Чорне море, Одеська затока. Фото: commons.wikimedia.org
Локальні проблеми є, але катастрофічних ситуацій не фіксується
Атакуючи українські будинки та промислові підприємства, Росія забруднює і наше повітря, і нашу землю, і нашу воду. Вже четвертий рік поспіль для багатьох відпочинок на Чорному морі недоступний. Почнімо із загальної оцінки акваторії моря. Розкажіть, будь ласка, яким є стан Чорного моря на сьогодні, принаймні вздовж українського узбережжя. На скільки його забруднила війна?
Загалом, катастрофічних ситуацій, які б вплинули на все Чорне море, або на нашу українську північно-західну частину Чорного моря, на сьогоднішній день не реєструється. Є локальні проблеми, пов'язані з антропогенним навантаженням, аваріями чи вибухами. Ці факти, на жаль, існують, і деякі з них ми постійно реєструємо в тих чи інших прибережних частинах Чорного моря.
Міни: важливо розуміти, на яких пляжах, де і коли можна купатися
Яку небезпеку становлять міни, які мігрують, коли вони вибухають?
Звісно, під час війни частина акваторії була замінована. Міни час від часу знаходять в різних частинах Чорного моря. Це велика небезпека для відвідувачів, які перебувають на узбережжі. Тому важливо розуміти, на яких пляжах, де і коли можна купатися. Тому що частина пляжів обгороджена сітками, частина обстежується спеціалістами, щоб убезпечити відвідувачів в Одесі. Якщо міна вибухає у воді чи на узбережжі, звісно це завдає шкоди біотопам та угрупованням, які будуть зруйновані, і більшість видів там загине. Але ці явища мають локальний характер. Цей вплив може бути завданий території 100 метрів у діаметрі або більше, залежно від потужності цього вибуху. Але, на щастя, вони відбуваються не так часто. І ми не бачимо постійних вибухів саме в акваторії Чорного моря. Але локальні проблеми, звісно, є.
Ілюстративне фото: Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв
Узбережжя Чорного моря і Одеси на сьогодні безпечні з точки зору екології
Чи безпечно відпочивати на морі з точки зору екології?
Узбережжя Чорного моря і Одеси на сьогоднішній день безпечні. Тим паче, весна і червень були досить прохолодними, і це не дало можливості розвиватися водоростям та іншим гідробіонтам, які могли зіпсувати зовнішній вигляд моря.
Віктор Демченко. Скриншот із відео
Море – досить потужна екосистема, яка справляється з наслідками катастроф
Іноді нам повідомляють телеграм-канали про те, що Росія виводить в Чорне море ракетоносії. Як шкодить морю присутність військової техніки?
Звісно, коли ми потопили крейсер "Москва", або коли російські літаки падали в море, все це призводило до забруднення цих акваторій. Передусім нафтопродуктами. Безумовно, всі ці вибухи та аварії впливали на водних мешканців. Те ж саме відбувалося і на "вишках Бойка". Частина забруднюючих речовин потрапляла в акваторію моря, що негативно впливає на стан екосистеми Чорного моря. Але ще раз наголошую, що ці явища локальні, і потужність екосистем Чорного моря досить велика. Слід нагадати, що найбільша катастрофа 2023 року на Каховському водосховищі показала, що за 3-4 місяці більшість речовин забруднення утилізувалася, трансформувалася, десь залишилася на дні тощо. І ми візуально не побачили якихось явних порушень екосистеми. Море – досить потужна екосистема, яка справляється з цим навантаженням.
Хто такий "морський дракон"?
А як реагує на забруднення морська флора і фауна? Одеські телеграм-канали повідомляли свого часу про незвичну знахідку на пляжі Одеси – рибу "морський дракон". Наскільки типові подібні знахідки для нашого часу?
Морський дракон або змійка в Чорному морі фіксується вже давно. Це типовий вид для узбережжя з піщаним ґрунтом. У теплий період року він може мігрувати ближче до берега, відповідно його можуть фіксувати. Це риба завдовжки 15-20 сантиметрів. Тобто це невелика риба, яка заривається в пісок. Є дані, що вона досить отруйна, але це отруєння співставне, наприклад, з укусом павука. Воно може викликати опухлість, підвищення температури, але смертельних випадків від укусу цієї риби я особисто не зустрічав.
Рибі фугу в нас робити нічого
Також нас лякали рибою фугу, яка нібито зайшла в Одеську затоку. Ці лякалки дивують науковців. Адже єдина знахідка цього виду була зареєстрована в 2018 році в Севастополі, і відтоді в Чорному морі її не реєстрували. Риба фугу заходить з Червоного моря в Середземне і там мешкає в невеликій кількості. Мігрувати в Чорне море вона не буде, тому що рівень солоності Чорного моря значно нижчий. Це океанічний вид, який не зможе мешкати тут у великій кількості. Їй тут робити нічого. Тому поява якихось отруйних видів риб є результатом панічних настроїв, не більше. Науковці подібних випадках не реєструють.
Встановити кількість дельфінів у Чорному морі під час війни нереально
Побутує думка, що наявність дельфінів у морі свідчить про його життєздатність. Вони, мовляв, чутливі до різних кліматичних чи екологічних змін. У червні 2023 року в ЗМІ писали про загибель 50 тисяч дельфінів. Про це, зокрема, говорив науковець Національного природного парку "Тузлівські лимани", професор Іван Русєв в інтерв'ю українській службі "Голосу Америки". Наскільки це позначилося на популяції дельфінів, і яка нині ситуація з дельфінами в Чорному морі?
Та проблема, про яку говорив Іван Русєв в "Тузлівських лиманах", справді мала місце. Єдине, що частина науковців не погоджується з такими обсягами. Тому що реально не було зафіксовано такої кількості загиблих дельфінів. Були факти викиду дельфінів на узбережжя "Тузлівських лиманів", але не зрозуміло, яким чином їх обраховувати і які методики використовувати. Звісно, війна вплинула на популяцію дельфінів, і мертві дельфіни на узбережжі – це насамперед результат війни. Але ці факти потребують ще додаткових обліків і обчислень після війни, тому що, на жаль, встановити нині їхню кількість в Чорному морі нереально у зв'язку з обмеженням наукових робіт в акваторії моря.
Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Дослідження акваторії моря: можливості українських вчених
Чи є у наших науковців можливість здійснювати бодай якісь наукові роботи і проводити дослідження в акваторіях Чорного і Азовського морів?
Тут є кілька напрямків робіт, які виконує наш інститут. Ми намагаємося робити їх в прибережній зоні моря. На жаль, на сьогоднішній день вихід човнів в експедиції заборонений. Тому більшість робіт робиться в прибережній зоні на відстані 200-300 метрів від берегу. Ці комплексні дослідження наш інститут робить з початку війни. Певні проблеми були в перший рік повномасштабного вторгнення, тому що науковців не пускали навіть на узбережжя. І пляжний сезон, як ви пам’ятаєте, не відкривали влітку 2022 року. Але в 2023 році нам вдалося отримати дозвіл, тому що потрібно було моніторити стан довкілля після каховської трагедії. Після цього ми досить систематично робимо ці дослідження , але, звісно, нам хотілося б вийти на акваторії далі від берега. Інший напрямок нашої роботи – це дистанційний аналіз супутникових знімків. Сучасна техніка і методи дозволяють оцінити, наприклад, цвітіння води або забруднення нафтових плям в акваторії моря зі супутникових знімків.
Як дослідити Азовське море?
Ці роботи за окремими напрямками робляться і для Азовського моря. Звісно, що на все не вистачає рук і проаналізувати ці масиви даних досить складно, але певні дослідження існують. І їх робить не лише наш інститут, а й наші колеги морські біологи.
Чи є бодай якийсь спосіб доступу до узбережжя Азовського моря? Чи йдеться винятково про спостереження через супутники?
Окрім супутникових знімків, на сьогоднішній день об'єктивних даних немає. Частково в ЗМІ з'являються інтерв'ю окупаційної влади щодо стану акваторії Азовського моря. Ми час від часу зустрічаємо такі публікації і бачимо, що є проблема підняття солоності води в Азовському морі. Вона почалася з початком війни і продовжується нині. Кілька разів ми зустрічали повідомлення про цвітіння Азовського моря. Окупанти скаржаться на поганий туристичний сезон. Але реальні дослідження згідно зі стандартами Європейського Союзу нині провести не можливо.
Ви зауважили, що в Азовському морі збільшується солоність води. З чим це пов'язано?
Ця тенденція почалася ще з 2015 року, і вона була пов'язана з двома факторами. Це проблеми змін клімату і зменшення рівня річок. Раніше річки Дон і Кубань опріснювали Азовське море. Але після 2015 року рівень цих річок почав зменшуватися. Це і природній процес глобальних змін клімату, і антропогенний чинник: почали відновлюватися зрошення, і воду Дону й Кубані почали розбирати на зрошення та промислові потреби. І це також зменшило надходження прісних вод в Азовське море. Зараз ситуація погіршилася ще більше. Є повідомлення, що окупаційна влада для Маріуполя і Донецька також бере воду з Дону, а раніше брали з Сіверського Дінця. Зараз воду перекачують із Дону, тому це ще зменшило перетікання прісної води в море.
"Плавучих островів сміття в Азовському морі ми не фіксували, а у Чорному є невеликі скупчення"
Чи контролюється з супутника скупчення пластику й інших продуктів життєдіяльності людини в акваторії моря?
Якщо воно має досить великі площі, то їх можна бачити завдяки супутниковим знімкам, але ми таких фактів не реєстрували. Плавучих островів сміття в Азовському морі ми не фіксували.
А в Чорному?
У Чорному є невеликі скупчення, але фіксувати їх зі супутника досить складно. Важливо розуміти, що супутникові знімки теж мають певну чіткість, від якої залежать ті дані, які ви зможете аналізувати.
