Фото: Пресслужба Гаррі Шульца
Альбом вийшов таким, що може сподобатись як чинним військовим і ветеранам, так і людям, які ніколи не були на війні
Ти випустив повноформатний альбом "Кенсел". Які історії ти в ньому розповідаєш?
Загалом альбом готувався під час моєї служби вже під час великої повномасштабної війни. Всі треки, які є на цьому альбомі, писалися безпосередньо в зоні бойових дій, тож мені було важливо описати всі проблеми, які турбують мене як чинного військовослужбовця: від мобілізаційних заходів і байдужості певної частини цивільного населення до подій, що відбуваються в нашій державі до власних посттравматичних переживань, а також досвіду моїх друзів. Відповідно, кожен трек — це окрема соціальна тема та історія. І мені було дуже важливо, як людині, яка дуже любила цивільне життя, зробити щось, що може об'єднати військовий та цивільний світ. Тому що я намагався завжди залишатись на зв'язку зі своїми близькими з цивільного світу, не переривати розуміння всіх процесів, які відбуваються в тилу. В результаті альбом вийшов таким, що може сподобатись як чинним військовим і ветеранам, так і людям, які ніколи не були на війні, але вважають порушені в цьому альбомі теми важливими та не чужими для себе.
У своїх піснях ти дуже відверто говориш про речі, про які зазвичай мовчать: біль, втрати, дисонанс між фронтом і цивільним життям. Як ти вирішив, що ці історії мають стати музикою?
Я не дуже люблю поезію і тим паче не позиціоную себе поетом. Римування певних слів, формування панчів і довших текстів — це не зовсім про поезію, але я фанатію від музики. Я розумів, що одна справа — коли я, як відносно публічний військовий, можу писати й подавати ці проблеми в дописах, розмовних сториз чи рилзах, і зовсім інша — відповідально поставитись до цього й у межах 2,5-3 хвилин не лише повністю описати, а й розкрити якусь гостросоціальну проблему, яка в такому нативному форматі залишатиметься в головах слухачів, на яких ці треки орієнтуються. Тому я навіть не розглядав інших форматів музики, а одразу писав це під біти.
Мені дуже пощастило, небеса вберегли мене, і я не був у полоні
Пісні на твоєму альбомі — це історії, які переживають військові. Чи є серед цих треків той, що став найбільш особистим для тебе?
Мабуть, найбільш особистий для мене трек — це "Дім". Це єдиний трек зі всього альбому, в якому я пишу про ті речі, яких не переживав особисто. Пісня "Дім" розкриває нам історію одного з багатьох військовополонених, які очікують на своє повернення додому. Він про переживання цих людей. Мені дуже пощастило, небеса вберегли мене, і я не був у полоні, принаймні до цього часу. Мені було дуже складно повністю поринути в цю атмосферу й змоделювати цей трек таким чином, щоб він доносив проблему байдужості частини суспільства до всієї історії з військовополоненими, й водночас не мав якихось карикатурних відблисків, був достатньо щирим і відгукувався тим людям, які повернулися з полону, можуть послухати цю пісню й сказати: "Справді, такі відчуття у мене й були. Дякую за підтримку нашої спільноти, дякую за те, що, висвітлюєте ці теми". Дуже важливо було витримати цю межу. Саме цей трек мені дався, мабуть, найскладніше. Я його не дуже довго писав, але емоційно проживав сотні разів до моменту, поки він вийшов на світ.
У роботі над альбомом взяли участь Sasha Boole, Polamav, Yaski. Як проходила робота з ними? Чи були моменти, які тебе особливо вразили?
Мені було дуже важливо записувати треки саме з цими людьми, тому що кожен з тих, хто присутній на альбомі, включно з Yaski, який допомагав з реалізацією цього альбому, — це люди, які мотивували мене повернутися до творчості. Я зустрівся з ними під час однієї з відпусток, і вони підштовхнули мене до того, що потрібно продовжувати творити далі. Присутність Sasha Boole у треку "Дракар" особисто для мене була дуже обов'язковою, тому що там описується відчуття військовослужбовця або ветерана, який неодноразово втрачав своїх друзів. Це як про мене, так і про Сашка. Тому було принципово, аби зі мною цю пісню виконувала людина, яка брала участь у бойових діях і безпосередньо знає, що таке біль втрати своїх бойових побратимів та посестер. Всі інші хлопці, які в нас присутні на альбомі, теж дуже круто і стилістично вписувались в загальну картину цих релізів. Кожному з них я дуже вдячний, тому що без їхньої присутності цей альбом не був би довершеною історією.
Дуже важливо, аби всі рекреаційні заходи нашого цивільного населення тим чи іншим чином конвертувалися в користь для наших підрозділів
Що б ти хотів, щоб відчув цивільний слухач після прослуховування цього альбому?
Я хотів би, щоб цивільні відчували, що між нами не може бути жодної прірви, тому що в один момент військові можуть стати цивільними, а цивільні — військовими. Єдина запорука нашої не те щоб перемоги, а загалом виживання як нації — це постійна взаємодія, яка будується на взаєморозумінні. Мені було важливо, аби цивільні розуміли, як почуваються військові, приїжджаючи додому, коли їм ставлять незручні запитання, на які вони просто не дають відповіді: яке в них ставлення до мобілізаційних заходів, до певного політичного прошарку. Так чи інакше, нам жити в одному суспільстві й співіснувати досить тривалий час. І якщо ми ще під час активної фази війни не почнемо говорити про це й шукати якісь точки дотику, то після указу про демобілізацію соціальна криза може бути вкрай складною для обох сторін — як для військових, так і для цивільних.
26 квітня в Києві відбудеться РЕЙД Фест — благодійна подія твого підрозділу. Розкажи більше про цей захід. Що це і чому важливо бути там присутніми?
Так, ми чекаємо всіх 26 квітня в Origin Stage у Києві. Всі заходи, в яких беру участь я та наші побратими, скеровані на покращення обороноздатності України загалом і, зокрема, нашого підрозділу. Тому важлива присутність і підтримка глядачів — не лише матеріальна, а й загалом. Те, що ви приходите і слухаєте треки про війну й про все, що відбувається зараз, — це дуже велика психологічна підтримка для військових, які будуть там присутні. Дуже важливо, щоб всі рекреаційні заходи нашого цивільного населення тим чи іншим чином конвертувалися в користь для наших підрозділів. Ми маємо розуміти, що кожен громадянин України відповідальний за те, щоб будь-яка атракція, яка мала б відбуватись, начебто, в неробочий чи неволонтерський час, усе одно повинна конвертуватися в нашу боєздатність. Це мало б стати запорукою виживання нашої нації в цій великій кровопролитній війні. Тому РЕЙД Фест — саме один із таких заходів, коли ми всією дружньою сім'єю зустрінемося, матимемо можливість міцно пообійматися і зрозуміти один одного в тих аспектах, де цього розуміння раніше могло не бути.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
