Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Удар по одному дата-центру суттєво не позначиться на абсолютній більшості"
Ми звикли, що інтернет — це щось невідчутне в повітрі, але насправді він тримається на конкретних будівлях і серверах, які називають дата-центрами. Що саме відбувається у цих приміщеннях і чому ракетний удар по одній такій будівлі в Києві може вимкнути телебачення або ж банківські послуги не лише в столиці, а й в інших областях?
Одразу зазначу, що удар по одному дата-центру не вимкне інтернет для усіх мешканців столиці. Я думаю, хіба що кілька відсотків помітять це. Тому що дата-центрів і в Києві, і в Україні дуже багато. І вся ця система має резервування каналів, резервні напрямки передачі даних. Тому удар по одному дата-центру, навіть якщо він не буде працювати, суттєво не позначиться на абсолютній більшості.
Загалом, яка задача дата-центру? По-перше, дата-центр — це велика кількість серверів, причому серверів промислових у стійках. Вони вимірюються тисячами. І свої віртуальні площі, тобто частинки кожного сервера здаються ще сотням клієнтів, які там розміщують свої сайти, якісь ресурси підтримки месенджерів, певні банки розміщують свої вебсторінки тощо. Реєстри також активно використовують дата-центри. Тобто один дата-центр має кілька тисяч клієнтів, які розміщують кожен свої важливі ресурси. А друга функція дата-центру — це підтримка функціонування мережі інтернет, це переважно маршрутизація трафіку. Тобто інтернет — це якщо налити воду у якусь посудину з кількома каналами, то він одночасно по всіх буде розтікатися і завжди шукатиме короткий шлях. Щоб якось посприяти найкоротшому шляху проходження сигналу (а це впливає на якість, на комфорт користувачів), будуються великі дата-центри, кожен з яких є певним хабом підтримки маршрутизації трафіку. Тобто дві основні функції: маршрутизація трафіку і розміщення різних вебресурсів.
Оскільки дата-центрів багато, а також багато різних комутаційних вузлів, магістральних каналів та інших технологічних рішень і вони децентралізовані, то вимикання навіть одного вузла для абсолютної більшості користувачів суттєво непомітно. Хіба що це торкнеться тих користувачів, ресурси яких безпосередньо хостилися на цьому одному дата-центрі, тобто розміщувалися фізично. Наприклад, коли якийсь банк свій вебсайт і свою систему внутрішнього документообігу та підтримки діяльності банку повністю розмістив в одному дата-центрі, а не розніс його між кількома, то тут справді можливі затримки на період, поки дістануть резервні копії, поки їх розгорнуть на іншому майданчику, в іншому дата-центрі. Або коли деякі сайти розміщуються в одному кластері одного сервера, тоді вони просто якийсь час не працюватимуть, поки дістануть резервні копії. Це дуже коротко про те, що таке дата-центр.
"Чи вважати інтернет критичною інфраструктурою — це питання до влади"
Ситуація з ударами по дата-центрах — це питання переважно до бізнесу? Як ви думаєте, чи була недооцінка ситуації? Адже нам повідомляли, що основні удари будуть по воді, по світлу, по енергетиці, а інтернет не входив у цей перелік.
Недооцінка, очевидно, була, але питання: з чийого боку? Задача бізнесу досить проста й очевидна — заробляти гроші. Це суть і природа бізнесу. Вкладаєш одну суму — виводиш більшу суму. Тільки так і заради цього працює будь-який практично бізнес. А от інша справа — чи вважати інтернет критичною інфраструктурою — це питання якраз до влади, котра мала б опікуватися не бізнесовими поняттями, а поняттями безпеки держави. Для цього у нас є Служба безпеки України, Рада національної безпеки, Офіс президента, Кабінет міністрів, Верховна Рада. Усі ці поважні пани й панянки повинні були про це подумати, особливо після того, як цілеспрямовані атаки на інформаційну критичну інфраструктуру відбулися у 2022 році, на початку вторгнення. А потім була суперпотужна кібератака була у травні 2022 року, яка пройшла непомітно для більшості користувачів. Всередині інтернет-товариства, звісно, великі бурі були, але на поверхню вони не виходили. Практично всі провайдери у нас приватної форми власності, за винятком, можливо, "Укртелекому", і вони вистояли. Вони готувалися і робили все, що потрібно. До речі, тоді ж були ракетні атаки, зокрема, по Телецентру, по радіовежі. Чому цей досвід не було використано для унеможливлення майбутніх руйнувань? Чому, наприклад, ніхто не подумав, що, можливо, трошки під землю варто занурюватися і використовувати якісь наявні підземні площі. А тепло, яке там виділяється, можна використовувати на опалення, гарячу воду або просто виробництво електрики. Я навіть не знаю, кому це питання ставити. Михайла Федорова вже немає на посаді, він майже 6 років був міністром цифрової трансформації, але якось це питання не порушувалося. А воно якраз до політиків, до керівників держави. Тому що бізнес працює лише в межах себе. Якщо це інтернет-провайдер, то в нього дуже вузьке коло клієнтів — від кількох сотень до кількох тисяч. І він не може і не повинен приймати рішення на національному рівні.
Багато українських компаній роками зберігали свої бази даних та робочі системи на київських серверах, які зараз опинилися під ударами. Чому бізнес продовжує тримати цифрові потужності в Україні замість того, щоб повністю вивести їх у безпечні сховища за кордон?
Тут питання суто ціни. У Києві, в Україні дешевше тримати. Є купа дата-центрів у Європі — і у Франкфурті, і в Польщі. Але у промислових обсягах, коли мова йде про терабайти, то це дуже-дуже дорого, і бізнес рахує кожну копійку. Тому це питання виключно ціни.
"Немає у росіян стільки дронів і ракет, щоб повністю зупинити чи уповільнити електронні платежі"
Ворог завдає системних ударів по цивільних об'єктах зв'язку. Чи здатні такі атаки повністю зупинити електронні платежі, карткові розрахунки в магазинах або ж роботу державних застосунків?
Коротка відповідь — ні. Неможливо. Немає у росіян такої можливості, немає стільки дронів і ракет, щоб повністю зупинити чи хоча б суттєво уповільнити. Це коротка версія відповіді.
У стані ворога теж були проблеми з інтернетом. Вони були створені нашими діпстрайками, чи це рішення путінської влади, щоб тримати в темряві власне населення, особливо перед "виборами"?
Я не чув про цілеспрямовані удари Сил оборони України по російських дата-центрах. Але російська влада і сама прекрасно справляється і з блокуваннями інтернету, і з уповільненням його, і з гіперцентралізацією. А у нас децентралізація, тобто абсолютно діаметральні моделі. Тому я думаю, що йдеться про кремлівський режим — це його заслуга, що у росіян немає або повільний інтернет.
Костянтин Корсун. Фото: Facebook
"У нас висококонкурентне середовище у сфері інтернет-провайдингу"
Багато провайдерів зазначають, що відновлення пошкоджених дата-центрів вимагає закупівлі нового обладнання і тривалих ремонтів. Як це позначиться на вартості домашнього інтернету та зв'язку для звичайних споживачів?
Навіть за умови, що на даний момент чотири дата-центри постраждали і три з них відновили роботу (за моїми даними), об’єктивних причин та аргументів для підвищення цін я поки не бачу. Але навіть якщо один провайдер, чи п'ять, чи десять захочуть підняти ціни, не факт, що вони зможуть це зробити, тому що у нас висококонкурентне середовище у сфері інтернет-провайдингу. У нас від 5 до 7 тисяч провайдерів, точну цифру не знаю. Навіть якщо хтось один підвищить ціни, то від нього підуть клієнти до більш дешевих, і він знову повернеться до нижчої ціни. Отже, тут ручного регулювання просто не може бути.
"Хочу спрогнозувати, що тривалих відключень мережі не буде"
Фахівці почали радити людям мати при собі готівку і паперові копії документів, а ОСББ — подбати про закупівлю "Старлінків". Чи дієві такі заходи та як пересічному громадянину підготувати свої пристрої та особисті дані до можливих тривалих відключень мережі?
Хочу спрогнозувати, що тривалих відключень мережі не буде. Я переконаний у цьому, це моя експертна думка. Можете на мене посилатися. Я не бачу підстав для таких панічних настроїв. Панічні настрої ще можливі були минулої зими, коли довго не було електрики, чи позаминулої зими або ж на початку вторгнення. Зараз я просто не бачу об'єктивних передумов для цього.
А що робити простим громадянам — те саме, що і рік тому, і два роки тому. Війна продовжується, тому краще завжди мати запас готівки, треба пройти курси такмеду і мати заряджену аптечку. Треба бути готовим, що кожної секунди у твою квартиру може прилетіти дрон, і що ти будеш робити, коли відключиться у твоєму будинку якийсь зв'язок. "Старлінк" — прекрасно, якщо ОСББ має на це кошти. Запас готівки — чудово. Будь-які засоби застереження під час війни не будуть зайвими. Але я не бачу нічого такого, що б суттєво погіршилося порівняно з минулим роком.
"У майбутньому буде вимога до дата-центрів, щоб вони розміщувалися під землею"
Будівництво нових дата-центрів потребує великої кількості електроенергії та надійного захисту, через що у світі їх дедалі частіше ховають під землю або будують біля потужних джерел живлення. Які зміни чекають на українську інтернет-інфраструктуру?
Взагалі-то, це треба було почати робити ще у 2022 році. Якщо на 2026 рік цього навіть не планується, то, скоріш за все, робити його не будуть. Не знаю, це політичні рішення. Чому їх не ухвалили у 2022, 2023, 2024 чи 2025 роках? Чому не ухвалюють зараз? Чому колишній керівник Міністерства цифрової трансформації цього не запропонував? Це ж логічно і лежить на поверхні. Як тільки почалися перші ракетні та дронові обстріли, треба було думати і про цифрову безпеку країни. Тому я не думаю, що будувати почнуть просто зараз. Скоріш за все, це вже закладатимуть в архітектуру нових рішень — так само, як у нових будинках зараз обов'язково проєктують бомбосховища. Гадаю, у майбутньому така вимога буде і до дата-центрів, щоб вони розміщувалися під землею.
"Українські дата-центри є важливою ціллю для росіян, але не пріоритетною"
Сьогодні дата-центри стають головним ресурсом, адже саме вони обробляють мільйони запитів і забезпечують роботу технологій штучного інтелекту. Чому контроль над цифровими сховищами став настільки важливим, що за них змагаються найпотужніші держави світу? Чи є тут приховані інтереси РФ, окрім терору цивільного населення?
Я особисто не вважаю, що напередодні опалювального сезону в Україні дата-центри є пріоритетною ціллю для росіян. Думаю, вони просто тестують: а що буде, якщо вдарити по дата-центрах? Тому що у них недостатньо ракет і дронів будь-яких типів, аби одночасно накрити енергетику, військові об'єкти, інфраструктуру, ще й дата-центри. Українські дата-центри є важливою ціллю для росіян, але не критичною і не пріоритетною. Тому не думаю, що на нас чекає суттєве погіршення якості зв'язку чи доступу до інтернету — принаймні дуже помітне. Загалом, вважаю, що все буде плюс-мінус так само, як і минулої зими. Не в плані погоди, а в плані стабільної роботи нашої чудової української системи доступу до інтернету.
