Фото з інстаграм-сторінки sholtys.ua
"Коли вночі я залишаюсь сам-на-сам із бітом, це переповнює мене емоціями, я розумію, що те, що переживає українська нація, я не обмежуюсь собою чи суто нашим підрозділом, про це потрібно розповідати. І потрібно розповідати в тонах, які в подальшому не мають піддаватись цензурі, тому що самі події, які ми переживаємо, цензурі не піддавались і не піддаються"
Ігорю, привіт. Дякуємо, що зміг з’явитись у нашому ефірі. Хотілось розпочати з того, що в тебе дійсно перипетійне життя, а в який момент там з’явився реп?
Думаю, це зародилось ще на вулицях досить такого прогресивного адміністративного району міста Лева під назвою Сихів. Там було досить багато однодумців, були хлопці з інших районів, які розпочинали займатись цим щаблем культури, відповідно, мені теж було цікаво. Я з дитинства дуже багато слухав Емінема, слухав чорний реп. На той момент, та й зараз буде адекватним визнавати, що я й багато інших хлопців орієнтувались на якихось російських або українських російськомовних виконавців. Тому якийсь скіл написання текстів і римування, не назву це віршами, в мені дуже круто поєднувався з музикою, і мені захотілось спробувати, і якось до сьогоднішнього дня пробувати продовжую.
У тих орієнтирах чи маяках, які ти слухав, щось я не почув ім’я VovaZIL'Vova, хоча, здавалось би, ви були досить близько.
Ми проживали буквально через кілька дворів, але його формат творчості мені був достатньо чужим. Я любив агресивну музику, й коли люди подавали в текстах те, що насправді є дотичним до їхнього життя. Якщо ти дуже багато слухаєш репових композицій, то відчуваєш вже інтуїтивно, хто пише правду, а хто займається позерством.
Як зараз тобі вдається поєднувати творчість із війною?
Це мені дуже допомагає, це один із небагатьох моментів, який справді робить мене щасливим. Власне, не самі публікації творчості чи процес запису, а сам процес написання. Коли вночі я залишаюсь сам-на-сам із бітом, це переповнює мене емоціями, я розумію, що те, що переживає українська нація, я не обмежуюсь собою чи суто нашим підрозділом, про це потрібно розповідати. І потрібно розповідати в тонах, які в подальшому не мають піддаватись цензурі, тому що самі події, які ми переживаємо, цензурі не піддавались і не піддаються. Тому для мене це можливість розгрузитись десь ввечері або вночі і я нею, наскільки можливо, користуюсь.
"Для мене важливо репрезентувати позицію хоча б якогось кола діючих військовослужбовців та ветеранів для того, аби суспільство чуло, про що ми думаємо, яке в нас ставлення до тих чи інших речей, і які критичні кути деяка прірва між нами може в подальшому спричиняти"
Насправді реп — це найчастіше соціальний протест, це про правду і часто-густо про неприємну правду, але таку, якою вона є, тож це протестна культура. А армія, в якій ти зараз проходиш службу, це все ж таки питання системи. Це два світи, які десь у тобі перетинаються. Як це можна розмежовувати або як ти перемикаєшся в цьому?
Думаю, якраз у творчості я не можу і не хотів би декларувати протест відносно самої структури Сил оборони, так як це основний інструмент українського суспільства й українського народу в демонстрації протесту проти якихось імперіалістичних зазіханок наших північно-східних ворогів. Але є величезна кількість інших тем, які турбують. Це контраст настроїв та сприйняття військовими і величезною кількістю цивільних українців. Тому ці теми є досить гострими, і для мене важливо репрезентувати позицію хоча б якогось кола діючих військовослужбовців та ветеранів для того, аби суспільство чуло, про що ми думаємо, яке в нас ставлення до тих чи інших речей, і які критичні кути деяка прірва між нами може в подальшому спричиняти.
Ми будемо сьогодні слухати трек "Як хотів", який ти створив разом із Мішею Правильним. Розкажи про цю співпрацю й про історію його створення.
Ми з Мішею познайомились на початку минулої зими, я був в одній із відпусток у місті Лева. Нас познайомив виконавець, який, думаю, у вас теж бував, — Олександр Буль. Міша захопився форматом співпраці зі мною, як із діючим військовим, який має що сказати в площині репу. І він дав мені такого трохи поштовху, пояснив схему, яким чином це можна поєднувати зі службою. І я бачив, яку творчість робить Міша, й воно досить багато в чому пересікалось із моїм світосприйняттям. А щодо треку "Як хотів", у нас була попередня композиція "Зелена зрада", ми думали спочатку її брати на альбом, але пізніше відмовились від цієї ідеї, бо підтримуємо формат актуальності. І Міша каже: "В мене є цікава демка, думаю, тобі залетіло б". Я її взяв і буквально за півгодини — сорок хвилин "допиляв" свою частину, все, що в мені накопичилось, і якось так склалась частина мого куплету, яка, я гадаю, досить притомно поєдналась із частиною Міши Правильного.
Слухати пісню Гаррі Шульца й Міши Правильного "Як хотів", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
