Про те, як Суспільне вчить країну читати за допомогою літературних програм, таких як "Букоголіки" та про Ольгу Кобилянську в програмі "Без письменника" говорив літературний критик та телеведучий Євген Стасіневич.
Ведуча:
Олена Гусейнова
Як ти протрапив в програму "Букоголіки"?
— Мій прихід пов'язаний з появою нової команди, появою Суспільного. Крім мене, в керівництва були ще варіанти для ролі ведучого, але ми зустрілися, я запропонував своє бачення творчого процесу, вони погодилися й ми почали знімати "Букоголіки". Ця програма перейшла в спадок, її стара назва "Книга UA", яку ми змінили, адже треба було міняти формат і "обгортку". Це слово є дещо грайливим, провокативним та чітко характеризує певний тип людей, які залежні від книжок.
Що в програмі змінилося, а що залишилося?
— В першому сезоні ми хотіли робити не монопрограму, а таку, де були б рубрики. Формат змінився, бо з'явився ведучий. За 26 хвилин ефірного часу ми мали шість рубрик. Ядром програми є сюжет, який ми знімаємо, потім про нього я говорю з гостем. Залишилася рубрика "Блоги", але тепер вона стала більш професійною, адже ми кликали тільки експертів з певного питання. Рубрика "Екранізації" теж залишилася, але ми тепер говоримо лише про екранізації, які відбулися за останні пів року. В одній з моїх нових рубрик я критикую літературу, а в іншій йдеться про певні явища, як авітаміноз чи апатія, та як їх можна позбутися завдяки літературі.
Скільки епізодів в кожному сезоні? Що змінилося з появою фігури ведучого?
— В кожному сезоні по 12 епізодів. Коли з'являється фігура ведучого, з'являються персональна відповідальність за всю програму.
Чому в другому сезоні ви змінили формат?
— До цього призвів наш внутрішній пошук нового. Минулий формат став для нас зрозумілим, тому хотіли робити щось нове. Особисто для мене така монопрограма у форматі інтерв'ю є викликом, адже треба більше думати про інтонацію, про те, як створити комунікацію декількох експертів. Нові виклики цікаві для мене, тому я цим і займаюсь.
Які відгуки щодо програми ти чуєш? Чи є в неї на меті пропагувати читання?
— Ми з командою поки бачимо в соціальних мережах лише позитивні відгуки. Щодо пропаганди читання, то особисто я не ставлю перед собою таку рамку. Проте, я сам є тим, хто не уявляє свого життя без читання та книжок, цю енергію я намагаюся привнести на телебаченя. Ми говоримо про книжки, адже я не уявляю українське телебачення без жодної літературної програми.
Сьогодні Ользі Кобилянській виповнюється 155 років. Чи є її фігура тією, про яку сьогодні зручно говорити?
— Це саме та фігура, про яку цікаво говорити. На мою думку, Ольгу Кобилянську можна окреслити як "підземного класика", бо ж є Лариса Петрівна Косач, яка є головною жінкою в каноні. Однак, про Ольгу Кобилянську теж є чудові дослідження.
На скільки в межах твоїх публічних лекцій можлива розмова про Кобилянську? Який її твір ти порадив би тому, хто тільки починає знайомитися з її творчістю?
— Звісно можливо. Однак, я не так багато говорю про українську літературу, адже не відчуваю достаньої компетенції. Я би порадив "Меланхолійний вальс".
Фото взяте з ФБ Євген Стасіневич
Прослухати детальніше можете за посиланням
