30 вересня колектив Першого каналу Українського радіо зібрався у Прес-центрі на Хрещатику, 26, щоб підбити підсумки роботи упродовж останніх півроку й обговорити творчі плани на найближче майбутнє.
Піврічний термін – строк невипадковий: відправною точкою в ньому стало 7 квітня 2015 року, коли під час презентації суспільного мовника у Мистецькому Арсеналі Президент України Петро Порошенко перед камерами й мікрофонами урочисто підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», в телеефірі було презентовано логотип суспільного, а в радіоефірі зазвучав його звуковий еквівалент. І на цьому, в принципі, для радіо усі зміни могли би тимчасово й призупинитися, аж до остаточного створення НСТУ.
Утім, творчий колектив Першого каналу Українського радіо ще у квітні вирішив не чекати «вказівок згори», а почати трансформацію із середини, щоб на етап безпосереднього входження в НСТУ підійти з конкретними напрацюваннями й оновленим мовленням.
Власне, збори творчого колективу й оберталися навколо обговорення двох ключових пунктів «зроблене» і «планується».
Щодо зробленого, то йшлося передусім про низку нових проектів, які зазвучали на хвилях Першого каналу Українського радіо за ці півроку, про експериментальні програми, які чудово вписалися у формат «розмовного радіо», про ті стереотипи щодо радіо, які за ці півроку вдалося зруйнувати творчому колективу, і зрештою, про виклики (брак фінансування, відключення передавачів, низька зарплатня і як наслідок – плинність кадрів), які не лише не зламали, а навпаки – згуртували творчий колектив навколо ідеї «робити якісне радіо».
Утім левову частину часу зустрічі було відведено презентації концепції подальшої роботи, адже щоб змінюватися й розвиватися, треба чітко розуміти напрямок руху. Взявши за основу концепції мовлення колег-радіомовників з EBU (Європейської мовної спілки) та аналіз сіток мовлення, за якими працюють провідні європейські суспільні радіостанції, творча група Першого каналу розробила концепцію мовлення та сітку мовлення суспільно-політичного радіоканалу, яка й була представлена для обговорення. Не бути пасивними, шукати свій формат, свою тематику і свій стиль, не боятися експериментів та новацій, будувати нове, спираючись на досвід вітчизняного радіомовлення, але ні в якому разі не зітхаючи за минулим і не прикриваючи «традиціями» небажання змін, - саме в такому руслі обговорювалася подальша стратегія руху.
Під час обговорення концепції мовлення ніхто не приховував, що зараз Національна радіокомпанія України переживає непрості часи змін, і що невизначеність пригнічує та не додає оптимізму, але водночас трансформація у суспільного мовника – це неабиякий поштовх для розвитку творчості, втілення в життя нових ідей, а також чудовий лакмусовий папір для виявлення тих, хто не працює, а ходить на роботу під тегом #всепропало, оплакує Українське радіо і робить усе можливе, щоб унеможливити зміни.
Ще однією важливою тезою, яка постійно підкреслювалася учасниками зустрічі, була думка про те, що Українське радіо не віджило своє – як то дехто хоче всіх переконати. Віджили своє старі магнітофони, багатокілометрові «бобіни», урочисто-піднесена стилістика виголошування інформації, але прийшов час нових технологій та ідей. Час змін. За останні півроку Українське радіо дуже змінилося. Але це – лише перший крок. Бо зміни – як і вдосконалення - процес постійний, і від його неперервності залежить успіх усієї справи.
Презентація концепції мовлення супроводжувалася показом слайдів, останній із яких став квінтесенцією непростої розмови: із екранів, на які проектувалося зображення, усім радійникам щиро усміхнувся великий смайлик. «Усе буде добре!» - переконливо обіцяв він.
«Усе буде добре!» - саме під цим девізом у непростий час до кінця не окреслених змін працює колектив Першого каналу Українського радіо. І це те, що дозволяє рухатися вперед, тим паче, що розуміння, куди йти – є: ця дорожня карта називається «концепція мовлення суспільно-політичного каналу».