Голова НАЗК Віктор Павлущик виступив на пленарній сесії 11-ї конференції держав-учасниць Конвенції ООН проти корупції. Фото: facebook/NAZKgov
Це ключовий орган для моніторингу виконання Конвенції проти корупції
Цього тижня делегація України на чолі з головою Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) взяла участь в 11-й сесії Конференції держав-учасниць Конвенції ООН проти корупції. Що це за подія, як її взагалі мета, скільки країн взяли участь і хто був у складі нашої делегації?
По-перше, зазначу, що конференція держав-учасниць Конвенції ООН проти корупції – це ключовий орган для моніторингу виконання Конвенції та визначення глобальних пріоритетів протидії корупції. В цьому заході взяли участь понад 200 країн-учасниць Конвенції і головною метою є якраз об'єднання представників антикорупційної сфери цих країн для обміну досвідом та найкращими практиками у сфері боротьби з корупцією та розбудови політики доброчесності в світі. Ця конференція проводиться що два роки. Минула була в 23-му році в Атланті, в США. Від України цього разу беруть участь представники від ключових антикорупційних інституцій. Я представляю НАЗК і очолюю цю делегацію. Також присутні представники НАБУ, САП, ВАКС, АРМИ та представники громадянського суспільства.
"Україні є чим поділитись і про що розказати"
Під час свого виступу ви згадували про те, що досвід України показує, що антикорупційні інституції можуть не просто функціонувати в умовах надзвичайного тиску, а й впроваджувати інновації. Про що цей посил і про що ще йшлося?
Під час свого виступу на пленарній сесії я розказував про приклади України, а також закликав інші країни інвестувати передусім у системи, які вимірюють доброчесність, оцінюють ризики та реальний вплив. Тут Україні є чим поділитись і про що розказати, особливо в розрізі розробки та імплементації стратегічних документів, таких як Антикорупційна стратегія та Державна антикорупційна програма. Що стосується діяльності антикорупційних органів України, то вони давно підтвердили свою стійкість, ефективність і серед країн-учасниць нам є чим поділитись, а не тільки навчатись у інших країн.
"Україна в багатьох аспектах досягла позитивних результатів"
Досвід яких країн у боротьбі з корупцією може бути цікавим і практично застосованим в Україні? Хто може бути для нас прикладом і чим ми вже можемо ділитися з іншими?
По-перше, в нас є дуже багато практик, які можна застосовувати іншим країнам як приклад. Під час конференції ми мали можливість спілкуватися з делегаціями різних країн, поза офіційними заходами. Зокрема, ми зустрічалися з делегаціями Литви, Вірменії, Італії, Лівану та низки інших країн. І для них завжди є цікавим, звичайно, стан речей в Україні та реальних кейсів боротьби з корупцією. А також загальні питання, які стосуються рівня нашої цифровізації та відкритості нашої країни для суспільства всередині держави та зовні. Хотів би підкреслити, що Україна в багатьох аспектах досягла позитивних результатів, зокрема, в контексті переходу від реактивної реакції в побудові антикорупційної політики держави на інший підхід, який чітко базується на даних та на конкретній інформації, яка може бути оцінена і стати основою для подальших заходів. Таких, наприклад, як розробка Антикорупційної стратегії, Державної антикорупційної програми, де наш досвід може бути використаний іншими країнами. Недарма Україна отримує позитивні оцінки у багатьох аспектах діяльності. Наприклад, моніторинг, який відбувався за результатами п'ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій, що був затверджений в липні і презентований в вересні, де Україна отримала дуже позитивні оцінки за блоками формування та імплементації антикорупційної політики. Зокрема, за блоком незалежні антикорупційні інституції, які займаються розслідуванням топкорупції, а також – захистом викривачів. І якраз ці блоки є досить цікавими іншим країнами для використання в своєму досвіді.
Віктор Павлущик. Фото: facebook/viktor.pavlushchyk
"Маємо досить позитивну практику діяльності Порталу викривачів"
Наш слухач, пан Віктор із Вінниччини, дуже наполегливо апелює до вас, що, мовляв, дуже завищену оцінку дали діяльності антикорупційних органів. Принаймні, каже пан Віктор, із власного досвіду звернень до НАБУ, САП, ДБР, вони не дуже добре працюють, "заплющують очі" на правопорушення і так далі. Наскільки сьогодні доступний механізм повідомлення про корупцію для звичайних людей? Наскільки простий і дієвий цей алгоритм дій від фіксації до звернення?
Я хотів би відмітити, що в Україні ще з 23-го року запущений Портал викривачів, який дає можливість повідомляти про корупцію в органах, в міністерствах/відомствах, на державних підприємствах, в багатьох закладах/установах України про корупцію. І ми маємо вже досить позитивну практику діяльності цього Порталу. За цей час було подано понад 8 тисяч звернень про корупцію. За останній рік — понад 3400 звернень. І ці матеріали розглядаються. Вони можуть розглядатися як органами, куди вони надходять, так і Національним агентством та іншими правоохоронними органами. Є способи повідомлення безпосередньо про вчинення кримінальних правопорушень до інших правоохоронних органів. І ця інформація є обов'язковою для розгляду. Точно так само як в НАЗК оцінюється кожне окреме звернення і вживаються відповідні заходи реагування або не вживаються, якщо немає підстав. І точно така ж реакція повинна бути у правоохоронних органів в разі наявності ознак кримінальних правопорушень. Портал викривачів діє зараз і він на майбутнє є хорошим ресурсом для повідомлень про корупцію. Важливо, звичайно, в цьому питанні фокусуватись також на самій дефініції викривача. Що викривач — це особа, яка в зв'язку з виконанням своїх трудових або пов'язаних із ними відносин могла отримати цю інформацію, а не просто людина, яка, наприклад, знайшла інформацію в інтернеті і повідомила про неї як про корупцію. Це різні фактори. Але така можливість є. І я вже озвучував, що така методологія, такий спосіб досить позитивно оцінюється міжнародними партнерами, міжнародними моніторами, які здійснюють оцінку. Для нас, звичайно, розвиваючись у цьому напрямку, важливим є приведення в чітку відповідність цього законодавства до законодавства Євросоюзу, бо це одна з частин нашого переговорного процесу для вступу України в ЄС.
Про основні принципи нової Антикорупційної стратегії України
Ви на конференції презентували також підхід, на якому побудована нова Антикорупційна стратегія України до 2030 року. Що саме вона передбачає і що практично має змінитися в цій сфері?
Спробую коротко описати, бо про стратегію можна говорити довго. По-перше, я розказував про три основних принципи, які будуть основою цієї стратегії.
- Перший – сильні інституції, які неможливо зламати нічим, навіть політичним тиском.
- Другий – цифрові інструменти та аналітика, які точно дадуть можливість виявляти проблеми ще до того, як вони стали порушеннями.
- Третій – фокус на сферах найвищого ризику, насамперед це оборона і відбудова.
І на третьому я більше всього акцентую, тому що Національним агентством за підтримки наших міжнародних партнерів здійснювалось 16 досліджень у різних найбільш уразливих до корупції сферах для визначення найбільших проблем, які потрібно усунути для того, щоб усунути корупційні ризики або їх мінімізувати. Таким чином Антикорупційна стратегія буде складатись з 26 підрозділів. Ми вже завершуємо обговорення цих підрозділів документу і фіналізуємо проєкт Антикорупційної стратегії для її подання на затвердження Кабінету Міністрів та до Верховної Ради.
