Рука так і тягнеться перевірити сповіщення на телефоні. Чому ми стали залежні від повідомлень, лайків, новин та пошуку інформації, і чи це насправді погано дізнаємося з програми "ФізКультура".
Ведуча:
Дарія Озерна
Ми перевіряємо телефон, бо мозок прагне новизни і задоволення. Виною цьому є речовина під назвою допамін. Це, так би мовити, модна нині молекула. Про неї багато говорять. Допамін діє в різних ділянках мозку, бере участь у мисленні, прийнятті рішень, висуванні й перевірці припущень, настрої, сні, мотивації, пошуку новизни, винагороді та азартних іграх. Допамін нас змушує шукати, бажати, з’ясовувати і прагнути. Він збільшує наше загальне збудження і спонукає досягати цілей. З точки зору еволюції це критично. Постійний пошук новизни допомагає нам досліджувати світ і зрештою виживати. Йдеться передусім про ідеї та інформацію, а також про подорожі. Пригадуєте, ми говорили про ген мандрівника і особливі рецептори допаміну, а в деяких випадках про залежність від алкоголю і наркотиків.
З викидами допаміну пов’язують задоволення від виконаної роботи. Інша система, опіатна, допомагає мозку відчути задоволення, таке як від солодощів чи сексу. Отже, допамін змушує нас шукати нове, а опіати дають нам задоволення.
Така поведінка корисна і постійно заохочує шукати далі. Сканування мозку показує, що найбільше збудження буває в очікуванні нового стимулу, а найбільше задоволення, коли стимул раптовий. І ось...телефони.
Вони раптово сповіщають про повідомлення від друзів, дотепні коментарі та найсвіжіші новини. Також виявляється, що найсильнішими стимулами є неповні. Вам ще не набридло, а щось закінчилося, листування перервалося, пост улюбленого блогера стислий і дотепний. Коло зручного пошуку і миттєвого задоволення замикається на телефоні.
Чи це погано? Певно, що так. Пошук нової потрібної інформації і спілкування нам справді потрібні, особливо, коли безпосереднього спілкування бракує. Але постійні відвертання уваги зменшують задоволення від сповіщень і новин та заважають продуктивності мозку. Тепер ви знаєте, що відбувається в голові, яка читає твіти і фейсбук.
Прослухати детальніше можете за посиланням
