Кожен українець сплачує державі близько 50% своїх доходів у вигляді податків. Разом з тим, обізнаність населення про це залишає бажати кращого. Для виправлення такої ситуації було створено ресурс “Ціна держави”. Ініціатори проекту, презентуючи ініціативу, вже об'їхали 15 міст України. Експерт центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Микола Малуха та комунікаційна менеджерка Центру протидії корупції Вікторія Савчук розповіли в ефірі Українського радіо в програмі “Активізація” про те, як проходила кампанія. За їхніми словами, коли люди дізнаються скільки вони віддають коштів державі, їхнє ставлення до державних інституцій змінюється і з'являється прагнення впливати на ефективне використання їхніх коштів.
Ведуча: Людмила Тягнирядно
Ви об'їхали 15 міст України. Чи розуміють люди, що гроші платників податків — це їхні гроші? Чи відчувалося це під час акцій?
Микола Малуха: Так. Перш за все варто сказати, для чого ми її започаткували. Навесні цього року було соціологічне дослідження GFK, де приблизно 30% українців сказали, що вони не оплачують державні послуги жодним чином. Тобто третина українців вважає, що існує якась безкоштовна медицина, освіта і їм добра держава це дарує. Також був інший жахливий показник. Людей, які знають, скільки вони сплачують державі — в межах статистичної похибки. Власне це було однією з підстав почати цю просвітницьку кампанію.
На жаль, це перша за часи незалежності просвітницька кампанія, яка розповідає про вартість держави кожному українцю. Наші поїздки включали прес-конференції, де ми презентували регіональні дослідження, тобто розповідали, скільки кожен регіон сплачує державі, скільки кожен його мешканець віддає державі, як ці гроші витрачаються. Також в нас були вуличні акції, де ми робили інформаційні куби, мішки з грошима... Ми візуалізовували скільки грошей вони віддають на школу, інші витрати. Люди дійсно цього не знали, вони були шоковані.
Найбільш активна категорія — це пенсіонери. Вони підходили, запитували, а розповідали, що ось є калькулятор на сайті Ціна держави і ви можете дізнатись, скільки сплачуєте податків. Вони кажуть: ні, ми податки не сплачуємо. Тоді ми пропонували порахувати, що вони віддають державі, оплачуючи комуналку чи купуючи товари.
Наприклад, в Рівному, коли ми жіночці порахували її гроші, вона сплачує в рік приблизно 4 тис грн податків, при тому, що в неї пенсія 2 тис. грн. Вона розплакалась. Коли ми розповідали, що працюючий українець віддає 50% своїх доходів державі, то це вражало. Одразу почала змінюватися їх тональність: вони почали ставити конкретні запитання, як слідкувати за ефективністю державних витрат, прозорістю і так далі. Вони почали думати, як їм покращити використання їхніх коштів.
От ви щойно згадали про калькулятор, я думаю що кожен наш слухач або слухачка може зайти на сайт Ціна держави ввести середню зарплату. Згідно з ним, якщо людина заробляє чистими 7 тис грн на місяць, то на рік віддаєте державі майже 59 тис грн. Що ще цей калькулятор враховує?
Микола Малуха: Банківські депозити, також ви можете ввести свої видатки, споживання підакцизних товарів, бо там є додаткові податки, які ми сплачуємо: пальне, алкоголь, тютюн. Таким чином ви дізнаєтесь максимально точну суму, скільки ви віддаєте державі на рік і на що йдуть ці гроші.
Є послуги, які надає держава, наприклад, медицина та освіта, і люди думають, що ці послуги є безоплатними. Чи це так?
Вікторія Савчук: Це безоплатні послуги в лапках, тому що за ним ми всі вже заплатили своїми податками, тому ми повинні вимагати якісного надання цих послуг, бо ми вже за них заплатили і держава розпоряджається цими коштами, навіть не держава, а чиновники та політики. 73% державного бюджету — це податки простих громадян.
Чи підштовхує це розуміння, скільки ти віддаєш державі грошей, контролювати ці гроші?
Микола Малуха: Я тут можу спиратися на наш досвід поїздок. Як я вже казав, у людей два запитання: перше, чи можна менше податків сплачувати, ми їм відповідаємо, що за великим рахунком ні, навіть якщо ви оптимізуєте, то менше не стане, а якщо ви оформлені офіційно, то хіба можете звільнитись і піти на роботу, де будуть платити в конверті. Друге запитання: як ефективніше впливати або: ви нам розповіли і що тепер нам робити з цим знанням? Ми розповідали, що єдиний інструмент, який ви можете використати, це піти на вибори і зробити свідомий вибір, не продати свій голос.
Ми наводили таку аналогію: казали, що близько 60 тис грн — це сплачені податки на рік, тобто за 5 років людина віддасть десь 300 тис. грн. Це гроші, які вона довірить кандидату. Вона не просто ставить галочку, а обирає людину, яка буде розпоряджатися її грошима. Це усвідомлення повинно вплинути, щоб люди ретельніше вивчали біографію кандидатів, щоб вони не були замішані в корупційних справах, чи неефективному витрачанні грошей і таким чином зменшити кількість популізму і тих людей, які будуть намагатися потрапити до влади задля особистого збагачення.
Чи можуть люди на місцях брати участь, наприклад у громадських слуханнях, долучатися обговорень, робити запити, щоб розуміти на що ці гроші витрачаються? Поясню чому запитую: починаються вибори і почала помічати, що депутати, які хочуть переобратися вже почали реставровувати школи, дитячі садки, і люди все одно реагують на це.
Вікторія Савчук: Це цікаве явище для мене, бо часто ремонтують дороги, відбудовують дитячі садочки чи лікарні за рахунок платників податків. За ті кошти, які ми сплатили в держбюджет, а потім вони ними розпоряджаються, перерізають стрічки і показують як своє досягнення. Одна з цілей цього проекту — пояснити людям, що це гроші не президента, не прем'єра, не місцевих чиновників. Це наші гроші, якими вони розпоряджаються.
Слухати повну версію.
