Працівник ДСНС України ліквідує наслідки пожежі. Фото: ДСНС України
Кожен день, як виклик
Як організаційно вдається все це так влаштувати, щоб мати можливість на такій кількості локацій, за такої інтенсивності оперативно реагувати?
З моменту початку повномасштабної війни ми працюємо в режимі підвищеної готовності завжди. Які б перед нами виклики не стояли, ми завжди приїжджаємо, приходимо на допомогу. Якщо під час повітряної тривоги масований обстріл, за правилами ми повинні перебувати в цей момент в укритті. Але якщо надходять повідомлення, що потрібно рятувати людей, ми виїжджаємо до місця події і намагаємося попри те, що нам загрожують повторні обстріли, пошкоджується техніка, доволі часто рятувальники поранення отримують, деякі уже не з нами, але ми не можемо не допомогти в даній ситуації людям. Всі виклики, які надходять, ми намагаємося максимально опрацювати на всіх локаціях, де потребується допомога.
Як змінилася робота у підрозділах ДСНС після початку широкомасштабного вторгнення?
Скоро закордонні партнери будуть до нас приїжджати, отримувати наш досвід. Адже ми працюємо в таких умовах сьогодення, коли щодня ризикуємо власним здоров'ям і життям. В умовах війни, в умовах сьогодення кожен день, як виклик, бо ти виходиш на роботу і не розумієш, чи повернешся додому здоровим і живим. Останнім часом дуже багато викликів надходить про пожежі, надзвичайні ситуації, які виникають внаслідок збройної агресії.
Як це на практиці організовано?
В нас позмінне чергування. Пожежні рятувальники, рятувальники, сапери заступають на чергування добове. Доба через три. Якщо велике навантаження, в нас є таке поняття, як збір резерву, резервні караули. Ті, хто знаходяться на чергуванні, працюють на місцях. Якщо потребується ще додатково техніка, люди, то резерв цей залучається також. На місці ліквідації надзвичайної ситуації працюємо не тільки ми, а й поліція, Нацгвардія, медики, комунальні служби допомагають.
Спеціальний автопарк оновили майже на 90%
Щоразу пошкоджується техніка. Як налагоджений зараз процес заміни цієї техніки.
Якщо порівнювати до повномасштабного вторгнення з тим, з чим ми перебуваємо зараз, то наша техніка значно змінилася на 90%. Пророблена велика робота керівництва держави, Верховної Ради, Кабміну, Міністерства внутрішніх справ, апарату Державної служби надзвичайних ситуацій головного управління. Виділяються кошти, закуповується нова техніка, наші іноземні партнери також нам дуже допомагають. Спеціальний автопарк оновили майже на 90%. І зараз цієї техніки новітньої, сучасної вистачає, щоб реагувати на ті виклики, які стоять перед нами.
Більше 40 кг на собі, бронешолом, бронежилет, щільне задимлення та високі температури
Які саме атаки росіян завдають найбільших труднощів рятувальникам?
Найбільші труднощі для рятувальників – коли страждають звичайні люди, коли (ракети, "шахеди" – ред.) потрапляють у звичайні житлові будинки, цивільні підприємства. Коли треба водночас рятувати людей і дивитися, чи не летить знову. Це все складно. А враховуючи, що кожен пожежний, рятувальник повинен ще й бути в спеціальному індивідуальному захисті… Крім нашого спеціального захисного або бойового одягу ще працюємо в засобах індивідуального захисту органів дихання, в дихальних апаратах – це ще певна вага. Плюс засоби бронезахисту: одягається бронежилет, бронешолом. І в таких умовах з вагою на собі 40+ кілограмів, в умовах щільного задимлення, плюс якщо ще треба людей виносити – це складно. Але на те ми і рятувальники.
Температури бувають різні. Коли горить пожежа, температура може сягати 1000 та вище градусів. В таких умовах в нас є тепловідбивний одяг, який відбиває тепло, яке на нас потрапляє.
Як ви готуєте рятувальників, як відбуваються тренування, тренінги з підвищення кваліфікації?
Звичайно, ми тренуємося щодня. У нас є спеціальна підготовка, де ми відпрацьовуємо певні нормативи. При прийомі до нас на службу особа повинна за станом здоров'я бути повністю здоровою, мати певні фізичні та психологічні риси. Відбувається щільний професійний відбір. І потім з цими людьми, які вступають до нас на службу, постійно працюють. Щодня в нас і підготовка з фізичних навантажень, щомісяця в нас тренування в задимленому середовищі відбуваються. Завжди намагаємося підтримувати себе в нормальній здоровій фізичній формі, щоб виконувати завдання.
В екіпажах у вас є сапери. Розкажіть про їхню роботу, що вони роблять під час викликів?
Щодо саперів, то це дуже актуально, в них щоденно дуже багато роботи. Нам постійно щодня надходять виклики. Люди дзвонять, що знайдено уламки "шахеда" або якийсь вибухонебезпечний предмет. В нас щодня заступають на чергування спеціалісти – ідентифікатори цих вибухонебезпечних предметів. Вони виїжджають, оглядають місце, якщо це дійсно предмет вибухонебезпечний, залучаються сапери, які або на місці знешкоджують, або безпечно його вилучають і знешкоджують десь на спеціально визначеному місці. Крім цих викликів ще наші сапери займаються очищенням місцевості, яка постраждала від масових бойових дій, проходять території тисячами гектарів. І щодня цей показник зростає. Щодо профілактичної роботи, то постійно за сприяння органів влади і працівників освіти в закладах освіти відкриваються класи безпеки, на яких наші працівники, працівники Нацполіції і медики дітям розповідають про роботу рятувальників.
Чи приходить молодь до лав рятувальників та надзвичайників. Чи відчуваєте ви в умовах війни нестачу кадрів?
Звичайно, молодь приходить. Підростаюче покоління здорове і дуже натхненне. Багато хто мріяв із самого дитинства стати рятувальником. Звичайно, на таких людей ми більше звертаємо увагу. Завжди професія рятувальника була для когось викликом, маленькою мрією.
