Марін Ле Пен. Скриншот із відео
Справа проти Марін Ле Пен почалася відносно давно
Паризький кримінальний суд ухвалив вирок лідерці ультраправих Марін Ле Пен, визнавши її винною в розкраданні публічних коштів, а точніше, коштів Європейського Союзу. Оголошений вирок передбачає 4 роки позбавлення волі включно з 2 роками реального терміну покарання з відбуванням під домашнім арештом з електронним браслетом. Також Марін Ле Пен має сплатити штраф у розмірі 100 тисяч євро. І головне покарання – їй на 5 років заборонено обиратися на державні посади. Як цю справу сприймають у Франції, і що вона означає для України?
Ця справа почалася відносно давно. До цього Марін Ле Пен була депутаткою Європейського парламенту від своєї партії, і під час перебування там вона й почала займатися, як їй закидають, розкраданням коштів із залученням своїх помічників. Що це може означати для Франції? Це насправді дуже хороше питання. Найважливіше в цьому вироку те, що Марін Ле Пен заборонено обіймати посади в політиці, відповідно, їй заборонено балотуватися на посаду президента Франції у 2027 році. Оскільки, крім того, що вона отримала 4 роки позбавлення волі, вона ще й на 5 років отримала заборону балотуватися на посади.
Зняття кандидатки – фаворитки
Для французької політики це доволі серйозне потрясіння. Згідно зі статистичними даними щодо рейтингів кандидатів у президенти, які могли б потенційно вийти у другий тур, Марін Ле Пен за всіма опитувальниками перемагала. Відповідно, у неї були доволі високі шанси на перемогу в 2027 році. Тобто, відбулося зняття кандидатки – фаворитки на президентських перегонах. І тут французьке суспільство може зреагувати абсолютно по-різному. Можливо, когось це рішення відштовхне від Марін Ле Пен, адже люди не хотітимуть підтримувати корупціонерку.
З іншого боку, засудження Ле Пен може спрацювати їй на користь, як, наприклад, замах на Трампа влітку 2024 року. Це спрацює на користь Ле Пен серед людей, які, приміром, критично ставляться до нинішньої французької влади. Або ж серед тих людей, які не могли визначитися, кого підтримувати. Тобто її можуть розглядати, як нібито жертву макронівського "режиму".
(Президент Франції Емманюель Макрон уперше після ухвалення вироку лідерці ультраправих Марін Ле Пен, прокоментував 2 квітня цю справу і наголосив, що судді у Франції є незалежною гілкою влади, а закон – єдиний для всіх – ред.)
Найбільше здивувала реакція лівого лідера Меланшона
Так, деякі політики вже говорять про те, що "страчено" не просто Марін Ле Пен, "страчено" французьку демократію. Подібні заяви пролунали від багатьох ультраправих політиків, і не лише французьких. Втім, реакція ультраправих політиків не дивує, вона цілком очікувана. Цікаво, що з обережною критикою цього вироку виступили багато інших політиків і оглядачів, назвавши це рішення судовим переворотом. Як у Франції сприйняли цю історію?
Реакція багатьох мене здивувала. Ми навіть не говоримо про ультраправих, йдеться просто про правих. Вони відреагували засудженням, але найбільше здивували політики з лівого табору. Наприклад, найбільш непримиренний опонент Марін Ле Пен на політичній арені Франції Жан-Люк Меланшон, незважаючи на те, що він напевно щиро ненавидить Марін Ле Пен, також засудив заборону балотуватися для неї на президентських виборах. Він зазначав, що це має вирішувати народ, а не суд. Звісно, він міг це сказати заради того, щоб показати, що виступає не просто проти Марін Ле Пен, а за справедливе французьке правосуддя, яке б не використовувалося, як начебто політичний інструмент. Тобто, він теж відреагував негативно.
Богдан Коваленко. Фото: facebook/Bohdan Kovalenko
Справа Ле Пен і відставка уряду
Як це рішення вплине на політичне життя Франції? Чи може воно його ускладнити? Чи може призвести до відставки уряду?
Точно сказати важко. Все залежить від того, як буде відчувати і реагувати керівництво партії Ле Пен. Якщо воно вважатиме, що з макроністами і з урядом буде неможливо працювати, вони будуть реагувати у вигляді блокування рішень парламенту. А якщо ліві не будуть голосувати за рішення, які пропонує уряд, і ультраправі не будуть голосувати, вони складуть дві третини парламенту, і жодне рішення уряду не пройде. Якщо партія Марін Ле Пен почне так принципово реагувати, це призведе до того, що діяльність французького парламенту буде фактично заблокована.
Щодо майбутніх виборів, з одного боку, Ле Пен – досить популярна кандидатка, але питання в тому, скільки за неї голосують, як просто за Марін Ле Пен? А не через ідеї, які вона представляє, і які багато людей починають сприймати – це питання міграції, пенсійної реформи тощо. І лепеністи починають грати на цьому. Питання в тому, скільки людей голосують за Марін Ле Пен просто за те, що це Марін Ле Пен? Навряд чи їх багато. Відповідно люди, які проголосували б за неї в 2027 році, почнуть підтримувати іншого кандидата.
"Трампізація" і радикалізація Франції
Колеги з "Європейської правди" написали про те, що цей вирок може стати початком "трампізації" Франції. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Про що потенційно може йтися?
У питання "трампізації" Франції можна вкладати багато значень. Це підвищить рейтинги кандидата на наступних виборах? Можливо. Чи пройде ефект від цього? Тут є нюанси. У Трампа стріляли влітку 2024 року, а вибори були в листопаді. За кілька місяців ефект цієї умовної "жертви" не минув. Але у випадку з Ле Пен до 2027 року не зрозуміло, чи цей ефект втримається.
Можливо під "трампізацією" мається на увазі якесь правішання Франції, але також навряд чи воно буде відбуватися. Тому що радикалізація на рівні підтримки лівих і правих зростає на рівні обох сторін. Правішання окремо не відбувається. Відбувається загалом радикалізація політичної системи. Люди втомилися голосувати за поміркованих кандидатів, які протягом останніх років втрачають свої позиції. Хоча до 2017 року вони були традиційними політиками і займали в той час абсолютну більшість у парламенті. В той час, як радикали сиділи тоді в абсолютній меншості – до 10 людей. А зараз саме помірковані партії опинилися в ситуації, коли вони сидять по 2-3 десятки, в той час, як радикали отримують понад сотню місць. Також люди вже не хочуть голосувати за центристів із табору Макрона. Відповідно, їм нічого не залишається, крім як звернутися до радикалів. Як з лівої сторони, так і з правої.
Більшість французів підтримують Україну
Яке зараз у Франції ставлення до російсько-українські війни серед потенційних виборців на майбутніх президентських виборах? Які загалом у Франції суспільні настрої? Наскільки вони можуть змінитися з огляду на риторику політиків на кшталт Марін Ле Пен?
Цікаве питання. Воно полягає в тому, хто на кого впливає: чи ставлення Марін Ле Пен формує ставлення французів до цієї війни, чи, навпаки, ставлення французів формує ставлення до російсько-української війни для Марін Ле Пен. Ле Пен – класична популіста. Цю тезу заперечувати важко. Її заяви вигідні для її партії. Вона говорить те, що хоче почути народ. Французький народ, відповідно до останніх опитувань щодо російсько-української війни, підтримує Україну. Соціологічні дослідження показують, що більшість французів – близько 60% – підтримують Україну.
Класична популістка
Французи також підтримують Європейський Союз у діях стосовно України, стосовно підтримки, яку нам надають Україні європейці. Відповідно, Марін Ле Пен починає говорити про це в унісон суспільній думці. Якщо французи підтримують певну позицію, Ле Пен це бачить. Вона починає так само підтримувати цю позицію. Перестануть французи підтримувати цю позицію стосовно України, вона перестане говорити про це. Коли Трамп призупинив військову допомогу для України , вона виступила із різким засудженням цього. Це через те, що вона – популістка і говорить те, що хочуть почути французи. А французи явно не могли підтримати такий недружній крок щодо України.
Наскільки вистачить запалу Макрона у підтримці України?
Найближчим часом Макрон явно не змінить свою політику. В 2027 році він балотуватися на президентське крісло не буде, і тому він доволі вільно діє в своїй політиці.
КОНТЕКСТ
Марін Ле Пен подала апеляцію на вирок суду проти неї, Апеляційний суд Парижа ухвалить рішення щодо цієї апеляції влітку 2026 року. Таким чином у разі позитивної для неї ухвали Апеляційного суду Марін Ле Пен усе-таки матиме змогу висунути свою кандидатуру на президентських виборах.
Чергові президентські вибори у Франції відбудуться між 8-23 квітня 2027 року. Другий тур у разі необхідності відбудеться на два тижні пізніше. Нинішній глава Франції Емманюель Макрон не зможе висунути свою кандидатуру, оскільки, згідно з конституцією Франції, президент цієї країни не може обіймати посаду більше двох термінів поспіль.
