Андрій Білоус. Фото: Молодий театр
Якою є ситуація станом на зараз? Чи були вам надані відповіді від представників Департаменту культури КМДА?
Ольга Сагайдак: Ні, відповідей нам не було. Власне, Коаліція дієвців культури спонукала до того, щоб винести проблему в публічну й офіційну площину. Ми звернулися до КМДА з тим, що вони мусять відсторонити Андрія Білоуса, і це було зроблено. Також організували комісію, що працювала майже місяць, яку очолювала Лариса Денисенко — правозахисниця, письменниця, людина з хорошою суспільною репутацією. Комісія працювала з усіма сторонами конфлікту, з групою дієвців, які виступили проти харасменту, з іншими працівниками театру, з самим Андрієм Білоусом, і з його адвокатом. Результати роботи комісії Лариса Денисенко виклала на своїй фейсбук-сторінці. Дивує, що результатів роботи комісії, організованої КМДА, немає ані на сайті Департаменту культури, ані в публічній комунікації, бо це важливі напрацювання, які свідчать, що немає етичного кодексу в Молодому театрі, як і процедур попередження і покарання за будь-які форми дискримінації, немає механізму подання скарг — тобто люди не розуміють, як можна заявити про проблему. У контрактах, що укладаються не тільки з керівником цього театру, а з усіма керівниками закладів культури, має бути обов'язково прописана нульова толерантність до дискримінації.
Власне, одним із пунктів напрацювань комісії є пропозиція припинити контракт, якщо є підстави для втрати довіри з боку органу управління. І тут постає питання, у чому виражається ця втрата довіри. На думку Сергія Анжияка, вона має суто матеріальну прив'язку. Пан Анжияк сказав, що якби, мовляв, людина щось украла, тоді довіра і зникає, а як не зловили за руку — то і не злодій. Мушу зазначити, все це ми можемо прочитати на приватних фейсбук-сторінках. Натомість офіційної комунікації від Департаменту культури наразі немає. Це при тому, що 13 березня Андрій Білоус повернувся на свою посаду.
Які ваші подальші дії? Буде спроба діалогу?
Ольга Сагайдак: Можливо, КМДА бракує рішучості і вони бояться судових позовів, тож їм потрібне підкріплення від громадськості — вони його отримають. Чи скористаються ним конструктивно, це питання до посадовців. Закон України чітко формулює, що посаду керівника має обіймати людина, що відповідає їй, зокрема, діловими і моральними якостями. Це щодо регулювання і повноважень влади.
Однак я б іще звернула увагу на те, що ми не звикли апелювати до інституту репутації у фаховому середовищі. На мій погляд, пан Білоус мав би стати нерукоподатним для середовища, в якому він існує як фахівець. Цілком природне явище в багатьох європейських країнах, коли людина, на яку падає така тінь, самостійно вирішує звільнитися, можливо, відстоювати честь і гідність у судовий спосіб — але однозначно піти.
Наскільки я розумію, результатів розслідування КМДА незалежна комісія поки не оприлюднила. Тобто доказів у публічному просторі немає?
Ольга Сагайдак: Пропоную розмежовувати повноваження: із доказами мають працювати слідчі органи, ми не можемо аналізувати, достатньо доказів чи ні. Мусимо розуміти, що у випадку сексуальних домагань матеріальні докази часом вельми важко зібрати, вони не завжди існують повною мірою. Втім, це не наша фахова частина. Ми, Коаліція дієвців культури, говоримо про фахову репутацію і закликаємо всіх дотичних — правоохоронні органи, керівний орган, який безпосередньо винаймає директора театру, — сумлінно виконати свої обов'язки.
Ольга Сагайдак. Фото: Коаліція дієвців культури
Тепер, коли Білоус повертається на посаду, як працівникам театру, що виступили проти нього, далі співіснувати в одному просторі з художнім керівником?
Ольга Сагайдак: Складне питання. Можливо, театр втратить частину працівників, адже можна передбачити, що ситуація буде нестерпна: робити культурний продукт під керівництвом людини, яка лякає, майже неможливо. Подивімося на це також з точки зору глядача. Мабуть, ми не враховуємо, що толерантність до насилля і дискримінації — це не тільки внутрішнє питання інституції культури. Власне, суспільне благо, яке несе театр, і моральність, яка має бути закладена в культурі, стосуються і глядача, чия проактивна позиція теж украй важлива. Тому я думаю, що флешмоб "Не мовчи" торкається не тільки дієвців культури, а й глядачів: як вони прийдуть на виставу і насолоджуватимуться перформансом, розуміючи, що третина працівників театру перебуває у стані настрашеності й непевності?
Окрім того, мушу нагадати, що кейс із Андрієм Білоусом збурив хвилю реакцій на харасмент: про це почали говорити й у Львівському університеті, й Карпенка-Карого, і Харківському університеті культури. Видається, луснув гнійний чиряк — оця вседозволеність метрів і корифеїв, яка, з одного боку, толерується владою, а з другого — не є для суспільства чимось таким, що заслуговує на обурення. Цей кейс був би дуже важливим ще й для того, щоб відбулися превентивні події і корифеї замислилися, чи можуть вони собі дозволити таку поведінку.
Ольга Сагайдак: На вашу думку, цей випадок і подальша хвиля шліфують суспільство? Чи буде після цього реформа, щоб такого вже не було в майбутньому? Що зміниться в суспільстві та в окремих спільнотах?
Я не оптимістка, яка скаже, що скандал у соцмережах і в'яле висвітлення проблеми змінить суспільство тут і зараз. І Міністерство культури, і Міністерство освіти мусили б поміркувати над тим, щоб нульова толерантність до дискримінації та насильства була вшита в систему мистецької освіти, щоб відбувалася комунікація з колективами. Власне, комісія зазначала брак етичного кодексу в колективі, як і процедур попередження. Має бути запропонований чіткий розроблений інструментарій, що робити людині, яка почувається жертвою, і як мусять поводитися інші, щоб вона могла розраховувати на підтримку колег. Це завдання державної політики. Якщо держава толерує ці явища, воліє їх не помічати і не карати за таке — це означає, що ми нормально ставимося до того, що подібне може трапитися. Якщо державна політика намагатиметься запобігти цьому, з часом ми побачимо результат.
Є нюанс щодо контракту Андрія Білоуса. Сергій Анжияк, директор Департаменту культури КМДА, зазначав, що комісії пропонується розглянути питання щодо припинення контракту з Білоусом, якщо Департамент відповідно до контракту дійде висновку, що дії директора-керівника дали підставу для втрати довіри до нього з боку органу правління. Але в контракті Білоуса не прописано відповідальності за скоєння аморального вчинку, водночас як в інших режисерів театру ця відповідальність є. Як так сталося? Це випадковість чи умови Молодого театру?
Мені складно коментувати контракт, бо я не бачила повністю документ. Очевидно, станом на сьогодні, якщо вже така хвиля з'явилася, цей пункт у контрактах має бути з усіма керівниками. Можу припустити, оскільки бюрократична система не передбачала пункт як обов'язковий, його могли не внести. Не хотіла б звинувачувати КМДА у злому умислі, думаю, він просто не є обов'язковим — але, очевидно, має таким стати.
Іще раз наголошую: органи державної і місцевої влади мають комунікувати у прозорий спосіб. Висновки комісії мають з'явитися на сайті КМДА. КМДА має пояснити, як вони трактують втрату довіри. Якщо для них не очевидно, що Андрій Білоус втратив довіру, вони теж мають це пояснити. І це має бути публічно. Я розраховую на відкритий діалог із дієвцями культури, на те, що тиск на Андрія Білоуса у професійному середовищі має бути такий, щоб у будь-якому разі спрацював інститут репутації. Він змушений був піти не тільки тому, що його звільняють, а тому, що тисне спільнота.
Хочу також підкреслити, що дуже сподіваюся на сумлінність громадян, публіки. Якщо глядач приходитиме, купуватиме квиток, аплодуватиме роботі Андрія Білоуса в театрі — отже, він погоджується, що дискримінація і сексуальні домагання не є проблемою і ми готові це толерувати далі. Не можна споживати культурний продукт, не беручи на себе відповідальність перед суспільством. Тож я розраховую на всі сторони, а Коаліція дієвців культури робитиме все, що в наших силах, щоб усі виконали свою роботу, а головне, щоб усе було прозоро прокомуніковано.
ТОЧКА ЗОРУ ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ СЕРГІЯ АНЖИЯКА:
Сергій Анжияк: Засідання комісії (стосовно Білоуса – ред.) перенесено на 20 березня. Щодо роботи комісії. З самого початку, для того щоб комісія працювала прозоро і відкрито, щоб не було нарікань щодо тиску з боку Департаменту культури виконавчого органу КМДА на колектив театру, було ухвалене рішення, що до цієї комісії представник Департаменту культури увійде лише як секретар, який буде забезпечувати виключно організаційні питання: набирати і роздруковувати текст, домовлятися про зустріч тощо. І таким чином комісія, на мою думку, працювала абсолютно незалежно і за відсутності тиску та впливу. Зустрічаючись з членами комісії, я завжди цікавлюся і перевіряю, чи вчиняється на них тиск. Пропозиції від комісії щодо цієї перевірки були надані Департаменту культури 12 березня. Ці пропозиції містять 10 пунктів. Для того, щоб детальніше розібратися, як деякі з пунктів втілити в життя, і буда призначена зустріч з членами комісії. Вона відбудеться 20 березня.
Білоус продовжуватиме виконувати свої обв’язки чи ні?
Сергій Анжияк: З самого початку на запити ЗМІ Департамент культури повідомляв, що Білоуса було відсторонено за його власною заявою від виконання своїх обов’язків з 12 лютого до 13 березня. Ніхто не приховував, що це зроблено саме на такий термін, а не на більш тривалий. Це було зроблено за його заявою. Тому що на сьогоднішній день в рамках чинного законодавства Департамент культури не уповноважений звільняти чи відсторонювати від роботи будь-якого керівника закладу культури, якщо для цього немає правових підстав. Департамент культури не має права керуватися чимось іншим, окрім законів України. Відсторонення з посади регулюється Законом України "Про працю". 46 стаття чітко визначає перелік підстав для відсторонення. В даному випадку, єдина підстава, яка може бути станом на сьогодні – це відсторонення від роботи на підставі ухвали слідчого судді. Щодо ухвали до слідчого судді може звертатися слідчий або прокурор.
Сергій Анжияк. Фото: Укрінформ
У контракті Білоуса не прописала відповідальність за скоєння аморального вчинку. В той час, як у режисерів інших театрів ця відповідальність є. Чому так?
Сергій Анжияк: Якщо законами України не передбачена якась дія, вона не може бути присутня в контракті.
Чи захищені якось після повернення на посаду Білоуса ті 46 працівників, які виступили проти нього? Чи можлива далі етична комунікація в колективі, в якому відбувся конфлікт?
Сергій Анжияк: Коли ми вперше отримали заву від цих 46 людей, ми прийшли в театр поговорити з колективом. І на першій зустрічі я зауважив: не важливо, скільки їх – кілька, 46 чи 90. Йдеться про людські долі і про людські життя. Навіть якщо одна людина зазнає будь-якого фізичного тиску, це катастрофа. Особливо, якщо це відбувається в закладах культури, які мають нести добро і пояснювати людям сенси цього життя. А не демонструвати зневагу до інших. Тому я одразу сказав, що є проблеми законодавчого поля, які дещо обмежують дії Департаменту культури. Водночас, з метою забезпечення дотримання прав і свобод тих 46 осіб, які підписали звернення, і це дуже добре, що вони не мовчали, я пообіцяв, що буду контролювати дотримання їхніх прав і свобод. Бо якщо людина мовчить, вона дає підстави для вчинення майбутніх злочинів. Тому я одразу зробив запит до Національної поліції. А до театру я написав запити, щоб мені надали інформацію за листопад-грудень щодо зарплати працівників, їхнього залучення до вистав. Я моніторю, щоб не було допущено безпідставних скорочень, зняття вистав, заміни репертуару або недопущення акторів до вистав, що може привести до зменшення їхніх заробітних плат. На сьогоднішній день інформація, яку я отримую офіційно, підтверджує, що всі права за акторами зберігаються, вистави відбуваються, заробітна плата зберігається на тому ж рівні. Якщо Департамент культури, наприклад, отримає ухвалу суду, тоді він матиме законне право припинити з керівником театру трудові відносини.
ТОЧКА ЗОРУ АКТОРКИ МОЛОДОГО ТЕАТРУ АННА-МАРІЇ БАРАНОВОЇ:
Розкажіть, як відбулася акція протесту біля Молодого театру? Хто долучився?
Анна-Марія Баранова: Прийшло дуже багато молодих ініціативних людей, студентів Університету Карпенка-Карого, випускників цього інституту, акторів інших театрів. Вони зібралися біля Молодого театру і ходою пішли до КМДА.
Яка основна мета акції?
Анна-Марія Баранова: Основна вимога – розірвання контракту з паном Білоусом через втрату довіри до нього.
Якою була ваша реакція, коли пан Білоус повернувся до виконання своїх обов’язків?
Анна-Марія Баранова: Ми очікували, що він повернеться. Нас годують обіцянками, що ситуація вирішиться, що прийде комісія, що вона щось розслідує, що будуть якісь рекомендації. Що ці рекомендації змінять ситуацію. Насправді, ми відчуваємо, що нас кинули на призволяще і нас не хочуть захищати.
Анна-Марія Баранова. Фото: Молодий театр
Чи були якість спроби тиску з боку Андрія Білоуса після його повернення на посаду щодо тих 46 акторів, які написали звернення.
Анна-Марія Баранова: Я почуваюся в небезпеці, тому я не приходжу в театр, коли у мене немає там роботи. Я з ним не контактувала. Я впевнена, що ця людина зараз буде обережною.
Чи відчули ви наслідки цього скандалу для репутації Молодого театру?
Анна-Марія Баранова: Звісно. Дуже багато людей обговорюють зараз доцільність підтримки театру. Глядачі, які ходили на наші вистави міркують, чи варто їм зараз ходити в театр, коли Білоус повернувся. І це те моральне питання, на яке ми теж не можемо знайти відповідь. Бо ми не проти театру, ми проти Білоуса. Вся ця історія безумовно вплинула на репутацію театру.
Чи вплинула ця історія на відвідуваність театру?
Анна-Марія Баранова: Були вистави, коли на поклоні акторів глядачі підіймали таблички на підтримку 46 акторів. Можливо, не всі глядачі були знайомі з цією історією. Люди, яким не байдуже, приходять підтримати акторів.
ЗІ СВОГО БОКУ, АНДРІЙ БІЛОУС ТАК ПРОКОМЕНТУВАВ СИТУАЦІЮ У ПИСЬМОВОМУ КОМЕНТАРІ ДЛЯ РАДІО КУЛЬТУРА:
“Група осіб, непричетних до театру, різними маніпуляціями підбурила молодь театру висунути проти мене абсурдні та безпідставні звинувачення. Мене завідомо неправдиво звинувачують у тяжких злочинах. Єдина мета цих дій — без суду і слідства, шляхом тиску на КМДА усунути мене з театру.
Станом на 19 березня проти мене не відкрито кримінальної справи, не вручено підозри, мене жодного разу не викликали на допит у поліцію. Мій адвокат на свій запит отримав офіційну письмову відповідь, що у поліції до Білоуса питань немає. 10 лютого, щоб уникнути різноманітних спекуляцій, я з власної ініціативи подав прохання відсторонити мене від виконання обов'язків на місяць.
Станом на 19 березня у Департаменту культури немає правових підстав для мого відсторонення чи звільнення з посади. Тому я повернувся до роботи й планую працювати, як і раніше. Значна більшість колективу (94 працівники) підтримує мене як керівника, і я не можу їх підвести”.
Андрій Білоус. Фото: facebook/Молодий театр
