Один із дронових ударів по російських НПЗ, Самара, 23 березня 2024 року. Фото: тг-канал ASTRA
Вдається вражати НПЗ і нафтобази РФ, бо велика дуже територія російська і не все можуть системи ППО
Упродовж останніх тижнів і місяців Збройні Сили України методично розстрілюють об'єкти на території Росії, зосереджуються на нафтопереробних заводах, енергетичних об'єктах. Наскільки сьогодні українські безпілотники спроможні посадити цілковито цю галузь Росії?
Це дуже амбіційна заява, амбіційна мета. Я не думаю, що можливо повністю посадити, тому що пошкодження різні. Росіяни роблять висновки з кожного прильоту. Ми намагаємося і прориваємося там, де об'єкти менше захищені системами ППО та РЕБ, там, де можна долетіти і вразити ціль одним із 10, якщо все гарно, безпілотників. Запускається велика кількість безпілотників і вражає ціль лише декілька, бо все-таки територія Росії не повністю, але покрита системами ППО: є покриття трьохрівневе, якщо воно правильно організовано. Є успіхи і ми їх бачимо. Більше 20, 25 об'єктів досить серйозно за останній час були уражені й уражені дуже серйозні інфраструктурні об'єкти. Повністю погасити їх важко, тому що є ураження, які все-таки є локальними і які через пару тижнів – до місяця відновлюються, а є, які зупиняють повністю підприємства. Але все одно в них є можливість їх реконструювати більше чи менше. Другий фактор – це робота ворога над помилками і він все рівно намагається захистити об'єкти свої інфраструктурні. Ми ж говоримо не тільки про енергетику, а і про військові об'єкти, заводи, критичну інфраструктуру, логістичні центри, склади. Нам вдається, тому що велика дуже територія російська і не все можуть системи ППО в тому ж темпі відновлюватись, як роблять це дрони, які знешкоджують або ці системи ППО, або обходять їх і знешкоджують об'єкти.
Якщо ви маєте доступ до тих російських безпілотників, які до нас долітають, що видно по їх конструкціях, по їх складниках, наскільки працюють або не працюють санкції?
Санкції не настільки гарно працюють, діряві ті застереження і заходи, які мали би перекрити всі постачання для РФ компонентів західних країн. Росія зараз не може виробляти повністю в закритому циклі свої дрони. Китай теж не може повторити деякі компоненти, які потрібні для виробництва дронів. Тому ми бачимо і в російських виробництвах, і в іранських, і в тих дронах, які постачаються і китайською електронікою, присутність компонентів західних. Вони постачаються через Емірати, Туреччину, Узбекистан, Казахстан, останнім часом Азербайджан включається в ці ланцюжки, через Вірменію ішли ці поставки. Компанії, які реєструються під контролем Росії, постачають ці компоненти. Найближчим часом я не думаю, що є можливість у Росії замінити ці компоненти і ці поставки будуть іти. Ви бачите, потік дронів не зупиняється, тому це говорить про те, що у них на складах є ті компоненти для постачання на виробництво дронів. І це говорить про те, що цей потік не зупиняється. Скільки це все буде відбуватися? Подивіться на дії нової адміністрації Сполучених Штатів. Поки що не видно, що жорсткішими будуть санкції, як мінімум доти, доки не домовляться, що жорсткіші будуть санкції і контроль над постачанням цих компонентів. Поки що не видно, що цей ланцюжок перерветься.
"Щоб ми могли бити по території противника туди, куди треба"
За три роки повномасштабної війни величезний прогрес здійснили Збройні Сили України і розробники нашої зброї. Маємо дрони-ракети. Чи можемо ми повноцінні ракети виробити, які би вражали на величезних відстанях по території Росії? Наскільки далеко ми в цих розробках заходимо, і наскільки складно це йде?
Ми до повномасштабного вторгнення активно намагалися і займалися космічною тематикою, працювали з Південмаш, з іншими вітчизняними підприємствами по створенню ракетоносіїв, по відновленню космічної галузі і працювали з іншими країнами. Запустили навіть наш двигун на Сінгапурському супутнику розвідувально-цивільному науковому на орбіту. Зараз працюють декілька компаній, зокрема державних, над виконанням завдань по заміні таких ракет, як "Шторм Шедоу", інших далекобійних ракет, виробництво їх було зупинено ще давно. Але ми можемо і зробимо. І я думаю, що в цьому році ми вже побачимо досить активно – в мене є дані – працюють ті компанії, які взяли до себе тих спеціалістів, які або мають досвід використання таких ракет і виробництва, як і нових спеціалістів, молодих, які навчилися. Тобто досвід є в країни, досвід не загублений, зупинене було виробництво. Зараз це буде відновлюватися, щоб ми не залежали від партнерів, дивлячись, яким буде розвиток ситуації. І щоб ми могли спокійно протистояти і бити по території противника туди, куди треба, туди, куди ставить задачу Генеральний штаб для зупинення агресії проти України.
.jpg)
Валерій Боровик. Фото: stv.detector.media
Оптоволоконні дрони ворога: досить серйозна проблема, але "не настільки серйозна дальність" і вже є розробки з протидії
Оптоволоконні дрони. Які їхні особливості?
Цей розвиток не був би таким активним, якби не було війни. І тому ні в Росії, ні в Україні до початку повномасштабного вторгнення цьому напрямку не сильно приділялась увага: не було такої насиченості РЕБівськими комплексами, які блокували можливість працювати з дроном на відповідних частотах і закривали простір із ціною. Не було стільки техніки. Тому і розвитку таких технологій сильно не було. Вони були представлені нашими командами до війни. Я б не зачаровувався цим напрямком. Це той самий дрон, в якого підвішена котушка, який керується не по радіосигналу, а шляхом передачі сигналу управління через кабель: оптоволоконний кабель тоненький. Є можливості вже долітати за 25 км. В основному виробники зараз роблять до 25 км, а нормальний режим роботи цього дрону – 10 плюс-мінус кілометрів. Це найголовніше обмеження в цих дронах: не настільки серйозна дальність, але для тактичного вирішення завдань працює. І тому розвиток пішов і у них зараз, і у нас в цьому напрямку. Але потрібно розуміти, що вже за 25 км, не кажучи вже за 40-80 – це вже не коптерного типу робота має бути, а це робота вже дронів із фіксованим крилом літакового типу, якщо ми говоримо про і ударні, і розвідувальні функції безпілотників.
Тому зараз досить серйозна проблема ці дрони на оптоволокні, тому що наші засоби РЕБ, які теж ми наробили досить непогані, гарні й застосовуємо на передовій, не впоруються, тому що їхня функція головна (проти саме оптоволоконних дронів – ред.) не виконується – управління подавлення GPS, щоб дрон не долітав до цілі. Це проблема, але вона теж може бути вирішена. І вже є розробки, які дозволяють певним чином боротися з такими дронами, не кажучи вже про кінетичне знешкодження кулеметами, а попереду лазери будуть ще.
Рої дронів: "є щось подібне у нас"
Впродовж останніх місяців, років часто ми чули про "рій дронів" і про системи штучного інтелекту, щоби керувати такими "роями", щоби можна було з одного пульту керувати десятком або десятками дронів. Чи справді росіяни спромоглися опанувати цю технологію, наскільки вона може бути небезпечною і чи є вже щось подібне у нас?
Є щось подібне у нас. Ця технологія ще не доведена до промислового застосування. Ми працювали над цією технологією з 2016 року з періодичним відволіканням ресурсів людських на цей напрямок. До повномасштабного вторгнення розвитку і замовлення взагалі серйозного на бойові дрони не було, ніхто сильно не підтримував цей напрямок, тим паче після Мінських угод, які зупинили розвиток якраз бойового напрямку. В нас були до війни 2022 року тільки розвідувальні дрони, а бойові дрони так і не досягли того рівня підтримки, щоб можна було наситити війська необхідною кількістю. Також була протидія в цьому російських "кротів", які і сиділи, і частково сидять досі в керівництві різних служб. Що стосується розвитку цього?.. Так, це можливо. Не думаю, що у них воно в дуже класному вигляді, якщо це заявляє підприємство, а не військові, які класно використовують це на передовій і показують, як це все робиться. Це ще процес TRL 7, 8 – хто знає по класифікації НАСА. Тобто до впровадження постійного на рівні TRL 9 ще потрібен час. І це все технології можливі, вони зав'язані на тому, що цю модель постійно потрібно вчити. Якщо говорити про систему доведення "рою", то це потрібно машинне навчання, яке навчає цій моделі бити по цілях. Це вже, в принципі, запроваджується. А от "роївська" технологія ще потребує доопрацювання. Думаю, що в цьому році ми вже побачимо щось.
