Фото надане артистами
Ми не робили дует заради дуету, пісню ради пісні. Це дійсно про справжню творчість, коли воно так зачіпає
… Словом, уявити найбільш зіркову зустріч чи дует у проєкті "Промінь рекомендує" було важко. Але цей день настав, і ми надзвичайно раді вітати вас у нашому ефірі, поспілкуватися і познайомитися ближче!
Влад Дарвін: Всім привіт!
Марта Адамчук: Доброго ранку! Дуже рада вас чути!
У візитівці ми розповіл, що ваш спільний дует міг з'явитися ще 2014 року. Але склалося так, що лише зараз ми його почули. Що тоді не відбулося? І що тепер підказало, що час настав? Марто, давай з тебе почнемо.
Марта Адамчук: Я тільки хотіла на Влада стрілки перевести, бо хотіла запитати: що ж це відбулося, Владе, що ти чекав 12 років? (сміється).
Ну, тоді давай, Влад, розказуй.
Влад Дарвін: Це була інша пісня. У 2014 році ми заспівали пісню україномовну, яка називалася "Київ-Париж". Вона була про любов на дві країни, про перельоти і про початок нового життя. Знаєте, як напророкували. Але в 2014-му я в принципі зупинив свою артистичну діяльність. Я був дуже чутливий до подій, які почали відбуватися в Україні. Я не був готовий до того, що тоді відбувалося у нас. І я десь два роки взагалі не виходив на сцену. І саме через це дует, скажімо так, загальмував, а потім вже було не до цього якось.
Ну, ця пісня лежить. Вона лежить в такому демоваріанті. Є аранжування, є голоси записані. Можливо, є сенс її реабілітувати і випустити. Але от нова пісня, вона з зовсім іншими настроями. Вона зовсім про інші речі.
Так, зрозуміло. Розставили всі крапки над "ї", як то кажуть. Марто, тоді до тебе з іншим питанням. Ти казала, що під час зйомок кліпу, власне, ви тоді подорожували втрьох – з вами ще був Марко Квітка у цьому турі, де ви збирали кошти для Збройних сил України і там знімали кліп на пісню дуетну – ти казала, що під час зйомок розплакалася. Це було не награно, не за сценарієм. Якщо це можливо, поділися емоціями з нами, слухачами, якщо це не надто особисто.
Марта Адамчук: Ні, знаєте, я сміюся і кажу, що я справжня жіночка. Оце мене настільки торкає, що я не можу спостерігати. Це дійсно не було заплановано.
Ми просто знімали краєвиди. Це був досить швидка така зйомка. Я стою в кадрі.
Це про те, що наскільки музика чесна, як Влад пише. Бо мене ця пісня дуже торкає. Вона, насправді, дуже світла. І стою я в кадрі біля маяка. Вітер, значить, розвиває волосся. Стою, і, чесно кажучи, я навіть не згадаю, що саме сталося – якісь погади нахлинули, чи просто так торкнула музика душу. І ось я стою – і починають литися сльози. І я думаю: "Чого ти плачеш? Це ж пісня світла, які сльози?". Я плачу, а стоять оператори, Влад стоять – і не рухаються навіть, не спиняють, не кажуть: "Та не плач, заспокойся, ми зараз перезнімемо". Стоять і знімають далі. І я стою, плачу – і тут паралельно в мене думка йде: "Які молодці, не зупиняють, справжні професіонали!" (сміється).
Тому я дуже вдячна. Це дійсно про справжню творчість, коли воно так зачіпає. Коли щось я згадала, пошкодувала, щось не сталося. У нас всіх є такі моменти в житті, насправді. Але ми йдемо далі, живемо далі. Щось в мене там торкнуло дуже сильно і я рада, що через творчість воно вийшло. Можливо, мені треба було проплакатися. Але це досить гарні кадри вийшли, і це було чесно. І я люблю таку музику, тому що ти тоді можеш глядачеві, слухачеві передати справжні емоції.
Ми не робили дует заради дуету, пісню ради пісні. Це дійсно творчість, це співтворчість. Ми записували, ми дуже багато змінювали. Під час відеороботи навіть посварилися. Тобто в нас справжня була така емоційна, творча родина.
Так, Владе, а як було у тебе?
Влад Дарвін: Ця взагалі поїздка була наповнена екстримом і такими неочікуваними поворотами долі. Ми вимазались в цій глині, в цьому вапняку, чи що там було, з чого ці скелі. Довго потім ще відмивалися. А в кінці я ще і впав у море. І видно ці кадри, де я сиджу. Останній кадр, я вже мокрий. З мене вже капає ця морська вода. І я на останніх силах своїх дознімаюся і гортаю стрічку фотографій у фінальній сцені мого кохання до Марти у цьому відеокліпі. Ви побачите, там дуже цікавий сценарій.
Боже, ти так розповідаєш! Що значить автор! Насправді, з вами, з такими двома велетами української культури – навіть шоу-бізнесом не хочемо це називати, а саме культури – хочеться спілкуватись дуже довго. Але все-таки ми маємо певні форматні обмеження. Тому, по-перше, хочемо подякувати кожному за вашу творчість, за ваші голоси, за світло, яке ви несете всім. І бажаємо вам далі творити, бути натхненними, здоровими, щасливими. Ми дякуємо вам за цей дует і дуже просимо зараз по черзі звернутися до слухачів Радіо Ппромінь з тим, що зараз найважливіше нам сказати.
Марта Адамчук: Ну, я, по-перше, вам теж хочу навзаєм подякувати за ефір, за вашу увагу, за тепло, яке відчувається навіть отак на відстані. По-друге, я хочу сьогодні привітати наших захисників і захисниць. І, напевно, нехай ця пісня сьогодні звучить для кожного з них з вдячністю. І в такий складний час мені хочеться побажати усім нам знаходити якісь приємні моменти. Це дуже важко, дуже важко. Але ми просто зійдемо з розуму, якщо не будемо це робити. Хапатися за кожну якусь приємну мить. Хтось комусь освічився, хтось когось обійняв. Просто хай наші очі радіють від такого.
І знаходити, знаєте, просто треба ловитися, шукати очима, де люди можуть усміхнутися. Я знаю, що це дуже складно. Але нехай ця пісня стане супроводом якихось приємних, рідкісних на сьогоднішній день моментів.
Дай Боже! Дякуємо дуже!
Влад Дарвін: Я приєднуюся до привітань захисникам і захисницям. Я також хочу нагадати, що сьогодні 1 жовтня – ще і Міжнародний день музики. І в поєднанні ці два свята дають таку феерію почуттів. Зараз тільки індивідуальність, особистість здатна рухати суспільство. Тому я хочу побажати всім залишатися вірними своїм головним цінностям. Вірити в справжнє щире кохання, тому що любов насправді перемагає все. Перемагає навіть час. І сподіваюся, що ця пісня стане саундтреком саме для таких почуттів.
Ми вам всім бажаємо безмежного кохання. І захисникам, і захисницям. І всім, хто зараз нас слухає – вам справжнього, щирого, глибокого і, знаєте, непереможного кохання.
Амінь, брати і сестри, хочеться як завжди сказати. Вам бажаємо гарного, безпечного дня. До нових нагод на Радіо Промінь!
Слухати пісню "Дощ із квітів" від Vlad Darwin і Марти Адамчук, як і багато інших прем’єр, можна у плейлисті "Промінь рекомендує 2026" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
