Фото надане артистом
В мене були пропозиції розкрутки з росії, але я від них відмовився. Я ж ріс у Краматорську і бачив все, що коїться. І коли сталась повномасштабна війна, я зрозумів, що це рішення точно було не хибним
Даню, привіт! Читаємо про тебе, що ти любиш Бітлз і Queen, Надю Дорофеєву і Макса Барських…
…Та в мене більше виконавців, яких я люблю! Я взагалі люблю поп-музику і мені подобається багато пісень. Я навіть більше надихаюся людьми, хто пише ці пісні. На кшталт Макса Мартіна, який написав, мабуть, всі хіти нашого сторіччя.
Тобто, коли якась пісня тобі подобається, ти дивишся хто автор і шукаєш інформацію про нього?
Саме так. Мені цікаві як артисти, так і люди, які пишуть для них пісні.
Даваймо ще повернемось до футболу. За якими критеріями ти у свої 17 років визначив, що футболіста з тебе, напевно, не вийде? Ти професійно займався футболом?
Я спочатку взагалі грав у дворі. А потім почав займатись більш серйозно. І коли почав займатись, зрозумів… Коли я починаю чимось займатись, то намагаюсь досягати найвищих результатів. І я розумів, що великих результатів у футболі я не досягну.
І після футболу одразу вирішив зайнятись музикою? Чи було ще щось?
Я навіть пам’ятаю той день. Я сидів засмучений від розуміння того, що не досягну великих результатів у футболі. І думав – чим я хочу займатись далі, що мені ще подобається? І на той момент я дуже цікавився менеджментом, економікою і всім з цим пов’язаним. І цікавився музикою. І врешті вирішив так: пішов вчитися на менеджмент в Могилянську академію, і займатися музикою (сміється). А з часом зрозумів, що музика все-таки ближче і зараз я займаюся лише нею.
І в той момент тобі прилетіла пропозиція розкрутитись в росії. В тебе ж спочатку була велика російська авдиторія? Як було відмовитись від такої пропозиції?
Так, такі пропозиції були. Але мені не хотілося їхати туди через політичну ситуацію. Тому що тоді, як і багато українців, я думав, що це все через політиків. Мовляв, це вони погані – а люди загалом нормальні. Але все одно не хотів туди їхати, тому що… ну, я з Донецької області, можете зрозуміти.
Звичайно. І тут ми зробимо поправочку, що це було після 2014-го року, коли ти був ще в досить ніжному віці. Але прийняв таке доросле рішення.
Ну, я не в 11 років прийняв таке рішення, а коли мені вже було 17. Просто з 2014 року я бачив те, що коїться в Краматорську. Я виріс і вирішив для себе, яку сторону для себе обираю. Тобто, пропозиції були, але я від них відмовився. І коли сталась повномасштабна війна, я зрозумів, що це рішення точно було не хибним.
Ти володієш тим самим критичним мисленням, якого бракує навіть деяким політичним діячам. Ми знаємо, що ти був президентом у школі і навчався ораторському мистецтву. Можливо, ти розглядаєш в перспективі спонтанне рішення стати політиком?
В жодному разі (сміється). Політика – точно ні. Тому що в мене таке бачення життя: якщо ти дійсно хочеш чимось допомогти, найкращий вихід – це створювати робочі місця і розвивати економіку. А політика така річ… я не вважаю її дуже корисною. Бо коли ти створюєш робочі місця і займаєшся тим, що розвиваєш економіку, ти розумієш, як ти допомагаєш людям. А коли ти займаєшся політикою, таке враження, що робиш тільки гірше (сміється).
У грі S.T.A.L.K.E.R. є персонаж на ім’я Скряга – це член угруповання "Свобода", який розпоряджається складом обладнання і дере з покупців у три ціни. Чи зачепила тебе хвиля ейфорії з приводу виходу S.T.A.L.K.E.R-2? Чи граєш ти взагалі в комп’ютерні ігри?
Так! Я грав в перший S.T.A.L.K.E.R з другом. Ми тоді ще були малі і нам було дуже страшно лізти в якісь там підземелля (сміється). І насправді, я геть забув про персонажа на ім’я Скряга – і ви зараз розблокували мою пам’ять.
Ти вступав на навчання в Києво-Могилянську академію. Ти й зараз там вчишся?
Я иступав на економічний факультет. І головним чином йшов туди заради оточення. Коли навколо тебе люди, в яких горять очі – це найкраще, що може бути, коли поряд однодумці. Але потім почався карантин, я сидів вдома і розумів, що це оточення в мене тільки онлайн (сміється). І я провчився один курс, а на другий прийняв рішення, що піду в академвідпустку. А потім почалось повномасштабне вторгнення – і якось все саме собою сталося.
Розкажи нам трохи більше про пісню "Напиши в Телеграмі", яка цього тижня потрапила до плейлиста "Промінь рекомендує". Вона якось пов’язана з онлайн-навчанням?
Ця пісня взагалі про цей момент невизначеності в стосунках, коли ти не розумієш – чи ви друзі, чи трохи більше. І ця пісня була написана мною спочатку просто під гітару. Потім я зробив аранжування, звів і випустив. Ось і все (сміється).
Дякуємо тобі за твою позицію, за твої такі мудрі думки в такому віці. Це дуже надихає, що в Україні така творча, талановита й усвідомлена молодь. Бережи себе, твори – і до нових зустрічей! А наостанок просимо тебе звернутись до слухачів із тим, що в тебе зараз на серці й на душі.
Дякую, що запросили! Сподіваюсь, моя пісня підвищить вам настрій сьогодні. Всім бажаю миру!
Слухати трек "Напиши в Телеграмі", як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.
