Промінь рекомендує: Гордій Старух з треком "Зілля"

Промінь рекомендує: Гордій Старух з треком "Зілля"

Немає жодного сенсу представляти Гордія Старуха любителям української музики. Ми говоримо "колісна ліра" – і одразу бачимо перед собою Гордія. Саме він є найактивнішим і найвідданішим популяризатором цього старовинного українського інструменту не лише в Україні, але й в світі – а одночасно і українського фольклору, який він обробляє в модерновому стилі, з використанням електроніки і великою повагою до першоджерела.

Щодо світу – тут у нас залізні факти: Гордій сам виготовляє колісні ліри, які потім розходяться по колекціонерах і таких же, як він, ентузіастах фольклору: знайти його інструменти можна навіть в Австралії!

Сам Гордій говорить, що зацікавився колісною лірою ще в студентські часи, коли натрапив десь в інтернеті на відео гри на цьому інструменті. Захопився і захотів спробувати зіграти сам. Але колісна ліра виявилась досить дорогим інструментом, щоб придбати її студенту – тому завзятий хлопець вирішив зробити інструмент власноруч, оскільки мав навики роботи з деревиною. Ну а далі – понеслось.

Зараз в доробку Гордія Старуха десятки синглів і кліпів, а також кілька альбомів. Останній з них на сьогодні – різдвяний "Світло", виданий наприкінці 2024-го.

Сьогодні ми презентуємо пісн. під назвою "Зілля", видану до свята Івана Купала.

Про саме свято Купала і його магію, незвичні образи, колісну ліру (як же без неї!) і поліський характер дудки-колянки Гордій розповів Анні Заклецькій і Денису Денисенку в інтерв’ю на Радіо Промінь. 

0:00 0:00
10
1x

Фото надані артистом

На свято Купала ми палити ватру, скакали через вогонь. Я там зустрів свою дружину – ми перескочили вогонь… Тобто, вся ця магія працює – зараз маємо трьох дітей!

Гордію, привіт!

Привіт! Радий вас чути!

А ми які раді тебе чути! І чекаємо нарешті якось побачитись офлайн, обійняти тебе, помацати твою колісну ліру… як би це не звучало…

… і покрутить корбу (сміється).

… Запам’ятаємо і занесемо це в свій словничок неологізмів! (сміється). Але до справи: свято Івана Купала – за що ти його любиш?

Я вам скажу, що я з тих людей, які святкували свято Івана Купали два рази: спочатку Купала на сонцестояння, а потім ще Івана Купала (в ніч на 7 липня, – прим. ред.)! І це завжди для мене було традицією. Ми збиралися з друзями (це була не родинна традиція, а більше молодіжна), їхали у Верхнє Синьовидне (селище у Сколівській громаді Стрийського району Львівської області, – прим. ред.). Це село по дорозі на Сколи, там є величезна скеля і біля неї річка, стрімкий потік. І бавилися: палити ватру, скакали через вогонь. Я там зустрів свою дружину – ми перескочили вогонь… Тобто, вся ця магія працює – зараз маємо трьох дітей! (сміється). 

Таки не брехали предки!.. Зараз ти перебуваєш у Польщі, де 10 липня виступав на фестивалі Folkowisko. Поділись враженнями – як воно було?

Це насправді фантастичне місце, це хутір Гораєць на кордоні з Україною. І це не просто фестиваль, а ціла громадська організація, яка на базі цього фестивалю виникла. Вони мають дуже цікаву історію. Чоловік, який це все організовує (це ціла родина, можна сказати), свого часу як правдивий поляк поїхав на заробітки – в Ірландію, заробив грошей, вернувся назад на свою батьківщину, збудував велику хату і запросив туди багато друзів, щоб відсвяткувати своє весілля. На другий рік вони з дружиною подумали: в нас таке гарне весілля вийшло, а давай його повторимо! – уже у вигляді фестивалю! І так вони кожного року почали відзначати своє весілля. З цього народився фестиваль. 

Але до чого я веду? Це є дуже великі друзі України. В перші дні вторгнення вони буквально стали хабом, який приймав біженців. Вони організували пункти обігріву. Через їхні дбайливі руки і їхній хутір пройшли десятки, а може й сотні тисяч людей. І зараз це є потужна організація, яка приймає на реабілітацію дітей військових, організовує постійно якісь благодійні заходи. Така величезна машина – яка народилася за цікавого маленького подвигу одного чоловіка.

Здоров’я цьому пану й процвітання його родині! Давай повернемось до твоєї творчості. Хто допомагає тобі створювати ті яскраві образи, в яких ти постаєш у своїх відео?

З образами дуже все просто: помагає дружина, щоб я виглядав добре. Знаєте, – за добре вдягненим чоловіком завжди стоїть дружина, яка його вдягає (сміється). В мене немає стиліста, я виходжу з того, що у нас є в шафі, що я можу позичити в неї або знайти на секонд-хенді. 

Що ми маємо знати про твій новий трек "Зілля"?

Найперше: це взагалі є пісня-рецепт. Половина пісні – це рецепт магічного купальського зілля. Є така традиція – не тільки на Гуцульщині, де я перший раз про неї дізнався, бо саме ця пісня є з Середнього Полісся, – що варять такий спеціальний корінець на Купала, треба потім його відваром вмитися – і буде в тебе одразу свято життя, сексу і вічного кохання. Тобто, зустрінеш свою любов. Ну, правда, це працювало тільки у дівчат – в хлопців були інші приколи. Але справа в тому, що робив я пісню колись по гуцульському замовлянню на тирлича – траву, на якій і роблять, власне, відвар. А тут я зустрічаю дуже схожий сюжет в поліській традиції! І я такий: "Вау! Це ж круто!".

Тобто, рецепт – це перше. А поки дівчина готує відвар, до неї вже летить козак. Є два куплети, які я не співаю, але вони дуже співзвучні нашій темі (сміється). Там про те, що "спішить козак на човні до дівчини Марини та й на білі перини". 

І оскільки пісня з Полісся, в мене є дуже цікава дудка-колянка. Вона з того ж регіону, звідки й сама пісня. І вона робить, по суті, весь вайб. Це, я вважаю, все що вам треба знати про цю пісню. І навіть забагато я вам тут порозповідав (всі сміються).

Та ну! Тебе завжди цікаво слухати! Жаль, що є обмеження в ефірному часі, – але сподіваємось на нові зустрічі! 

Слухати пісню "Зілля" Гордія Старуха, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.