Ілюстративне фото з відкритих джерел
Євгенія Кравчук: Із фінансуванням культурного, інформаційного сектору та інформбезпеки у держбюджеті-2025 "могло бути значно гірше"
Верховна Рада України ухвалила держбюджет на 2025 рік. Для фінансування Міністерства культури і стратегічних комунікацій виділено понад 10,5 мільярда гривень. Як ви оцінюєте цю суму?
Євгенія Кравчук: Пріоритет бюджету на 2025 рік – це сектор безпеки та оборони. Це рекордні суми порівняно з витратами в 2024 році. Але наш Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики неодноразово наголошував на тому, що це не має бути причиною меншого фінансування культурного, інформаційного сектору та інформаційної безпеки. Відповідно, ми раді, що Міністерство фінансів, в тому числі за адвокації міністра культури збільшило фінансування нашого сектору між першим і другим читанням. Мова йде про ключові культурні інституції – Інститут книги та УКФ. Кожна з них отримала понад 200 мільйонів. Саме ці суми були збільшені між читаннями.
Чи достатньо цього, щоб задовольнити попит на створення українського культурного продукту? Очевидно, що ні. Вчора, коли виступав Володимир Зеленський в залі Верховної Ради зі своїм щорічним посланням, він одним із пунктів виділив культурну незалежність, культурний продукт, культурну дипломатію. Ми дуже сподіваємося, що можна буде вносити зміни до бюджету 2025 року на збільшення фінансування по мірі використання цих коштів. Звичайно, буде питання по культурній дипломатії, тому що Український інститут, як, приміром, аналог Ґете-Інституту, отримав менше фінансування, ніж у 2024 році. І це дуже хвилює.
Український інститут входить до сфери управління не Міністерства культури, а МЗС. І, на жаль, МЗС не відстояло нормальний бюджету для Українського інституту. Ми будемо мати окрему зустріч із міністром, із колегами з Міністерства культури, щоб зрозуміти, як плани підтримки українського культурного продукту корелюються з тим, що є в бюджеті на 2025 рік. Але могло бути значно гірше. Це вже збільшення, порівняно між читаннями. Також непогані кошти закладені на стратегічні комунікації для донесення українських наративів у світі.
Євгенія Кравчук. Фото: facebook/ Yevheniya Kravchuk
Чи є можливість залучення додаткових коштів? Як ми можемо підсилити наш бюджет на культуру?
Євгенія Кравчук: Ми будемо проводити переговори, і міністр це вже робить, з іншими країнами, зокрема, країнами ЄС. Є програми безпосередньо із бюджету ЄС. Наприклад, працює програма "Креативна Європа", і вона стала доступною за всіма пунктами, зокрема, і для медіа, після ухвалення Закону "Про медіа". Це можуть бути і окремі донати від країн, наприклад, Італія обіцяла допомогти із реставрацією центру Одеси, який входить до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Поки що це на стадії переговорів.
Маємо хороший приклад: Канада фінансує добудову Музею Голодомору. Роботи, які були зупинені в 2024 році через брак коштів у державному бюджеті, будуть продовжені. Нагальним залишається ухвалення Закону "Про меценатство". Можна було б заохотити меценатів дофінансовувати ті чи інші культурні заклади. Безумовно, нам потрібна нова філософія державно-приватного партнерства, в тому числі, в питаннях фінансування культурних інституцій, бізнесів, пов'язаних зі співпрацею з державою і приватних інвесторів. Але, безумовно, також із захистом культурної спадщини. Ми в комітеті працюємо над низкою законів, в тому числі, разом з ЮНЕСКО, про захист культурної, архітектурної спадщини. Щоб все було в цивілізованих рамках. А не так, що ми прокидаємося зранку і читаємо в новинах, що чергову пам'ятку в Києві знесли бульдозером.
Галина Григоренко: "Однозначно, це бюджет виживання"
Наскільки зможе функціонувати культура з сумою в 10,5 мільярда у 2025 році?
Галина Григоренко: Однозначно, це бюджет виживання. Це не бюджет розвитку. 10,5 мільярда на Міністерство культури – це не єдині гроші, які виділяються на культуру в нашій країні. На місцевому рівні фінансуються заклади культури, які є в громадах. Вони фінансують і утримують свої заклади самі. Тому загальна сума фінансування на культуру набагато більша, ніж міністерський бюджет.
Треба відзначити, що фінансування УКФ довели до рівня фінансування, принаймні, попереднього року. Хоча це набагато менше, ніж це було в роки до ковіду. УКФ – це та інституція, яка давала б змогу створювати нові експериментальні проєкти і запускати інновації в сфері культури. Важливо відзначити, що в цьому бюджеті збільшилося фінансування на програму "єКнига". Кожен 18-річний громадянин після свого дня народження може отримати від держави допомогу на придбання книжок. Це хороша допомога для українського книговидання і всього книговидавничого ринку.
Також трішки збільшилося фінансування заповідників, які перебувають в сфері управління міністерства. Наприклад, заповідник у Чернігові. Це стратегічні об'єкти. Коли ми перебираємо їх від російської церкви, і вони повертаються у власність держави, зрозуміло, що для цього потрібні штатні одиниці, наукові співробітники, котрі будуть опікуватися і розвивати ці об'єкти в рамках державних заповідників. Також ми дуже покладаємося на допомогу партнерів, які продовжують нас підтримувати через програми грантів та субгрантів. Від "Креативної Європи" нам скеровано 5 млн євро. За це ми дуже вдячні. І надалі ми будемо працювати над тим, щоб залучати кошти партнерів. Оскільки, як я вже говорила, це бюджет виживання, а не розвитку, мусимо констатувати, що поки ми знаходимося саме в такому режимі.
Галина Григоренко. Фото: МКІП
"Нам треба підтримати нашу стійкість і запланувати, як ми будемо працювати після Перемоги"
Украй важливою є сьогодні й культурна дипломатія, промоція України в світі. Як ми можемо працювати сьогодні на міжнародних майданчиках, враховуючи те, що наш ворог в це вкладає величезні кошти і є досить успішним у своїй пропаганді?
Галина Григоренко: Переграти ворога фінансово нам, на жаль, не вдасться. Ті гроші, які вкладалися Росією десятиріччями системно, ми не зможемо перебити якимись своїми новими бюджетними зусиллями. Але Українські інститут та Міністерство культури і стратегічних комунікацій перебувають у тісній координації. Ми сподіваємося, що зможемо посилити цей напрямок, оскільки це завдання є в пріоритетах нового міністра. З іншого боку, в міністерстві так само посилено і напрямок комунікацій назовні. Це не лише культурно-мистецькі проекти, а й медійні продукти, якісь документальні речі, все те, що буде сприяти розумінню того, чим є Україна, і за що ми боремося. Український інститут також є досить активним в пошуку підтримки, зокрема фінансової, з боку партнерів. Представництва Українського інституту вже є в Парижі та Берліні. Планується відкриття представництв і в інших країнах. Український інститут намагається вибудовувати зв'язки з такими важливими інституціями, як університетські, дослідницькі центри. Це робота зі спільнотою, яка працює над виробленням наративів, нових сенсів, які потім переходять в масовий ринок.
Для дослідників в Європі ми все ще знаходимося в "сліпій" зоні, в реаліях впливу Російської імперії та Радянського Союзу. Для того, щоб вони більше дізнавалися про те, що таке українська культура, і за що ми боремося, нам потрібно працювати з науковцями, дослідниками, людьми, котрі готують матеріали, які згодом будуть відображені в мистецькому середовищі, масовому ринку, креативних продуктах, медійних продуктах тощо. Бюджет виживання означає, що ми говоримо сьогодні про стійкість, яка потрібна для сфери культури. Ми не можемо нині говорити про інновації. Ми банально не маємо на це ресурсу, в тому числі й людського ресурсу. Люди виїжджають, люди депрофесіоналізуються, люди йдуть в ЗСУ. Для нас важливі люди, інституції і збереження експертизи, яка є в секторі. Тому якщо не подобається слово "виживання", ми говоримо про стійкість. Проте, щоб сектор міг продовжувати працювати. Інновації і будь-які розвиткові речі ми будемо закладати зараз. І ми будемо це робити в Стратегії розвитку культури, яка є документом, поставленим, як один із пріоритетів. Це зобов'язання з боку України до першого кварталу 2025 року: представити на розгляд громадськості цей документ, розробити, вдосконалити. Цей документ вже про розвиток.
Ми завершуємо дослідження та аналітичні записки, щоб виявити, які питання потребують нагального вирішення і стратегічних довгострокових планів. Будемо випрацьовувати стратегію кроків, які нам потрібно зробити. Перед нами загроза втрати людей, загроза втрати культурної спадщини, матеріальної, нематеріальної, рухомої і нерухомої, велика зарегульованість в сфері культури. Якщо ми зможемо описати, як ми будемо працювати з цими проблеми, це вже буде великий крок в розвитку культури, який ми можемо закласти на майбутнє. Нам треба підтримати нашу стійкість і запланувати, як ми будемо працювати після Перемоги.
