Фото: Пресслужба Олени Тополі
Я вибрала жити і моє життя розфарбоване саме такими фарбами
Композицію, яку ти сьогодні представляєш, ми вже колись чули. Зараз це прем'єра "Каштан". Що в пісні залишилось для тебе живим всі роки?
Насправді вона перекладена максимально близько до того тексту, який був. Для мене ця пісня — у першу чергу молитва. Тому що вона була народжена із самого серця. Є такі знакові пісні, які народжуються особливим способом. Ці способи завжди різні, але вони дуже незвичайні. У мене була дуже висока температура. Я тоді була в Харкові. Після концерту сиділа в готелі, мені було неймовірно погано й важко. Але ця пісня вже звучала в голові: у мене народжувалися слова і мелодія. Я не могла це не записати. Вона проривалася крізь цей стан, крізь температуру. Я просто мала це зафіксувати. Я взяла диктофон і почала записувати. Вона народилась за 10 хвилин. Це був настільки потужний поклик зробити це — встань, бери, пиши, запиши. Так і народилась ця пісня. Вона має дуже глибокий сенс. Для мене вона в першу чергу — така молитва за нашу Україну. Коли я співаю її на сцені, завжди відчуваю, що відкривається якась неймовірна сила та енергія, коли підключаються люди. І це для мене важливий знак і символ того, що ця пісня має силу. І я дуже хочу, щоб вона звучала й продовжувала накопичувати цю силу, тому що це підіймає бойовий дух, нагадує про важливі речі й про те, що нас усіх об'єднує велика любов. І це правда. Те, що є правдою у твоєму серці, завжди перемагає все інше. Тому сенс більш глибоко усвідомлений вже. Дуже сподіваюся, що всі люди відчують так само.
Ти казала, що ідея переробити цю пісню з’явилась ще під час Революції Гідності. Чому саме зараз — через 10 років — ти вирішила, що час настав?
Ідея переробити справді з’явилася тоді. Але зараз часто пишуть: "Ви зараз всі почали перекладати, тому що у вас немає нормальних нових пісень". І от тоді я подумала: щоб так не казали — буду писати нові пісні. І я писала. У мене їх вже дуже багато. Але зараз настав момент, коли ця пісня, хіт, що має величезний сенс, має звучати українською. Вона повинна бути в доступі у людей, щоб вони могли гучно з балконів чи десь на вулиці її ввімкнути — щоб вона звучала всім на радість.
З’явилося рок-звучання. Я пам’ятаю пісню "Дама" — це вже було якийсь час тому, але ти залишалась у межах попмузики. А тут просто стихія року. Що змінилося?
Я вирішила, що настав час жити так, як я мріяла. І творити так, як я мріяла. А мріяла я завжди творити рок: співати, на сцені, качати, щоб були гітари та барабани. Я завжди це обожнювала й дуже тягнулася до цього. Ми зараз живемо в такий час, коли щосекунди може статися що завгодно. І я вирішила: чому я маю сидіти, сумувати, не дозволяти собі бути собою, не реалізовувати свої мрії, не робити те, як я хочу зробити? На це немає жодних причин, тому — бери, роби, будь щасливим і роби все, що можеш зараз, у цей час. Це і моя порада, і просто девіз уже по життю, тому що я вибрала жити. І моє життя розфарбоване саме такими фарбами.
Рок — це ж не тільки звуки. Це музика протесту та бунту. Проти чого ти протестуєш?
Це навіть не протест. Це радше бажання розкритися. Це не ті пісні, де треба щось домальовувати чи здогадуватись. Це — бах! — по столу, і все зрозуміло. Сказано так, що всі почули. І однозначно. Тобто немає підпунктів, там все конкретно і зрозуміло. Ось це і є рок.
Коли я повернулася додому з Америки, було відчуття, що моє коріння увійшло в мою рідну землю
Хто твоя команда? Хто допомагає втілювати твої бурхливі ідеї?
Багато людей є. Наприклад, Максим Сиволап, з яким я творила попередні пісні і з яким продовжу співпрацювати далі. Він протестував проти року, казав: "Альоно, не треба". А я кажу: "Так, робимо, давай! Якщо ми не спробуємо, ніколи не дізнаємося. Тому робімо. І потім поговоримо, добре?". У мене, звісно, є мої музиканти, з якими я завжди виступаю. Також є моя прекрасна директорка Альона — це моє натхнення останнім часом. Це людина, яка вселила в мене таку віру в себе, яка була колись дуже-дуже давно. І вона її розбудила. Це неймовірна людина, яка просто тримає мій дух зараз. І, звісно, це мої діти, мої рідні — всі, кого я люблю: мої друзі, всі, хто підтримує та вірить в мене. Це величезна команда людей і я усім неймовірно вдячна.
У пісні "Каштан" є дуже ніжна й образна фраза: "Нести тебе в місто, де цвіте каштан". Що ця фраза означає для тебе сьогодні?
"Нести тебе" — це нести любов. "Я готова на всі сто заради тебе знов, заради тебе, любов, впасти на дно, піднявши в бою стан". У тексті всі фрази пов'язані одна з одною. І всі вони поєднані одним смислом, для мене це означає "нести любов". Коли я півтора року тому повернулася додому з Америки, саме тоді я написала вже переклад цієї пісні. Коли серце стало на місце, і скажу метафорично, але відчуття було саме дуже конкретне, що моє коріння увійшло в мою рідну землю. І я просто ожила. Вирівнявся тиск, повітря — все стало на свої місця. Ось це означає "нести любов в місто, де цвіте каштан". Це моє коріння в рідній землі. І я жива. І земля сильніша, тому що я тут.
Коли повернуться всі, хто хоче це зробити, не вагайтеся, друзі, повертайтеся. Я не говоритиму зайвих слів, просто ви повернетеся і відчуєте всією душею, кожною клітиночкою своєю, що саме тут ви маєте бути і саме тут ваш розвиток і щастя. Я бажаю усім цього щастя на рідній землі під квітучими каштанами і, звісно, під мирним небом. А воно настане тоді, коли кожен принесе цю любов.
Ця пісня звучить як маніфест. Для багатьох, хто повертається до Києва, вона дуже відгукується.
Я відчуваю, що це моє місто — у кожному місті України. Я настільки обожнюю нашу країну. Тарас не дасть збрехати: колись йому треба було їхати в Скадовськ на фестиваль, а я кажу: "А виїдьмо раніше на декілька днів і проїдемо по Україні — я ж не бачила того, того…". Мені настільки красива, неймовірно прекрасна наша країна. Куди не ступи — там усе рідненьке. Україна дуже особлива за своєю енергією. Я людина, яка дуже багато країн бачила, пів світу. І можу сказати, не тому, що я народилася тут, а просто тут інша енергетика. Це особлива країна.
Моє мірило успіху — повністю бути щасливою і точно знати, що мої великі плани реалізовуються
У 2019 році на Суспільному в програмі "Сильна доля", ти казала, що хочеш повернутися до рок-музики. Що тебе стримувало весь цей час?
У мене один продюсер був, потім другий. І наче з другим продюсером ми домовилися, що будемо робити рок. Але в результаті все одно ми приходили на студію і він казав: "Альоно, ну це дуже тяжко, ніхто не візьме, ніхто не буде крутити". А я казала: "Я ж не заради того, щоб мене крутили". І зараз зовсім інший час. Я це роблю не заради того, щоб мене взяли на радіо, а просто в ці пісні та музику я зовсім інший сенс вкладаю. Це значить набагато більше, глибше, ніж ви собі отак от бачите. Тепер у мене немає продюсерів і я робитиму те, про що я мріяла.
Попмузика — це все ж масова культура, а рок-виконавицю не всі можуть зрозуміти. Які в тебе найбільші виклики зараз?
Я точно знаю, що мене чекали мої люди. Чекали повернення тієї Оленки, яка була з самого початку. І я їх дуже люблю і дякую, що вони так довго чекали й дочекалися: вони все одно стежили за мною й завжди тримали мене в полі зору. Вони періодично кажуть: "Чекаємо рок, чекаємо щось типу Sweet People, чекаємо на кшталт To Be Free". І от вони так "кап, кап, кап". І я думаю: "Так, Альонко, тебе чекають, чекають". І це прекрасно.
Яке мірило успіху для тебе може бути, як для рок-виконавиці?
Мої планки високі й стосуються не тільки нашої країни. У мене вже є багато англомовних пісень, я дуже хочу зробити цілий альбом. У мене є план записати платівку взагалі з оркестром. Тобто у мене є великі плани, а на ці великі плани треба великі кошти. Відповідно, у нас велика праця попереду, а головне — віра в себе. Моє мірило успіху — це, напевно, коли я буду посміхатися, повністю бути щасливою і точно знати, що оці мої великі плани реалізовуються. От з кожним кроком я йду туди, куди намітила. А намітила — далеко.
У пісні "Каштан" є фраза: "Я готова на всі сто". Це про ліричну героїню чи це саме про тебе в цей момент?
Це не просто я, це духовна готовність на всі сто. Це готовність, якщо потрібно, померти за цю любов, яка об'єднує нас всіх.
Де найближчим часом можна буде тебе побачити й почути?
На Atlas Festival. У нас зараз триває робота, ми вже готуємо наступну пісню. Це теж буде рок. І у нас вже є плани щодо інших концертів за кордоном. Але тут, друзі, приходьте обов'язково на Atlas Festival, будемо там бачитися, співати разом. Не лише я буду, а й наші прекрасні українські артисти. Там і побачимось.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
