І це говорить про те, що НАТО вже потихеньку припиняє лякатися погроз Кремля і проводить планові навчання, не намагаючись налякати Кремль у відповідь. От саме те, що потрібно: навчатися згідно з власним планом і бути переконаним, що все, що заплановано, вони можуть зробити і тим самим будуть убезпечені від нападу. Тобто нормальна планова професійна робота — це відповідь НАТО на демонстраційні і пропагандистські погрози, які йдуть з Кремля.
У росіян проблеми з носіями ядерної зброї
Останнє випробування російської ядерної ракети "Сармат" закінчилося вибухом — вона не вилетіла. Наскільки можна порівняти якість ядерної зброї, яка є на озброєнні в Збройних силах Великобританії, Франції, Сполучених Штатів і того, що мають Збройні сили Російської Федерації?
Самі ж росіяни використовувати ядерну зброю не збираються, а хочуть залякати НАТО. Фактично, цим вони наближають потенційно можливий ядерний конфлікт, привчають світ до такої можливості, хоча самі не збираються.
Щодо стратегічної ядерної зброї, це від однієї кілотонни (на Хіросіму скинули 20 кілотонн) і вгору до 10 мегатонн. Така стратегічна ядерна зброя є в Росії: вони щось оновлювали, модернізували, тобто стежать за цим. Щодо тактичної ядерної зброї — ніхто толком не знає, навіть в Кремлі. Крім того, росіяни побоюються проводити ядерні випробування, бо вони чітко засвідчать, чи є ядерна зброя, в якому вона стані, наскільки ефективна. Щоб провести ядерні випробування, Кремль повинен бути абсолютно переконаний, що в нього з цим все гаразд. Бо якщо випробування будуть невдалими, то тоді світ зовсім перестане зважати на кремлівські погрози. Наприклад, є така інформація, що Іран здійснив підземні ядерні випробування, начебто в нього вдалося, і все це зафіксували. А Росія побоюється.
Щодо носіїв ядерної зброї, станом на сьогоднінайменший російський тактичний заряд буде важити 48 кг. Носії потрібні. Є "Сармат" — стратегічна міжконтинентальна ядерна ракета. Є "Ярс" — стратегічна ракета, яку 2023 року вони запускали. Від землі вона відірвалася, але, як в нас кажуть, "пішла шукати щастя по світу". Тобто відхилилася від траєкторії і в ціль не влучила. Відтак теж не виконала завдання.
З носіями в них проблеми. Будь-яку ядерну зброю можуть нести ракети "Іскандер", "Калібр", Х-102 — те, що в них залишилося боєздатним із радянських часів. До Європи вони, на жаль, можуть дістати, а щодо Сполучених Штатів — виникає питання, хіба якось через Північний полюс. Тож стратегічної ядерної авіації в Росії фактично немає.
.jpg)
Олександр Кочетков. Фото: Фейсбук
"Це ситуація, яку неможливо приховати"
Якщо говорити про технологію застосування ядерної зброї, то є цикли, кількість виконавців. Як ви думаєте, у РФ із цим можуть бути проблеми?
Потрібні не тільки виконавці. Це певні рівні ухвалення рішення і його підтвердження. Біля Путіна завжди є так званий "ядерний офіцер" з "ядерною валізою". Туди вводиться особистий президентський код, пальцем треба прикладати, щоб він запрацював, і після цього він надає команду щодо застосування ядерної зброї. Але перед тим треба привести ядерну зброю Росії в стан повної бойової готовності. Це така ситуація, яку неможливо приховати. Це наказ по всіх сховищах ядерної зброї, по всіх позиціях, де вона має бути розміщена, по всіх стратегічних літаках, ракетних частинах, морських частинах, де може бути ядерна зброя. А їх багато. Тому приховати переведення в повну бойову готовність неможливо. Навіть під час Карибської кризи ядерна зброя ані Сполучених Штатів, ані Росії не була приведена в повну бойову готовність. Після цього потрібно мати привід, сигнал, рішення — Путін натискає кнопку, а далі йдуть підтвердження від міністра оборони, від командувача ракетними військами стратегічного призначення, від очільників того управління, які займаються ядерною зброєю, від російського Генерального штабу далі спускається на рівень областей, на рівень дивізій, і доходить до старших капітанів, які вже натискають безпосередньо кнопку. Втім ні в кого немає жодної впевненості, що це відбудеться, що весь ланцюг спрацює. І в Кремля теж. Якщо ж бити тактичною ракетою на зразок "Іскандера", "Кинджала" чи "Циркона", то його можуть збити. І тоді Україна неочікувано отримає готову до використання ядерну тактичну боєголовку, бо вона є міцною, а відтак не зруйнується і не вибухне. Там такий алгоритм, що якщо нештатна ситуація, то вона не вибухає.
Що може означати недавнє оголошення Москвою змін в ядерній доктрині РФ.
Там нічого не розширюється. Вони в цій доктрині мають дуже неконкретні формулювання, які можна трактувати як завгодно. Росіяни не зважають на власні документи. Тож що вони там пропишуть — це не має жодного значення. Це тільки пропагандистський хід привернути до цього увагу.
